Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №214/770/26
Суддя: Акуленко В. В.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/2915/26 Справа № 214/770/26 Суддя у 1-й інстанції - Євтушенко О. І. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Кучевасовій А.В., за участю захисника Бориса Р.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Бориса Р.С., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Саксагансього районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 19 жовтня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
Стягнуто судовий збір в розмірі 665,60 грн.
В С Т А Н О В И В:
Згідно постанови судді, 11 січня 2026 року о 21 год. 42 хв. водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Skoda 32053-07, р/н НОМЕР_1 , по автодорозі вул. Вільної Ічкерії, біля е/о № 147 в м. Кривому Розі Дніпропетровської обл., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану сп`яніння був проведений на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820 ARHJ 0267, результат огляду – 1,57 ‰, тест 1534, з яким ОСОБА_1 була згодна. Правопорушення було вчинено повторно протягом року. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
На вказане рішення захисник Борис Р.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що у даному випадку порушено право ОСОБА_2 на захист. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення їй інкриміновано вчинення адімінстративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, однак, працівниками поліції було надано рапорт про вірну кваліфікацію її дій за ч. 3 ст. 130 КУпАП і всі судові повідомлення про призначення справи до розгляду містять саме таку інформацію. Сторона захисту будувала свою позицію виходячи з цих обставин, а в останньому судовому засіданні суддя раптово засудив Чіпкову за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Крім того, вважає, що факт вчинення ОСОБА_2 адімінстративного правопорушення взагалі не доведено, оскільки відсутні докази керування нею транспортним засобом, а відеозапис є небезперервним.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння необхідна наявність наступних умов: 1) особа має керувати транспортним засобом; 2) повинен бути дотриманий встановлений порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння; 3) складення протоколу про адміністративне правопорушення має відбуватися з дотриманням вимог КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Так, факт порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.9а ПДР України, а відтак вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджений відповідними даними, що містить протокол про адміністративне правопорушення, квитанція Alcotest 6820, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, відеозапис з бодікамер, витяг з адмінпрактики.
Згідно до тесту газоаналізатора Alcotest 6820, водій ОСОБА_2 перебувала у стані алкогольного сп`яніння - вміст алкоголю «1,57 проміле» (а.с.3).
ОСОБА_2 , після продуття алкотестера, була згодна з його результатами, що підтвердила своїм підписом в Акті огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних техічних засобів, який долучено до матеріалів справи (а.с. 4).
Крім того, всі дії ОСОБА_2 були зафіксовані на бодікамери робітників поліції та на відеозаписі чітко зафіксована її згода з результатами огляду.
Згідно з витягом з адмінпрактики, ОСОБА_2 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП постановою Центрально-Міського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 16 жовтня 2025 року за порушення вимог п. 2.9а ПДР України та постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2025 року за порушення вимог п. 2.5 ПДР України.
Таким чином, в діях ОСОБА_2 безумовно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, вчинене повторно протягом року.
Доводи апеляційної скарги про порушення права ОСОБА_2 на захист, з тих підстав, що сторона захисту формувала свою позицію з урахуванням рапорту працівників поліції про вірну кваліфікацію її дій за ч. 3 ст. 130 КУпАП і судових повідомлень про призначення до справу саме з кваліфікацією дій ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, слід відхилити.
Так, згідно ч. 1 ст. 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, що засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Отже, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження, й таких вимог судом першої інстанції дотримано, оскільки розглянуто по суті справу щодо ОСОБА_2 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП в межах протоколу Серії ЕПР1 №564296 від 11.01.2026.
Крім того, в оскаржуваній постанові судді надано відповідну оцінку додатковій інформації працівників поліції щодо можливості перекваліфікації дій ОСОБА_2 з ч. 2 на ч. 3 ст. 130 КУпАП та вірно зазначено, що згідно КУпАП поліцейські не наділені повноваженнями діяти в такий спосіб.
Доводи автора апеляції з приводу того, що ОСОБА_2 не керувала транспортним засобом, спростовуються відеозаписом з бодікамер, з яких вбачається що вона знаходилася за кермом автомобіля та керувала ним. Після зупинки транспортного засобу не повідомила працівників поліції про можливість керування транспортним засобом іншою особою та жодних зауважень щодо їх дій не висувала, погодившись із проведеним оглядом на стан алкогольного сп?яніння.
Відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність дій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Він отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Також, як вбачається з відеозапису, поліцейськими в повному обсязі виконано вимоги ст. 266 КУпАП, роз`яснені ОСОБА_2 її права відповідно до ст.268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, тому запропонований огляд на стан алкогольного сп`яніння проведений без порушень чинного законодавства.
Враховуючи, що судом не встановлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, суддя, оцінивши кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, визнав їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність достатньою для того, щоб дійти висновку щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, за порушення нею повторно протягом року п. 2.9а ПДР України.
Доводи апеляційної скарги про упередженість судді першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Невизнання ОСОБА_2 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.
Оскільки всі наявні в матеріалах справи доводять вину ОСОБА_2 , а доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, то підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.
Постанова суду є законною та обґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
П О С Т А Н О В И В :
Постанову судді Саксагансього районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 19 жовтня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua