Вирок від 09 листопада 2026 р. у справі №712/11576/24 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №712/11576/24

Суддя: Бащенко С. М.

Справа № 712/11576/24

Провадження № 1-кп/712/288/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого: судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження 12024250310002965 від 13.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Березники, Пермської області, російської федерації, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, інвалідом не являється, учасником та ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, депутатом не являється, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не маючий, працюючого КПТМ “Черкаситеплокомуненерго» ЧМР на посаді сторожа, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , як військовозобов`язаному, маючому військовий квиток серії НОМЕР_1 , відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 ) № 1545 від 26.02.2024, на підставі ст. ст. 67-В, 23-Б графи II розкладу хвороб визнаний обмежено придатним до військової служби, не маючий підстав для відстрочки, будучи належним чином, у встановленому законом порядку, повідомленим працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, що запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Верховною Радою України та який в подальшому продовжений Указом Президента України №49/2024 від 05.02.2024 на 90 діб, ознайомленим із вимогами ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII, крім того, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено, шляхом вручення повістки 29.04.2024 о 14 годині 30 хвилин, про обов`язок явитись 01.05.2024 о 09 годині 00 хвилин до призивної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою відправки у військову частину № НОМЕР_2 для проходження військової служби в складі Збройних Сил України.

Однак, ОСОБА_6 , без поважних причин, діючи умисно, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 01.05.2024 відмовився від виїзду до пункту прийому особового складу команди № НОМЕР_2 та подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України, та таким чином ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, не визнав, пояснив, що на обліку як військовозобов`язаний він стоїть, військового звання не має. 29.04.2024 року йому вручили повістку про обов`язок з`явитися 01.05.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Він повідомив працівників ОМТЦК що він є віруючою людиною Свідком Єгови, та щоб замінили йому військову службу на альтернативну службу. Підпис за отримання повістки він ставив, розумів, що в разі відмови проходити військову службу він може бути притягнутий до відповідальності. На той час він офіційно не працював.

Він займався гуманітарними справами, надавав житло переселенцям, підвозив безкоштовно військовослужбовців на автомобілі.

Він не може проходити військову службу, так як заробітну плату військовослужбовці отримують від Міністерства Оборони, військовослужбовцями складається Присяга, відносно них виносяться накази, військові зобов`язані носити зброю. Він не може бути військовим, а потім повернутися до релігії. Він є законослухняним громадянином, який сплачує податки.

Вина обвинуваченого ОСОБА_6 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- показами свідка ОСОБА_7 , який в судовому засіданні пояснив, що він станом на 29.04.2024 року працював начальником мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проходження військової служби без закріпленням за військовослужбовцем зброї не можливе. Альтернативної служби військовій службі на даний час не існує. Після закріплення зброї за військовослужбовцем, зброя зберігається в спеціальному приміщенні і видається особі при виконанні завдання, якщо завдання потребує зброю.

ОСОБА_6 пройшов медичний огляд, права на відстрочку від проходження військовохї служби він не надавав, заявляв, що має релегійні переконання. Він вважає, що ОСОБА_6 має право на проходити військову службу.

ОСОБА_6 можливо казав за альтернативну службу замість військової служби, але на той момент він з ОСОБА_6 не спілкувався. Альтернативна служба передбачена при строковій службі, на даний час в умовах воєнного стану строкової служби немає. Альтернативної служби під час воєнного стану і під час мобілізаціє немає;

- показами свідка ОСОБА_8 , який в судовому засіданні пояснив, що він станом на 29.04.2024 року працював оператором мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 . 29.04.2024 року ОСОБА_6 вручили повістку з’явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_6 пройшов комісію ВЛК та прибув до ОМТЦК, підстав для відстрочки проходження військової служби у нього не було. 01.05.2024 рок він прибув до ОМТЦК та відмовився від виїзду до військової частини за регелійними переконаннями. Альтернативної служби при воєнному стані не передбачено. Існують тилові посади, які не потребують використання зброї. 01.05.2024 року ОСОБА_6 повідомив в усній формі, що має релегійні переконання, які не дозволяють тримати зброю. В ОМТЦК ОСОБА_6 було повідомлено, що не передбачено альтернативної служби замість військової служби. Існує перелік підстав для відстрочки проходження військової служби, у ОСОБА_6 не було підстав для відстрочки. За кожним військовослужбовцем закріплюється зброя;

- показами свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні пояснив, що станом на 29.04.2024 року він працював поліцейським УПП в Черкаській області. 01.05.2024 року вони отримали виклик на планшет від ОМТЦК, щоб зафіксувати відмову ОСОБА_6 від відправки у військову частину. Вони приїхали до ОМТЦК та СП. ОСОБА_6 відмовився від відправки до військової частни, його попередили про кримінальну відповідальність. З ОСОБА_6 спілкувались працівники ОМТЦК та СП. Що відповів ОСОБА_6 він не пам’ятає. При фіксуванні відмови ОСОБА_6 від відправки до військової частни бодікамери працювали, скліьки зберігається відеозапис з них він не знає;

- показами свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що станом на 29.04.2024 року він працював поліцейським УПП в Черкаській області. 01.05.2024 року він перебував в добовому наряді. В обідній час отримали виклик з ОМТЦК про ухилення від мобілізації. Вони прибули до ОМТЦК, де було зафіксовано, що ОСОБА_6 відмовився від відпису у «червоній» повістці. ОСОБА_6 було роз’яснено, що він пройшов ВЛК та визнаний придатним до військової служби, але він відмовився від відправки до військової частини.

Чи відбирали вони пояснення у ОСОБА_6 він не пам’ятає, хто саме відбирав пояснення – він також не памятає. Представник ОМТЦК та СП повідомив, що особа відмовляється від відправки до військової частини. Про відмову від відправки до військовохї частини він знає лише зі слів працівників ОМТЦК та СП. При них ОСОБА_6 задавали питання щодо проходження військової служби, на що останній відмовився;

- витягом з ЄРДР кримінального провадження № 12024250310002965 від 13.09.2024, згідно якого: «До Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області з ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшло повідомлення про те, що гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканець м. Черкаси з 01.05.2024 року умисно ухиляється від призову на військову службу під час мобілізації (ЄО-53346 від 13.09.2024, 25772 від 14.05.2024)», правова кваліфікація за ст. 336 КК України (а.м.к.п. 1);

- даними ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.09.2024 року (справа №712/10923/24), відповідно до якої надано дозвіл на отримання тимчасового доступу до документів, з можливістю їх копіювання, а саме до військового квитка, виданого на ім?я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , облікової картки до військового квитка військовозобов?язаного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; довідки військово-лікарської комісії про його придатність до військової служби; повістки та розписки про отримання повістки про виклик від 29.04.2024 на 01.05.2024; листа про роз`яснення вимог Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з можливістю їх вилучення, які перебувають у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованому за адресою: АДРЕСА_3 (а.м.к.п.5-7);

- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 23.09.2024 року відповідно до якого у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 було вилучено: 1. Заява про ознайомлення зі ст. 23 ЗУ «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» ОСОБА_6 на 1 арк.; 2. Довідка військово-лікарської комісії ОСОБА_6 від 26.02.2024 року №1545 на 1 арк.; 3. Копії корінців повісток на ім’я ОСОБА_6 на 1 арк.; 4. Сторінки з військового квитка НОМЕР_1 ОСОБА_6 на 3 арк.; 5. Картка №287/3 обстеження та медичного огляду ОСОБА_6 (а.м.к.п.8-10);

- даними картки №287/3 обстеження та медичного огляду ОСОБА_6 (а.м.к.п.11);

- даними військового квитка НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_6 та обліковою карткою до військового квитка. В обліковій картці зазначено: Прийнятий на облік 01.05.2024 року, Прибув з «відмова від мобілізації» (а.мю.кюп.12-16);

- даними розписки про отримання повістки на ім’я ОСОБА_6 та розписки про відповідальність за порушення ЗУ «про військовий обовязок і військову службу», на яких наявний підпис ОСОБА_6 та дата 29.04.2024 року (копія корінця повісток на відправку на ім’я ОСОБА_6 ) (а.м.к.п.17);

- даними довіки військово-лікарської комісії №1430 від 26.02.2024 №1545, згідно якої ОСОБА_6 , 1973 року народження визнано обмежено придатним до військової служби (а.м.к.п.18);

- завою ОСОБА_6 про ознайомлення зі ст. 23 «Відстрочка від призиву на військову службу під час мобілізації» ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Підстав для надання відстрочки не має (а.м.к.п.19);

- даними протоколу огляду документів від 23.09.2024 року відповідно до якого об`єктом огляду являються копії документів, що були вилучені в порядку тимчасового доступу в ІНФОРМАЦІЯ_5 23.09.2024 на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси №712/10923/24 від 18.09.2024 року, а саме: - копію корінця повісток на відправку на ім’я ОСОБА_6 ; - копію заяви про роз’яснення ОСОБА_6 вимог ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; - копія облікових карток до військового квитка ОСОБА_6 ; - копію довідки №1545 військово-лікарської комісії; - копію військового квитка серія НОМЕР_1 на імя ОСОБА_6 ; - копію картки №287/3 обстеження та медичного огляду ОСОБА_6 (а.м.к.п.20);

- даними листа Голови Керівного комітету Релігійної організації «Релігійний Центр Свідків Єгови в Україні» від 25.09.2024 року №15991, відповідно до якого організація Релігійний Центр Свідків Єгови в Україні» підтверджує, що ОСОБА_6 , народжений ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 16 жовтня 2026 року є присвяченим охрещенним служителем Релігійного об’єднання Свідків Єгови в Україні (а.м.к.п.23);

Судом досліджені докази надані строною захисту.

- копія зави ОСОБА_6 від 14.03.2024 до Черкаської РДА «Про звільнення його від проходження військової служби та вирішення питання про направлення на альтернативну (невійськову) службу» (том судової справи а.с.69);

- копія листа Черкаської РДА від 14.03.2024 №689/01-07, відповідно до якого ОСОБА_6 роз`яснено, що у зв`язку з припиненням призову (строкової служби) на період дії військового стані набір на альтернативну (невійськову) службу призупинено (том судової справи а.с.69-а - 70);

- судом дослуджені роздруківки відомостей із Конституційного Суду України та інших джерел, надані строною захисту. (том судової справи а.с.71-75);

- копія Статуту Релігійної організації «Релігійний Центр Свідків Єгови в Україні» (том судової справи а.с. 88-93);

- копія висновку AMICUS CURIARE щодо альтернативної (невійськової) служби (ухвалено Венеціанською комісією на 142-му пленарному засіданні; - Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні (том судової справи а.с.94-149);

- роздруківку із сайту jw.org статтю “Чому Свідки ЄЖгови не беруть участі у війнах?»; роздруківку вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.03.2025 у справі №359/8125/23 (том судової справи а.с.144-150);

- копію довідки №32,05 від 29.09.2025 року про те, що ОСОБА_6 дійсно працює на КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» ЧМР з 01.09.2025 року (наказ №49-у від 27.08.2025) по цей час на посаді сторожа в службі безпеки стратегічних об`єктів (том судової справи а.с. 162);

- копію роздруківки військово-облікового документу із додатку «Резерв», де зазначено Тип відстрочки: Бронювання. Сформовано: 18.09.2025. Відстрочка до : 31.01.2026 (том судової справи а.с.163);

- копія постанови об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.10.2025 у справі №573/838/24, копія листа Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області №237724-2025 від 12.11.2025, копія характеристики КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» ЧМР, копія довідки КНП «Черкаська обласна лікарня ЧОР» №32/05 від 29.09.2025, роздруківка військово-облікового документу із додатку «Резерв+», копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 01.02.2012 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції (том судової справи а.с.168-179);

- роздруківку ухвали Верховного Суду від 25.05.2026 у справі №676/2395/25 (том судової справи а.с.199-202а);

- копія ухвали Верховного Суду України від 03.03.2026 по справі №689/2280/23 (том судової справи а.с. 208-212);

- копія постанови Верховного Суду України від 19.08.2025 року справа № 608/1088/23 (том судової справи а.с. 220-226).

Сторона захисту не заперечує встановлені в судовому засіданні факти щодо отримання обвинуваченим повісток та те, що 01.05.2024 року ОСОБА_6 відмовився від виїзду до пункту прийму особового складу команди № НОМЕР_2 та подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України. Свою позицію захист обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 має сталі релігійні переконання, несумісні із проходженням військової служби та доведено, що відмова обвинуваченого від виконання військового обов`язку є нічим іншим, як проявом релігійних переконань. Так, довідкою релігійної організації «Релігійний Центр Свідків Єгова в Україні» від 16.01.2024 року №1563 підтверджено, що ОСОБА_6 починаючи із 16.10.2026 року і до теперішнього часу є присвяченим охрещеним служителем релігійній організації «Релігійний Центр Свідків Єгова в Україні», відвідує християнські зібрання та бере участь у проповідуванні.

Відповідно до статті 91 КПК України, доказуванню у кримінальному провадженні підлягають подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

Об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України є передбачений законом порядок управління в державі, спрямований на підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших формувань на рівні, що забезпечує вимоги національної безпеки. У більш вузькому розумінні об`єктом посягання за вказаною нормою кримінального закону є встановлений законом порядок призову та мобілізації з метою забезпечення особовим складом Збройних Сил України.

Суспільна небезпечність правопорушення полягає в тому, що ухилення від призову на військову службу громадян з числа військовозобов`язаних та резервістів під час воєнних дій, створює реальні перешкоди для реалізації державної політики у сфері оборони в обставинах, що загрожують територіальній цілісності та незалежності України.

Об`єктивна сторона відповідного правопорушення виявляється як у діях так і у бездіяльності, спрямованих на ухилення будь-яким способом (у тому числі шляхом відмови) від призову на військову службу за мобілізацією, на особливий період.

Суб`єктивна сторона характеризується прямим умислом. Тобто особа усвідомлює небезпечний і протиправний характер своїх дій та вчинків, проте має намір і бажання так діяти, щоб досягти мети - уникнути призову під час мобілізації. При цьому мотиви ухилення від військової служби для кваліфікації дій винного не мають значення.

У зв`язку з військовою агресією рф проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває до теперішнього часу.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов`язків. Заміна виконання одного обов`язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.

Частиною 4 статті 35 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов`язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов`язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Призов на військову службу під час мобілізації здійснює суттєвий вплив на звичайний спосіб життя особи, оскільки вона забезпечує захист держави, а не продовжує займатися своєю попередньою діяльністю, вимушена змінити місце перебування (проживання), не може залишати військової частини, тощо. Також такий призов може мати певний вплив, в тому числі змінити, можливості особи звичним для неї способом сповідувати ту чи іншу віру, відвідувати релігійні та пов`язані з ними заходи.

Однак право сповідувати свою релігію або переконання не є абсолютним.

Частина 2 статті 35 Конституції України, частина 3 статті 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, частина 2 статті 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в схожих виразах допускають таке обмеження в інтересах громадського порядку або безпеки, здоров`я чи моралі, а також захисту прав і свобод інших людей. Усі ці положення вимагають, щоб таке обмеження було встановлено законом і було виваженим (пропорційним до заявленої мети).

Як і в інших випадках, закон, який визначає застосування таких обмежень, має бути чітким, зрозумілим для відповідної особи, а його застосування має бути передбачуваним та точним, щоб захистити особу від свавілля.

Законодавець чітко відрізняє два види військової служби: строкову військову службу та військову службу за призовом під час мобілізації. Якщо в разі призову на строкову військову службу для сумлінного відмовника доступна можливість замінити таку службу альтернативною відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу», то в разі призову під час мобілізації закон не передбачає такої можливості й, відповідно, процедури заміни.

Національне законодавство відповідає критеріям доступності і чіткості. Також не викликає сумніву, що неможливість для військовозобов`язаного відмовитися від призову під час мобілізації є свідомим й послідовним вибором законодавця.

Неможливість відмовитися від військової служби на підставі переконань також має легітимну мету в ситуації, в якій перебуває держава.

Українське суспільство змушене захищатися від військового нападу сусідньої держави. Військові дії агресора мають широкомасштабний характер й охопили майже всі області України, протяжність лінії оборони сягнула значної частини її кордону. Україна обороняється від нападу держави, яка значно переважає її за площею, кількістю населення, озброєння, а також володіє ядерною зброєю. Ці та інші фактори можуть характеризуватися як непередбачувана та виключна ситуація (див., наприклад, рішення у справі «Cristian-Vasile Terhes against Romania» від 13 квітня 2021 року, № 49933/20).

У такій ситуації загальну військову мобілізацію оголошено з легітимною метою оборони від агресії, яка загрожує існуванню нації. Захист нації та життя її людей може розглядатися як легітимний інтерес у громадській безпеці для захисту прав і свобод інших людей, включно й цивільних осіб.

Немає підстав вважати, що право на заміну виконання військового обов`язку альтернативною (невійськовою) службою, гарантоване частиною 4 статті 35 Конституції України, поширюється на ситуацію, що загрожує існуванню нації.

Тому суд констатує, що законодавство не передбачає можливості уникнути призову за мобілізацією на підставі релігійних або нерелігійних переконань, навіть якщо їх щирість і послідовність не ставиться під сумнів, і таке обмеження свободи сповідувати свої релігійні або нерелігійні переконання має легітимну мету.

Дійсно відмова від носіння і використання зброї утворює ядро певних релігійних переконань. Перелік релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, і до якого входять і Свідки Єгови, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1999 року № 2066.

Водночас суд вважає, що ситуація, у якій перебуває держава, позначається також і на обсязі права на сумлінну відмову, тому не погоджується з доводами захисту щодо абсолютної неможливості для сумлінного відмовника бути призваним за мобілізацією з міркувань, які виходять за межі носіння або використання зброї. Наприклад, на думку суду, необхідність підкоритися військовому керівництву і правилам служби, що не пов`язані з носінням і використанням зброї, не є настільки істотним втручанням у свободу сповідувати свої переконання, щоб вважати їх непропорційними за ситуації, в якій такі обмеження запроваджені.

Таким чином, суд робить висновок, що законодавство не допускає відмову від призову під час мобілізації з міркувань релігійних або інших переконань, і така відмова, навіть якщо щирість і послідовність цих переконань не викликає сумніву, зумовлює відповідальність за статтею 336 КК України. Разом з тим, релігійні та інші переконання мають враховуватися під час проходження військової служби за мобілізацією й не можуть спричинювати виконання сумлінним відмовником наказів, пов`язаних з носінням або використанням зброї.

Вказана правова позиція сформована в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.10.2025 у справі №573/838/24.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

На підставі викладеного, суд вважає, що докази надані стороною обвинувачення є належним, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про винуватість ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

Оцінюючи докази у їх сукупності, відповідно до ст. 94 КПК України, у результаті всебічного, повного і неупередженого їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що обставини вчинення кримінального правопорушення підтвердилися, пред`явлене обвинувачення доведене та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за:

- ст. 336 КК України - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 згідно ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані, що характеризують особу винного, обставини, які пом`якшують та які обтяжують покарання.

Суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_6 одружений, працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, є охрещеним служителем Релігійного об`єднання Свідків Єгови в Україні та бере участь у проповідуванні, і вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ст. 336 КК України із застосуванням ст. 75 КК України.

Вирішуючи питання щодо можливості застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням), суд керується висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду за результатами розгляду справи №573/838/24, постанова від 27.10.2025, і бере до уваги, що ОСОБА_6 раніше не судимий, офіційно працевлаштований, злочин передбачений ст. 336 КК України є нетяжким, відповідно до довідки релігійної організації «Релігійний Центр Свідків Єгова в Україні» від 16.01.2024 року №1563 ОСОБА_6 починаючи із 16.10.2026 року і до теперішнього часу є присвяченим охрещеним служителем релігійній організації «Релігійний Центр Свідків Єгова в Україні», відвідує християнські зібрання та бере участь у проповідуванні та вважає, що обставини щодо конкретного кримінального провадження, які підлягають врахуванню і додержання співмірності та індивідуалізації покарання є підставами для висновку про можливість досягти мети заходу примусу зі звільненням ОСОБА_6 на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання, передбаченого за ст. 336 КК України.

Витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 не обирався та підстав для застосування запобіжного заходу суд не вбачає.

Керуючись статтями 368, 371, 374, 615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покарання за ст.336 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку 3 (трьох ) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ч. 1 п. 1, 2, ч. 3 п. 2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов`язки:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Речові докази:

- копія корінців повісток на відправку на ім`я ОСОБА_6 ; - копія заяви про роз`яснення ОСОБА_6 вимог ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; копія облікових карток до військового квитка ОСОБА_6 ; - копія довідки № 1545 військово -лікарської комісії; - копія військового квитка серія НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_6 ; - копія картки №287/3 обстеження та медичного огляду ОСОБА_6 , які знаходяться в матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах провадження.

На вирок протягом 30 діб може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.

Головуючий:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua