Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №380/22979/25
Суддя: Мандзій Олексій Петрович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/22979/25 пров. № А/857/10266/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Мандзія О.П.,
Суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року у справі № 380/22979/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій,-
суддя у І інстанції – Чаплик І.Д.,
дата ухвалення рішення – 29.01.2026,
місце ухвалення рішення – м. Львів,
дата складення повного тексту рішення – не зазначено,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2016 року по день фактичної виплати 30.10.2025;
- зобов`язати НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2016 року по день фактичної виплати 30.10.2025;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з квітня 2016 року по день фактичної виплати 30.10.2025;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з квітня 2016 року по день фактичної виплати 30.10.2025;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з вересня 2016 року по день фактичної виплати 22.10.2025;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з вересня 2016 року по день фактичної виплати 22.10.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив військову службу у органах Державної прикордонної служби України. Зазначає, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №380/1195/25 відповідачі здійснили перерахунок та виплату позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період починаючи з січня 2016 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. Однак, при здійсненні такого нарахування і виплати відповідачі не виплатили компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Для відновлення свого порушеного права позивач звернувся до суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 у цій справі позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди за весь час затримки виплати з лютого 2016 року по день її фактичної виплати 30.10.2025. Зобов`язано НОМЕР_4 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, за період з лютого 2016 року по день фактичної виплати 30.10.2025 - відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нездійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди за весь час затримки виплати з квітня 2016 року по день її фактичної виплати 26.08.2025. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, за період з квітня 2016 року по день фактичної виплати 26.08.2025 - відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нездійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, за весь час затримки виплати з вересня 2016 року по день її фактичної виплати 22.10.2025. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_6 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, за період з вересня 2016 року по день її фактичної виплати 22.10.2025 - відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із оскарженим судовим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_3 звернулося із апеляційною скаргою. Вважає судове рішення прийнятим з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції на підставі зібраних доказів і аналізу чинного законодавства дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено конкретні факти або дії, що свідчили б про наявність бездіяльності з боку військової частини.
Визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів. Враховуючи те, що виплата доходів, по яких подано подано позов здійснена відповідно до керівних документів, то ця виплата здійснена своєчасно і для компенсації втрати частини доходів немає підстав.
Позивач не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про нарахування та виплату відповідної компенсації, докази такого звернення є відсутні. Відповідач не відмовляв у виплаті такої компенсації.
Виплату щомісячної додаткової винагороди позивачу здійснено 26.08.2025 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 по справі №380/1195/25.
Нарахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 за №889, з урахуванням в складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення індексації грошового забезпечення здійснено після набрання законної сили вищезазначеним рішенням суду 18.08.2025. Отже виплата ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди відбулася без затримок більш ніж на 1 календарний місяць. Отже підстав для проведення позивачу нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплат проведених з 26.08.2025, які здійснено на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі №380/1195/25 немає.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_7 діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, а у їх задоволенні слід відмовити повністю.
Апелянт 1 просив скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 у цій справі та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 повністю.
Військова частина НОМЕР_1 також не погодилася із рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 у цій справі та подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 за №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» визначено дискрецію щодо обрахування додаткової грошової винагороди. Розмір додаткової грошової винагороди можу бути визначений у будь-якій сумі, яка не перевищуватиме місячне грошове забезпечення. Розмір щомісячної додаткової грошової винагороди жодним чином не пов`язаний до сталого розміру місячного грошового забезпечення військовослужбовця. Отже перерахування розміру цієї винагороди «з урахуванням індексації грошового забезпечення» військовослужбовця є недоцільним, оскільки індексація грошових доходів населення не впливає на розмір цієї винагороди.
Отже НОМЕР_7 прикордонний загін діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та чинним законодавством. Нарахування та виплата щомісячної додаткової винагороди здійснювалася без порушення строків.
Проте саме рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №380/1195/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2025 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Військова частина НОМЕР_1 ствердила, що визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати» є порушенням встановлених строків саме виплати нарахованих доходів. Право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як виплата з грошового доходу з порушенням встановлених строків його виплати.
Коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням судового рішення.
Вимоги щодо здійснення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати в період з серпня 2016 року по лютий 2018 року включно не відповідає нормам чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку №159 та є грубим порушенням норм матеріального права.
Військова частина НОМЕР_1 просила скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 у цій справі та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовити повністю.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 у цій справі також оскаржила Військова частина НОМЕР_2 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції під час вирішення спору не дотримався вимог ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) та під час ухвалення судового рішення, не встановив чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються.
Наголошено, що необхідними умовами для виплати компенсації втрати частини доходів є нарахування відповідних доходів, які не повинні носити разового характеру та несвоєчасність її виплати.
У своєму позові ОСОБА_1 не навів належних і беззаперечних доказів наявності підстав для здійснення нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів, а суд першої інстанції не надав тому належної уваги, відповідно вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 у справі №380/1195/25, залишеного без змін відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2025 без змін, НОМЕР_4 прикордонний загін зобов`язано нарахувати та виплатити позивачу суму коштів щодо якої виник спір. Вказану суму виплачено 30.09.2025.
В даному випадку необхідно наголосити на тому, що нарахування та виплата вказаного грошового забезпечення та інших винагород здійснено в межах місячного строку без здійснення затримки, як передбачено Законом України №2050-ІІІ та Порядком №159, а тому відсутні підстави для виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
Крім викладеного, наголошено, що грошова винагорода встановлена Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, на виконання судового рішення від 14.05.2025 у справі №380/1195/25, залишеного без змін відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2025, носить разовий характер та в розумінні закону №2050-ІІІ та Порядку №159 не є грошовим доходом, з якого може обчислюватися сума компенсації втрати частини доходів.
Військова частина НОМЕР_2 просила скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 у цій справі та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
Позивач правом подання відзивів на апеляційні скарги не скористався.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивач, ОСОБА_1 , проходив військову службу у Державній прикордонній службі України.
Відповідно до інформації відображеної в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення, ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у період:
- з листопада 2015 року по лютий 2016 року включно – в НОМЕР_4 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 );
- з березня 2016 року по липень 2016 року – в ІНФОРМАЦІЯ_9 (військова частина НОМЕР_3 );
- з серпня 2016 року до часу звільнення з військової служби у квітні 2018 року – у ІНФОРМАЦІЯ_10 (військова частина НОМЕР_1 ).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 від 23.04.2018 №102-ОС «По особовому складу» підполковника ОСОБА_1 , начальника групи по роботі з іноземцями та адміністративного провадження відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_12 » І категорії (тип Б), звільненого з військової служби за пунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) частини шостої статті 26, з урахуванням підпункту «ї» (які в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) проходять військову службу за контрактом і строк контракту яких закінчився, якщо вони не висловили бажання проходити військову службу, крім випадків, визначених абзацом другим частини третьої статті 23 Закону) пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з 23.04.2018 виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі №380/1195/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2025, зокрема, зобов`язано НОМЕР_4 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2016 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з березня 2016 року по липень 2016 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з серпня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
На виконання вказаного рішення суду відповідачі провели нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення, зокрема, 26.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі №380/1195/25 виплатило недоотриману суму щомісячної додаткової грошової винагороди на загальну суму 6230,14 грн; 22.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі №380/1195/25 виплатило недоотриману суму щомісячної додаткової грошової винагороди та інших сум грошового забезпечення на загальну суму 36 934,69 грн; 30.10.2025 НОМЕР_4 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) на виконання Львівського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі №380/1195/25 виплатив і недоотриману суму щомісячної додаткової грошової винагороди на загальну суму 2788,50 грн.
Вважаючи, що він має право на виплату компенсації втрати частини доходів, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції керувався тим, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум грошового забезпечення у повному обсязі, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати з січня 2016 року щомісячної додаткової грошової винагороди по день фактичної виплати недоотриманого грошового забезпечення. Водночас, як видно з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 було нараховано і виплачено недоотриману суму щомісячної додаткової грошової винагороди на виконання рішення суду від 14.05.2025 у справі №380/1195/25 26.08.2025, тому позовні вимоги у цій частині щодо нарахування і виплати компенсації втрати доходів на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення саме по вказану дату, а не по 30.10.2025, як заявляє представник позивача.
Отже, за встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в спірному випадку підстав для задоволення позовних вимог частково та необхідність зобов`язати відповідачів нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати з лютого 2016 року щомісячної додаткової грошової винагороди з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (ст. 2 Закону №2050-III).
Тобто, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги і 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
З метою реалізації Закону № 2050-III, Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.
В силу пункту 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159) його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з пунктом 2 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Пунктом 3 Порядку № 159 встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення).
Відтак, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-III та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
При цьому, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-III, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми попередньо нараховані, але не виплачені.
Згідно вимог статті 3 3акону № 2050-III, пунктів 1, 2, 4 Порядку № 159 компенсація за несвоєчасну виплату середньої заробітної плати пов`язана з реальною виплатою чи нарахуванням середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення. Раніше таких виплат право на неї (компенсацію) не виникає.
Зі змісту статті 1 Закону України № 2050-III випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події) як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
У пункту 4 Порядку №159 прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Верховний Суд, ухвалюючи постанову від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19, виходив із аналізу норм Закону № 2050-ІІІ, відповідно до статті 2 якого компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі №2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення).
У справі №240/11882/19 Верховний Суд зауважив, що використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
Водночас, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
При цьому, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 №21-2003а16, Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, 13.01.2020 у справі №803/203/17, від 23.02.2021 у справі №803/1423/17, від 12.05.2022 у справі № 815/3998/16, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20, від 21.03.2023 у справі №620/7687/21.
Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі №380/1195/25:
- визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_2 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у січні 2016 року та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 по лютий 2016 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
- зобов`язано НОМЕР_4 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у січні 2016 року та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2016 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_3 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 за період з березня 2016 року по липень 2016 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (ВЧ НОМЕР_3 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 за період з березня 2016 року по липень 2016 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (ВЧ НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у листопаді 2016 року та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 за період з серпня 2016 по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (ВЧ НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у листопаді 2016 року та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 за період з серпня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2025 вищевказане рішення залишене без змін.
На виконання вказаного судового рішення військова частина НОМЕР_1 перерахувала позивачу кошти 22.10.2025; військова частина НОМЕР_2 – 30.10.2025; військова частина НОМЕР_3 – 226.08.2025.
При цьому, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 дійшов висновку, що норми Закону №2050-ІІІ і Порядку №159 не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов`язку додатково звертатися до відповідного органу за виплатою такої компенсації.
Аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі грошового забезпечення) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.
Крім того, Судова палата зазначила, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.
Таким чином, відповідач, з вини якого не було вчасно нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення, повинен був здійснити виплату компенсацію втрати частини доходу з одночасною виплатою сум індексації. Невиплата позивачу сум компенсації у тому ж місяці, у якому була здійснена виплата індексації грошового забезпечення, є порушенням прав військовослужбовців на отримання такої компенсації.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (була чинною до 28.02.2018), мала щомісячний характер та є складовою грошового забезпечення, розмір якої залежить від місячного грошового забезпечення.
Суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи відповідачів у цій справі про те, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. У цій спірній ситуації належність доходу позивачу підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, та яка мала місце через бездіяльність відповідача. Позивач був змушеним звертатися до суду. Факт несвоєчасного нарахування відповідного доходу позивачу відбувся саме з вини саме відповідачів, що не може позбавляти особу права на відповідну компенсацію.
З огляду на встановлені обставини суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та обрано належний та ефективний спосіб захисту прав.
Інші висновки суду першої інстанції відповідачами під сумнів не ставляться, а позивачем відповідної апеляційної скарги не подано. Отже у зазначеній частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційні скарги задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року у справі №380/22979/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддяО. П. Мандзій
суддіЛ. Я. Гудим
В. Я. Качмар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua