Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №720/1831/26 — Садгірський районний суд м. Чернівців

Суд: Садгірський районний суд м. Чернівців

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №720/1831/26

Суддя: Мілінчук С. В.

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 720/1831/26

Провадження №3/726/653/26

Категорія 149

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2026 м. Чернівці

Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Мілінчук С. В. розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , за скоєння правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП України,-

ВСТАНОВИВ :

До Садгірського районного суду м. Чернівці надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КпАП України.

Так у протоколі про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 722162 від 17.07.2026 року вказано, що 17.07.2026 року о 20 годині 35 хвилин водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Чернівецькій у с. Магала Чернівецького району Чернівецької області, без посвідчення водія на право керування таким транспортним засобом, яке не отримував у сервісному центрі МВС, чим порушив вимоги п. 2.1. а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП.

Після надходження справи до суду, представник ОСОБА_1 , адвокат Воробець А.В. надіслав до суду клопотання про закриття провадження у справі у звязку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП. Зазначає, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Оцінюючи доводи адвоката, вважаю за необхідне вказати про таке.

Статтею 38 КУпАП встановлено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення,.

Пунктом 7 частини 1 статті 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

У своїй постанові від 11 липня 2018 року у справі № 308/8763/15-а, Верховний Суд вказав, що встановлення факту закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, є достатньою підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від інших обставин, які підлягають з`ясуванню за статтею 280 КУпАП, у тому числі вини особи.

З іншого боку у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 686/4557/18 зазначено, що закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, тобто не спростовує факту наявності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Твердження про те, що закриття провадження не є реабілітуючою обставиною, не тотожне твердженню про те, що суд зобов`язаний встановити вину особи перед закриттям провадження.

Пункт 7 статті 247 КУпАП є імперативною нормою, яка не передбачає обов`язку судді визначати питання винуватості чи невинуватості особи, оскільки за своєю суттю є формою відмови держави від юридичного переслідування.

Водночас вимоги ст. 38 КУпАП направлені на припинення провадження у справі у звязку із пропущенням певного строку, з метою недопущення притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Отже законодавець встановив граничний строк, протягом якого держава може реалізувати свої повноваження щодо накладення адміністративного стягнення. Після його закінчення суд не повинен продовжувати адміністративне переслідування особи під виглядом встановлення її вини.

Водночас це не означає, що закриття справи автоматично підтверджує невинуватість особи. Воно означає, що питання її адміністративної відповідальності не може бути вирішене шляхом накладення стягнення у відповідному провадженні. Питання ж наслідків дій особи, провадження щодо якої закрито, можуть стати предметом оцінки у іншому провадженні, якщо таке існує.

Мета встановлення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, полягає у забезпеченні правової визначеності та недопущенні застосування до особи адміністративного стягнення поза межами встановленого законом часового проміжку. Закінчення такого строку є самостійною та безумовною процесуальною підставою для закриття провадження у справі, що зумовлює припинення адміністративного переслідування особи без необхідності вирішення питання про її винуватість чи невинуватість.

При цьому закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП не означає автоматичного спростування факту вчинення відповідного діяння, однак так само не може розцінюватися як встановлення вини особи. Правові наслідки такого закриття обмежуються припиненням провадження у справі про адміністративне правопорушення та унеможливленням накладення адміністративного стягнення. Відповідно, сам факт закриття провадження за цією підставою не створює преюдиційного висновку про винуватість особи та не звільняє від необхідності доведення відповідних обставин у межах інших видів судочинства чи проваджень.

Таким чином, законодавче обмеження строків притягнення до адміністративної відповідальності спрямоване насамперед на встановлення часових меж державного адміністративно-деліктного переслідування, а не на надання особі імунітету від інших передбачених законом правових наслідків її поведінки. Тому закриття провадження у справі з підстав, визначених пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП, не повинно ототожнюватися ані з реабілітацією особи, ані з констатацією її вини. Воно засвідчує лише те, що держава в особі уповноваженого органу або суду втратила передбачену законом можливість застосувати до особи адміністративне стягнення у зв`язку із закінченням установленого строку.

Отже, за таких обставин вирішення судом питання про винуватість особи після встановлення факту закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, не лише не вимагається положеннями пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП, а й не повинно підміняти собою розгляд інших правових питань, які можуть бути предметом окремого судового провадження. Це узгоджується із завданням адміністративно-деліктного законодавства, принципом правової визначеності та необхідністю розмежування різних видів юридичної відповідальності.

Таким чином було встановлено, що адміністративне правопорушення було вчинено 17.07.2026 року. Матеріали справи надійшли до суду 26.10.2026 року, тобто поза межами тримісячного строку для накладення адміністративного стягнення.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для подальшого з`ясування обставин з метою встановлення винуватості чи невинуватості ОСОБА_1 .

При цьому суд звертає увагу, що закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності не дає підстав вважати доведеними твердження адвоката про відсутність вини ОСОБА_1 , так само як і не дозволяє встановити його винуватості в межах провадження.

Таким чином, беручи до уваги закінчення передбаченого статтею 38 КУпАП тримісячного строку для накладення адміністративного стягнення, суд доходить висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись статтями 38, 247, 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.

Постанова судді може бути оскаржена до Чернівецького Апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10-ти діб з дня її винесення.

СуддяС. В. Мілінчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua