Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №500/2241/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №500/2241/26

Суддя: Боршовський Тарас Іванович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. ЛьвівСправа № 500/2241/26 пров. № А/857/33908/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого-судді Боршовського Т.І.,

суддів Кухтея Р.В.,

Шевчук С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі № 500/2241/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

суддя в 1-й інстанції – У. А. Мірінович,

провадження – письмове,

час ухвалення рішення – 21 травня 2026 року,

місце ухвалення рішення – м. Тернопіль.

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА.

ОСОБА_1 (далі також – позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі також – відповідач, ГУ ПФУ в Тернопільській області) у якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення № 262340031704 від 02.04.2026 року Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який застосовується для обчислення її пенсії (за 2022-2024 роки) на коефіцієнт збільшення 1,121 з 01.03.2026.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №262340031704 від 02.04.2026 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який застосовується для обчислення її пенсії (за 2022-2024 роки) на коефіцієнт збільшення 1,121 з 01.03.2026.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції керувався Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058), постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 № 124 (далі - Порядок № 124), постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році" від 25.02.2026 № 236 (далі - Постанова № 236), а також врахував висновки Верховного Суду щодо застосування перелічених норм права. Як наслідок, суд виснував, що абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-ІV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії. При цьому, положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачають випадків зменшення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, залежно від року призначення пенсії, та не уповноважують Кабінет Міністрів України на визначення розміру такого зменшення. Отже, приписи підпункту 6 пункту 2 Постанови № 236 в частині визначення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсї, для цілей індексації пенсій, признчених в 2021-2025 роках, не підлягають врахуванню при перерахунку пенсій.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення постановлене за неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові повністю. На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт покликається на те, що для визначення розміру пенсії позивача з 01 березня 2026 року враховано показник середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки у розмірі 15057,09 грн, який збільшено на передбачений постановою Кабінету міністрів України № 236 від 25.02.2026 коефіцієнт для пенсій, призначених в 2025 році - 1,024. Суд першої інстанції правильно застосував норми статті 42 Закону № 1058, Порядку № 124 щодо механізму проведення індексації, водночас не врахував, що відповідно до вказаної Постанови № 236 для пенсій, призначених в 2025 році, застосовується коефіцієнт 1,024. Вважає, що відповідач не вчиняв протиправних дій та не порушив право позивача на належне пенсійне забезпечення.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Суд на підставі частини четвертої статті 304 КАС України дійшов висновку, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції .

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

1. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та з 10.09.2025 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Позивач 26.03.2026 звернулася до відповідача із заявою щодо перерахунку (індексації) пенсії у спосіб послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 15057,09 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121.

ГУ ПФУ в Тернопільській області рішенням № 262340031704 від 02.04.2026 відмовило позивачу в перерахунку пенсії.

Відмову аргументовано тим, що оскільки пенсію за віком призначено у 2025 році, то відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 немає підстав для застосування коефіцієнта показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні - 1,121, замість 1,024.

2. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ. ВИСНОВКИ.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом № 1058-IV.

Преамбулою названого Закону закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінет Міністрів України 20.02.2019 прийняв постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі - Постанова № 124) якою, серед іншого, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

К = ((ЗСЦ+ЗСЗ )х 50%)/100% + 1%,

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою: ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (Постанова № 236) установлено, що з 1 березня 2026 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 236 передбачено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон) за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2025 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/ перерахунку пенсії, з урахуванням відповідних коефіцієнтів збільшення, передбачених підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році (Офіційний вісник України, 2025 р., № 25, ст. 1669), на коефіцієнт збільшення:

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та які враховувалися для призначення пенсії у 2021 і 2022 роках, - 1,061;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,048;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,036;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2025 році, - 1,024.

Позиція позивача ґрунтується на тому, що належне застосування нормативно-правових актів передбачає, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії позивача: за 2022-2024 роки у розмірі 15057,09 грн., підлягає збільшенню з 01 березня 2026 відповідно до постанови КМУ № 236 на коефіцієнт 1,121.

Позиція ж відповідача зводиться до того, що з 01.03.2026 проведено індексацію пенсії позивача відповідно до постанови КМУ № 236 від 25.02.2026 шляхом множення показника середньої заробітної плати, розрахованого відповідно до Порядку № 124, на коефіцієнт збільшення заробітної плати 1,024, з огляду на те, що пенсію позивачу призначено у 2025 році.

Ухвалюючи оскаржене відповідачем у цій справі рішення, суд першої інстанції погодився з доводами позивача, вказавши на неправильне застосування відповідачем при проведенні індексації пенсії позивача норм матеріального права.

Отже, вирішення цього спору зводилося до обрання способу тлумачення та застосування норм права при проведенні на підставі Постанови КМУ № 236 індексації пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, з огляду на приписи статті 42 вказаного Закону, та алгоритм, визначений Порядком № 124.

Суд апеляційної інстанції, перевіряючи в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність і обґрунтованість рішення в частині задоволення позову, погоджується з висновками Суду першої інстанції з огляду на такі мотиви.

Відповідно до частини п?ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи оцінку висновку суду першої інстанції щодо правильності застосування норм матеріального права, колегія суддів апеляційного суду суд врахувала, що питання тлумачення та застосування перелічених норм права при вирішенні аналогічних спорів вже було предметом оцінки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. У постанові від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду виснував:

« 94. Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168.

95. Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.

96. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.

97. З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

98. За таких обставин, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав не знайшла підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.

99. Тому, застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, судова палата констатує, що Управління, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 грн, 100 грн, 100 грн відповідно у 2022 - 2024 роках, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.».

Враховуючи, що процитоване вище судове рішення прийняла Судова палата з розгляд справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, то наведений підхід до правозастосування є домінуючим, а його дотримання - таким, що відповідає завданню забезпечення сталості та єдності судової практики.

Аналогічні правові висновки в подальшому були викладені в постановах Верховного Суду від 17.04.2025 у справі № 620/8092/24, від 23.04.2025 у справі № 160/15997/24, від 23.04.2025 у справі № 160/12664/24, від 24.04.2025 у справі № 300/4424/24, від 24.04.2025 у справі № 340/4066/24, від 24.04.2025 у справі № 160/13380/24, від 24.04.2025 у справі № 160/12769/24, від 28.04.2025 у справі № 620/9532/24, від 30.04.2025 у справі № 160/24242/24, від 06.05.2025 у справі № 580/5785/24, від 12.05.2025 у справі № 420/26713/24, від 12.05.2025 у справі № 420/24611/24, від 14.05.2025 у справі № 480/4245/24, від 20.05.2025 у справі № 200/6108/24, від 26.05.2025 у справі № 440/10247/24, від 29.05.2025 у справі № 580/5608/24, від 29.05.2025 у справі № 400/6785/24.

Апеляційний суд констатує, що суд першої інстанції при вирішенні спору належно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та надав їм правову оцінку, що відповідає усталеним висновкам Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та абзаців першого, другого пункту 5 Порядку № 124 при проведенні індексації пенсії позивача на підставі постанови КМУ № 236.

Щодо індексації пенсії у 2025-2026 роках, то починаючи з 01.03.2025 року Кабінет Міністрів України запровадив диференційований підхід до індексації пенсій: пенсіонери, яким пенсія призначена до 2021 року, отримують повний коефіцієнт збільшення (1,115 у 2025 році та 1,121 у 2026 році), тоді як пенсіонери, яким пенсія призначена починаючи з 2021 року, отримують суттєво знижені коефіцієнти від 1,0575 до 1,023 у 2025 році та від 1,061 до 1,024 у 2026 році залежно від року призначення пенсії. Тобто чим пізніше призначена пенсія тим менший коефіцієнт індексації застосовується. Водночас Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не містить положень, які б дозволяли Кабінету Міністрів України встановлювати різні коефіцієнти збільшення для пенсіонерів залежно від року призначення пенсії, а частина друга статті 42 цього Закону передбачає єдиний механізм індексації для всіх раніше призначених пенсій.

Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Оскільки положення підпункту 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року № 236 в частині встановлення знижених коефіцієнтів для пенсіонерів, яким пенсія призначена після 2020 року, не відповідає положенням частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тому суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, тобто положення цього закону.

Висновок суду про незастосовність підпункту 6 пункту 2 Постанови № 236 додатково підтверджується тим, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 року у справі № 320/14123/25, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 року та набрало законної сили, визнано протиправним та нечинним підпункт 6 пункту 2 Постанови № 209 (яким для певних категорій пенсіонерів залежно від року виходу на пенсію установлені зменшені коефіцієнти збільшення та який є фактично ідентичним із підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 236).

Таким чином, при перерахунку пенсії у 2026 році для забезпечення індексації пенсій підлягав застосуванню п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року № 236, яким встановлено повний коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,121. З огляду на це суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач діяв протиправно, здійснюючи перерахунок пенсії позивача на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та на підставі Постанови № 236, застосовуючи з 01.03.2026 року коефіцієнт збільшення 1,024 замість 1,121, до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача (15057,09 грн.), що призвело до порушення законних інтересів особи, за захистом яких вона звернулася до суду.

Отже, суд першої інстанції при вирішенні спору належно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та надав їм правову оцінку, що відповідає вказаному вище висновку Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права за подібних правовідносин.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на те, що апеляційний суд визнав доводи апеляційної скарги помилковими та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції, то апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі № 500/2241/26 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. В таких випадках постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддяТ. І. Боршовський

суддіР. В. Кухтей

С. М. Шевчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua