Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: містобудування; архітектурної діяльності
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №500/4674/25
Суддя: Мандзій Олексій Петрович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/4674/25 пров. № А/857/7107/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Мандзія О.П.,
Суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі №500/4674/25 за адміністративним позовом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій,-
суддя у І інстанції – Мартиць О.І.,
дата ухвалення рішення – 29.12.2025,
місце ухвалення рішення – м. Тернопіль,
дата складення повного тексту рішення – 29.12.2025,
В С Т А Н О В И В:
Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – апелянт, відповідач), в якому просив припинити ОСОБА_1 право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ТП051230727991 на об`єкт "Реконструкція індивідуального житлового будинку з прибудовою приміщень для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_1 ".
Позов обґрунтований тим, що підставою для звернення до суду з даним позовом стала інформація про виявлення відхилень від проектних рішень під час здійснення технічного та авторського нагляду, та недопуск посадових осіб уповноваженого органу ДАБК до проведення перевірки.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 у справі №500/4674/25 позов задоволено: припинено ОСОБА_1 право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ТП051230727991 від 28.07.2023 "Реконструкція індивідуального житлового будинку з прибудовою приміщень для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_1 ".
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, оскільки вважає, що вказане судове рішення прийняте з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що за наявності об`єктивних причин апелянт, перебуваючи поза межами України, не отримавши при цьому ні копії позовної заяви, ні ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі від 06.08.2025, був позбавлений можливості належним чином реалізувати свої права в частині висловлення міркувань, доводів, а головне заперечень з приводу позовної заяви.
Предметом спору у справі є наявність або відсутність підстав для припинення права на виконання будівельних робіт, набутих на підставі повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CC1) повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ТП051230727991 від 28.07.2023 «Реконструкція індивідуального житлового будинку з прибудовою приміщень для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_1 ».
Задовольняючи позов суд першої інстанції, виходив із зазначених позивачем доводів стосовно того, що: шляхом перевірки відомостей, які містяться в ЄДЕССБ та на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва https://e-construction.gov.ua/ за критерієм пошуку "номер документа - ТП051230727991" інформація про подані заяви про внесення змін до оспорюваного повідомлення відсутні, відповідно авторський та технічний нагляд на вищезазначеному об`єкті будівництва не здійснюється; за твердженнями позивача мало місце недопущення посадових осіб органу архбудконтролю, що є свідченням наявності порушень під час виконання будівельних робіт.
На переконання апелянта, спосіб захисту порушеного права як подання позову про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення, з підстав, котрі наведені у позовній заяві, не передбачений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності (далі також Закон №3038-VI).
Виключною підставою для звернення з позовом до суду про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, ознаками якого є, зокрема, є: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.
При цьому наявність порушень, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для припинення права на виконання будівельних робіт, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру (постанова Верховного Суду від 24.11..2021 у справі №420/998/21). Всупереч цьому, відповідні обставини не були взяті до увагу судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення.
Позивачем не було надано доказів існування визначених положеннями Закону №3038-VI підстав припинення права на виконання будівельних робіт, яке набуто відповідачем на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ТП051230727991 від 28.07.2023 стосовно якого було внесені зміни.
Обставини щодо факту подання недостовірних даних, або інших даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у справах означеної категорії доводяться на загальних умовах в порядку, встановленому КАС України, на підставі належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів. З`ясування, встановлення, підтвердження або спростування обставин щодо наявності ознак самочинного будівництва охоплюються предметом доказування у таких справах і мають вирішальне значення для правильного вирішення спорів цієї категорії (постанови Верховного Суду від 17.10.2023 у справі №440/12326/21, від 24.04.2024 року у справі №640/31320/20).
Окрім того, ухвалюючи оскаржуване судове рішення суд виходив із зазначених позивачем обставин стосовно того, що відповідно до відомостей, що містяться в єдиній електронній системі у сфері будівництва щодо об`єкта за адресою АДРЕСА_1 наявна інформація про виявлення відхилень від проектних рішень під час здійснення технічного та авторського нагляду, відповідно особа, що здійснювала авторський нагляд повідомила про припинення дії авторського нагляду за вищевказаним об`єктом із 03.07.2025, а також зареєстроване повідомлення про припинення із 19.06.2025 виконання повноважень інженера технічного нагляду так як замовник не погодився усунути виявлені порушення.
Разом з тим, відповідні обставини не лише не відповідають дійсності, але й спростовуються наявними матеріалами справи.
Так, відповідно до повідомлення про виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об`єкта, та відмови підрядника їх усунути від 03.07.2025, яке наявне в матеріалах справи, зазначено, що «після зміни даних в дозвільних документах про замовника будівництва не було укладено договору про здійснення авторського нагляду. Перед тим від попереднього замовника було отримано лист про відсутність проведення будівельних робіт і призупинення будівництва. Також було зазначено що про відновлення будівництва буде повідомлено, чого не відбулось. У зв`язку з вище переліченими обставинами проведення авторського нагляду є неможливим. Тому з 03.07.2025 припиняю дію авторського нагляду за вище згаданим об`єктом».
Натомість у повідомленні від 03.07.2025, на яке покликався позивач та суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, зазначено, що «…після зміни даних в дозвільних документах про замовника будівництва не було укладено договору про здійснення авторського нагляду. Перед тим від попереднього замовника було отримано лист про відсутність проведення будівельних робіт і призупинення будівництва. Також було зазначено що про відновлення будівництва буде повідомлено, чого не відбулось.
У зв`язку з вище переліченими обставинами проведення авторського нагляду є неможливим. Тому з 03.07.2025 припиняю дію авторського нагляду за вище згаданим об`єктом. Підрядник відмовився від їх усунення. Прошу вжити заходів відповідно до законодавства».
Відтак, замовник, котрий є апелянтом у даній справі не був в установленому порядку повідомлений особою, котра здійснює авторський нагляд і матеріали справи не містить будь-які докази такого повідомлення, що суперечить Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури».
Таким чином, відповідне повідомлення зумовлене призупиненням будівництва, однак не наявністю порушень. Більше того, відповідний договір, котрий укладався на здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури залишається чинним та в установленому порядку – не припинений.
Наголошено, що відповідні повідомлення від 19.06.2025 та 03.07.2025 зумовлені іншими обставинами, ніж були зазначені позивачем. Оскільки відповідальними особами за здійснення авторського та технічного нагляду фактично підтверджено, що будівельні роботи станом на відповідні дати – не здійснювалися.
Відновлення будівництва не відбулось, що виключає будь-які правові наслідки, котрі зазначені у ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За результатами перевірки складено наступні матеріали: Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 18.07.2025 на 2-х арк. Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.07.2025 на 2-х арк. Протокол про адміністративне правопорушення від 04.07.2025 на 4-х арк. 09.07.2025 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення згідно якої на гр.. ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800 грн. На розгляд справи гр.. ОСОБА_1 не прибув, проте був повідомлений належним чином. Матеріали перевірки надіслані замовнику будівництва рекомендованим листом. Зазначений припис та постанова станом на день звернення до суду не оскаржені.
Відповідно до долученої до позовної заяви копії направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 07.07.2025 №4 вбачається, що про здійснення позапланової перевірки на об`єкті «Реконструкція індивідуального житлового будинку з прибудовою приміщень для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_1 » строком дії направлення з «07 липня» до «18 липня» 2025 року.
Разом з тим, апелянт не був обізнаний про проведення відповідного позапланового заходу у відповідний період, Позивачем не було надано доказів відповідного повідомлення про це, що свідчить про те, суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення безпідставно виснував, що недопущення посадових осіб органу архбудконтролю теж свідчить про наявність порушень під час виконання будівельних робіт.
Відповідач покликався висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 30.10.2023 у справі №400/1960/22, від 19.07.2023 року у справі №420/4807/19.
Наголошено, що «недопущення» - це створення перешкод, що унеможливлює здійснення відповідачем архітектурно будівельного контролю. Такі дії можуть полягати, зокрема, у відмові виконати законні вимоги посадових осіб інспекції щодо надання доступу до об`єкта.
За таких умов, зокрема, за відсутності доказів обізнаності апелянта стосовно проведення позапланового заходу позивачем, за наслідками якого останній не був обізнаний з проведенням в період з 07.07.2025 по 18.07.2025 відповідного позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , апелянт не міг вчиняти активних чи пасивних перешкод, що унеможливлює здійснення відповідачем архітектурно-будівельного контролю.
Неоскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення згідно якої на апелянта накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800 ( шість тисяч вісімсот) грн. від 09.07.2025, не є автоматичним визнанням вини чи згодою із застосованим до Апелянта стягнення.
Більше того, за наслідками звернення за наданням правничої допомоги, на даний час, Апелянтом, вживаються заходи стосовно їх оскарження.
Поряд з тим, суд першої інстанції, всупереч правовому акту, яким урегульовано проведення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану, а саме - постанови Кабінету Міністрів України №303 від 13.03.2022, не враховано ту обставину, що протягом періоду воєнного стану органами державного архітектурно-будівельного контролю здійснюються позапланові заходи державного архітектурно-будівельного контролю у виключних випадках.
Відтак, судом першої інстанції не враховано та не надано належної оцінки обставинам, доказам та доводам, котрі наявні у справі, що у наслідку призвело до ухвалення протиправного судового рішення.
Апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції у цій справ та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу. Вказав, що апелянтом звужується поняття самочинного будівництва, адже відповідно до ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Щодо спірного об`єкта будівництва вбачається ряд порушень, як містобудівного законодавства так і будівельних норм та правил, а замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиній електронній системі у сфері будівництва щодо об`єкта за адресою вул. Шпитальна, 26 наявна інформація про виявлення відхилень від проектних рішень під час здійснення технічного та авторського нагляду, відповідно особа, що здійснювала авторський нагляд повідомила про припинення дії авторського нагляду за вищевказаним об`єктом із 03.07.2025, а також зареєстроване повідомлення про припинення із 19.06.2025 виконання повноважень інженера технічного нагляду так як замовник не погодився усунути виявлені порушення (повідомлення додані до матеріалів справи).
Шляхом перевірки відомостей, які містяться в ЄДЕССБ та на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва https://e-construction.gov.ua/ за критерієм пошуку «номер документа – ТП051230727991» інформація про подані заяви про внесення змін до оспорюваного повідомлення відсутні, відповідно авторський та технічний нагляд на вищезазначеному об`єкті будівництва не здійснюється.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (далі - МКСК), діючи в межах повноважень, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини» (далі – Закон) й Положенням про Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 №885, повідомив листом 06/113/4288-25 від 25.04.2025 Тернопільську міську раду про виданий замовнику будівництва припис від 21.04.2025 №7/56/25 щодо припинення проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті будівництва «Реконструкція індивідуального житлового будинку з прибудовою приміщень для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності за адресою вул. Шпитальна, 26 м. Тернопіль» оскільки вони виконуються в межах історичного ареалу м. Тернополя (наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 19.12.2-23 №710) з порушенням вимог статті 32 Закону, за відсутності погодженої з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідної проектної документації.
Шляхом перевірки відомостей, які містяться в ЄДЕССБ та на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва https://e-construction.gov.ua/ за критерієм пошуку «номер документа – ТП051230727991» наявна інформація про відмову у погодженні проектної документації Міністерством культури та інформаційної політики України за номером MZ01:3498-8020-7107-8456.
Також вагомим порушенням є недопущення посадових осіб органу архітектурно-будівельного контролю для проведення позапланового заходу на виконання Наказу Міністерства розвитку громад та територій України №1047 від 27.06.2025 про що складено Акт ( Акт та складені документи містяться в матеріалах справи).
Верховний Суд у своїх постановах від 27.06.23 у справі №320/9108/21, від 20.12.23 у справі №640/12885/21, дійшов до висновку, що у разі перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно будівельного контролю, невиконання вимог приписів вказаних осіб щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також в інших випадках, визначених цим законом про регулювання містобудівної діяльності, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю може звертається до суду із позовом про припинення права на виконання будівельних робіт.
Також слід зазначити, що орган архбудконтролю повідомляв замовника будівництва про проведення заходу архбудконтролю поштовим та телефонним зв`язком, проте дане повідомлення не передбачене ані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» а ні порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (Постанова КМУ №553).
Замовником ОСОБА_1 було проігноровано повідомлення відділу ДАБК та не надано жодної виконавчої документації та не допущено посадових осіб органу архбудконтролю до об`єкта будівництва для проведення позапланового заходу.
Характеристика обставин, які можуть свідчити про не допуск посадових осіб уповноваженого органу ДАБК до проведення перевірки, наводилась у постановах Верховного Суду від 09.12.2019 у справі №822/836/16, від 06.02.2020 у справі №208/537/17 (2-а/208/120/17), де зазначено, що це може виражатись, як у вчиненні будь-яких активних дій з боку суб`єкта містобудівної діяльності або його представників, що фактично перешкоджають здійсненню такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, так і у пасивній поведінці цього ж суб`єкта, який будучи завчасно обізнаним про день, час і місце її проведення, свідомо, за відсутності на те поважних причин, не створив належних умов для цього, в тому числі, не забезпечив доступ до об`єкта перевірки і присутності суб`єкта містобудування або уповноважених ним осіб.
Недопущення посадових осіб органу архбудконтролю теж свідчить про наявність порушень під час виконання будівельних робіт.
Безпідставним є посилання апелянта на факт перебування за кордоном України під час відкриття провадження у даній адміністративній справі так як проведення позапланового заходу держархбудконтролю здійснювалось в період з 07.07.2025 по 18.07.2025 і гр. Михайлів перебував на території України та був належним чином повідомлений про планування заходу архбудконтролю щодо спірного об`єкта будівництва (докази наявні в матеріалах справи) також замовником в повному обсязі сплачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, який був накладений відділом ДАБК ТМР.
Щодо відсутності інформації про те що замовник ОСОБА_1 являється лише замовником будівництва, а інформація про підрядника відсутня зазначено, що відповідно до відомостей, які містяться в ЄДЕССБ та на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва https://e-construction.gov.ua/ за критерієм пошуку «номер документа – ТП051230727991» наявна інформація про зареєстроване повідомлення про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція індивідуального житлового будинку з прибудовою приміщень для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_1 » зі змінами від 14.06.2024 в якому зазначено, що будівництво виконується господарським способом (власними силами), а відповідно до ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» даний термін означає відсутність залучення підрядника чи підрядної організації. Отже, замовник являється і замовником і підрядником одночасно.
Щодо законності проведення позапланового заходу, то 12.05.2025 відділ звернувся з листом до Міністерства розвитку громад та територій України про надання дозволу на проведення позапланової перевірки дотримання суб`єктом містобудування будівельних норм державних стандартів та правил, затверджених проектних рішень під час виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва «Реконструкція індивідуального житлового будинку з прибудовою приміщень для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_1 ».
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №1047 від 27.06.2025 погоджено здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва за адресою АДРЕСА_1 .
Враховуючи наведене проведення позапланового заходу відділом ДАБК відбулось згідно чинного законодавства.
Позивач просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 у справі №500/4674/25 без змін
Від відповідача надійшли додаткові пояснення. Зокрема наголошено, що предметом розгляду цієї справи є не усунення конкретного містобудівного порушення, не виконання визначеного припису та не приведення певної частини будівництва у відповідність до проєктних рішень, а застосування до замовника найбільш істотного правового наслідку -повного припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі зареєстрованого повідомлення. Відповідач навів хронологію подій та ствердив про її принципове значення.
Станом на момент подання апеляційної скарги у апелянта відсутні належно оформлені документи, які б підтверджували припинення або розірвання відповідних договірних відносин у порядку, встановленому укладеними договорами та цивільним законодавством.
Не укладалися угоди про розірвання договорів, замовнику не були надані належні документи, які підтверджували б завершення договірних правовідносин, а також документи щодо остаточного оформлення виконання договорів у тій частині, в якій їх складення передбачено відповідними договорами.
Саме по собі одностороннє внесення особою певної інформації до ЄДЕССБ може підтверджувати факт внесення такої інформації до Реєстру, однак не є безумовним доказом припинення цивільно-правового договору, якщо його припинення не відбулося у порядку та з підстав, передбачених договором або законом. Більше того, таке повідомлення саме по собі жодним чином не доводить фактичної наявності тих порушень, про які в ньому зазначено.
Однак ОСОБА_1 не направлялися належним чином оформлені письмові зауваження, акти, записи чи інші документи, з яких можливо було б установити:
– яке саме проєктне рішення було порушено;
– коли саме було виявлено відповідне відхилення;
– якими роботами воно було спричинено;
– ким саме такі роботи виконувалися;– яку конкретну вимогу щодо усунення порушення було пред`явлено;
– у який спосіб та коли ця вимога була доведена до замовника;– яким документом підтверджується відмова замовника від усунення такого порушення.
Так само відсутні докази того, що відповідні первинні документи про конкретні порушення були направлені до Відділу ДАБК як підстава для реагування у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №903.
Твердження про те, що «замовник не погодився усунути виявлені порушення», без доказу самої вимоги, її отримання замовником та вираженої ним відмови є лише твердженням, а не встановленим юридичним фактом.
Також відповідач наголосив, що на момент відповідних заяв будівельні роботи вже не здійснювалися.
Крім викладеного, зауважено, що сама відсутність замовника на об`єкті у певний момент не є тотожною свідомому перешкоджанню проведенню державного архітектурно-будівельного контролю.
Ключовою обставиною є доведеність того, що ОСОБА_1 був завчасно та фактично обізнаний про конкретні дату, час і місце проведення відповідного заходу та про необхідність забезпечення доступу, але свідомо, без поважних причин, цього не зробив.
При цьому твердження позивача про повідомлення замовника «поштовим та телефонним зв`язком» саме по собі не підтверджує факту належного доведення такої інформації до відома відповідача.
У матеріалах, на які посилається позивач, повинні бути встановлені конкретні докази фактичного завчасного повідомлення: дата відправлення та вручення кореспонденції, зміст повідомлення, підтвердження його отримання, телефонограма чи інший належний доказ здійсненої комунікації, з якого можливо встановити, що замовнику було повідомлено конкретні дату, час та необхідність забезпечити доступ до об`єкта. Апелянт наголошує, що відповідного завчасного повідомлення ним не отримувалося. При цьому Відділу ДАБК достовірно були відомі особа замовника, його контактні дані та дані його представника.
Більше того, 07.05.2025 ОСОБА_1 особисто разом із адвокатом брав участь у засіданні тієї самої комісії Відділу ДАБК, яка вирішувала питання про необхідність ініціювання позапланового заходу. Факт участі в комісії свідчить про відкритість замовника до взаємодії з органом контролю, однак не може вважатися автоматичним повідомленням про конкретну дату та час перевірки, дозвіл на яку на момент проведення комісії взагалі ще не був наданий.
Таким чином, у цій частині спір полягає не у тому, чи встановлює Порядок №553 виключно певну форму попереднього повідомлення, а в тому, чи довів позивач сам факт завчасної обізнаності замовника, без якого неможливо кваліфікувати його поведінку як свідоме перешкоджання перевірці.
Позапланова перевірка мала встановити або спростувати порушення, а не презюмувати їх.
Також вказано, що ОСОБА_1 набув права щодо об`єкта як наступний власник та замовник будівництва. 14.06.2024 до повідомлення №ТП051230727991 були внесені зміни щодо передачі права на будівництво іншому замовнику — ОСОБА_1 . У Реєстрі будівельної діяльності повідомлення мало статус «Діючий». У ЄДЕССБ містяться відомості про містобудівні умови та обмеження, проєктну документацію, позитивний експертний висновок, осіб, відповідальних за авторський і технічний нагляд.
Після набуття статусу замовника ОСОБА_1 послідовно вживав та продовжує вживати заходів, спрямованих на належне оформлення документації, актуалізацію відомостей у ЄДЕССБ, врегулювання питань авторського та технічного нагляду, приведення проєктної та дозвільної документації у належний стан, а також взаємодію з Відділом ДАБК і уповноваженим органом у сфері охорони культурної спадщини.
Обставини та можливі порушення, допущені попереднім власником чи попереднім замовником у 2023–2024 роках, не можуть автоматично покладатися на нового добросовісного замовника без встановлення його власних протиправних дій або бездіяльності.
Навпаки, після набуття відповідних прав відповідачем будівельні роботи були зупинені, а спірні питання поступово переводилися у площину їх правового і документального врегулювання.
Наведена поведінка свідчить не про намір ухилятися від державного контролю, а про намір привести документацію та подальшу реалізацію проєкту у повну відповідність до законодавства.
Інші твердження позивача не є належним доказом самочинного будівництва.
Наголошено, що припинення права на виконання будівельних робіт не може бути способом покарання за будь-яке формальне порушення.
У спірних правовідносинах позивачем не доведено належними та достатніми доказами: систематичного, тобто двох або більше послідовних, фактів свідомого перешкоджання перевірці; належної завчасної обізнаності відповідача про конкретні дату та час відповідного заходу; установлених за результатами належно проведеної перевірки конкретних порушень; видання відповідачу припису Відділу ДАБК про усунення саме таких установлених перевіркою порушень та його невиконання; конкретних відхилень від проєктних рішень, належно зафіксованих авторським або технічним наглядом; факту пред`явлення відповідачу вимоги усунути конкретні відхилення та його відмови від їх усунення; факту припинення договорів авторського та технічного нагляду в установленому договором і законом порядку; недостовірності відомостей у повідомленні №ТП051230727991 такого характеру, яка давала б підстави кваліфікувати об`єкт як самочинне будівництво.
Зазначено, крім викладеного, що комісія 07.05.2025 сама не встановила належними доказами більшості заявлених порушень; будівельні роботи були припинені ще до формування заяв авторського та технічного нагляду; не представлено належної первинної документації щодо конкретних відхилень від проєкту та відмови замовника їх усунути; електронні заяви авторського і технічного нагляду необґрунтовано прирівняні до припинення відповідних договірних відносин; не доведено належної завчасної обізнаності замовника про конкретні дату і час перевірки; не встановлено систематичного перешкоджання проведенню перевірок; належна перевірка фактичного стану об`єкта по суті не відбулася; значна частина висновків позивача ґрунтується на припущеннях, інформації заявників та відомостях, які саме мали бути перевірені; не враховано правовий статус ОСОБА_1 як наступного добросовісного замовника та здійснювані ним заходи щодо приведення документації і подальшої реалізації проєкту у відповідність до законодавства.
За таких обставин застосування крайнього заходу у вигляді припинення права на виконання будівельних робіт є передчасним, непропорційним та таким, що не ґрунтується на належно встановленій сукупності передбачених законом підстав.
Відповідач просив рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 у цій справі скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується письмовими доказами, що 28.07.2023 року відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкта будівництва "Реконструкція індивідуального житлового будинку з прибудовою приміщень для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_1 .".
14.06.2024 у зазначене повідомлення внесено зміни, а саме право на будівництво об`єкта передано замовнику ОСОБА_1 .
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №1047 від 27.06.2025 погоджено здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю на за адресою: АДРЕСА_1 щодо об`єкта будівництва "Реконструкція індивідуального житлового будинку з прибудовою приміщень для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_1 ".
Відповідно відділом в період з 07.07.2025 по 18.07.2025 проведено позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами перевірки складено наступні матеріали:
- акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 18.07.2025 на 2-х арк.;
- припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.07.2025 на 2-х арк.;
- протокол про адміністративне правопорушення від 04.07.2025 на 4-х арк.
23.07.2025 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення згідно якої на гр. ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн.
На розгляд справи гр. ОСОБА_1 не прибув, проте був повідомлений належним чином.
Матеріали перевірки надіслані замовнику будівництва рекомендованим листом.
Зазначений припис та постанова станом на день звернення до суду не оскаржені.
Таким чином, в зв`язку із встановленими обставинами, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що письмовими доказами підтверджується наявність порушень відповідачем при реконструкції індивідуального житлового будинку з прибудовою приміщень для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_1 . Факт недопуску посадових осіб позивача для проведення позапланового заходу контролю є додатковим підтвердженням наявності відповідних порушень.
Враховуючи встановлені у цій справі обставини, а також наведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити у спосіб прийняття рішення про припинення ОСОБА_1 права на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ТП051230727991 від 28.07.2023 "Реконструкція індивідуального житлового будинку з прибудовою приміщень для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_1 ".
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів керується таким.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі – Закон №3038- VI, у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону №3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Згідно з п. 2.1. Положення про відділ державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради, затверджене рішенням міської ради від 04.02.2022 №8/12/20 «Про затвердження положень про виконавчі органи міської ради», основним завданням Відділу є здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності (https://ternopilcity.gov.ua/app6/8_12_20_04_02_2022.pdf).
Функції відділу закріплені у п. 3 Положення, відповідно до якого Відділ, зокрема, надає, отримує документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, відмовляє у видачі таких документів, анулює їх, скасовує їх реєстрацію; здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, 2 положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах відповідних населених пунктів; здійснює контроль за виконанням законних вимог (приписів) посадових осіб Відділу; розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб Відділу; розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності із прийняттям відповідних рішень; здійснює розгляд звернень, скарг та прийом громадян з питань, що відносяться до повноважень відділу за встановленим графіком; одержує у встановленому порядку від посадових осіб виконавчих органів міської ради, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності документи, довідки, інші матеріали, необхідні для виконання покладених на Відділ завдань (п. 3.1, п. 3.3, п. 3.4, п. 3.5, п. 3.6, п. 3.8, п. 3.11).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури, додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Згідно з ч. 1 ст. 1 №3038- VI:
будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва
замовник будівництва (далі - замовник) - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт. У разі виконання підготовчих/будівельних робіт щодо багатоквартирного будинку замовником будівництва може бути об`єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель багатоквартирного будинку чи житлово-будівельний (житловий) кооператив, який здійснюватиме утримання такого будинку на підставі рішення (договору) співвласників багатоквартирного будинку. Дії, спрямовані на виконання функцій замовника будівництва, може виконувати особа, якій доручено вчинення дій з виконання підготовчих та/або будівельних робіт на підставі та у межах, встановлених договором доручення.
За правилами ч.ч. 1, 5 ст. 34 Закону №3038-VI щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону №3038-VI.
Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з ч.ч. 1, 7 ст. 36 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
З 01.06.2020 набрав чинності підпункт 21 Закону України від 17.10.2019 №199-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», яким викладено у новій редакції статтю 39-1 Закону №3038-VI та у чинній редакції станом на момент спірних правовідносин передбачено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до адміністративного суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Вказане свідчить про наявність підстав у органів державного архітектурно-будівельного контролю ініціювати відповідні судові процедури у вищевказаних випадках.
За приписами ч. 1 ст. 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проєктувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Відповідно до пунктів 1-3, 4, 7, 10 ч. 3 ст. 41 Закону №3038, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо - та відеотехніки.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, встановлена Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).
Відповідно до п. 5 вищенаведеного Порядку №553 державний архітектурно- будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
За п. 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, в тому числі, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Пунктами 16-17 Порядку №553 передбачено, що За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану», припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану.
В п. 2 Постанови №303 Кабінет Міністрів України постановив дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану.
Таким чином, законодавець встановив презумпцію неприпустимості здійснення заходів державного нагляду в умовах воєнного стану, а проведення перевірки можливе лише за умови доведення контролюючим органом існування саме тих виняткових обставин, які прямо передбачені пунктом 2 Постанови №303.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.
Указом Президента України №64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24.02.2024, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено введення в Україні воєнний стан із 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 на 30 діб, відповідно до Указу Президента України №133/2022, який діє на території Україні на момент винесення даного рішення.
Вказане свідчить про те, що у період виникнення спірних правовідносин, законодавець встановив загальну заборону на проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) під час дії воєнного стану.
Відступ від такої заборони, допускається виключно у випадках, прямо визначених постановою, а саме за наявності загрози правам та законним інтересам людини, її життю і здоров`ю, навколишньому природному середовищу, безпеці держави чи забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України, а також за умови прийняття відповідного рішення компетентним центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 №460, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Пунктом 8 Положення №460 встановлено, що Мінінфраструктури у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Накази Мінінфраструктури, видані в межах повноважень, передбачених законом, обов`язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.
Таким чином, Мінінфраструктури є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Відтак, здійснення відповідачем позапланових заході державного нагляду було можливим лише за умови прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення та за наявності підстав, передбачених п.2 постанови КМУ від 13.03.2022 №303.
Так апеляційним судом з`ясовано, що до позивача надійшла скарга мешканців вулиць Князя Островського, Шпитальна, Стрімка м. Тернополя щодо порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті «Реконструкція індивідуального житлового будинку з прибудовою приміщень для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності за адресою вул. Шпитальна, 26, м. Тернопіль» (а.с.40-54). У вказаній скарзі наведено обставини та пояснення щодо порушень.
У вказаній скарзі зокрема, наведено порушення вимог законодавства, містобудівних умов та обмежень, Державних будівельних норм і затвердженої проектної документації, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Акцентовано увагу на перевищенні максимально допустимого відсотку забудови земельної ділянки через зменшення відстаней до існуючих будинків в споруд, що створює загрози, які мають негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людей, порушення протипожежних відстаней. Наголошено, що не забезпечено комплексної безпеки будівництва У скарзі відображено фотодокази та наведено заміри, відповідно до яких стверджено про наявність порушень.
Скаржники також покликалися на відсутність авторського та технічного нагляду на зазначеному об`єкті будівництва, відновлення з 09.04.2025 ще й земляних робіт. Візуально роботи схожі на розширення котловану і фундаментів.
Зазначено і про те, що припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.12.2023 попереднім замовником ОСОБА_2 не виконано, а новий замовник відновив будівельні роботи та не усунув відповідні порушення.
У скарзі викладено позицію про те, що існують підстави вважати об`єкт будівництва самочинним, оскільки він будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, оскільки земельна ділянка розташована в зоні садибної забудови Ж-1 та відведена для реконструкції садибного індивідуального житлового будинку, натомість відбувається нове будівництво багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку з порушеннями МУО і ДБН; без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи (відповідний орган не видавав дозволу на будівництво багатоповерхового багатоквартирного будинку); без належно затвердженого проекту (фактичне будівництво об`єкта не відповідає офіційно затвердженому проекту).
Згідно з листом Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) від 22.05.2025 за №2547/02/13-25, адресованого Міністерству розвитку громад та територій України, лист відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради від 12.05.2025 №13554/2025 та додані документи містять відомості, що свідчать про наявність загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища, забезпечення безпеки держави, та необхідність проведення відповідного позапланового заходу.
Враховуючи наведене та відповідно до абзацу 2 пункту 1 наказу міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 19.05.2023 №424 «Про проведення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) на період воєнного стану», ДІАМ вбачаються наявні загрози життю та здоров`ю, у зв`язку з чим наявна необхідність здійснення Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва «Реконструкція індивідуального житлового будинку з прибудовою приміщень для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності за адресою вул. Шпитальна, 26 м. Тернопіль» (а.с.38-39).
Міністерство розвитку громад та територій України повідомило, що Департамент просторового планування територій та архітектури Міністерства розвитку громад та територій України на виконання абз. 4 п. 1 наказу Мінінфраструктури від 19.05.2024 за №424 та у зв`язку з листом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради від 12.05.2025 за №13554/2025 направляє копію наказу Міністерства розвитку громад та території України від 27.06.2025 №1047 «Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю».
Згідно з вказаним наказом відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 за №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану», абз. 2, 10 п. 1, абз. 1, 6 підпункту 7 п. 4 Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури від 19.05.2023 №424 «Про проведення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) на період воєнного стану» (зі змінами, внесеними наказами міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 20.05.2024 за №441 та від 22.08.2024 №886), зокрема, звернення Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради від 12.05.2025 за №13554/2025, Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради забезпечити в установленому порядку здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва за адресою: вул. Шпитальна, 26, м. Тернопіль (п.1).
Згідно з п. 11 цього ж наказу, органам державного архітектурно-будівельного контролю, зазначеним у п. 1-10 наказу розпочати здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю протягом 10 робочих днів з дня отримання цього наказу (а.с.34-37).
Листом від 01.07.2025 Відділ державного архітектурно-будівельного контролю скерував відповідачу лист, у якому повідомив про те, що відповідачу чи його уповноваженій особі необхідно бути 10.07.2025 о 10:00 год на об`єкті будівництва «Реконструкція індивідуального житлового будинку з прибудовою приміщень для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності за адресою: вул. Шпитальна, 26, м. Тернопіль». Згідно з відомостями он лайн сервісу «трекінг» на сайті АТ «Укрпошта» з`ясовано, що відповідне поштове відправлення повернулося відправнику із відміткою відділення поштового зв`язку 16.07.2025 із відміткою «закінчення встановленого терміну зберігання». При цьому, 02.07.2025 зафіксовано невдалу спробу вручення такого поштового відправлення.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Апеляційний суд наголошує, що положеннями ст. 38 Закону №3038-VI визначено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проєкту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
Слід також зазначити, що за правилами ч.ч. 1, 4 та 7 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Верховний Суд у постанові від 13.02.2025 у справі №640/37410/21 дійшов висновку, що орган ДАБК може звернутися до суду для припинення права замовника будівництва (генпідрядника, підрядника) на виконання будівельних робіт у разі очевидної недостовірності даних у повідомленні про початок будівельних робіт, за умови наявності хоча б однієї з таких обставин:
- відсутня реєстрація права власності на нерухомість на момент подання повідомлення, та/або
- технічні характеристики об`єкта у повідомленні не відповідають правовстановлюючим документам (площа, поверховість, конструктивні елементи тощо), та/або
- об`єкт будівництва не відповідає заявленим у документах характеристикам.
2) у цій категорії спорів орган ДАБК повинен обґрунтувати, яким чином очевидна виявлена недостовірність даних в повідомленні про початок будівельних робіт свідчить про наявність ознак самочинного будівництва, визначених частиною другою статті 39-1 Закону №3038-VI.
3) непроведення органом ДАБК позапланової перевірки об`єкта будівництва не є підставою для відмови у позові, якщо наявні документальні підтвердження подання суб`єктом містобудування очевидних недостовірних даних та ознак самочинного будівництва.
4) якщо недостовірність даних у повідомленні про початок будівельних робіт не є очевидною, то орган ДАБК повинен здійснити позапланову перевірку. У разі недопуску до перевірки або відсутності замовника будівництва (генпідрядника, підрядника), або його уповноваженої особи на об`єкті під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, орган ДАБК має зафіксувати цей факт шляхом складання відповідного акта та направлення копії суб`єкту містобудування.
Так, відповідно до направлення для проведення позапланового заходу №4 від 07.07.2025 направлено посадових осіб позивача для здійснення позапланової перевірки на об`єктів «Реконструкція індивідуального житлового будинку з прибудовою приміщень для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_1 » щодо дотримання суб`єктом містобудування замовник, генпідрядник - ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради від 07.07.2025 за №7 та скарги мешканців вулиць Князя Островського, Шпитальна, Стрімка м. Тернополя від 27.04.2025, наказу Міністерства розвитку громад та територій України №1047 від 27.06.2025. Строк дії направлення з 07.07.2025 по 18.07.2025.
За наслідками проведеного позапланового заходу контролю складено наступні документи:
акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 18.07.2025 на 2-х арк.
припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.07.2025 на 2-х арк. (строк усунення порушень до 01.08.2025, що полягає у тому, щоб до 01.08.2025 допустити посадових осіб до перевірки).
Матеріали перевірки надіслані замовнику будівництва рекомендованим листом.
Згідно з відміткою на рекомендовано повідомленні про вручення поштового відправлення таке вручено особисто 28.07.2025. Отже вказані матеріали позивач отримав до свого виїзду за межі України (виїзд здійснений у період з 30.07.2025 по 11.08.2025).
Після отримання відповідних матеріалів, зокрема, припису, позивач не виконав такий припис, не повідомив про причини неможливості його виконання та взагалі не звертався до позивача із будь-якими клопотаннями щодо вказаних матеріалів за наслідками проведеної перевірки.
З врахуванням викладеного, позивач на підставі ч. 9 ст. 35 Закону №3038 звернувся до суду із відповідним позовом.
23.07.2025 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення згідно якого на гр. ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800 ( шість тисяч вісімсот) грн., яку також скеровано відповідачу.
Апеляційний суд також зважає на те, що до моменту проведення перевірки 19.06.2025 позивачу скеровано повідомлення про виявлення відхилення від проектних рішень, допущених під час будівництва об`єкта, та відмови підрядника їх усунути від ОСОБА_3 (здійснювала технічний нагляд на відповідному об`єкті будівництва), у якому вказано про те, що виявлено відхилення від проектних рішень, допущених під час будівництва об`єкта, а саме: на адресу замовника 01.05.2025 надіслано офіційне повідомлення з вимогою надати акт виносу осей до 01.05.2025, однак станом на 19.06.2025 зазначений акт не надано. З огляду на виявлені порушення, відсутність необхідної виконавчої документації та неможливість здійснювати подальший якісний технічний нагляд, з 19.06.2025 припинила здійснювати виконання повноважень інженера технічного нагляду за відповідним об`єктом будівництва (а.с.16).
Крім того, 03.07.2025 позивачу скеровано повідомлення про виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об`єкта, та відмови підрядника їх усунути від ОСОБА_4 (здійснював авторський нагляд на відповідному об`єкті будівництва), у якому вказано про те, що виявлено відхилення від проектних рішень, допущених під час будівництва об`єкта, а саме: після зміни даних в дозвільних документах про замовника будівництва не було укладено договору про здійснення авторського нагляду. Перед тим від попереднього замовника отримано лист про відсутність проведення будівельних робіт і призупинення будівництва. Також було повідомлено, що про відновлення будівництва буде повідомлено, чого не відбулось.
У зв`язку з викладеними обставинами проведення авторського нагляду є неможливим. Повідомив, що з 03.07.2025 припиняє дію авторського нагляду (а.с.18).
Суд критично оцінює покликання відповідача на те, що у вказаних повідомленнях вказано, що підрядник відмовився від усунення вказаних недоліків, а підрядник у спірних правовідносинах відсутній, оскільки співставивши відповідні повідомленням, очевидним є факт, що вказане речення є типовим для форми відповідних повідомлень.
Також суд за обставинами повідомленими у апеляційній скарзі, відзиві та додаткових поясненнях з`ясував, що відповідач разом зі своїм представником були присутніми на засіданні комісії позивача, яка відбувалася 07.05.2025.
Відповідачу було відомо про скаргу мешканців щодо можливого порушення містобудівного законодавства, зокрема щодо відступів та висотності. У додаткових поясненнях відповідач сам вказує, що на засіданнях комісії не було встановлено наявності порушень, а мало місце лише визнання наявності підстав для проведення перевірки з метою з`ясування обставин, зокрема щодо відступів та висотності об`єкта, фактичного нездійснення авторського та технічного наглядів.
Вказане свідчить про те, що відповідач повинен був усвідомлювати значну вірогідність проведення перевірки за об`єктом будівництва, у якому він є замовником будівництва.
Щодо недопуску посадових осіб до проведення перевірки, то суд першої інстанції доречно зауважив, що характеристика обставин, які можуть свідчити недопуск посадових осіб уповноваженого органу ДАБК до проведення перевірки, наводилась у постановах Верховного Суду від 09.12.2019 у справі №822/836/16, від 06.02.2020 у справі №208/537/17(2-а/208/120/17), де зазначено, що це може виражатись, як у вчиненні будь-яких активних дій з боку суб`єкта містобудівної діяльності або його представників, що фактично перешкоджають здійсненню такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, так і у пасивній поведінці цього ж суб`єкта, який будучи завчасно обізнаним про день, час і місце її проведення, свідомо, за відсутності на те поважних причин, не створив належних умов для цього, в тому числі, не забезпечив доступ до об`єкта перевірки і присутності суб`єкта містобудування або уповноважених ним осіб.
Суд враховує, що законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.
Вказана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду (постанови Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №822/680/16, від 31.10.2019 у справі №822/681/16).
У разі якщо суб`єкт містобудування був належним чином та своєчасно повідомлений про здійснення перевірки і достеменно знав про такий намір контролюючого органу, однак, маючи об`єктивну можливість, не направив у визначений у направленні день і час уповноваженого представника на об`єкт будівництва, це слід кваліфікувати як свідоме ухилення суб`єкта містобудування від виконання обов`язку бути присутнім під час проведення перевірки.
Така позиція суду також узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №818/1617/16.
Апеляційний суд наголошує, що доводи про відсутність порушень відповідача на стадії розгляду справи є такими, що мали бути перевірені позивачем при проведенні перевірки, на яку представників позивача допущено не було, а отримавши відповідний припис, позивач у жодний спосіб на такий не відреагував.
Дійсно, позапланова перевірка повинна була стати процесуальним механізмом, за допомогою якого орган контролю мав: 1. оглянути об`єкт; 2. дослідити проектну та виконавчу документацію; 3. отримати пояснення замовника; 4. перевірити фактичні параметри об`єкта; 5. встановити наявність або відсутність конкретних відхилень; 6. за наявності порушень — належно їх зафіксувати та застосувати передбачені законодавством заходи реагування, однак відповідач недопустив позивача до перевірки, що підтверджується вищевказаним актом.
Покликання відповідача на те, що замість повторного забезпечення проведення контрольного заходу за участю замовника, отримання від нього документів і пояснень та встановлення об`єктивного фактичного стану об`єкта, позивач фактично використав саму невдалу спробу перевірки та відомості, внесені до ЄДЕССБ особами авторського і технічного нагляду, як підставу для звернення до суду з вимогою про повне припинення права на виконання будівельних робіт, апеляційний суд оцінює критично.
Апеляційний суд повторно наголошує, що відповідачу було вручено припис 28.07.2025, що підтверджується долученим до матеріалів справи повідомленням про вручення поштового відправлення, який відповідачем не оскаржено, а фактично проігноровано, адже він у жодний спосіб на такий не відреагував, заяв, клопотань, зауважень позивачу не скеровував. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.
Підсумовуючи викладене у сукупності, апеляційний суд акцентує увагу на таких обставинах:
1. Позивачем отримано скаргу від 27.04.2025, у якій наведено порушення чинного законодавства на об`єкті будівництва «Реконструкція індивідуального житлового будинку з прибудовою приміщень для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності за адресою вул. Шпитальна, 26, м. Тернопіль», стверджено про наявність факту не реконструкції, а нового будівництва, стверджено про самочинне будівництво з наданням фотодоказів та замірами;
2. позивачем проведено засідання комісії, на якому був присутній відповідач із своїм представником та визнано наявність підстав для проведення перевірки;
3. позивачем у встановленому чинним законодавством порядку погоджено проведення позапланової перевірки;
4. повідомлення про перевірку скеровано відповідачу 01.07.2025, у якому повідомлено про необхідність забезпечити присутність особисто замовника або його представника на 10.07.2025 о 10:00 год. (поштове відправлення перебувало у поштовому відділенні з 02.07.2025, 02.07.2025 міститься інформація про невдалу спробу вручення; 16.07.2025 повернуто відправнику із відміткою про встановленого терміну зберігання);
5. за наслідками перевірки складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (з терміном виконання до 01.08.2025 щодо допущення до проведення перевірки), протокол про адміністративне правопорушення), які скеровані відповідачу та ним отримані 28.07.2025;
6. вимоги припису, не зважаючи на його отримання, невиконані, про неможливість невиконання – не повідомлено;
7. докази оскарження припису, постанови по справі про адміністративне правопорушення відсутні, а отже такі є чинними.
Отже, апеляційний суд, з врахуванням описаних у скарзі від 27.04.2025 порушень на об`єкті будівництва «Реконструкція індивідуального житлового будинку з прибудовою приміщень для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності за адресою вул. Шпитальна, 26, м. Тернопіль», додержанням позивачем процедури щодо погодження позапланової перевірки, підтвердженими обставинами щодо відсутності авторського та технічного нагляду на об`єкті будівництва щодо якого виникли спірні правовідносини, невиконанням припису від 18.07.2025 щодо допущення посадових осіб позивача до проведення перевірки у термін до 01.08.2025, вважає достатніми підстави для звернення позивача до суду із цим позовом та наявність підстав для суду першої інстанції для задоволення цього позову.
Також доцільно звернути увагу, що "крайнім заходом" у подібній категорії спорів є саме знесення самочинного будівництва. Припинення права на будівництво є менш радикальним кроком.
Відповідач наголошує, що не був первісним замовником будівництва (відповідні зміни внесені у повідомлення 14.06.2024), а допущені порушення його попередником не можуть ставитися йому в вину, однак слід зазначити, що набувши статусу замовника у відповідному будівництві відповідач взяв на себе ризики пов`язані, в тому числі із припиненням права на будівництво за відповідним повідомленням.
Так, у скарзі від 27.04.2025 скаржники повідомляли про наявність припису про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.12.2023, стосовно попереднього замовника, які не були усунуті, про що було складено акт позивачем від 29.05.2024. Тобто наявність порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил мали місце ще у 2023 році, залишилися неусунутими у 2024 році. За таких обставин твердження про їх відсутність у 2025 році, з врахуванням недопуску до перевірки посадових осіб позивача, є необґрунтованими.
Підсумовуючи викладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі №500/4674/25 – без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддяО. П. Мандзій
суддіЛ. Я. Гудим
В. Я. Качмар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua