Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №240/24490/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №240/24490/25

Суддя: Смілянець Е. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/24490/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Липа Володимир Анатолійович

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

11 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся в суд із позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення мінімального розміру пенсії ( 14166) з 01 березня 2025 року - на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.03.2025 індексацію пенсії ОСОБА_1 по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену частиною третьою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" шляхом збільшення мінімального розміру пенсії ( 14166) з 01 березня 2025 року - на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 24.06.2026 в задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що судом першої інстанції розгляд справи проведено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, повно та всебічно досліджено наявні у справі докази та надано їм належну оцінку, а зроблені висновки у справі є правильними і законними.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/16729/24 від 24.01.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік" щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 03 березня 2024 року.

Позивач, не погоджуючись із не проведенням індексації його пенсії, через представника звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення у порядку, встановленому частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постановою КМУ від 25.02.2025 №209.

Відповідач за результатами розгляду заяви у проведенні індексації відмовив.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення індексації пенсії шляхом збільшення мінімального розміру пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, стаття 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII передбачає два принципово різні механізми обчислення пенсії: виходячи із заробітку в зоні відчуження (у розмірі відшкодування фактичних збитків) або у фіксованому (мінімальному) розмірі.

Відповідно до статті 28 Закону України № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що коефіцієнт 1,115 має застосовуватися до встановленого судом розміру пенсії незалежно від способу її обчислення, колегія суддів зазначає, що такий підхід ґрунтується на неправильному тлумаченні норм матеріального права.

Як роз`яснив Верховний Суд у постанові від 15 травня 2026 року у справі № 240/16039/25, прожитковий мінімум є динамічною величиною, яка щороку переглядається законодавцем з урахуванням інфляційних процесів у державі. Таким чином, пенсія позивачки вже була проіндексована (збільшена) за рахунок зростання прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб до 2 361,00 грн, що стало базою для її перерахунку у восьмикратному розмірі.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання судового рішення відповідач провів перерахунок пенсії позивача, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на 2025 рік у розмірі 2361 грн, в результаті чого основний розмір пенсії склав 14166 грн (6 * 2361 грн). Цей розмір повністю відповідає судовому рішенню і враховує всі механізми підвищення мінімальної пенсії за віком, які відбулися у тому числі з 2022 по 2025 роки.

Щодо аргументу скаржника про порушення вимог постанови КМУ № 209 від 25.02.2025, апеляційний суд погоджується з висновком окружного суду, що застосування коефіцієнтів збільшення (1,115) до пенсій, які вже обраховані виходячи з прожиткового мінімуму, призведе до непередбаченої законом «подвійної індексації». Постанова Уряду № 124, на виконання якої прийнято постанову № 209, прямо передбачає проведення перерахунку із застосуванням коефіцієнтів саме для пенсій, обчислених у розмірі відшкодування фактичних збитків, а не у фіксованих кратних розмірах. Ця правова позиція є усталеною та викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 400/6254/24 та Касаційного адміністративного суду від 15.05.2026 у справі № 240/16039/25.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що відмова в індексації звужує його право на соціальний захист, оскільки позивач отримує пенсію у значно вищому розмірі, ніж встановлено чинною редакцією статті 54 Закону № 796-XII, саме завдяки застосуванню судами норм у редакції Закону № 230/96-ВР, що вже забезпечило їй належний рівень соціальних гарантій.

Твердження апелянта про необхідність щорічного підвищення основного розміру пенсії на коефіцієнт 1,115 без урахування способу її формування суперечить вимогам статті 42 Закону № 1058-IV, яка пов`язує індексацію через коефіцієнти саме зі збільшенням показника середньої заробітної плати, а не з кратними розмірами прожиткового мінімуму.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків окружного суду, а лише виражають незгоду з ними через помилкове сприйняття механізмів пенсійного забезпечення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийСмілянець Е. С.

СуддіДрачук Т. О. Полотнянко Ю.П.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua