Вирок від 10 листопада 2026 р. у справі №715/2672/26 — Глибоцький районний суд Чернівецької області

Суд: Глибоцький районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №715/2672/26

Суддя: Цуренко В. А.

Справа № 715/2672/26

Провадження № 1-кп/715/237/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.11.2026 селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3

захисник ОСОБА_4

перекладач ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026262020001950 по обвинуваченню ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина Румунії, румуна по національності, з середньою освітою, одруженого, працюючого дистебютером, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

У невстановлений досудовим розслідуванням час і в невстановленому місці, за невстановлених обставин, громадянин Румунії, ОСОБА_8 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи прямий умисел на незаконне поводження з холодною зброєю, придбав кийок, який помістив до салону свого автомобіля марки «Honda», р.н. НОМЕР_1 , а саме до підлокотника, та здійснював носіння та перевезення зазначеного кийка у безпосередній близькості від себе.

25 липня 2026 року близько 11 години 00 хвилин ОСОБА_8 ( ОСОБА_7 ), керуючи автомобілем марки «Honda», р.н. НОМЕР_1 приїхав на МПП «Порубне-Сірет», що розташований у с. Тереблече Чернівецького району Чернівецької області, з метою заїхати в Україну, де у ході проведення огляду автомобіля марки «Honda», р.н. НОМЕР_1 , а саме у салоні у підлокотнику, було виявлено працівниками прикордонної та митної служби вказаний кийок.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/126-25/9633-ХЗ від 29.07.2026 року вилучений кийок, загальною довжиною в розкладеному стані 498 мм, являється холодною зброєю. Кийок, загальною довжиною в розкладеному стані 498 мм, відноситься до зброї ударно-дробильної дії, виготовлений промисловим способом.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 ( ОСОБА_7 ) за участю захисника ОСОБА_4 та перекладача ОСОБА_5 свою вину у вчиненому визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати.

За згодою учасників судового процесу, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались. Обвинувачений правильно розуміє фактичні обставини справи, що підтверджується його показаннями, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає, а тому суд, згідно вимог ч. 2 ст.349 КПК України, обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та оголошенням письмових доказів, наданих прокурором, щодо речових доказів та матеріалів, що характеризують обвинуваченого.

Суд вважає доведеним, що викладене в обвинуваченні діяння мало місце і містить склад злочину. Встановлено, що в діях обвинуваченого ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) є склад злочину передбачений ч.2 ст.263 КК України, тобто незаконне носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу.

Як пом`якшуючі покарання обставини, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає: повне визнання вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті злочину, відсутність тяжких наслідків.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

У відповідності до ст. 65 КК України, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Статтею 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_9 ( ОСОБА_7 ) та встановлюючи ступінь його вини у вчиненому злочині, суд дає оцінку не тільки окремому вчинку обвинуваченого, а також і його особистості, наскільки вона проявилася у його злочинних діях. Окрім того, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер обставини вчиненого злочину, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 ( ОСОБА_7 ), одружений. До кримінальної відповідальності притягується вперше. За місцем проживання характеризується з позитивної сторони, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. А тому з огляду на особистість обвинуваченого суд вважає, що він не є особою суспільно небезпечною, яка здатна на системне вчинення кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховуючи обставини правопорушення та особу обвинуваченого, відсутність обставин які обтяжують покарання та наявність декількох обставини які пом`якшують покарання, його майновий стан та стан здоров`я, добровільно, своєю активною поведінкою сприяв розкриттю кримінального правопорушення та з`ясуванню обставин його вчинення, у вчиненому щиро розкаявся, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, того, що внаслідок вчиненого злочину тяжких наслідків не настало, беручи до уваги обставини справи, а також особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, має постійне місце проживання, не перебуває на спеціальному обліку у лікарів нарколога та психіатра, а тому суд приходить до висновку, що призначення обвинуваченому мінімального покарання в межах санкції ч.2 ст.263 КК України є доцільним.

Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним і пропорційним.

Таким чином, призначення обвинуваченому ОСОБА_9 ( ОСОБА_7 ) за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, основного покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, і повністю відповідає вимогам статей 65 - 67 КК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 371, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України і призначити йому міру покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, 00 копійок в дохід держави.

Речовий доказ – кийок, загальною довжиною в розкладеному стані 498 мм (а.с.33)– знищити.

Стягнути із ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) на користь держави судові витрати в розмірі 1444 (одна тисяча чотириста сорок чотири) гривні 08 копійок.

На вирок суду може бути подано апеляцію до Чернівецького апеляційного суд через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом 30-ти діб з дня його проголошення всіма учасниками процесу.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua