Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №560/2837/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №560/2837/26

Суддя: Граб Л.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2837/26

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

11 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Матохнюка Д.Б. Сторчака В. Ю.

за участю: секретаря судового засідання: Коломієць К.В.,

представника позивача: Корєпової Г.А.

представників відповідача: Казарець О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Босал Мануфактуринг Україна" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Босал Мануфактуринг Україна" (далі ТОВ "Босал Мануфактуринг Україна") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області: Форма «Р» №2968/2201-0708 від 30.01.2026; Форма «В1» №2969/2201-0708 від 30.01.2026; Форма «ПН» №2970/2201-0708 від 30.01.2026; Форма «ПН» №2971/2201-0708 від 30.01.2026.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.06.2026 позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області:

- Форма «Р» №2968/2201-0708 від 30.01.2026;

- Форма «В1» №2969/2201-0708 від 30.01.2026;

- Форма «ПН» №2970/2201-0708 від 30.01.2026;

- Форма «ПН» №2971/2201-0708 від 30.01.2026.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимоги відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт послався на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити. В свою чергу, представник позивача заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу ГУ ДПС у Хмельницькій області від 29.10.2025 №4450-П, посадовими особами відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Босал Мануфактуринг Україна" з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.04.2019 по 30.09.2025 та за період з 01.07.2018 по 30.09.2025 з метою правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт від 29.12.2025 №25332/22-01-07-08/33985999 (далі Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення:

-вимог п.п. 134.1.1. п.134.1 ст. 134, п. п. 139.2.2. п.139.2 ст. 139 п.135. п.140.4.4 п.140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 670 544 грн. в тому числі в розрізі звітних періодів: за 2020 рік в сумі 69 713 грн., за 1 квартал 2021 року в сумі 600 831 грн., за півріччя 2021 року в сумі 600 831 грн., за три квартали 2021 року в сумі 600 831 грн., за рік 2021 року в сумі 600 831 грн.;

-вимог п. 44.1. ст.44, п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188, п.192.1, п.192.3, ст.192, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201, абз. «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.6 розділу ІІІ, п.п.1.2 п.3, п.п.1. п.4 розділу V Порядку заповнення і подання звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в період, що перевірявся, на загальну суму 3 252 612 грн. в тому числі в розрізі звітних податкових періодів за : серпень 2022 в сумі 345 426 грн., вересень 2022 в сумі 21 739, жовтень 2022 в сумі 158 925 грн. , листопад 2022 в сумі 94 743, грудень 2022 в сумі 1 249 856 грн., жовтень 2023 в сумі 189 813 грн, грудень 2023 в сумі 587 994 грн., лютий 2024 в сумі 604 116 грн.;

-п. 192.1, п.192.3 ст.192, п. 201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 розділу V ПКУ, п.3, п.12, п.15, п.21, п.23, п.26 наказу Мінфіну від 31.12.2015 №1307 «Про затвердження форми податкової накладної»:

-не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні: 30.04.2022 – на постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю) ПРАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» (ІПН 25480917); 30.04.2022 – на обсяг постачання без ПДВ 1 048 731,27 грн., ПДВ 209 746,25 грн., яка розрахована на суму перевищення бази оподаткування, виходячи із звичайної ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною постачання;

- не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на обсяги операцій з вивезення товарів за межи митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою (код ставки 901) на загальну суму 119 079 909,40 грн.;

-не складено та не зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних, складених при отриманні послуг від нерезидентів, на загальну суму ПДВ 2 942 866 грн., а саме: на зменшення вартості ІТ послуг, отриманих від нерезидента Bosal Emission Control Systems NV, на загальну суму ПДВ 1 913 576 грн., на зменшення вартості консалтингових послуг, отриманих від нерезидента Bosal Intarnational Management NV, на загальну суму ПДВ 1 029 290 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.01.2026:

- №2968/2201-0708 форми «Р» про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 670 544 грн., в тому числі сума за податковими та/або іншими зобов`язаннями («+» - збільшення; «-» - зменшення) +670 544 грн.;

- №2969/2201-0708 форми «В1» про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 3 577 873,2 грн., в тому числі сума грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 325261,2 грн., сума за податковими та/або іншими зобов`язаннями («+» - збільшення; «-» - зменшення) - 3252612 грн.;

- №2970/2201-0708 форми «ПН» про застосування штрафних санкцій за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ПКУ податкових накладних/розрахунків коригування на загальну суму 1 471 432,90 грн., в тому числі сума грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 1471432,90 грн;

- №2971/2201-0708 форми «ПН» про застосування штрафних санкцій за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ПКУ податкових накладних/розрахунків коригування на загальну суму 414 006,74 грн., в тому числі сума грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 414006,74 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно приписів п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

П. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За правилами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пункту 86.1. статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Оформлення посадовими особами контролюючих органів результатів документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727 (далі - Порядок № 727).

Відповідно до пункту 2 Розділу І зазначеного Порядку акт документальної перевірки - документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки та відображає її результати.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 розділу II Порядку № 727 акт документальної перевірки має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного законодавства, законодавства з єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податкове, валютне та інше законодавство, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи).

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Таким чином, Порядком № 727 чітко визазначено, що Акт перевірки є передумовою прийняття податкового повідомлення-рішення та носієм доказової інформації про виявленні порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Визначаючись щодо правомірності податкового повідомлення-рішення форми «Р» N 2968/2201 0708 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 670 544 грн, в тому числі сума за податковими та/або іншими зобов`язаннями («+» - збільшення; «-» - зменшення) +670 544 грн., колегія суддів виходить із наступного.

Так, за змістом Акту перевірки, ТОВ "Босал Мануфактуринг Україна" в порушення вимог пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.139.2.2 п.139.2 ст.139 ПК України завищено показник, що відображається в рядку 2.2.3 додатку РІ «Різниці» «сума списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України (підпункт 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 розділу ІІІ ПК України) за 2020 рік на суму 3 725 243 грн, в результаті відображення у його складі списаної дебіторської заборгованості, яка рахувалась по розрахунках із ПАТ «Діамантбанк», що не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України .

Відповідно до п. 36.1, 36.2, 36.3 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

В свою чергу, п.п. 37.3.1, 37.3.3 пункту 37.3 статті 37 ПК України закріплено, що підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є, зокрема, ліквідація юридичної особи; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом.

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.11. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

До безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

пов`язаних з таким кредитором;

які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;

які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Отже, вимога щодо пов`язаності осіб в цілях визначення заборгованості безнадійною стосується боргу за фінансовим кредитом банківської установи.

Відповідно до п.п.14.1.159 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням визначених у даному підпункті критеріїв.

Об`єктом оподаткування податком на прибуток згідне з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Різниці, що виникають при формуванні резервів банків та небанківських фінансових установ встановлені п. 139.3 ст. 139 Кодексу.

П.п. 139.3.1 п. 139.3 ст. 139 ПК України визначено, що банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв за активами згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 - 139.3.4 цього пункту.

П.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 ПК України встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується:

1) на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу;

2) на суму використання резерву у зв`язку із припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізичних осіб, які є пов`язаними з таким кредиторам або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Сума використання резерву у зв`язку із припиненням визнання активу при прощенні кредитором заборгованості інших осіб, не визначених підпунктом 2 цього підпункту, не змінює фінансовий результат до оподаткування.

П.п.139.3.4 п.139.3 ст.139 ПК України закріплено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:

2) на суму списання у попередніх звітних періодах активу, який у звітному періоді набув ознак, визначених підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;

4) на суму доходів (зменшення витрат) від погашення раніше списаної за рахунок резерву заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Як вбачається із Акта перевірки, ТОВ “Босал Мануфактуринг Україна” у рядку 2.2.3 додатку РІ “Різниці” сума списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України (підпункт 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 ПК України) до декларації з податку на прибуток за 2020 рік відображено суму в розмірі 3 725 243 грн.

Згідно даних бухгалтерського обліку підприємства – оборотів по рахунку 386 “Резерв сумнівних боргів по іншій дебіторській заборгованості”, карток по рахунках 3771 “Розрахунки з іншими дебіторами в національній валюті”, 3772 “Розрахунки з іншими дебіторами в іноземній валюті” у грудні 2020 року позивачем здійснено списання дебіторської заборгованості за рахунок сформованого резерву сумнівних боргів на суму 3 725 243 грн, що рахувалась по розрахунках із ПАТ “Діамантбанк”, в тому числі: по бухгалтерському рахунку 3771 “Розрахунки з іншими дебіторами в національній валюті” на суму 1 502 800,11 грн, по бухгалтерському рахунку 3772 “Розрахунки з іншими дебіторами в іноземній валюті” на суму 2 222 442,75 грн.

На переконання суду першої інстанції, у зв`язку з віднесенням у 2017 ПАТ “Діамантбанк” до категорії неплатоспроможних банків та у відповідності до зазначених положень законодавства, ТОВ “Босал Мануфактуринг Україна” правомірно проведено віднесення залишку коштів в сумі 3 725 243 грн., що внаслідок зупинення всіх розрахункових операцій були заблоковані на рахунках вказаного банку, до складу валових витрат у 2018 році, та створено реєстр сумнівних боргів згідно протоколу №1 від 22.11.2018, оскільки протягом 3-х років погашення дебіторської заборгованості не відбулось, було проведено інвентаризацію розрахунків з дебіторами та кредиторами, та комісією прийнято рішення визнати борг безнадійним та списати з резерву.

Вказано, що при створенні резерву чи списанні Дт заборгованості за рахунок резерву, фінансовий результат коригується згідно вимог п.п. 139.2.2 п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПК України.

Дебіторська заборгованість АТ “Діамантбанк” відповідає п.п. “з” П.П.14.1.11. п. 14.11 ст.14 ПК України “заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами в установленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією”).

В бухгалтерському обліку операція по створенню резерву сумнівних боргів для даної дебіторської заборгованості відображена документом Інші витрати BZ-00000086 від 31.12.2018.

Дебіторська заборгованість АТ "ДІАМАНТБАНК", м. Київ в сумі 3 725 242,86 грн. перенесена на рахунок бухгалтерського обліку 377.

В 2020 сума дебіторської заборгованості списано за рахунок створеного резерву сумнівних боргів.

В податковому обліку дана сума відображена у рядку 2.1.2 додатка РІ (Різниці) податкової декларації з податку на прибуток за рік 2018 (збільшує фінансовий результат до оподаткування). Та у рядку 2.2.3 додатка РІ (Різниці) податкової декларації з податку на прибуток за рік 2020 (зменшує фінансовий результат до оподаткування). – що повністю відповідає вимогам встановленим Податковим кодексом України.

Таким чином, суд першої інстанції вважав, що ТОВ “Босал Мануфактуринг Україна” були здійснені усі необхідні заходи для повернення коштів.

Судом першої інстанції також звернуто увагу, що згідно Додатку РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств Різниці, за Звітний (податковий) період 2018 року (Додаток РІ, рядок 2.1.2) сплачено податки з цієї суми, а отже невідображення у Податковій декларації за 2018 рік у складі інших витрат 3 725 243 грн., не зменшило фінансового результату до оподаткування. Списання дебіторської заборгованості ПАТ “Діамантбанк” у 2020 році згідно Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік в сумі 3 725 243 відображено у складі інших витрат, та здійснено за рахунок резерву, а вказаний резерв був оподаткований у 2018 році.

При цьому, за позицією суду першої інстанції не заслуговують на увагу доводи контролюючого органу в тому, що станом на 2020 рік відомості, щодо ліквідації “Діамантбанк” не внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зважаючи на те, що ПАТ “Діамантбанк” визнано неплатоспроможним рішенням Правління НБУ №264-рш/БТ від 24.04.2017 та банк перейшов на процедуру ліквідації, яку здійснював Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що завершило його діяльність як юридичної особи, а також відкликання банківської ліцензії від 22.06.2017 року рішенням Правління НБУ №394-рш, делегування повноважень ліквідатора банку, рішенням виконавчої дирекції Фонду №2663 від 23.06.2017, та оскільки банк не визнається банкрутом Господарським судом у класичному розумінні, як це передбачено Кодексом України з процедур банкрутства для звичайних юридичних осіб, є всі підстави стверджувати, що в розумінні Закону України “Про банки та банківську діяльність “Діамантбанк” вважається банкрутом.

Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції в цій частині, з огляду на таке.

За приписами статті 52 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” від 23.02.2012 № 4452-VI (далі Закон № 4452-VI), вимоги кожної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги.

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що ліквідація банку – процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

Згідно із статтею 77 Закону № 4452-VIпроцедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк – ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Національний банк України вносить запис до Державного реєстру банків про ліквідацію банку на підставі отриманого від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора.

П. 4 ст.13 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” від 15.05.2003 № 755-IV передбачено, що відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є підставою для зняття їх з обліку в органах державної статистики, державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України та/ або вчинення інших дій відповідно до законодавства.

Так, із відомостей Єдиного реєстру судових рішень вбачається, що згідно постанови Правління Національного банку України від 24.04.2017 № 264-рш/БТ “Про віднесення ПАТ “Діамантбанк” до категорії неплатоспроможних” виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд) прийнято рішення від 24.04.2017 № 1684 “Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ “Діамантбанк” та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку”.

Згідно рішення Правління Національного банку України від 22.06.2017 № 394 рш “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “Діамантбанк” виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.06.2017 № 2663 “Про початок процедури ліквідації ПАТ “Діамантбанк” та делегування повноважень ліквідатора банку”.

Відповідно до рішення виконавчої дирекцій Фонду № 1138 від 18.06.2020 “Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ “Діамантбанк” процедура ліквідації ПАТ “Діамантбанк” передбачає виконання заходів щодо управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів протягом п`яти років з дня початку процедури ліквідації банку.

Листом ПАТ “Діамантбанк” від 20.11.2017 №2126/38Л про результати розгляду заяви про включення вимог кредитора до реєстру акцептованих вимог на запит ТОВ “Босал-ЗАЗ” № 1817 від 14.11.2017 та за розглядом заяви про включення вимог кредитора до реєстру акцептованих вимог №841 від 07.07.2017 повідомлено, що 11.09.2017 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 4077 “Про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ “Діамантбанк”, яким затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ “Діамантбанк”, вимоги ТОВ“Босал-ЗАЗ” акцептовані в сумі 3 555 264 грн 92 коп. та віднесені до сьомої черги погашення акцептованих вимог кредиторів ПАТ “Діамантбанк”.

Як зазначалося вище, для податкового обліку безнадійною може бути визнана заборгованість, якщо відповідає вимогам пп. 14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України, зокрема за п. “з” якої, такою може бути заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Однак, віднесення банку до неплатоспроможних є адміністративним рішенням Нацбанку України, стадією тимчасової адміністрації, що не припиняє банк як юридичну особу та не означає банкрутство.

Тобто, як вірно звернуто увагу скаржником, підставою є юридичний факт банкрутства або завершення ліквідації, підтверджений належними документами (судове рішення, відповідний запис в ЄДРПОУ). Віднесення ж банку до неплатоспроможних є стадією виведення банку з ринку згідно положень спеціального законодавства, не свідчить про банкрутство або припинення юридичної особи у розумінні п. “з” пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Відповідно до п. ч.1 ст. 2 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” від 23.02.2012 № 4452-VI виведення неплатоспроможного банку з ринку – заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону

Водночас визнання юридичної особи банкрутом у встановленому законом порядку – це визнання її такою у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства. Так, згідно абзацу четвертого статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, банкрутство – визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України “Про страхування”, або Закону України “Про кредитні спілки”.

Таким чином, заборгованість банку, що ліквідується, для цілей застосування положень ПК України може вважатись безнадійною заборгованістю відповідно до вимог пп. з 14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України лише щодо випадку припинення банку як юридичної особи у зв`язку з його ліквідацією.

Факт завершення ліквідації банку підтверджується записом про державну реєстрацію його припинення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відтак, кошти, що знаходяться на поточному рахунку банку, можуть бути визнані безнадійною заборгованістю у разі наявності підтверджуючих документів про припинення банку - боржника як юридичної особи у зв`язку з його ліквідацією. Зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму грошових коштів на рахунку банку, по якому процедура ліквідації триває, безпідставно.

Як вказує відповідач, згідно з базами даних Державної податкової служби України встановлено відомості щодо: ПАТ “Діамантбанк”, 2657 - ГУ ДПС у м. Києві, Правобережна ДПІ, дата державної реєстрації 22.02.2001, основний вид діяльності – 64.19 – інші види грошового посередництва. Стан платника податків 28 – триває процедура припинення (направлені заперечення органу ДПС). Свідоцтво платника ПДВ № 100340282 від 20.06.2011 анульовано 23.05.2023, причина анулювання перереєстрація (без зміни місцезнаходження). Останню звітність з податку на прибуток подано за 2022 рік

Отже, станом на 31.12.2020 процедура ліквідації ПАТ “Діамантбанк” не була завершена, оскільки Національним банком України не внесено запис про ліквідацію ПАТ “Діамантбанк” до Державного реєстру банків, інформація про припинення юридичної особи ПАТ “Діамантбанк” за даними ЄДРПОУ відсутня.

Як наслідок, заборгованість ПАТ “Діамантбанк” в розмірі 3 725 243 грн, відображена позивачем у складі податкових різниць, які зменшують фінансовий результат до оподаткування, за 2020 рік не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України, тому ТОВ “Босал Мануфактуринг Україна” безпідставно зменшено фінансовий результат до оподаткування за 2020 рік на суму 3 725 243 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не знаходить підстав для визнання податкового повідомлення Форми “Р” №2968/2201-0708 протиправним та його скасування.

Щодо податкового повідомлення-рішення форма “В1” №2969/2201-0708 від 30.01.2026, яким встановлено порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.192.1,п.192.3 ст.192, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, п.6 розділу ІІІ, пп.1, 2 п.3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276), в результаті чого занижено базу оподаткування ПДВ та податкові зобов`язання з ПДВ за квітень 2022 року на суму 209 746 грн по операціях з безоплатної передачі поліпшень орендованих основних засобів на загальну суму 1 048 731,27 грн ., колегія суддів вказує на таке.

Стосовно заниження бази оподаткування ПДВ та податкових зобов`язань з ПДВ за квітень 2022 року на суму 209 746 грн по операціях з безоплатної передачі поліпшень орендованих основних засобів на загальну суму 1 048 731,27 грн.

Статтею 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 № 996-XIV встановлено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПК України.

За змістом абзацу 2 п. 4 розділу ІІ ПСБО 14 “Оренда” затрати орендаря на поліпшення об`єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.

Пунктом 21 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів № 561 визначено, що затрати орендаря на поліпшення об`єкта операційної оренди, що визнаються ним капітальними інвестиціями за умовами, зазначеними у пунктах 29-31 цих Методичних рекомендацій, відображаються орендарем за дебетом рахунку капітальних інвестицій. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об`єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в пункті 7 цих Методичних рекомендацій.

Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.

За дебетом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" відображається збільшення витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом - їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).

У пункті 185.1 статті 185 ПК України закріплено, що об`єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України.

За правилами пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 ПК України, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/ послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (зі змінами), незалежно від дати накладення електронного підпису

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПК України)

Згідно з пп. “в” 14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України до операцій з постачання товарів також віднесена будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов`язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню).

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України, безоплатно наданими товарами, роботами, послугами є: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Перевіркою встановлено, що ТОВ “Босал Мануфактуринг Україна” у періоді з 01.04.2019 по 30.04.2022 згідно із договорами оренди № 20/06/14 від 21.06.2019, № 921 від 31.07.2020, № 1368 від 01.01.2022, укладеними з ПРАТ “Запорізький автомобілебудівний завод” здійснювало господарську діяльність з виробництва автомобільних комплектуючих та спорідненої продукції на орендованих площах за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний,8.

Так, даними бухгалтерського обліку (карток по рахунку бухгалтерського обліку № 1522 “Виготовлення основних засобів та модернізація”), наданими первинними документами встановлено, що ТОВ “Босал Мануфактуринг Україна” у періоді вересень 2021 – лютий 2022 року здійснило поліпшення (будівництво та монтаж) об`єктів основних засобів, що знаходяться на орендованих площах на загальну суму 1 048 731,27 грн: “поліпшення на орендованій площі (ЗАЗ 850 м2), кімната для приймання їжі працівниками” на суму 733 795,19 грн; ворота виїзні (4 шлюза) на суму 87 308,78 грн; ТО газового опалювального обладнання (цех ЗАЗ на орендованій площі) на суму 227 627,30 грн

Суму витрат на поліпшення, створення та модернізацію орендованих основних засобів в розмірі 1 048 731,27 грн позивач відобразив за дебетом рахунку 1522 “Виготовлення основних засобів та модернізація” наступною кореспонденцією рахунків: Дт рах. 1522 “Виготовлення основних засобів та модернізація” - Кт рах.631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”, 3721 “Розрахунки з підзвітними особами в національній валюті”, 201 “Сировина і матеріали”, 209 “Інші матеріали” на суму 1 048 731,27 грн, в тому числі в розрізі об`єктів:

“Ворота виїзні” (витрати на будівництво та монтаж обладнання) в сумі 87 308,75 грн, номенклатура витрат – комплектуючі для воріт, брезент, плита підвісної стелі; ТО газового опалювального обладнання (цех ЗАЗ на орендованій площі) в сумі 227 627,33 грн, номенклатура витрат - роботи з сервісного обслуговування та ремонту теплотехнічного обладнання ADRIAN, технічний огляд теплотехнічного обладнання ADRIAN;

“Поліпшення на орендованій площі ЗАЗ 850 м2” в сумі 733 795,19 грн, номенклатура витрат - улаштування бетонної підлоги із затиркою топінгу, металопластикові конструкції, відлив металевий, труба, кутник, коліно, стрічка малярна, цемент, пісок, двері вхідні.

Згідно із бухгалтерською довідкою за 29 листопада 2023 року позивачем самостійно прийнято рішення віднести вказані витрати до складу інших операційних витрат, оскільки здійснені поліпшення, будівництво та монтаж орендованих основних засобів не підлягали демонтажу та залишилися у м. Запоріжжі (вказане зазначено у тексті бухгалтерської довідки).

Таким чином, поліпшення (виготовлення та модернізація) орендованих основних засобів на загальну суму 1 048 731,27 грн позивачем не використовувались у господарській діяльності, оскільки не були введенні в експлуатацію та не підлягали демонтажу.

У зв`язку із переміщенням підприємства з 29.03.2022 виробнича діяльність позивачем здійснюється на орендованих площах, що знаходяться за адресою: Україна, м. Кам`янець-Подільський, вулиця Маршала Харченка, 22Б, згідно із Договором суборенди від 29.03.2022 №29/03/2022.

Згідно з актом приймання-передачі майна від 30.04.2022 до договору оренди № 1368 від 01.01.2022 ПРАТ “Запорізький автомобілебудівний завод” (ПРАТ “ЗАЗ”) орендодавець та ТОВ “Босал Мануфактуринг Україна” – орендар, передано орендодавцю частину нежитлових приміщень загальною площею 13 077,68 м2 з системами енергопостачання, розташованих на 1, 2, 3 поверхах приміщень будівлі Механоскладальний цех з підвалом, інв. №005Z, за адресою: Україна, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 8.

На дату підписання акту приймання – передачі майна від 30.04.2022 до договору оренди № 1368 від 01.01.2022 позивачем передано ПРАТ “ЗАЗ” поліпшення основних засобів, які не підлягали демонтажу, на загальну суму 1 048 731,27 грн.

На підставі зазначеного, перевіркою встановлено, що позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2022 року не задекларовано податкові зобов`язання з ПДВ на суму 209 746 грн по операціях з безоплатної передачі поліпшень орендованих основних засобів на загальну суму 1 048 731,27 грн.

Як зазначає позивач, частина нежитлових приміщень залишилась в оренді, оскільки договір оренди не був розірваний станом на 30.04.2022, а факт зменшення площі не є припиненням договору та не є передачею поліпшень.

В той же час, як встановлено із Акта перевірки, під час податкової перевірки, в оренді залишилось приміщення, площею 220 м.кв, а не 13077,68 м.кв.

При цьому, під час проведення перевірки посадовими особами відповідача проведено інвентаризацію майна позивача, що знаходиться на орендованій площі (м. Запоріжжя, провул. Соборний, 8) та встановлено наявність там двох пресів гідравлічних.

Таким чином, ворота виїзні, ТО газового опалювального обладнання, кімната для приймання їжі працівниками 850 м2 не могли знаходитись на тій площі, що залишилась в оренді після 30.04.2022.

Позивачем не надано доказів демонтажу воріт виїзних, ТО газового опалювального обладнання та кімнати для приймання їжі працівниками.

Відповідачем обгрунтовано звернуто увагу і на те, що після повернення більшої частини орендованих приміщень 30.04.2022, позивач вже не використовував поліпшення у власній господарській діяльності, а тому вони вибули з його володіння та фактично залишились у розпорядженні орендодавця без будь-якої компенсації їх вартості.

На користь вищезазначеного вказує і те, що витрати на поліпшення обліковувались позивачем на рахунку 1522 “Виготовлення основних засобів та модернізація”, а у разі, якби вони були демонтовані та перебували у позивача, витрати на поліпшення були б відображені на рахунках класу 10.

Щодо завищення податкового кредиту на загальну суму 2 942 866 грн в результаті не відображення у його складі коригування сум ПДВ в зв`язку із зміною вартості послуг, отриманих від нерезидентів Bosal Emission Control Systems NV, Bosal Intarnational Management (BIM).

П. 185.1 ст. 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПК України. Згідно з п. 208.2 ст. 208 ПК України, отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим пп. “в” п. 193.1 ст. 193 ПК України, на базу оподаткування, визначену згідно з п.190.2 ст.190 ПК України.

Пунктом 192.1 ст.192 ПК України передбачено, що якщо після постачання товарів/ послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/ послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно з пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку– постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

За правилами п.192.3 ст.192 ПК України результат перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Обсяги придбаних товарів/послуг відображаються в розділі ІІ податкової декларації з податку на додану вартість, форма та порядок заповнення якої затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі Порядок № 21)

Підпунктом 7 пункту 3 розділу V Порядку № 21 визначено, що у рядку 6.1 вказуються обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України, а також коригування податкових зобов`язань, нарахованих за такими операціями, що оподатковуються за основною ставкою. У рядку 6.2 вказуються обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України, а також коригування податкових зобов`язань, нарахованих за такими операціями, що оподатковуються за ставкою 7 відсотків

Відповідно до п.4 розділу V Порядку № 21, у рядку 13.1 відображаються обсяги отриманих на митній території України від нерезидента послуг, а також коригування податкового кредиту за такими операціями, що оподатковуються за основною ставкою

Отже, операції з отримання послуг від нерезидента на митній території України відображаються в наступних рядках декларації:

-нарахування податкових зобов`язань та їх коригування в залежності від ставки за якою вони оподатковуються (основною або 7 відсотків) вказуються у рядках 6.1 або 6.2 відповідно;

-податковий кредит та коригування податкового кредиту в залежності від ставки (основна або 7 відсотків) – у рядках 13.1 або 13.2 відповідно.

За приписами п.26 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307, розрахунок коригування, що складається до податкової накладної, яка була складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) таких послуг.

ПК України не містить визначення терміну “кредит - нота”. За загальними приписами– це розрахунковий документ, в якому міститься повідомлення, яке направляється однією зі сторін (постачальником), що перебуває у розрахункових відносинах, іншій стороні (покупцеві) про запис у кредит рахунку останньої певної суми через настання обставини, що створила в іншої сторони право вимоги цієї суми. За допомогою кредит-ноти продавець товарів (робіт, послуг) повідомляє покупця про зміни умов договору щодо компенсації вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною другою статті 3 Закону № 996 XIV встановлено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку, превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996 XIV). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

П. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV врегульовано, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Перевіркою встановлено відображення в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ “Босал Мануфактуринг Україна” операцій з придбання ІТ послуг від нерезидента Bosal Emission Control Systems NV (BBEL), Belgium, на загальну суму 88 359 487,11 грн відповідно до укладених договорів № 611-BZ від 01.01.2021, № 639 BZ від 01.01.2022, №667 -BZ від 02.01.2023. На операції з придбання ІТ послуг від нерезидента Bosal Emission Control Systems NV (BBEL) у періоді грудень 2021 грудень 2023 року згідно з актами виконаних робіт позивачем виписано та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 61 751 177,04 грн, в т.ч. ПДВ - 10 291 863,00 грн.

За даними Єдиного реєстру податкових накладних, показників податкових декларацій з податку на додану вартість за період грудень 2021 – грудень 2023 року суми ПДВ віднесено позивачем до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, та відображено у складі рядка 13.1 “Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України” податкових декларацій з податку на додану вартість за період грудень 2021 – грудень 2023 року.

Протягом 2021 – 2023 років Bosal Emission Control Systems NV (BBEL) надано документи (кредит – нота) на зменшення компенсації вартості ІТ послуг на загальну суму 244 886,93 євро, в національній валюті – 9 567 878,30 грн., в бухгалтерському обліку позивача здійснено коригування (зменшення) вартості отриманих від Bosal Emission Control Systems NV (BBEL) ІТ послуг на загальну суму 244 886,93 євро (9 567 878,30 грн), в тому числі

- по операціях з придбання ІТ послуг згідно із договором № 611 BZ від 01.01.2021: 23.12.2021 на суму 102 292,82 грн;

- по операціях з придбання ІТ послуг згідно із договором № 639 BZ від 01.01.2022: 26.02.2022 на суму 576 106,40 грн, 20.09.2022 на суму 457 956 грн, 13.10.2022 на суму 445 363,79 грн, 15.11.2022 на суму 473 714,45 грн, 12.12.2022 на суму 484 219,24 грн, 31.12.2022 на суму 894 551,39 грн;

- по операціях з придбання ІТ послуг згідно із договором № 667-BZ від 02.01.2023: 13.10.2023 на суму 949 063,64 грн, 09.11.2023 на суму 944 387,36 грн, 12.12.2023 на суму 974 400,03 грн, 31.12.2023 на суму 3 265 823,18 грн.

В бухгалтерському обліку операції відображені кореспонденцією рахунків: Дебет рахунку 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками” - Кредит рахунку 717 “Дохід від списання кредиторської заборгованості” на суму 9 567 878,3 грн.

На дату зменшення вартості ІТ послуг, отриманих від Bosal Emission Control Systems NV, позивачем не складено та не зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних, складених при отриманні таких послуг, на загальну суму ПДВ 1 913 576 грн та не зменшено податковий кредит в податкових деклараціях з ПДВ за звітні (податкові) періоди, на які припадає дата складання розрахунку коригування на ту ж суму ПДВ.

В бухгалтерському та податковому обліку позивача відображено операції з придбання інформаційно - консультативних послуг від нерезидента Bosal Intarnational Management (BIM), Belgium, на загальну суму 31 496 836,08 грн відповідно до укладених договорів про надання консалтингових послуг № 638 -BZ від 01.01.2022, № 665 -BZ від 02.01.2023. На операції з придбання інформаційно - консультативних послуг від Bosal Intarnational Management (BIM) згідно з актами виконаних робіт позивачем у періоді січень 2022 – січень 2023 року виписано та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 7 062 063,00 грн, в т.ч. ПДВ 1 177 010,00 грн.

За даними ЄРПН, податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2022 – січень 2023 року, суми ПДВ позивачем віднесено до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, та відображено у складі рядка 13.1 “Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України” податкових декларацій з податку на додану вартість за період січень 2022 – січень 2023 року.

У грудні 2022 року, грудні 2023 року Bosal Intarnational Management (BIM) надано документи (кредит – нота) на зменшення компенсації вартості інформаційно - консультативних послуг на загальну суму 131 579,63 євро, в національній валюті – 5 146 450,62 грн, в бухгалтерському обліку позивачем здійснено коригування (зменшення) вартості отриманих від Bosal Intarnational Management (BIM) інформаційно - консультативних послуг на загальну суму 131 579,63 євро (5 146 450,62 грн), в тому числі по операціях з придбання консалтингових послуг згідно із договором № 638-BZ від 01.01.2022: 31.12.2022 на суму 4 870 510,56 грн та по операціях з придбання консалтингових послуг згідно із договором № 665-BZ від 02.01.2023: 31.12.2023 на суму 275 940,06 грн.

В бухгалтерському обліку операції відображені кореспонденцією рахунків: Дебет рахунку 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками” - Кредит рахунку 717 “Дохід від списання кредиторської заборгованості” на суму 5 146 450,62 грн

На дату зменшення вартості інформаційно-консультативних послуг, отриманих від Bosal Intarnational Management (BIM), позивачем не складено та не зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних, складених при отриманні таких послуг, на загальну суму ПДВ 1 029 290 грн, та не зменшено податковий кредит в податкових деклараціях з ПДВ за звітні (податкові) періоди, на які припадає дата складання розрахунку коригування на ту ж суму ПДВ.

Так, суд першої інстанції, визначаючись щодо позовних вимог в цій частині виходив із того, що в Акті перевірки зазначено, що не посадовими особами відповідача встановлено завищення або заниження задекларованих ТОВ “Босал Мануфактуринг Україна” показників у колонці “Б” рядка 6.1 податкових декларацій “Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою”. Тобто обсяг податкових зобов`язань зазначено правильно, зауважень щодо правильності математичних розрахунків у контролюючого органу немає.

Відтак, на переконання суду першої інстанції, вимога про коригування зобов`язань та зменшенні податкового кредиту є протиправною з огляду на те, що нерезиденти Bosal Emission Control Systems NV та Bosal Intarnational Management NV надали кредит-ноти для списання (прощення боргу) кредиторської заборгованості, яка була списана з балансу з визнанням інших операційних доходів звітного періоду. Сума такого доходу повинна визначатися в гривнях за курсом НБУ на дату надання кредит-ноти. У бухгалтерському обліку такий дохід показали проведенням: Дт 632 Кт 717. Операція з прощення кредиторської заборгованості не є об`єктом оподаткування ПДВ та не впливає на облік ПДВ.

Зазначено, що прощення грошової заборгованості нерезидентом не підпадає під жоден з випадків, наведених у п. 192.1 ПКУ, який змушує проводити ПДВ-коригування, оскільки є не компенсацією вартості послуг, як стверджує контролюючий орган, а прощенням дебіторської заборгованості, що в свою чергу відображається при визначенні Доходу платника податків, а не на об`єкті оподаткування ПДВ, однак контролюючий орган свідомо ототожнює цих два поняття, а метою застосування штрафних санкцій, за порушення яке платником податку не вчинено.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на слідуюче.

Як слідує з матеріалів перевірки, відповідачем встановлено, що кредит-ноти були відображені самим позивачем у бухгалтерському обліку як зменшення вартості отриманих послуг, а не як прощення кредиторської заборгованості.

Так, відповідно до рахунку 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками” операції були аналітично відображені як “перерахунок доходів у разі зміни суми компенсації товарів (робіт, послуг)”, при цьому коригування здійснювалось в розрізі конкретних актів виконаних робіт, а не загалом.

Наявність саме таких бухгалтерських записів стала підставою для висновку про наявність зміни суми компенсації вартості послуг у розумінні статті 192 ПК України, однак суд І інстанції не надав жодної оцінки зазначеним доказам, обмежившись посиланням на назву документів – “credit – note”.

Поряд з цим, виходячи із норм Закону № 996-XIV, одним із основних принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою, згідно якого операції обліковуються відповідно до їх економічної сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Отже необхідно досліджувати не лише назву докуменів, а їх зміст, бухгалтерські проведення позивача, аналітичний облік та фактичне відображення господарських операцій.

Більше того, кредит-ноти, на які посилався позивач, не містять будь яких положень про прощення боргу, припинення зобов`язань, відмову кредитора від права вимоги чи інших умов, характерних для прощення боргу.

Суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою і те, що в зазначених кредит-нотах взагалі відсутня будь-яка інформація про прощення боргу нерезидентами за наданими послугами.

Відсутні умови щодо прощення боргу і в договорах про надання послуг, укладених позивачем з зазначеними вище нерезидентами.

Стосовно посилання суду першої інстанції на те, що за наслідками перевірки не встановлено завищення чи заниження задекларованих показників у колонці “Б” рядка 6.1 податкових декларацій, останнім не враховано тієї обставини, що оскільки позивачем не складались розрахунки коригувань за кредит-нотами, не здійснювались коригування податкових зобов`язань на підставі цих розрахунків коригувань, тому він і не відображав у рядку 6.1 податкових декларацій “Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою”, сум податкових зобов`язань по розрахунках коригувань. У зв`язку з чим у цьому рядку і не встановлено завищення або заниження задекларованих показників за наслідками описаного вище порушення.

Перевіркою встановлено порушення, що стосувалось формування податкового кредиту, тобто завищення задекларованих ТОВ “Босал Мануфактуринг Україна” показників у колонці “Б” рядка 13.1 податкових декларацій “Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України з основною ставкою” всього в сумі 2 942 866 грн, в результаті не відображення у його складі коригування сум ПДВ в зв`язку із зміною вартості послуг, отриманих від нерезидентів Bosal Emission Control Systems NV, Bosal Intarnational Management (BIM).

Щодо порушення в частині завищення податкового кредиту за листопад 2023 року на суму 100 000 грн по контрагенту ТОВ “НВП “Промінвесттрейд”, в результаті віднесення до його складу суми ПДВ, не підтвердженої належним чином складеними та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.

Як з`ясовано колегією суддів, при формуванні висновку про завищення показників у колонці “Б” рядка 10.1 податкових декларацій “Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою” в загальній сумі 100 000 грн, в тому числі за листопад 2023 року в сумі 100 000 грн, враховано дані документальної позапланової виїзної перевірки позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до

відшкодування з бюджету (акт від 10.04.2024 №8333/22-01-07 03/33985999).

Перевіркою встановлено, що на порушення вимог п.44.1 ст.44, п.198.6 ст.198 ПК України позивачем завищено податковий кредит за листопад 2023 року в сумі 100 000 грн, в результаті віднесення до його складу суми ПДВ, що не підтверджений належним чином складеними та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними. Податкові повідомлення – рішення по вказаному порушенню за наслідками цієї перевірки не виносились

ТОВ “НВП “Промінвесттрейд” податкові накладні на загальну суму ПДВ 100 000 грн по операціях з відшкодування витрат та надання комунальних послуг згідно із договором суборенди №01/04/23 від 01.04.2023 виписано та зареєстровано в ЄРПН на адресу позивача 3 податкові накладні на загальну суму ПДВ 117 443,01 грн, а саме: № 648 від 22.11.2023 на загальну суму 300 000 грн, в т.ч. ПДВ – 50 000 грн з номенклатурою - відшкодування витрат та надання комунальних послуг за листопад, № 649 від 22.11.2023 на загальну суму 300 000 грн, в т.ч. ПДВ 50 000 грн з номенклатурою - відшкодування витрат та надання комунальних послуг за листопад, № 647 від 30.11.2023 на загальну суму 104 658,04 грн, в т.ч. ПДВ – 17 443,01 грн з номенклатурою - відшкодування витрат та надання комунальних послуг за листопад.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних, виписаних ТОВ “НВП “Промінвесттрейд”, включено до складу податкового кредиту за листопад 2023 року у сумі 100 000 грн, за грудень 2023 року у сумі 17 443,01 грн.

Відповідно до акту № 626 від 30.11.2023 вартість відшкодування витрат та комунальних послуг, наданих ТОВ “НВП “Промінвесттрейд” згідно із договором суборенди № 01/04/23 від 01.04.2023 за листопад 2023 року становить 704 658,04 грн, в т.ч. ПДВ 117 443,01 грн.

Згідно з оборотами по рахунку 371 “Розрахунки зa виданими авансами” станом на 01.11.2023 по розрахунках з ТОВ “НВП “Промінвесттрейд” рахується дебіторська заборгованість в сумі 521 071,55 грн, станом на 30.11.2023 рахується дебіторська заборгованість в сумі 599 999,80 грн. Згідно банківських виписок оплату здійснено 22.11.2023 платіжною інструкцією № 1721 на суму 600 000 грн з призначенням платежу - згідно рахунків № 612 від 10.11.2023, № 623 від 21.11.2023, попередня оплата відшкодування витрат на надання комунальних послуг за 11.2023 в т.ч. ПДВ 100 000 грн.

Відповідно до актів наданих послуг, банківських виписок, карток по рахунку 371 “Розрахунки зa виданими авансами” податкові зобов`язання у ТОВ “НВП “Промінвесттрейд” по операціях з постачання послуг на адресу ТОВ “Босал Мануфактуринг Україна” виникають 22.11.2023 на суму 600 000 грн, в т.ч. ПДВ 100 000 грн, по попередній оплаті за послуги.

Таким чином, у податкових накладних № 648 від 22.11.2023 на суму 300 000 грн, в т.ч. ПДВ – 50 000 грн з номенклатурою - відшкодування витрат та надання комунальних послуг за листопад, № 649 від 22.11.2023 на суму 300 000 грн, в т.ч. ПДВ – 50 000 грн з номенклатурою - відшкодування витрат та надання комунальних послуг за листопад, ТОВ “НВП “Промінвесттрейд” неправильно заповнені основні реквізити “загальна суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку”.

Перевіркою встановлено, що податковий кредит в загальній сумі 100 000 грн за листопад 2023 року не підтверджений належним чином складеними ТОВ “НВП “Промінвесттрейд” та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.

Позивачем до суду надано індивідуальну податкову консультацію від 02.03.2026, надану ТОВ “Босал Мануфактуринг України” на його звернення стосовно того чи є в описаній ситуації операція зі списання кредиторської заборгованості (прощення боргу нерезидентами-постачальниками) об`єктом оподаткування ПДВ. Відповідач звертає увагу суду на тому, що позивач сформулював свій запит саме в контексті списання кредиторської заборгованості як прощення боргу нерезидентами постачальниками. У відповідь на саме таке формулювання ДПС України надано вказану вище індивідуальну податкову консультацію.

Водночас перевіркою встановлено, що у випадку позивача мало місце саме зменшення компенсації нерезидентами Bosal Emission вартості Control послуг Systems NV (BBEL), Bosal Intarnational Management (BIM), а не прощення боргу цими нерезидентами.

Стосовно посилання суду першої інстанції на заборону проведення документальних позапланових перевірок, які передбачені пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків, то колегія суддів вважає такі безпідставними, оскільки пункт 78.2 ст. 78 ПК України містить заборону виключно щодо проведення окремих видів документальних позапланових перевірок, якщо відповідні питання вже були охоплені під час попередніх перевірок платника податків. Таким чином, вказана норма не регулює порядок проведення документальних планових перевірок та не встановлює будь-яких обмежень щодо дослідження під час планової перевірки показників податкової звітності, навіть якщо окремі періоди раніше були предметом інших контрольних заходів. Саме по собі проведення раніше документальних позапланових перевірок окремих декларацій щодо бюджетного відшкодування не свідчить про неможливість проведення в подальшому планової документальної перевірки діяльності платника податків та не позбавляє контролюючий орган встановлювати інші порушення податкового законодавства, виявлені під час проведення комплексного дослідження діяльності платника податків

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №2969/2201-0708 від 30.01.2026.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми “ПН” № 2970/2201-0708 від 30.01.2026, яким застосовано штрафні санкції в сумі 1 471 432,90 грн.

Відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПК України, отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим пп. “в” п. 193.1 ст. 193 ПК України, на базу оподаткування, визначену згідно з п.190.2 ст.190 ПК України.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в підпунктах 10 – 15 Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі “Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини” робиться помітка “X” та, зокрема, у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента зазначається тип причини “ 14”.

Пунктом 12 Порядку № 1307 передбачено, що у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, у рядку “Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)” такої накладної проставляється умовний ІПН “500000000000”, у рядку “Постачальник (продавець)” зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), рядок “Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта” не заповнюється. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані. Розділ Б податкової накладної заповнюється без особливостей.

У п.21 Порядку № 1307 закріплено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України, або у разі коригування сум податкових зобов`язань відповідно до підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку. Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

За правилами п. 23 Порядку № 1307 у разі коригування кількісних та/або вартісних показників табличної частини розділу Б податкової накладної у зв`язку зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником (продавцем) суми попередньої оплати товарів/послуг розрахунок коригування заповнюється у такому порядку: показники рядка податкової накладної, що коригується, зазначаються із знаком “-” окремо в кожній графі; додається(ються) новий(і) рядок(ки) з виправленими показниками (за потреби), якому(им) присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався в податковій накладній; рядку податкової накладної, що коригується, зазначеному із знаком “-”, та новому(им) рядку(ам) з виправленими показниками, що його замінює(ють), присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини розділу Б розрахунку коригування, та наводиться однакова причина коригування.

За змістом п.26 Порядку № 1307 розрахунок коригування, що складається до податкової накладної, яка була складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) таких послуг.

Проведеною документальною плановою перевіркою встановлено, що на порушення вимог п.192.1, п.192.3 ст.192, п.198.3 ст. 198, п.201.1, п. 201.10 ст.201 ПК України, п.21, п.23, п.26 наказу Мінфіну від 31.12.2015 № 1307 “Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної” (далі – Порядок № 1307) позивачем не складено та не зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних, складених при отриманні таких послуг, на загальну суму ПДВ 2 942 866 грн, а саме:

-на зменшення вартості ІТ послуг, отриманих від нерезидента Bosal Emission Control Systems NV, на загальну суму ПДВ 1 913 576 грн, в тому числі:

23.12.2021 на обсяг постачання 102 292,82 грн, ПДВ 20458,56 грн згідно із договором № 611-BZ від 01.01.2021;

26.02.2022 на обсяг постачання 576 106,40 грн, ПДВ 115221,28 грн, 20.09.2022 на обсяг постачання 457 956 грн, ПДВ 91591,20 грн, 13.10.2022 на обсяг постачання 445 363,79 грн, ПДВ 89072,75 грн, 15.11.2022 на обсяг постачання 473 714,45 грн, ПДВ 94742,89 грн, 12.12.2022 на обсяг постачання 484 219,24 грн, ПДВ 96 843,85 грн, 31.12.2022 на обсяг постачання 894 551,39 грн, ПДВ 178 910,28 грн згідно із договором № 639-BZ від 01.01.2022;

13.10.2023 на обсяг постачання 949 063,64 грн, ПДВ 189 812,73 грн 09.11.2023 на обсяг постачання 944 387,36 грн, ПДВ 188 877,47 грн, 12.12.2023 на обсяг постачання 974 400,03 грн, ПДВ 194 880,00 грн, 31.12.2023 на обсяг постачання 3 265 823,18 грн, ПДВ 653 164,64 грн згідно із договором № 667-BZ від 02.01.2023;

- на зменшення вартості консалтингових послуг, отриманих від нерезидента Bosal Intarnational Management (BIM), на загальну суму ПДВ 1 029 290 грн, в тому числі:

31.12.2022 на обсяг постачання 4 870 510,56 грн, ПДВ 974 102,11 грн згідно із договором № 638-BZ від 01.01.2022;

31.12.2023 на обсяг постачання 275 940,06 грн, ПДВ 55 188,01 грн згідно із договором № 665-BZ від 02.01.2023.

Вказане порушення є похідним від порушення в частині завищення податкового кредиту на загальну суму 2 942 866 грн в результаті не відображення у його складі коригування сум ПДВ в зв`язку із зміною вартості послуг, отриманих від нерезидентів Bosal Emission Control Systems NV, Bosal Intarnational Management (BIM).

За вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позов в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми № 2970/2201-0708 є необгрунтованим.

Щодо податкового повідомлення - рішення форми “ПН” № 2971/2201 0708 від 30.01.2026, яким застосовано штрафні санкції за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ПК України податкових накладних/розрахунків коригування на загальну суму 414 006,74 грн

Проведеною документальною плановою перевіркою встановлено, що на порушення вимог п.201.10 ст. 201 ПК України, п.3, п.15 Порядку № 1307 позивачем не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні від:

-30.04.2022 на постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю) ПРАТ “Запорізький автомобілебудівний завод” (ПН 25480917);

-30.04.2022 на обсяг постачання без ПДВ 1 048 731,27 грн, ПДВ 209 746,25 грн, розраховану на суму перевищення бази оподаткування, виходячи із звичайної ціни придбаних товарів/послуг над фактичною ціною постачання;

-не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою (код ставки 901) на загальну суму 119 079 909,40 грн , в тому числі: за квітень 2019 року на суму 891 589 грн, травень 2019 року в сумі 1 982 737 грн, червень 2019 року на суму 1 718 783,96 грн, липень 2019 року на суму 1 593 250,37 грн, серпень 2019 року на суму 1 683 782,77 грн, вересень 2019 року в сумі 455 576,8 грн, жовтень 2019 року на суму 2 365 543,05 грн, листопад 2019 року на суму 1 893 661,35 грн, грудень 2019 року на суму 5 649 658,75 грн, січень 2020 року на суму 3 239 835,52 грн, лютий 2020 року на суму 3 200 340,02 грн, березень 2020 року на суму 1 436 590,3 грн, квітень 2020 року на суму 1 290 023,48 грн, травень 2020 року на суму 1 542 087,81 грн, червень 2020 року на суму 518 186,21 грн, липень 2020 року на суму 3 093 644,18 грн, серпень 2020 року на суму 1 175 784,05 грн, вересень 2020 року на суму 1 936 121,08 грн, жовтень 2020 року на суму 3 595 566,07 грн, листопад 2020 року на суму 2 577 268,91 грн, грудень 2020 року на суму 12 169 974,29 грн, січень 2021 року на суму 4 505 588,52 грн, лютий 2021 року на суму 4 505 588,52 грн, березень 2021 року на суму 2 609 906,12 грн, квітень 2021 року на суму 2 985 934,53 грн, травень 2021 року на суму 2 985 934,53 грн, червень 2021 року на суму 1 944 795,11 грн, липень 2021 року на суму 3 349 419,75 грн, серпень 2021 року на суму 3 349 419,75 грн, вересень 2021 року на суму 5 077 962,78 грн, листопад 2021 року на суму 4 794 360,95 грн, грудень 2021 року на суму 6 704 336,93 грн, січень 2022 року на суму 7 030 432 грн, лютий 2022 року на суму 5 269 456,53 грн, травень 2022 року в сумі 1 881 298,67 грн, червень 2022 року на суму 1 608 322,82 грн, липень 2022 року на суму 1 999 690,13 грн, серпень 2022 року на суму 998 063,47 грн, вересень 2022 року на суму 2 064 474,06 грн, листопад 2022 року в сумі 1 083 388,92 грн, грудень 2022 року в сумі 1 036 802,8 грн, січень 2023 року на суму 1 203 080,11 грн.

За змістом абзацу “г” пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Місцем постачання товарів у розумінні пункту 186.1 статті 186 ПК України є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що виникнення податкових зобов`язань по операціям з постачання товарів не пов`язується з переходом права власності, натомість за імперативним приписом абзацу б) пункту 187.1 статті 187 ПК України у разі експорту товарів подією, з якою пов`язується виникнення податкових зобов`язань, є саме-дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, а не фактична дата перетинання митного кордону України.

Таким чином, свідченням того, що товар вивезено у митному режимі експорту за митну територію України, є відповідним чином оформлена митна декларація.

Відповідно до пункту 20 статті 4 МК України митна декларація це “письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення”. Саме МД підтверджує розміщення товарів під тим чи іншим митним режимом, у т. ч. і режимом експорту.

За положеннями абзацу а) підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Останнім абзацом підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України передбачено, що товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Як встановлено пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПК України).Пунктом 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/ 28267, (далі Порядок № 1307) передбачено, що усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1307 у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі Отримувач (покупець) зазначаються найменування (П.І.Б.) нерезидента та через кому країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН 300000000000, рядок Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта не заповнюється.

Оскільки у розумінні ПК України операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, хоча й за нульовою ставкою, платник податків на час виникнення податкових зобов`язань має скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, при цьому датою виникнення податкових зобов`язань у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Колегія суддів враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 01 червня 2021 року у справі № 01.06.2021, від 19 лютого 2020 року у справі № 480/660/19, від 22 квітня 2021 року у справі 640/19498/19, від 13 грудня 2022 року у справі № 380/9380/21, за якою подання декларації до митних органів є юридично значимим фактом, який тягне за собою виникнення обов`язків зі сплати податків, а тому, відповідно, датою виникнення податкових зобов`язань є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Таким чином, є помилковим висновок суду першої інстанції, що моментом вчинення експортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 1, 4 Закону №185/94-ВР є момент фактичного перетину експортованим товаром митного кордону України.

Частиною 1 ст.77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, у разі надання посадовою особою суб`єкта владних повноважень доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність прийнятого останнім рішення, позивач повинен спростувати ці доводи.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тоді як позивачем не наведено аргументів на спростування тверджень податкового органу.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки судове рішення прийняте судом апеляційної інстанції на користь суб`єкта владних повноважень, то розподіл судових витрат понесених ним на сплату судового збору, не здійснюється.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції винесено додаткове судове рішення від 25.06.2026 про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 грн.

Відповідач у мотивувальній частині апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.06.2026, висловлює незгоду з розміром таких витрат, однак додаткове рішення від 25.06.2026 не оскаржує ні в цій апеляційній скарзі, ні шляхом подання окремої апеляційної скарги, що позбавляє колегію суддів можливості надати йому правову оцінку.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

ГоловуючийГраб Л.С.

СуддіМатохнюк Д.Б. Сторчак В. Ю.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua