Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №215/5339/25
Суддя: Бондар Я. М.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/10934/26 Справа № 215/5339/25 Суддя у 1-й інстанції - Демиденко Ю. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.,
суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.
сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
відповідач - Копитко Андрій Юрійович,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 липня 2026 року, яке ухвалено суддею Демиденком Ю.Ю. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, дата складення повного судового рішення 23 липня 2026 року,
ВСТАНОВИВ
У червні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.07.2024 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит №2199605, згідно якого останній отримав кредит в сумі 7000 грн. строком на 345 днів зі сплатою процентів та комісії за користування кредитом.
Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту, сплаті процентів та комісії належним чином не виконав, має заборгованість, яка на дату звернення до суду з позовною заявою становить 25 221,84 грн. та складається з наступного: 7000 грн. – заборгованість за основною сумою боргу; 11 816,84 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 805,00 грн. – заборгованість по комісії за надання кредиту; 5600 грн. – заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).
27.11.2024 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу №27112024/1, згідно якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги за Договором про споживчий кредит №2199605 від 22.07.2024 року.
На підставі викладеного, позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором про споживчий кредит №2199605 від 22.07.2024 в розмірі 25 221,84 грн. та судові витрати.
Рішенням Тернавського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 липня 2026 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК» ЄАПБ» заборгованість за Договором про споживчий кредит №2199605 від 22.07.2024 в розмірі 18 816,84 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 000 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 11 816,84 грн., а також понесені судові витрати в розмірі 2 259,19 грн. сплаченого судового збору, а всього 21 076,03 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду у задоволеній частині в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, в іншій частині рішення залишити без змін.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що надані позивачем докази не доводять факт укладення кредитного договору між сторонами та фактичного перерахування коштів відповідачу. З наданих відповідачем доказів не вбачається, що відповідач вчинив сукупність дій, спрямовану на отримання кредиту від позивача, отримав копію кредитного договору та погодився з його умовами. Відповідач не заперечує, що він отримав кредитні кошти від позивача в сумі 7 000,00 грн., але посилається, що він фактично не укладав договір фінансового кредиту на кабальних умовах з завищеними відсотками.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ», посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги відповідача, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Посилається, що належними доказами позивачем доведено факт укладання відповідачем Договору №2199605 від 22 липня 2024 року в електронній формі, обґрунтовано розмір заборгованості за вказаним договором та отримання відповідачем кредитних коштів. Тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань.
Ціна позову у даній справі становить 25 221,84 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а, згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України, в редакції станом на час подання апеляційної скарги, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, за наявними матеріалами справи, колегія суддів прийшла до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду оскаржене відповідачем лише в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 000,00 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 11 816,84 грн. та в частині розподілу судових витрат, тому в іншій частині – щодо вирішення питання про стягнення заборгованості по комісії за надання кредиту в сумі 805,00 грн. та заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) в сумі 5 600,00 грн., відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не перевіряється.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 року у справі №186/1743/15-ц, згідно якої, у разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу дистозитивності не має права робити висновки щодо неоскарженої частини на в мотивувальній, на в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині рішення не оскаржується.
Судом встановлено, що 22.07.2024 між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит №2199605 згідно якого останній отримав кредит в сумі 7000 грн. строком на 345 днів зі сплатою процентів та комісії за користування кредитом. Зазначений кредитний договір був укладений за допомогою відповідного електронного сервісу та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором (а.с.6-15),
Відповідно до умов Договору позивач (як кредитодавець) надав відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума (загальний розмір) кредиту становить 7 0000,00 грн; строк надання кредиту - 345 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів, дата остаточного погашення заборгованості (за умови дотримання Графіку платежів) – 02.07.2025 року (п. 1.2, 1.3, 1,4 Договору)
Умовами п. 1,5. Кредитного договору визначено, що денна процентна ставка складає 1,15%.
Згідно п. 1.5.1 Договору комісія за надання кредиту – 805,00 грн., яка нараховується за ставкою 11,5% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Відповідно п. 1.5.2, 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом нараховуються на фактичну заборгованість за кредитом.
Вказаний договір був підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора у відповідності положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно платіжного доручення 37320936 від 22.07.2024 року ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» 22.07.2024 року було здійснено платіж з видачі кредиту згідно кредитного договору 2199605, отримувач ОСОБА_1 , в сумі 7 000,00 грн на картку № 414949хххххх1525.
Крім того, відповідно довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 26.03.2026 року на запит суду першої інстанції, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).
Згідно наданої банком виписки по рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) 22.07.2024 року зареєстровано надходження на рахунок ОСОБА_1 суми 7 000,00 грн.
За розрахунком позивача заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором становить 25 221,84 грн, з яких: 7 000,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням, 11 816,84 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 805,00 грн. – заборгованість по комісії за надання кредиту, 5 600,00 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пенсі).
27 листопада 2024 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №27112024/1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №27112024/1 від 27.11.2024 (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 25 221,84 грн., з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 11 816,84 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 805,00 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту; 5 600,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» в оскаржуваній відповідачем частині, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту укладання між ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та відповідачем ОСОБА_1 . Договору про споживчий кредит №2199606 від 22.07.2024 року. Разом з тим, встановивши, що відповідачем не здійснено погашення заборгованості за Кредитним договором зі сплати заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 7 000,00 грн. процентів за користування кредитом в розмірі 11 816,84 грн., дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у вказаному розмірі.
З такими висновками суду першої інстанції в оскаржуваній частині, колегія суддів погодитися не може виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 ЦК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Судом першої інстанції вірно встановлено, що Договір про споживчий кредит №2199605 від 22.07.2024 року укладений між ТОВ «Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
З урахуванням відсутності підтвердження про сплату відповідачем на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 7000,00 гривень висновок суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості у вказаному розмірі ґрунтується на вимогах Закону.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до умов Договору про споживчий кредит №2199605 від 22 липня 2024 року , позичальнику ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 7 000,00 грн. на наступних умовах: строк, на який надається кредит 345 календарних днів, денна процентна ставка 1,15%, дата повернення кредиту 02.07.2025 року.
Оскільки строк дії даного кредитного договору сторонами погоджено до цієї дати, то у позивача наявні підстави нараховувати відсотки за користування даним кредитом по 02.07.2025 року включно.
Разом з тим позивачем розраховано проценти в межах строку кредитування та у відповідності до умов укладеного кредитного договору, що на час відступлення права вимоги, що складає 11 816,84 грн. За інший період проценти за користування кредитом позивачем не нараховувалися.
Доказів оспорення відповідачем Договору про споживчий кредит №2199605 від 22.07.2024 року, або певних його умов, зокрема, щодо порядку нарахування процентів за користування кредитом суду не надано.
Проте, на переконання колегії суддів, такі умови кредитного договору в частині нарахування процентів за ставкою 1,15% за кожен день користування кредитом не можуть бути застосовані, оскільки такі умови договору є нікчемними після набрання чинності змін до Закону України «Про споживче кредитування».
Так, відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року. Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Ураховуючи, що самим Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір був укладений 22 липня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1%.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Перехідні положення Закону застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності Законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень закону. Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Натомість у справі, що переглядається в апеляційному порядку, Договір споживчий кредит №2199605 ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 укладено 22.07.2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому на нього не поширюється дія розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Разом з тим, оскільки після набрання чинності цим Законом, умови договору про встановлення денної процентної ставки у розмірі 1,15% після набрання чинності Законом № 3498-ХІ є нікчемними і нарахування процентної ставки слід проводити у відповідності до чинного законодавства, тобто у розмірі 1%.
Колегією суддів здійснено перерахунок розміру відсотків з урахуванням відсоткової ставки 1%.
Так, за період з 22.07.2024 року (дата видачі кредиту) по 27.11.2024 року за процентною ставкою по договору 1,00 %, сума процентів має становити 8 960,00 грн. (із розрахунку 7 000*128*1%).
Наведеного вище суд першої інстанції не врахував, не перевірив відповідність розрахунку заборгованості вимогам Закону України «Про споживче кредитування» та дійшов помилкового висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами у розмірі 11816,84 грн.
За встановлених обставин справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ЄАПБ» заборгованості за процентами у розмірі 8 960,00 грн.
Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом підлягає зміні шляхом зменшення розміру відсотків стягнутих з ОСОБА_1 на користь позивача з 11 816,84 грн. до 8 960,00 грн.
Згідно з частинами 1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції скасовує або змінює рішення суду першої інстанції, відповідно змінює і розподіл судових витрат.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції рішення суду частково змінено в оскаржуваній позивачем частині позовних вимог, відповідно зменшенню підлягає і стягнутий з відповідача на користь позивача судовий збір за подачу позову до суду з 2259,19 грн. до 1 916,12 грн., а також стягненню підлягає і сплачений відповідачем судовий збір у сумі 411,53 грн за подачу апеляційної скарги, пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 липня 2026 року в частині розміру заборгованості по процентам за користування кредитом, стягнутого з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» змінити, зменшивши цей розмір з 11 816,84 гривень до 8 960 гривень.
Рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 липня 2026 року в частині загального розміру заборгованості за Договором про споживчий кредит №2199605 від 22.07.2024 року, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» змінити, зменшивши цей розмір з 18 816,84 гривень до 15 960,00 гривень.
Рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 липня 2026 року в частині розміру судових витрат по сплаті судового збору, стягнутих з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», змінити, зменшивши цей розмір з 2 259,19 гривень до 1 916,12 гривень, в частині загальної суми стягнення рішення суду змінити, зменшивши суму 21 076,03 гривень до 17 876,12 гривень.
В решті рішення суду залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 411,53 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 11 листопада 2026 року.
Головуючий :
Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua