Суд: Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої внаслідок ДТП
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №723/3386/26
Суддя: Бужора В. Т.
Справа № 723/3386/26
Провадження № 2/723/4815/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
10 листопада 2026 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд
Чернівецької області в складі:
головуючого судді Бужори В.Т.,
при секретарі Чікал І.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сторожинець цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України в особі представника позивача Огнев`юка Ярослава Вікторовича до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-
В С Т А Н О В И В:
Огнев`юк Ярослав Вікторович в інтересах Моторного (транспортного) страхового бюро України звернувся до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
В позові посилається на слідуючі обставини.
14.10.2024 приблизно о 09:40 год. в м. Чернівці, по вул. Січових Стрільців зі сторони вул. Фастівської в напрямку вул. Барнаульської, Відповідач, керуючи транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ VITO», д.н.з. НОМЕР_1 , допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 (надалі також - «Потерпілий»). Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (надалі також - «ДТП») Потерпілому була спричинена смерть (копія свідоцтва про смерть додається).
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (витяг з ЦБД МТСБУ додається).
Таким чином, Відповідач на момент ДТП не виконав вимоги Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» та не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.
Своїми діями Відповідач порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б, д), 12.4 Правил дорожнього руху України, що призвело до настання ДТП.
Наведені обставини було перевірено та достовірно встановлено Чернівецьким районним судом міста Чернівців при розгляді кримінального провадження, відомості про яке 14.10.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024262020003781 Так, вироком Чернівецького районного суду міста Чернівців від 09.06.2025 у справі № 725/1694/25, вина Відповідача у скоєнні ДТП була повністю доведена судом, Відповідач свою вину визнав, і його визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначено йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки (копія вироку додається).
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з метою відшкодування збитків та на виконання вимог ст. 35, п. 41 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 22.09.2025 ОСОБА_3 (надалі також - «Заявник») і ОСОБА_4 (надалі також - «Заявниця-1»), й 02.12.2025 ОСОБА_5 (надалі також-«Заявниця-2») (разом іменуються як «Заявники») звернулися до Позивача із відповідними заявами про страхове відшкодування (копії заяв додаються до матеріалів Позову).
За результатами звернення Заявників та розгляду їхніх заяв, Позивачем було відкрито регресну справу № 119125.
Позивачем була повністю відшкодована шкода Заявникам, завдана Відповідачем. Загальний розмір витрат, які підлягають відшкодуванню Позивачу складає 320 000,00 грн.
Позивач просив стягнути з відповідача на його користь відшкодування шкоди в порядку регресу, пов`язаних з регламентними виплатами у загальному розмірі 320 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 4 800,00 грн.
В судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав в суд заяву про розгляд справи у відсутності позивача та представника позивача, підтриманні позовних вимог в повному обсязі та їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином. Відзив на позов не надавав, а тому виходячи з вимог статті 280 ЦПК України суд визнає причину неявки позивача поважною та знаходить можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, зі змісту вироку Чернівецького районного суду міста Чернівці від 09.06.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України і призначено йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобоми на 2 роки (а.с. 19-20).
Статтею 33 Закону встановлено порядок дій осіб, у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення регламентної виплати. Зміст та строки вчинення цих дій розкриваються в наступних приписах Закону. Так, за правилами п. 35.1 ст. 35 та п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (редакції чинній на момент ДТП, надалі - «Закон»), для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, подає страховику (або за умови наявності підстав, передбачених у ст. 41 - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У заяві про страхове відшкодування має міститися: а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; б) найменування (для юридичної особи), прізвище, ім`я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків та відомості, що їх підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована та потерпілих; ґ) підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються документи згідно з переліком, визначеним у п. 35.2 ст. 35 Закону.
Оскільки, на момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з метою відшкодування збитків та на виконання вимог ст. 35, п. 41 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 22.09.2025 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а 02.12.2025 ОСОБА_5 звернулися до Позивача із відповідними заявами про страхове відшкодування (а.с. 25-27).
За результатами звернення Заявників та розгляду їхніх заяв, Позивачем було відкрито регресну справу № 119125.
Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідав за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України).
Як зазначено у ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; 3) особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті.
Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.
Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів. Розмір відшкодування, обчислений для кожного з осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, не підлягає подальшому перерахункові, крім таких випадків: народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника; призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого. Розмір відшкодування може бути збільшений законом.
Згідно зі ст. 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.
Відповідно до п. п. а) п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Отже, у силу настання передбачених Законом підстав у Позивача виник обов`язок відшкодувати Заявникам заподіяну Відповідачем шкоду.
Згідно з п. 27.1 ст. 27 Закону, регламентна виплата виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.
У випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір регламентної виплати утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку (п. 27.2 ст. 27 Закону).
Як зазначено в п. 27.4 ст. 27 Закону, МТСБУ здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання МТСБУ документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених регламентних виплат за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду (п. 27.5 ст. 27 Закону).
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону МТСБУ, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення регламентної виплати або про відмову у здійсненні регламентної виплати. Рішення про здійснення регламентної виплати приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення регламентної виплати розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір регламентної виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до довідок №1, №2 та №3 від 28.01.2026 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих позивачем відшкодовано шкоди ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у розмірі 320 000, 00 гривень, що також підтверджується платіжними інструкціями (а.с.32-40).
Розрахунок та виплата регламентних виплат проводилося на основі документів, що підтверджують витрати на поховання, а також наказів про відшкодування шкоди, відповідно до яких МСТБУ здійснило регламентні виплати.
Позивачем була повністю відшкодована шкода Заявникам, завдана Відповідачем. Загальний розмір витрат, які підлягають відшкодуванню Позивачу складає 320 000,00 грн.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, визначених у страховому полісі відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 993 ЦК України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки (такий же висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц).
За приписами ст. 22.1 Закону, у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом, підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням, транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням., зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням, диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом, підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним, засобом, механізмом, іншим, об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вирішуючи спори зазначеної категорії, суди дотримуються усталеної практики, згідно з якою до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (наведене роз`яснення міститься у п.п. 26, 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»).
Позивач виплатив відшкодування на підставі підпункту а) п. 41.1. ст. 41 Закону, оскільки винуватець ДТП не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові № 910/17324/19 від 12.10.2021 зазначає, що суб`єкт, до якого МТСБУ може заявити регресний позов на підставі підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону № 1961-14/, є чітко визначеним. Коли МТСБУ виплатило відшкодування через те, що шкоду заподіяв транспортний засіб, власник (водій) якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність (тобто, коли зробило виплату на підставі підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-ІУ), воно набуває право на регресний позов на підставі підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону № 1961-ІУ до власника чи водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, бо саме він відповідальний за невиконання обов`язку зі страхування своєї цивільно-правової відповідальності.
З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є законними та такими, що підлягають задоволенню.
Сплачена сума судового збору підлягає стягненню з відповідача відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 13,22,29,38,39,41 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 1191 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України в особі представника позивача Огнев`юка Ярослава Вікторовича до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь «Моторного (транспортного) страхового бюро України» (код ЄДРПОУ: 21647131, адреса: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, р/р I BAN: НОМЕР_3 ) відшкодування шкоди в порядку регресу, пов`язаних з регламентними виплатами у загальному розмірі 320 000,00 грн. (триста двадцять тисяч гривень 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь «Моторного (транспортного) страхового бюро України» (код ЄДРПОУ: 21647131, адреса: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, р/р IBAN: НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 4 800,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня проголошення судового рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
СУДДЯ:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua