Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №320/9924/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: містобудування; архітектурної діяльності

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №320/9924/25

Суддя: Осіпова Олена Олександрівна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/9924/25 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді - Осіпової О.О.,

суддів: Златіна С.В., Воловика С.В.,

при секретарі: Доброму І.В.,

за участю представника позивача - Смітюх М.В,

представника відповідача - Вельмежко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОСВІД 2002" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОСВІД 2002" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Досвід 2002» (03179, м. Київ, вул. Миколи Ушакова, 1-б,код ЄДРПОУ 32251657) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції Архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 44245840), у якому просило суд визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції Архітектури та містобудування України №4-2025/02-1-03 від 14.02.2025 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Досвід 2002» за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 2727200,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем була порушена процедура проведення перевірки, а саме проведення позапланового заходу державного нагляду у сфері контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності без залучення уповноважених представників підрядника. Зауважив, що стаття 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» не містить абзацу 3 пункту 4 частини 3 вказаної статті, а відтак, позивача було притягнуто до відповідальності за неіснуюче порушення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2026р. у задоволенні позову відмовлено, оскільки із факту самочинного будівництва торгівельного центру, зважаючи на щоденну експлуатацію будівлі, побудовану невідомими особами без проектної документації, відсутність дозволів на виконання будівельних робіт, а також необізнаність громадян щодо використання невведеного в експлуатацію об`єкта, вбачався наявний ризик загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, а тому суд першої інстанції вважав доводи позивача про протиправність призначення та проведення перевірки необґрунтованими.

Крім того, щодо твердження позивача про те, що як підрядник на об`єкті будівництва він був позбавлений можливості надати відповідачу документацію, тим самим спростувати виявлені порушення, суд першої інстанції зазначив, що порушення його прав при розгляді справи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими судом обставинами, а саме ані в позовній заяві, ані у відповіді на відзив позивач не заперечує факту здійснення ним будівництва на об`єкті за адресою: вул. Оноре де Бальзака, 65/1, м. Київ та зазначає, що він є підрядником на цьому об`єкті.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що здійснення такого будівництва без отримання дозволу на виконання будівельних робіт є порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності, за що позивача обґрунтовано було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 4 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф.

Позивач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки акт перевірки був складений за відсутності представника позивача - ТОВ «Досвід 2002» та не щодо нього, а тому він був позбавлений можливості бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

Також, окрім процедурних порушень з боку відповідача, ТОВ «Досвід 2002» зазначало, що додатковою підставою для скасування незаконної постанови щодо нього є те, що стаття 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР не містить у собі правопорушення, за яким накладено на товариство штраф, а саме абзацу 3 пункту 4 частини третьої, що підтверджується правовим висновком кандидата юридичних наук, доцентом, доцентом кафедри теорії, історії та держави Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ковальчуком Олександром Миколайовичем.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026р. апеляційне провадження відкрито та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

У встановлений апеляційним судом строк від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін, оскільки інспекцією було дотримано всіх норм законодавства під час здійснення позапланової перевірки та завчасно повідомлено позивача про час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та направлено всі матеріали перевірки.

Твердження позивача, що їх представник не був присутній під час розгляду справи, як зазначає представник інспекції, не відповідають дійсності, адже такий розгляд відбувся у присутності уповноваженої особи Степаненко А.С., що діяла на підставі довіреності від 01.11.2024р., виданої генеральним директором ТОВ «Досвід-2002».

Зокрема, у постанові в графі «заслухавши осіб, які брали участь у розгляді справи» зроблений запис «уповноважена особа ТОВ «Досвід-2002» Степаненко А.С .» та вказаний представник одержав копію постанови, про що останній розписався.

Тому за таких обставин відсутні підстави вважати, що присутність представника позивача під час перевірки вплинула б на її результат та наслідки, а рішення Державної інспекції архітектури та містобудування (винесення постанови та приписів) було би іншим.

Наголошує, що позивач не заперечує факту здійснення ним будівництва на об`єкті без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, а аналіз наданого ним правового висновку свідчить про те, що основна його частина - це цитування статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» та він не має імперативного характеру.

Більш того, у цьому законі структура побудована так, що санкція (розмір штрафу) «на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів зі значними наслідками (СС3), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб» - винесена в окремий рядок, який і стає третім абзацом.

Ухвалою в Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2026р. справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та надав додаткові пояснення.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 24.10.2024 року за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду у сфері контрою щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності було складено акт №16, згідно з яким було перевірено дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: вул. Оноре де Бальзака ,65/1, м. Київ, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:077:0006.

Проведення заходу державного нагляду (контролю) відбувалось у період з 11.10.2024 року до 24.10.2024 року.

За результатами проведення заходу державного нагляду (контролю), згідно з описовою частиною акту було виявлено порушення, які в подальшому були відображені в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.02.2025 року, а саме п. 3 ч.1 ст. 34, ч.1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абзацу 1 ч.2 абзацу 3 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 №747).

Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абз.3 п.4 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності».

14.02.2025р. під час розгляду справи про правопорушення в сфері містобудівної діяльності, Державною інспекцією архітектури та містобудування України (далі -ДІАМ) була винесена постанова №4-2025/02-1-03 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ТОВ «Досвід 2002» було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пунктом 4 частиною 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 2 725 200 грн.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції на предмет їх відповідності нормам матеріального та процесуального права, та, перевіряючи повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 10 Закону України від 20.05.1999р. №687-XІV «Про архітектурну діяльність» (в редакції. чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Згідно зі ст. 41 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі також- Закон №3038-VІ) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону № 3038-VІ управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (вихідні дані), проектної документації.

Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється «Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (надалі - Порядок №553).

Відповідно до п. 1, 2, 3 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва. Державний архітектурно-будівельний контроль на об`єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції (п.5 Порядку №553).

За змістом ч. ч. 3, 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду:

1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду;

2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади;

3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду;

4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил;

5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів;

6) використовують відомості електронної системи.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) звертатися до суду з позовами про скасування рішень, прийнятих об`єктами нагляду, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи; 7) зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності (крім документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів), з одночасним поданням позову до суду про скасування такого рішення та подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №3038-VІ плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до положень частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для проведення позапланової перевірки в порядку державного архітектурно-будівельного контролю є, в тому числі, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також виявлення факту самочинного будівництва.

Пунктом 7-1 Порядку № 553 визначено, що з метою розгляду отриманих звернень від фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування законодавства у сфері містобудівної діяльності, при органах державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо ро звернень у сфері містобудівної діяльності.

З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки.

Разом з тим, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні».

Тому суд першої інстанції слушно зауважив, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захисту навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Зокрема, як свідчать матеріали справи, до Державної інспекції архітектури та містобудування України надійшло звернення ОСОБА_1 від 13.05.2024, зареєстрованого в ДІАМ за № 314/п/06-24, та доповнення до нього від 04.06.2024, в якому повідомлялося, що після перебудови гіпермаркету «Нова Лінія» за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 65/1 розпочав роботу новий ТЦ «Епіцентр». Після здійснення реконструкції загальна площа об`єкта зросла до 42 тис.кв.м., торгова площа становить близько 21 тис.кв.м.

Відповідно до інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав, будівля торгівельного центру загальною площею 7001,2 кв.м., що розташована за адресою : м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 65/1, та належить на праві власності ТОВ «Епіцентр К» (код ЄДРПОУ 32490244), реєстраційний номер нерухомого майна 158822780000.

Матеріалами перевірки встановлено, що об`єкт розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:077:0006, цільове призначення якої: 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель роздрібної торгівлі та комерційних послуг, загальною площею 1,955 га, на праві власності належить ТОВ «Епіцентр К» (код ЄДРПОУ 32490244).

Заявник припускає, що якщо значна частина торгівельного об`єкта не зареєстрована та згідно з офіційними документами не існує, то об`єкт не перевірявся на дотримання норм пожежної безпеки, чим створено небезпеку для відвідувачів та персоналу (ймовірність обвалу, пожежі тощо) та існує реальна загроза життю людей, які перебувають всередині об`єкта.

Звернення було розглянуто на засіданні комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України, та складено висновок від 04.06.2024 про наявність підстав для здійснення позапланової перевірки.

В Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) наявні відомості щодо отримання ТОВ «Епіцентр К» містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція торгівельного центру (без зміни функціонального призначення) за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 65/1», видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київському міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11.08.2023, реєстраційний номер № MU01:4164-9835-8812-8758.

Разом з тим, на дату розгляду звернення в ЄДЕСС за параметрами пошуку «адреса об`єктам будівництва: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 65/1», «кадастровий номер 8000000000:62:077:0006», «замовник будівництва - ТОВ «Епіцентр К» (код 32490244)» відсутня інформація щодо затвердження проектної документації та її експертизи, а також документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання.

Документи, після подання яких замовник будівництва набуває право на виконання будівельних робіт, визначені частиною першою статті 34 Закону №3038-VI.

Водночас, згідно з частиною сьомою цієї ж статті виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Крім того, абзацом 6 частини першої статті 41 Закону №3038-VI визначено, що підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об`єкта (постанова Верховного Суду від 14.02.2024р. у справі № 520/852/19).

Беручи до уваги вищенаведене, а також факт самочинного будівництва торгівельного центру, зважаючи на щоденну експлуатацію будівлі, побудовану невідомими особами без проектної документації, відсутність дозволів на виконання будівельних робіт, а також необізнаність громадян щодо використання не введеного в експлуатацію об`єкта, вбачався наявний ризик загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини.

Тому, відповідач листом від 21.06.2024р. №702/02/12-24 звернувся до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України щодо надання погодження на проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

Наказом Мінінфраструктури «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю» від 15.08.2024р. №860 наказано ДІАМ забезпечити в установленому порядку здійснення позапланового законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва за адресою: вул. Оноре де Бальзака, 65/1, м. Київ, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:077:0006.

Наказом ДІАМ «Про проведення позапланової перевірки» від 01.10.2024р. наказано провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва за адресою: Оноре де Бальзака, 65/1, м. Київ, на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:62:077:0006.

Предмет перевірки: «Дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил».

Відтак, на підставі наказу Мінінфраструктури від 15.08.2024р. №860, наказу ДІАМ 01.10.2024р. №179 та відповідно до направлення для проведення (позапланового) заходу від 08.10.2024р. №1365/02/12-24, відповідачем у період з 11.10.2024р. до 24.10.2024р. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: вул. Оноре де Бальзака, 65/1, м. Київ, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:077:0006.

З огляду на встановлені вище обставини, суд першої інстанції правильно вважав доводи позивача про протиправність призначення та проведення перевірки необґрунтованими.

Щодо доводів позивача, викладених у додаткових письмових поясненнях від 03.11.2026р., про те, що він не є суб`єктом цього правопорушення, оскільки позапланова перевірка проводилася щодо об`єкта такого будівництва, а не щодо конкретного суб`єкта містобудування, а саме на момент проведення перевірки відповідачу було відомо, що власником земельної ділянки та нерухомості було ТОВ «Епіцентр К», колегія суддів зазначає, що головними інспекторами будівельного нагляду ДІАМ у період з 11.10.2024р. до 24.10.2024р. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: вул. Оноре де Бальзака, 65/1, м. Київ, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:077:0006.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявна інформація щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:077:0006, площею 1,955 га, яка належить на праві власності ТОВ «Епіцентр К», із типом об`єкта - торгівельний центр загальною площею 7001,2 кв. м., за адресою: вул. Оноре де Бальзака, 65/1, м. Київ. Відомості про інше нерухоме майно за вказаною адресою відсутні.

Суд першої інстанції слушно зауважив, що законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач у межах підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

Аналогічні висновки щодо застосування норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.05.2020р. у справі №813/3463/16, від 19.05.2021р. у справі №210/5129/17, від 25.07.2023р. у справі №160/6457/22.

Відтак, про проведення позапланової перевірки було повідомлено власника земельної ділянки ТОВ «Епіцентр К» засобами поштового зв`язку «Укрпошта» та на електронну адресу info@on.epicentrk.ua направлено повідомлення про проведення позапланової перевірки від 08.10.2024р. №1375/02/12-24.

Відповідно до абзацу 3 пункту 9 Порядку № 553 у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції.

Враховуючи те, що на час проведення перевірки не було відомо про осіб, які здійснювали будівництво об`єкту, розташованого за адресою: вул. Оноре де Бальзака, 65/1, м. Київ, таку перевірку було проведено із залученням представників органу місцевого самоврядування та органу Національної поліції, а саме: виконуючого обов`язки начальника Управління будівництва Деснянської районної державної адміністрації Мазура Юрія Анатолійовича та ДОП Деснянського УП ГУНП у м. Києві, лейтенанта поліції Черниша Валентина Руслановича.

Представники ДІАМ разом з представниками Деснянської РДА та Національної поліції 11.10.2024р. та 15.10.2024р. прибули на об`єкт перевірки за адресою: вул. Оноре де Бальзака, 65/1, м. Київ. Проте, ані директор чи уповноважений представник ТОВ «Епіцентр К» у визначені у повідомленні дату, час та місце не з`явився.

Відповідно до абзацу третього пункту 9 Порядку №553 документи, оформлені за результатами перевірки, надсилаються до відповідного органу Національної поліції для встановлення особи- суб`єкта містобудування.

Враховуючи викладене, на виконання вимог оформлення результатів державної архітектурно-будівельного контролю матеріали перевірки щодо об`єкта будівництва були надіслані до Національної поліції України листом ДІАМ від 29.10.2024р. 1512/02/12-24 для встановлення суб`єкта містобудування за зазначеною за адресою: вул. Оноре де Бальзака, 65/1, м. Київ на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:077:0006.

Як свідчать матеріали справи, до відповідача надійшов лист Деснянського УП ГУНП у місті Києві від 13.01.2025р. №1117 2025, зареєстрований в ДІАМ 14.01.2025р. за №526/07-25, в якому зазначалось, що у Деснянському УП ГУНП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42023102030000177 від 06 липня 2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України (а.с.139).

Отже, інформацію про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Досвід 2002» (код ЄДРПОУ 32251657) є підрядною організацією, що здійснювала роботи на об`єкті за адресою: вул. Оноре де Бальзака, 65/1, м. Київ на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:077:000, було отримано саме від Деснянського УП ГУНП у місті Києві.

Тобто протокол про вчинення адміністративного правопорушення складається щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, тому його складення можливо виключно після встановлення суб`єкта містобудування.

Більш того, згідно з абз.1 ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (абз.2 ч.1 ст.41 цього ж Закону).

Отже, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо об`єктів будівництва та суб`єктів містобудування, які здійснюють на ньому діяльність без відповідних дозволів.

Відтак, законодавство наділяє посадову особу органу контролю повноваженнями під час перевірки об`єкта встановлювати факт вчинення протиправних дій (виконання будівельних робіт без документа, що дає право на їх виконання) незалежно від того, що захід контролю було ініційовано щодо іншої юридичної особи (замовника будівництва) та на належній йому території торгового центру.

За результатами здійснення заходу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті складається єдиний акт перевірки, у якому фіксуються всі виявлені порушення вимог містобудівного законодавства, допущені на цьому будівельному майданчику.

Той факт, що в акті зафіксовано відсутність дозвільних документів на об`єкті будівництва, безпосередньо свідчить про протиправність виконання робіт будь-яким суб`єктом містобудування, оскільки чинне законодавство забороняє розпочинати будівельні роботи без отримання відповідного дозволу.

Зокрема, замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" (пункт 3 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом (ч.7 цієї ж статті).

Отже, предметом державного архітектурно-будівельного контролю є саме об`єкт будівництва, тому виявлення під час перевірки об`єкт, який належить замовнику, факту виконання робіт його конкретним підрядником без дозволу є законною підставою для складання протоколу та постанови щодо такого підрядника.

При цьому варто зазначити, що норми цього закону чітко встановлюють самостійну фінансову відповідальність для суб`єктів, які виконують будівельні роботи, та не вимагають складання окремого акту перевірки на кожного підрядника чи субпідрядника, який здійснював роботи без дозволів, оскільки саме акт перевірки фіксує порушення, допущені на конкретному об`єкті, а штраф за вчинені правопорушення накладається на відповідну винну особу, яка ці роботи виконувала.

Так, після встановлення особи, ДІАМ листом від 24.01.2025р. №121/02/12-25 повідомила ТОВ «Досвід 2002» про необхідність прибути представнику для складання протоколу.

В свою чергу ТОВ «Досвід 2002» повідомило про неможливість прибути для складання протоколу, оскільки керівник перебуває у відрядженні.

Тому складання протоколу було відкладено на 04.02.2025р., про що повідомлено ТОВ «Досвід 2002» листом від 31.01.2025р. №163/02/12-25 про необхідність прибути представнику.

Проте, 04.02.2025р. представник ТОВ «Досвід 2002» не прибув до ДІАМ, внаслідок чого головним інспектором будівельного нагляду протокол було складено у відсутності суб`єкта містобудування.

Натомість, представник позивача за довіреністю був присутнім при розгляді справи та винесенні постанови про притягнення позивача до відповідальності на засіданні 14.02.2025р., тому не був позбавлений можливості надати наявні документи та свої пояснення щодо обставин, які виникли.

Зокрема, у постанові в графі «заслухавши осіб, які брали участь у розгляді справи» зроблений запис «уповноважена особа ТОВ «Досвід-2002» Степаненко А.С.» та вказаний представник одержав копію постанови, про що останній розписався.

Таким чином, з урахуванням встановленого, доводи позивача про позбавлення його можливості бути присутнім при здійсненні позапланової перевірки, порушення його прав при розгляді справи та притягнення його до відповідальності як неналежного суб`єкта спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими судами обставинами.

Колегія суддів наголошує, що ані в позовній заяві, ані у відповіді на відзив позивач не заперечує факту здійснення ним будівництва на об`єкті за адресою: вул. Оноре де Бальзака, 65/1, м. Київ та у судовому засіданні його представник в апеляційному суді зазначав, що він є підрядником на цьому об`єкті та мав кадрові та інші потужності для їх виконання.

Представника апелянта у додаткових поясненнях наголошує на тому, що 12 грудня 2024 року на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва зареєстровано дозвіл №ІY013241212139 на реконструкцію цього об`єкта, який було подано відповідачем із відзивом на позовну заяву, а тому на момент складання протоколу від 04.02.2025р. та постанови від 14.02.2025р. у замовника будівництва «ТОВ Епіцентр К» був відповідний дозвіл та станом на 04.02.2025р. об`єкт вже був введений в експлуатацію (а.с.100, 101), а тому ТОВ «Досвід 2002» неправомірно притягнули до відповідальності за виконання будівельних робіт без отримання дозволу.

З приводу таких доводів колегія суддів вважає необхідним відмітити, що відповідно до абзацу 3 пункту 4 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за таке правопорушення: «виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб».

Оскільки позивач має спеціальний статус підрядника і, відповідно до матеріалів перевірки є саме тим суб`єктом містобудування, який здійснював будівельні роботи на спірному об`єкті, то обов`язок перевірити наявність дозвільних документів перед початком робіт покладено на підрядника в силу закону, а факт проведення робіт без дозволу належним чином зафіксовано в акті перевірки об`єкта, то здійснення такого будівництва без отримання дозволу на виконання будівельних робіт є порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності, за що позивача обґрунтовано було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 4 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф.

Водночас колегія суддів наголошує, що відповідно до Закону № 208/94-ВР підрядник є самостійним суб`єктом відповідальності за ведення робіт без дозволу, незалежно від того, хто є суб`єктом права власності на земельну ділянку, де розташований об`єкт будівництва, та факт того, що замовник самочинного будівництва згодом отримав дозвіл, не звільняє підрядника від відповідальності за правопорушення, яке вже було вчинене.

Відтак, склад цього правопорушення у сфері містобудівної діяльності є формальним, оскільки штраф накладається за сам факт початку та виконання будівельних робіт без відповідного дозвільного документа, і наявність чи відсутність дозволу на момент винесення постанови не має правового значення, якщо під час безпосереднього будівництва його не існувало.

При цьому для органу державного архітектурно-будівельного контролю визначальним є саме момент фіксації порушення під час перевірки, тож якщо було встановлено проведення будівельних робіт без дозволу, то постанова про накладення штрафу виноситься незалежно від того, що на дату її прийняття замовник уже оформив дозвільну документацію та легалізував будівництво.

Тобто подальше отримання замовником дозвільних документів чи введення об`єкта в експлуатацію усуває порушення на майбутнє (наприклад, для виконання припису про зупинення робіт), але не спростовує факту вчинення правопорушення підрядником у минулому та не є підставою для скасування постанови про накладення на нього штрафу.

Щодо твердження представника апелянта про те, що площа торгівельного центру становить насправді 14427,6кв.м., що вбачається із сертифікату введення його в експлуатацію, а не 15050 кв.м., як це помилково вказано в акті перевірки, колегія суддів зазначає, що під час проведення перевірки визначення площі проводилося саме за зовнішнім контуром, а відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт від 17.12.2024р. №ІY013241212139 (а.с.100, зворотній бік), на який позивач посилався як на підставу для звільнення його від відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, клас наслідків відповідальності становить «СС3», тобто вказані обставини не впливають на розмір застосованого на нього штрафу у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3).

Крім того, відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» єдиним кваліфікуючим критерієм для визначення розміру штрафу за виконання будівельних робіт без дозволу є саме клас наслідків об`єкта, а не його точна площа в квадратних метрах.

З приводу доводів апелянта про те, що стаття 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» не містить абзацу 3 пункту 4 частини 3 вказаної статті, а відтак, позивача було притягнуто до відповідальності за неіснуюче порушення, що, на його думку, підтверджується наданим до суду першої інстанції висновком кандидата юридичних наук, доцента кафедри теорії та історії права та держави Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександра Ковальчука: чи містить стаття 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР абзац 3 пункту 4 частини третьої, який суд першої інстанції не прийняв до уваги під час вирішення справи, оскільки вказаний висновок не містить в собі ані методологію, яка була застосовано для здійснення саме таких висновків, ані обґрунтування наведеного висновку, колегія суддів зазначає таке.

За своїм змістом висновок є лише цитуванням ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994р. №208/94-ВР та відповіддю на запитання, що вказана норма не містить, на думку експерта, абзацу 3 вказаної статті.

При цьому, суд першої інстанції правильно наголосив, що абзац нормативно-правового акту - частина тексту, що виділяється відступом в першому рядку і починається з малої літери, крім першого абзацу частини, який починається з великої літери.

Абзаци, як правило, закінчуються крапкою з комою, крім першого абзацу відповідного структурного елементу, який закінчується двокрапкою, і останнього абзацу, який закінчується крапкою.

Визначення абзаців у нормативно-правових актах підпорядковується правилам нормопроектувальної техніки.

Першим абзацом завжди вважається той текст, з якого починається сам пункт або частина. Навіть якщо цей текст містить лише кілька слів і закінчується двокрапкою перед переліком, він рахується як абзац номер один.

Перший абзац: це завжди той рядок, з якого починається текст пункту (навіть якщо він містить лише номер і назву або вступну фразу до двокрапки).

На час виникнення спірних правовідносин є чинними Правила оформлення проектів законів та основні вимоги законодавчої техніки (методичні рекомендації) Апарату

Верховної Ради України від 01.06.2006р., нова редакція від 27.11.2014р., відповідно до яких Закон - це державний нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найбільш важливі суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов`язкових правил поведінки суб`єктів цих відносин.

Ці методичні рекомендації розроблено з метою уніфікації написання проектів законів та дотримання вимог законодавчої техніки при підготовці законопроектів про внесення змін до чинних законодавчих актів.

Згідно з вказаними методичними рекомендаціями законопроект поділяється на статті - предметно відокремлені та означені назвою структурні одиниці закону.

Статті закону поділяються на частини.

Частина статті може складатися з одного або декількох речень та в сукупності має містити один логічно завершений аспект регулювання, що відноситься до предмета статті.

З метою кращого структурування нормативного матеріалу, що передбачає варіантність або перелік, частина статті може включати в себе пункти і підпункти.

Як виняток, частина статті може містити абзаци.

Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» складається з п`яти статей.

Стаття 2 вказаного закону - відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка в свою чергу містить тринадцять частин. Частина третя містить в собі відповідно вісім пунктів.

Щодо пункту четвертого частини третьої - вказаний пункт містить в собі три абзаци:

За правилами першим абзацом вважається сам текст пункту до двокрапки.

У цьому законі структура побудована так, що санкція (розмір штрафу) «на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (ССЗ), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб» - винесена в окремий рядок, який і стає третім абзацом.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що відповідачем в оскаржуваній постанові було правильно зазначено абзац, пункт, частина та стаття, яка підлягає застосуванню до позивача за порушення у сфері містобудівної діяльності, а саме про порушення абзацу 3 пункту 4 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що постанова Державної інспекції архітектури та містобудування України №4-2025/02-1-03 від 14.02.2025р. про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Досвід 2002» за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 2727200,00 грн. є обґрунтованою та скасуванню не підлягає.

Тобто, доводи апелянта не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Досвід 2002» залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року у справі №320/9924/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Досвід 2002» до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 10 листопада 2026 року.

Головуючий суддя О.О. Осіпова

Суддя С.В. Златін

Суддя С.В. Воловик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua