Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №727/11887/26
Суддя: Слободян Г. М.
Справа № 727/11887/26
Провадження № 2/727/3830/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, в складі:
головуючий суддя Слободян Г. М.,
за участі секретарів судового засідання Берник Ю. Д., Федрак А. М.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши, за правилами загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення боргу за договором позики, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позову.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 01.12.2019 позивач надав позику відповідачу на суму 135000,00 грн. Відповідач зобов`язався повернути гроші до 01.12.2023, що підтверджується розпискою. В досудовому порядку вирішити питання про повернення боргу не вийшло, бо відповідач не виконав вимогу повернути позику, проте борг визнав.
Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 135000,00 грн. боргу та судові витрати.
Рух по справі та позиція сторін.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.12.2026 року відкрито провадження у порядку загального позовного провадження і призначено у підготовче засідання.
29.09.2026 року позивач направив до суду заяву про розгляд справи без участі позивача.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29.09.2026 року закрито підготовче провадження, вищенаведену справу призначено до судового розгляду.
13.10.2026 року позивач направив до суду заяву про розгляд справи без участі позивача.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, позовні вимоги просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання в порядку, причини неявки суду не повідомив, відзив не надав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Отже, з урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд зважає на наступне.
Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно ст.ст. 3, 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані позивачем докази на підтвердження заявлених позовних вимог, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зважає на наступне.
Досліджені судом докази та застосовані норми права.
Судом встановлено, що 01.12.2019 року ОСОБА_2 надав цю розписку ОСОБА_1 в підтвердження боргового зобов`язанні перед останнім в сумі 135000,00 грн. Зобовязується погасити борг в сумі 135000,00 грн. до 01 грудня 2023 року, в чому він особисто розписується. Кошти в сумі 135000,00 грн. отримані ним власноручно до підписання цієї розписки, в чому він і розписується. Підтверджує факт надання особисто 0112.2019 даної розписки без примусу, в повному усвідомленні своїх дій, в чому він розписується (а.с.3).
Відповідно до вимоги про усунення порушення за договором позики ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 із вимогою у тридцяти денний термін з дня отримання вимоги усунути порушення умов договору позики, і повернути ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 135000,00 грн. У випадку неповернення у вказаний строк грошових коштів, в сумі 135000,00 грн., він вимушений буде звернутись до суду із позовом про стягнення заборгованості за договором позики. Вимогу ОСОБА_2 отримав 20.05.2026 і борг визнав (а.с.4).
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.
Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно зі статтею 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною першою статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а друга сторона має право вимагати її виконання.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно з частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, що випливають із договорів позики, а ОСОБА_2 отримав від позивача ОСОБА_3 135000,00 грн., що підтверджується договором позики від 01.12.2019 року, який підписаний відповідачем власноруч, а саме: зазначив власний підпис.
За своєю суттю договір позики є розпискою про отримання в борг грошових коштів і засвідчує факт отримання від кредитора певної грошової суми. Отже, досліджуючи договір позики, суд виявляє справжню правову природу укладеного договору, а також надає оцінку всім наявним доказам у справі.
Таким чином, досліджений судом договір позики є документом, що підтверджує боргове зобов`язання, який містить умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення до визначеної дати.
За своїми правовими характеристиками укладений договір позики є реальною, оплатною або безоплатною угодою і є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною другою статті 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Разом з цим, суд уважає за необхідне звернути увагу на те, що предметом доказування у цій справі є лише факт виникнення між сторонами зобов`язання з договору позики.
Презумпція укладення договору позики залишається неспростованою, а наявність нотаріально посвідченого договору позики із власноруч підписанням його відповідачем є достатнім підтвердженням існування боргового зобов`язання на умовах яких сторони погодили в цьому договорі.
Оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявності непогашеної заборгованості відповідача перед ним станом на день розгляду справи, також матеріали справи не містять належні та допустимі докази того, що зобов`язання за договором позики було виконане.
З огляду на викладене, позовні вимоги знайшли своє підтвердження в суді, встановлені належними, допустимим, достовірними та достатніми доказами, тому суд уважає, що слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 135000,00 грн..
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №4Н7Н-3В30-240Х-С4ЕТ від 18.08.2026 про сплату судового збору в сумі 1350,00 грн.
Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, суд уважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1350,00 грн..
На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 274, 280-282, 284, 352, 354, 280 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заочне рішення по справі. Позов задовольнити.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) борг за договором позики від 01.12.2019 року: позику в сумі 135000 (сто тридцять п`ять тисяч) грн..
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати в рахунок сплаченого судового збору у розмірі 1350,000 грн., документально підтверджений платіжною інструкцією (а.с.5).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня до Чернівецького апеляційного суду безпосередньо або через Шевченківський районний суд м. Чернівці, а особами які не були присутні при проголошенні вступної і резолютивної частини мають право на оскарження в той же термін з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 11.11.2026 року.
Суддя Слободян Г.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua