Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №344/16821/26
Суддя: Домбровська Г. В.
Справа № 344/16821/26
Провадження № 2-о/344/448/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої - судді: Домбровської Г.В.
при секретарі c/з: Петришин Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про встановлення факту, що має юридичне значення,-
В С Т А Н О В И В:
Адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просить: встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- одна і та ж сама особа.
Подану до суду заяву мотивовано тим, що ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що видане Свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , у якому її по батькові зазначено як « ОСОБА_4 ».
Після чого ОСОБА_5 , в 1979 році вступила до Львівського технікуму радіоелектроніки і в 1983 році закінчила повний курс названого технікуму по спеціальності інструментальне виробництво, що підтверджується дипломом серія НОМЕР_2 , у якому її по батькові зазначено як « ОСОБА_6 ».
Після цього ОСОБА_5 , 18.11.1989 року уклала шлюб з ОСОБА_7 , на підставі чого змінила своє прізвище « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 , у якому її по батькові зазначено як « ОСОБА_4 ».
У заяві вказано, що ОСОБА_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком, але отримала Рішення від 20.02.2026 року № 091630028485 про відмову в призначенні пенсії, вмотивовану наступним: що до загального страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1979 року по 28.02.1983 року відповідно до диплому НОМЕР_2 , оскільки прізвище « ОСОБА_8 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_9 ». Свідоцтві про шлюб від 18.11.1989 року НОМЕР_3 по батькові « ОСОБА_4 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_10 ».
У зв`язку із вищевикладеним представником Заявника зазначено, що у документах, що підтверджують освіту, народження, укладення шлюбу та особу заявниці, наявні розбіжності у написанні її прізвища та по батькові, внаслідок чого Заявник вимушена звернутися до суду із даною заявою.
Адвокатом Боднарчуком Андрієм Михайловичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 подано заяву про розгляд справи без участі Заявника та її представника, вимоги заяви підтримує в повному обсязі, просить заяву задовольнити.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, жодних заперечень щодо заяви в тому числі письмових пояснень з приводу заяви до суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Проаналізувавши викладені в заяві пояснення Заявника, дослідивши матеріали справи та надані докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 19.11.1965 року, ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 ,в с. Дегова, Галицького району, Івано-Франківської області, про що складений актовий запис №32, батьками якої є ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Із диплома серії НОМЕР_2 від 28.02.1983 року вбачається, що диплом видано ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) про те, що вона в 1979 році вступила до Львівського технікуму радіоелектроніки і в 1983 році закінчила повний курс названого технікуму по спеціальності інструментальне виробництво, реєстраційний номер №20288 (а.с.9).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 18.11.1989 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклали шлюб 18.11.1989 року, про що складений актовий запис №11, прізвище після укладення шлюбу чоловіка - ОСОБА_9 , дружини - ОСОБА_9 .
Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , в селі Дегова, Рогатинського району, Івано-Франківської області.
Як зазначено у заяві, ОСОБА_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Відповідно до рішення №091630028485 від 20.02.2026 року Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено у призначенні у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку.
У рішенні зазначено, що до загального страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1979 року по 28.02.1983 року відповідно до диплому НОМЕР_2 , оскільки прізвище « ОСОБА_8 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_9 ». Свідоцтві про шлюб від 18.11.1989 року НОМЕР_3 по батькові « ОСОБА_4 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_10 ».
За наведених обставин ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просить встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- одна і та ж сама особа.
Посилається на те, що невідповідність у написанні її по-батькові у документах перешкоджає її реалізувати право на пенсійне забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункту 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) сформульовано висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.
Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20 (провадження № 61-5204св21).
Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно до листа Верховного Суду України 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту.
Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
У пункті 26 наведеного вище Порядку визначено, що якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, також архівними установами.
З огляду на викладене вище, а також те, що не має підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених заявником та підтверджених вище дослідженими судом документами та те, що законом не визначено іншого порядку встановлення даних фактів, відтак, такі мають бути встановлені в судовому порядку, оскільки їх встановлення в достатній мірі захистить інтереси заявника та відповідатиме завданням цивільного судочинства, визначеним статтею 2 ЦПК України.
Частинами 1 та 2 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як встановлено Судом, в матеріалах справи містяться документи, які підтверджують факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- одна і та ж сама особа, зокрема: свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 19.11.1965 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 ,в с. Дегова, Галицького району, Івано-Франківської області, про що складений актовий запис №32, батьками якої є ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , диплом серії НОМЕР_2 від 28.02.1983 року, з якого вбачається, що диплом видано ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) про те, що вона в 1979 році вступила до Львівського технікуму радіоелектроніки і в 1983 році закінчила повний курс названого технікуму по спеціальності інструментальне виробництво, реєстраційний номер №20288 (а.с.9), свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 від 18.11.1989 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклали шлюб 18.11.1989 року, про що складений актовий запис №11, прізвище після укладення шлюбу чоловіка - ОСОБА_9 , дружини - ОСОБА_9 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , в селі Дегова, Рогатинського району, Івано-Франківської області.
Будь-які докази, які б спростовували факт що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- одна і та ж сама особа,- в матеріалах справи відсутні.
Отже, Судом встановлено достатньо доказів, які підтверджують факт що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- одна і та ж сама особа.
З огляду на викладене, виходячи з інтересів особи щодо захисту її соціально-економічних прав, зважаючи на те, що Заявник не має іншої можливості, крім в судовому порядку, встановити даний факт, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню, оскільки вимога її законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами, які, в свою чергу, є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.
Докази, які б спростовували факт, який просить встановити Заявник, в матеріалах справи відсутні.
Встановлення факту що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- одна і та ж сама особа, надасть змогу заявнику реалізувати соціально-економічні права.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 258, 315, 317 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про встановлення факту, що має юридичне значення,-задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- одна і та ж сама особа.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення складено і підписано 10.11.2026 року.
Суддя Домбровська Г.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua