Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №216/701/26
Суддя: Бондар Я. М.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/10696/26 Справа № 216/701/26 Суддя у 1-й інстанції - Козлов Д.О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.,
суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.,
сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 24 липня 2026 року, яке ухвалено суддею Козловим Д.О. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 24 липня 2026 року,
В С Т А Н О В И В
В лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (надалі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №142-0776 від 22.06.2024 року. З даним кредитним договором ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 5600 грн. зі сплатою відсотків за його користування. Приймаючи умови Кредитного договору ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений з Правилами надання споживчих кредитів. Однак відповідач умов договору не виконав, внаслідок чого заборгував позивачу на загальну суму 22218,98 грн., з яких 4811,66 грн. сума боргу за наданим кредитом, 17407,32 грн. сума боргу за відсотками.
На підставі викладеного просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 142-0776 від 22.06.2024 року в загальній сумі 22218,98 грн., а також понесені судові витрати з оплати судового збору в сумі 2662,40 грн.
Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 24 липня 2026 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 10411 грн. 66 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати з оплати судового збору в сумі 1247,58 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи та невірне застосування норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд належним чином не з`ясував обставини, що мають значення для справи, а саме «природу» процентів які просив стягнути позивач. Позивач має законне право на нарахування процентів, за ставкою, яку обумовлено в сторонами та протягом строку кредитного договору.
Наполягає на тому, що норма закону, зокрема п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» має місце щодо застосування до вимог про нарахування пені, а не до всіх умов Договору. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» вбачається, що Товариством не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів».
Позивачем дотримано вимоги, зокрема ст. 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, що була надана відповідачу.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Ціна позову у даній справі становить менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а, згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України, в редакції станом на час подання апеляційної скарги, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.06.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 142-0776, за умовами якого кредитор надав відповідачу кредит у сумі 5600 грн.
Таким чином суд дійшов висновку, що договір від 22.06.2024 був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено його укладання сторонами такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
В договорі про відкриття кредитної лінії ОСОБА_1 було зазначено номер особистого електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 .
Судом було встановлено, що грошові кошти в сумі 5600 грн. на виконання умов кредитного договору № 1412-0776 були перераховані 22.06.2024 на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , що підтверджується квитанцією №2479326663.
Згідно п. 2.1 договору про відкриття кредитної лінії № 1412-0776 кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 4.1 договору про відкриття кредитної лінії № 1412-0776 розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір Кредиту: 5600.00 (п`ять тисяч шістсот цілих, нуль сотих ) гривень. Дата надання/видачі Кредиту: 22.06.2024
Згідно п. 4.6 договору про відкриття кредитної лінії № 1412-0776 нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1.50% (одна ціла, п`ятдесят сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою ставкою).
Згідно п. 4.7 договору про відкриття кредитної лінії № 1412-0776 Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % (п`ятнадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою).
Згідно п. 4.9 договору про відкриття кредитної лінії № 1412-0776 Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 17.04.2025 року. Строк дії Договору є рівним Строку кредитування. У будь-якому випадку Договір діє до 24 (двадцять четвертої) години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (окрім п. 12.12. Договору, який діє протягом передбаченого у зазначеному пункті строку). Продовження Строку кредитування або строку дії Договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим Договором.
Згідно п. 4.10 договору про відкриття кредитної лінії № 1412-0776 Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 27138.17 (двадцять сім тисяч сто тридцять вісім цілих, сімнадцять сотих ) процентів
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1412-0776 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» становить 22218,98 грн., з яких 4811,66 грн. сума боргу за наданим кредитом, 17407,32 грн. сума боргу за відсотками.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача за тілом кредиту наявна заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №142-0776 від 22.06.2024 року. Така заборгованість виникла у ОСОБА_1 оскільки взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором він не виконав. Доказів повернення грошових коштів у повному обсязі за кредитним договором, а також доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок заборгованості за тілом кредиту, відповідач суду не надав.
Щодо розміру стягнення з відповідача процентів, то суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення його розміру, оскільки визначений позивачем (кредитором) розмір є непропорційно завищеним і призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін на шкоду позичальнику (споживачу).
Висновки суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ТОВ ««УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про визначення розміру заборгованості за тілом кредиту у сумі 4811,66 гривень учасниками справи фактично не оскаржується, та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, згідно якої, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визначеного розміру заборгованості за відсотками за Договором про відкриття кредитної лінії №142-0776 від 22.06.2024 року, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 ЦК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Факт укладення між ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” та ОСОБА_1 договору про відкриття кредитної лінії №142-0776 від 22.06.2024 року у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», встановлено судом першої інстанції та в апеляційному порядку сторонами не оспорюється.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові від 05 квітня 2023 року Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 зробила висновок про те, що «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання».
На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, колегія суддів враховує, що нарахування процентів має здійснюватися в межах строку кредитування.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до умов Договору про відкриття кредитної лінії №142-0776 від 22.06.2024 року, позичальнику ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 5600,00 грн. на наступних умовах: строк, на який надається кредит 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення кредиту – 17.04.2025 року; базовий період – 14 календарних днів.
Позивачем розраховано проценти в межах строку кредитування та у відповідності до умов укладеного кредитного договору, за зниженою процентною ставкою 1,20 % на день, та стандартною 1,50 % на день.
Проте, такі умови кредитного договору в частині нарахування процентів за ставкою 1,20 та 1,50 % за кожен день користування кредитом не можуть бути застосовані, оскільки такі умови договору є нікчемними.
Так, відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року. Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Ураховуючи, що самим Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір був укладений від 22.06.2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1 %.
Колегією суддів здійснено перерахунок розміру відсотків з врахуванням відсоткової ставки 1 % в день за період з від 22.06.2024 року за строк кредитування 300 днів (5600 х 1 % х 300 днів).
Отже, загальний розмір відсотків за користування кредитом в межах строку договору становить 16800,00 грн., отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню саме в цьому розмірі.
Наведеного вище суд першої інстанції не врахував, не перевірив відповідність розрахунку заборгованості вимогам Закону України «Про споживче кредитування» та дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про необхідність зменшення розміру відсотків, у зв`язку з їх неспівмірністю та необґрунтованістю.
При цьому, колегія суддів зазначає, що висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 щодо права суду зменшити розмір відсотків, який підлягає стягненню з боржника на користь кредитора за договорами споживчого кредиту через їх неспівмірність та несправедливість (у договорі встановлено вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації - понад п`ятдесят відсотків вартості продукції, було сформовано за інших фактичних обстави, а саме - кредитний договір було укладено у 2021 році, тобто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ, якою було обмежено максимальний розмір денної процентної ставки.
Натомість, у справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, максимальний розмір денної процентної ставки врегульовано на законодавчому рівні та не можна вважати такий розмір несправедливим.
Колегія суддів зазначає, що для визначення подібності правовідносин слід враховувати правовий висновок, викладений в мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду у справах від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, провадження № 14-166цс20, від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження № 14-197цс21, згідно з якими на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, тоді подібність необхідно також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Відтак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення розміру процентів з мотивів їх неспівмірності, несправедливості чи надмірності для споживача.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками підлягають частковому задоволенню, з вищенаведених підстав.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду, на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, зміні в частині розміру заборгованості за відсотками за Договором про відкриття кредитної лінії № №142-0776 від 22.06.2024 року, стягнутої з ОСОБА_1 на користь ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС”, із збільшенням цього розміру до 16800,00 грн. грн., що тягне за собою зміну рішення суду й у частині загального розміру стягнутої заборгованості до 21 611,66 грн. (прострочена заборгованість за кредитом – 4811,66 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 16800,00 гривень).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку з чим колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та збільшує цей розмірі з 1247,58 грн. до 2662,40 грн.
Крім того, з огляду на задоволення апеляційної скарги, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає стягненню судовий збір, понесений на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 3993,60 грн.
Керуючись ст.ст. 367, ч. 1 ст. 369, ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити частково.
Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 24 липня 2026 року в частині розміру заборгованості відсотками за Договором про відкриття кредитної лінії №142-0776 від 22.06.2024 року, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», змінити, збільшивши цей розмірі з 5600,00 грн. до 16800,00 грн., та відповідно в частині загального розміру заборгованості змінити, збільшивши цей розмірі з 10411,66 до 21 611,66 грн.
Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 04 червня 2026 року в частині розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», змінити, збільшивши цей розмірі з 1247,58 грн. до 2662,40 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати у справі, понесені на оплату судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 3993,60 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 11.11.2026 року.
Головуючий
Судді
Оригінал: reyestr.court.gov.ua