Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Жорстоке поводження з тваринами
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №177/3193/26
Суддя: Акуленко В. В.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/2916/26 Справа № 177/3193/26 Суддя у 1-й інстанції - Березюк М. В. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Кучевасовій А.В., за участю захисника Вако М.Ю. та особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Вако М.Ю., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 89 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 4 250 (чотири тисячі двісті п?ятдесят) гривень на користь держави з конфіскацією гвинтівки «Hatson MOD 70».
Стягнуто судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 174 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.
В С Т А Н О В И В:
Згідно постанови судді, 09.08.2026 о 16:00 годині, по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , знущався з сусідського собаки без породи, на прізвисько « ОСОБА_2 », а саме стріляв по собаці з пневматичної гвинтівки, завдавши їй страждань, чим порушив ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 89 КУпАП.
Крім того, згідно з протоколом, в цю ж дату та час, в тому ж місці, 09.08.2026 о 16:00 год, по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 здійснював стрільбу з пневматичної гвинтівки «Hatson MOD 70», калібру 4,5 мм, швидкістю польоту кулі понад 100 м/с, а саме 305 м/с, у місці, яке не відведене для проведення навчальних чи спортивних стрільб, поза межами обладнаного тиру чи стрільбища.
За вказаним епізодом, посадовою особою уповноваженою на складення протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 174 КУпАП.
За результатами розгляду протоколу суддя прийшов до висновку про відсутність в матеріалах справи жодних даних, що калібр вилученої у ОСОБА_1 гвинтівки «Hatson MOD 70», з якої йому інкримінується вчинення пострілу, становить понад 4,5 мм, а відповідно і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП.
На вказане рішення захисник Вако М.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 89 КУпАП та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу вказаного адміністративного правопорушення, а незаконно конфісковану гвинтівку повернути власнику. Вважає, що для кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 89 КУпАП необхідним є наявність вини у формі умислу. Натомість, матеріали справи не містять відомостей щодо наявності у ОСОБА_3 умислу на завдання шкоди собаці, протокол взагалі не містить даних щодо усвідомлення ним шкідливих наслідків своєї дії та його свідомого бажання настання відповідних наслідків. У письмових поясненнях ОСОБА_3 вказував, що він цілився мимо собаки і вистрілу в собаку не вчиняв. При цьому, ані ОСОБА_4 , який є власником собаки, ані його брат, не бачили момент пострілу.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, а тому підстав для перегляду постанови судді першої інстанції в частині закриття провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 174 КУпАП, не вбачається.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.
Статтею 1 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження» встановлено, що жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, у тому числі спричинило тілесні ушкодження, каліцтво чи загибель, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання, поводження та транспортування тварин.
Відповідно до ч.4 вказаного Закону, поводження з тваринами ґрунтується на таких принципах: жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині; забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям; право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені відповідно до цього Закону; заборона жорстоких методів умертвіння тварин; відповідальність за жорстоке поводження з тваринами; утримання і поводження з домашніми тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині.
Статтею 18 даного Закону передбачено загальні правила поводження з тваринами, що виключають жорстокість. Згідно вказаної норми, при поводженні з тваринами не допускається, зокрема, нанесення побоїв, травм та забороняються інші дії, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження.
За змістом ч.2 ст.22 Закону забороняється, зокрема, бити, вбивати, завдавати домашнім тваринам болю, страждання або пригнічення.
Вимогами ст.35 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» закріплено, що за порушення вимог цього Закону винні особи несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законом.
Так, частиною 1 статті 89 КУпАП передбачена відповідальність за жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, але не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання та поводження з тваринами.
Об`єктом вказаного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони тваринного світу.
Об`єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: жорстокому поводженні з тваринами; мордуванні тварин; вчиненні інших дій, які призвели до мучення, каліцтва чи загибелі тварин.
Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.89 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Так, незважаючи на позицію захисту про відсутність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.98 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема, протоколом серії ВАД № 962725 від 08.09.2026, протоколом про прийняття заяви про вчинене правопорушення від 24.08.2026, довідкою за результатами розгляду заяви ОСОБА_5 від 24.08.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6 , а також ОСОБА_1 , який, отримавши роз`яснення про право не свідчити проти себе, надав пояснення, що 09.08.2026 приблизно о 16:00 год до нього прийшла сусідка ОСОБА_7 , та повідомила, що який рижий собака їсть їжу його собаки на його подвір`ї. Після чого він взяв пневматичну гвинтівку «Hatson MOD 70» і пішов виганяти собаку зі свого подвір`я, шляхом залякування її пострілами з пневматичної гвинтівки. Здійснивши два постріли зі своєї пневматичної гвинтівки з боку собаки, він вигнав її з двору (а.с. 10).
Письмові пояснення ОСОБА_1 узгоджуються і з його усними поясненнями, зафіксованими на бодікамеру працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Викладені у протоколі обставини, які підтверджені доданими до нього доказами, безумовно свідчать про вчинення ОСОБА_3 дій, які підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 89 КУпАП, що свідчить про те, що у протоколі в достатній мірі розкрито та судом встановлено об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 89 КУпАП.
Доводи сторони захисту про те, що в діях ОСОБА_3 відсутній умисел на заподіяння шкоди собаці спростовуються сукупністю вказаних вище доказів, якими підтверджується жорстоке поводження останнього з твариною. Так, ОСОБА_3 , будучи дієздатної особою, безумовно розумів та усвідомлював наслідки вчинення ним не менше двох пострілів з гвинтівки у сторону сусідського собаки без породи на прізвисько « ОСОБА_2 », що несло ризик як для собаки, так і для оточуючих, що свідчить про свідоме завдання ним страждань собаці, які не призвели до тілесних ушкоджень, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 89 КУпАП.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.89 КУпАП.
Невизнання ОСОБА_3 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.
Статтею 23 КпАП України передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.283 КпАП України постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
Згідно ст.265 КпАП України речі і документи, що є знаряддями або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, після розгляду справи конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей реалізують.
Застосований судом першої інстанції до Тимченка вид адміністративного стягнення з конфіскацією гвинтівки є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Оскільки, всі наявні вматеріалах справи докази у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, тому підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.
Постанова суду є законною та обґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
П О С Т А Н О В И В :
Постанову судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua