Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про відшкодування шкоди, з них
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №215/6712/24
Суддя: Бондар Я. М.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/11393/26 Справа № 215/6712/24 Суддя у 1-й інстанції - Квятковський Я.А. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.
суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.
сторони:
позивач – ОСОБА_1 ,
відповідач – ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу представника позивача адвоката Петрушкевича Олега Васильовича на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 серпня 2026 року, яке ухвалено суддею Квятковським Я.О. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 28 серпня 2026 року,-
В С Т А Н О В И В
В жовтні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 53 603,00 грн., моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн., витрат пов`язаних з проведенням судовим експертом будівельно-технічної експертизи в розмірі 10 000,00 грн., понесені витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. та витрат по оплаті судового збору.
Позивач позов обґрунтовує тим, що вона 14.08.2024 року виявила затоплення своєї квартири АДРЕСА_1 . Після чого звернулася до уповноваженої особи ТОВ "УЮТ-2011", що здійснює управління (утримання будинку та прибудинкової території) багатоквартирного будинку № 4 за вищевказаною адресою з метою фіксації затоплення (залиття) зазначеної квартири.
Так, у відповідності до Акту від 14.08.2024 року встановлено 14.08.2024 р. відбулося затоплення (залиття) квартири АДРЕСА_2 , внаслідок чого постраждали кімната та стеля у кімнаті, кухня та стеля у кухні, прихожа та стеля у прихожій. Причина затоплення (залиття) халатність мешканців вище розташованої квартири АДРЕСА_3 . Доступ до квартири АДРЕСА_3 майстру "УЮТ-2011" ОСОБА_3 надано не було.
З метою додаткового підтвердження нанесення матеріальної шкоди, позивач звернулася до судового експерта, для проведення дослідження та отримання висновку. Висновком судового експерта з питань будівельно-технічної експертизи, проведено дослідження з приводу визначення причин затоплення та дослідження з приводу визначення вартості майнової шкоди. Згідно з висновком, враховуючи завдану матеріальну шкоду, вартість проведення відновлювальних ремонтно-будівельних робіт в кв. АДРЕСА_2 , що необхідні для усунення пошкоджень внаслідок затоплення становить 53 603,00 грн. За таких обставин позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на відшкодування збитків в розмірі 53603,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн., витрати пов`язані з проведенням судовим експертом будівельно-технічного експертизи в розмірі 10 000,00 грн., понесені витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. та витрати по оплаті судового збору..
Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 серпня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись із даним судовим рішенням представник позивачки адвокат Петрушкевич О.В. просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, представник позивачки зазначив, що рішення суду першої інстанції про відмову в позові є незаконним через суттєві процесуальні порушення. Апелянт стверджує, що частина ухвал суду відсутня в системі «Електронний суд», сторона позивача не була належним чином повідомлена про розгляд справи, а клопотання адвоката про відкладення засідання через відпустку фактично не було розглянуте. Попри це, суд ухвалив рішення без участі позивача та його представника, чим, на думку скаржника, позбавив їх можливості подати додаткові докази, зокрема відповідь судового експерта, яка могла підтвердити обґрунтованість позову.
Також апелянт вказує на помилкову оцінку доказів судом. Апелянт вважає, що суд безпідставно поставив під сумнів експертний висновок і неправильно відкинув акт про залиття квартири, оскільки відсутність власника квартири під час складання акту сама по собі не робить цей документ недопустимим доказом. На думку скаржника, акт разом із експертизою достатньо підтверджують факт залиття, джерело шкоди та відповідальність відповідача.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Ціна позову у даній справі становить менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а, згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України, в редакції станом на час подання апеляційної скарги, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Насамперед, перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції вимог цивільного процесуального законодавства, а саме щодо розгляду справи за відсутності належного повідомлення позивачки та її представника про час та місце слухання справи, чим позбавив сторону позивачки подати всі наявні докази тощо, що є самостійною підставою для скасування рішення суду, колегія суддів, вивчивши матеріали даної справи, не знайшла підтвердження цим доводам.
Так згідно до матеріалів справи після закриття підготовчого провадження, судом за ухвалою від 26.06.2025 року неодноразово призначалось судові засідання по суті справи на
- 21.08.2025, яке не відбулось через зайнятість судді в іншому провадженні (а.с.91),
- 07.10.2025, яке не відбулось за клопотанням представника позивачки адвоката Петрушкевича О.В. у зв`язку із неможливістю взяти участь у судовому засіданні по сімейним обставинам (а.с.103),
- 07.11.2025 року – відкладено за клопотанням представника відповідачки адвоката Храмова М.П. (а.с 117),
- 07.12.2025 року – справа не розглядалась за відсутності електропостачання, наступна дата судового засідання 29.01.2026 року (а.с.126).
26 січня 2026 року представник позивачки адвокат Петрушкевич О.В. подав суду письмову заяву про розгляд справи 29.01.2026 року без його та позивачки участі (а.с.130).
29.01.2026 року справа не розглядалась за відсутності електропостачання, наступна дата судового засідання 19.03.2026 року (а.с.133).
17.03.2026 року представник позивачки адвокат Петрушкевич О.В. подав суду письмову заяву про розгляд справи без його та позивачки участі, просив суд допитати свідків без його та позивачки участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити повністю, зазначив, що акт про залиття та судова експертиза відповідачем у передбачений спосіб не оскаржені (а.с.138).
На наступне судове засідання 22.04.2026 представника позивачки адвоката Петрушкевича О.В. викликано судовою повісткою в електронному вигляді (а.с.147). На даному засіданні зі стадії дебатів, за клопотанням представника позивачки адвоката Петрушкевича О.В. було здійснено повернення до стадії судового розгляду та оголошено перерву для надання стороні позивача часу для висновку додаткової експертизи (а.с.148 зворот).
Наступне судове засідання 22.05.2026 знов відкладено за клопотанням представника позивачки адвоката Петрушкевича О.В., нових доказів не надано (а.с.153-155).
На наступне судове засідання 23.06.2026 сторона позивача знов не з`явилась, позивачка клопотала про відкладення через зайнятість її адвоката Петрушкевича О.В. в іншій судовій справі (а.с.160-162).
І знов на наступне судове засідання 17.08.2026 року позивачкою ОСОБА_1 подано клопотання про відкладення судового засідання через відпустку її адвоката Петрушкевича О.В.
Про всі ці судові засідання, сторони повідомлялись належним чином, суд надав більш ніж сприятливі можливості і час довести перед судом свою правову позицію. Жодних інших доказів, ніж поданих разом із позовною заявою стороною позивача не подано і здійснення їм у цьому перешкод колегією суддів не встановлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог по суті спору, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності, зокрема факту залиття квартири позивачки з вини саме відповідачки по справі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування», з наступними змінами та доповненнями, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
Також за вимогами ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. З урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З урахуванням вищенаведеного, позивач має довести факт заподіяння шкоди, її розмір, протиправність поведінки заподіювача, а також причинний зв`язок між цією поведінкою та шкодою. Відсутність хоча б однієї із цих умов є підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування шкоди.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачка ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 . (а.с. 16).
Квартира АДРЕСА_4 належить відповідачці згідно договору дарування від 10.05.2023, а.с.17.
Позивач вказує на факт затоплення 14.08.2024 належної їй квартири АДРЕСА_2 внаслідок недбалих дій відповідачки, при цьому як на доказ посилається на акт від 14.08.2024 року, складений майстром дільниці №4 ТОВ «УЮТ-2011» Щербак О.О., підписаний цим майстром. Акт ніким не завірений, інших учасників огляду не вказано і не підписано самої позивачкою чиє прізвище вказано з помилками як « ОСОБА_4 » (а.с.10).
Даний акт є неналежним доказом, оскільки його складено без додержання вимог чинного законодавства.
Так, у пункті 2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих в Мін`юсті 25 серпня 2005 року за № 927/11207, зазначено, що у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт, форма якого затверджена додатком № 4. Відповідно до даного додатку акт повинен містити дані про події, які відбулись, наслідки таких подій, причину залиття, винну особу, яка здійснила неправомірні дії, та підписи осіб, у присутності яких такий акт складено.
Крім того представник позивача в позові зазначає, що факт залиття квартири позивачки підтверджується висновком судового експерта з питань будівельно-технічної експертизи, яким проведено дослідження з приводу визначення причин затоплення, але надає копію висновку судового експерта з питань будівельно-технічної експертизи №90-24, згідно до якого питання перед експертом ставилося єдине – яка вартість відновлювального ремонту у квартирі АДРЕСА_1 для усунення наслідків залиття (а.с. 11-15).
Відповідачка заперечила факт заподіяння шкоди, її до участі в огляді залитої квартири не запросили, її квартиру не оглянули.
Експерт Бихно М.В., на висновок якої посилався представник позивача, причину залиття квартири не досліджувала, напроти зазначила, що це не в її компетенції, що й зазначила у відповідь на адвокатський запит Петрушкевича О.В., які останній долучив до апеляційної скарги (а.с.191).
Жодного додаткового висновку профільного експерта стороною позивача, не зважаючи на численні перерви та відкладення судового розгляду за їх клопотаннями, не подано.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Отже, оскільки жодних належних та допустимих доказів на обґрунтування позовних вимог не подано як суду першої та і в апеляційну інстанцію, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду – без змін як законне і обґрунтоване. Судові витрати, понесені позивачкою відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 367, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу представника позивача адвоката Петрушкевича Олега Васильовича залишити без задоволення.
Рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 серпня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складене 11.11.2026.
Головуючий
Судді
Оригінал: reyestr.court.gov.ua