Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №320/59102/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення коду товару за УКТЗЕД

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №320/59102/24

Суддя: Файдюк Віталій Васильович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/59102/24 Суддя першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Файдюка В.В.,

суддів Мєзєнцева Є.І., Черпака Ю.К.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Центр» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про визначення коду товару і картки відмови,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес Центр» (далі – позивач, ТОВ «Гермес Центр») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці (далі – відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення відділу класифікації товарів Київської митниці від 15.10.20244 №КТ-UA100000-0331-2024 про визначення коду товару за УКТЗЕД як 6804210000 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2024/001061, оформлену 15.10.2024 Київською митницею про відмову у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією від 12.10.2024 №24UA100100044281U3.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 позов задоволено.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення про визначення коду товару не відповідає критеріям обґрунтованості, оскільки не містить мотивів його прийняття окрім посилання на перелік використаних нормативних актів та інших документів, а полотно для канатно-ріжучих станків – трос алмазний за своїми основними властивостями належить до інструментів (група 82), а не до виробів з каменю, гіпсу, цементу, азбесту, слюди або аналогічних матеріалів (група 68).

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Свою позицію обґрунтовує тим, що спірне рішення про визначення коду є належним чином вмотивованим та базується на правилах визначення коду товарної позиції в УКТЗЕД, за якими за умови покриття багатожильного сталевого троса полімерним матеріалом останній не має різальних зубців, канавок, борозн або аналогічних робочих частин, що унеможливлює віднесення його до групи 82.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2026 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2026 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження з 10.11.2026.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла такого висновку.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Гермес Центр» (як покупцем) та компанією EHWA DIAMOND IND.CO.,LTD (як продавцем, Південна Корея) укладено контракт від 18.06.2014 № 1/06/2014, в порядку та на умовах якого продавець зобов`язується продати покупцеві, а покупець зобов`язується придбати у покупця на умовах, зазначених в специфікації на кожну окрему партію товару (згідно Інкотермс 2000) товар відповідно до специфікації на кожну окрему партію товару, які додаються до цього контракту та є його невід`ємною частиною (п. 1.2 контракту).

Починаючи з 2014 року підприємство регулярно здійснювало імпорт в режимі ІМ40 (імпорт товарів в загальному порядку, із випуском товару у вільний обіг) одного і того ж самого товару, а саме – полотна для канатно-ріжучих станків: артикул EBSP340D11.5orange трос алмазний (синтетичний алмазний ріжучий слой).

Указаний товар ввозився на митну територію України, класифікувався та проходив митне оформлення за кодом УКТ ЗЕД 8202998000 як товар «Полотно для канатно-ріжучих станків: трос алмазний», із заповненням графи 31 митної декларації «Паковання та опис товарів»:

«Полотно для канатно-ріжучих станків: арт. EBSP340D11.5orange трос алмазний. Полотно являє собою багатожильний сталевий трос (сім тросів меншого діаметру скручене в одне ціле) з нанизаними на нього ріжучими елементами (перлинами) з чітко заданою послідовністю. Перлини - циліндричні втулки із покриттям з синтетичного алмазного ріжучого слою. Несучий трос полотна має гумове покриття для захисту від абразивного бруду та гарантує фіксоване положення циліндричних перлин, а також знижує динамічне навантаження у процесі роботи. Використовується полотно для видобутку в кар`єрах різних типів граніту. Торговельна марка EHWA Виробник EHWA DIAMOND. IND. CO., LTD.».

Судом першої інстанції враховується, що митний орган рішенням про визначення коду товару від 25.07.2014 № КТ-125000000-0078-2014 самостійно визначив позивачу код товару за УКТ ЗЕД як 8202998000.

Водночас, митним органом 25.07.2017 було відкликано вищевказане рішення про визначення коду товару від 25.07.2014 № КТ-125000000-0078-2014 та прийнято рішення про визначення коду товару від 26.07.2017 № КТ-UА125000-0108-2017, яким визначено код товару (графа 33 МД) як 6804210000.

У подальшому постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 у справі № 810/2823/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2017 та постановою Верховного Суду від 17.04.2018, визнано протиправним та скасовано рішення митного органу про відкликання рішення про визначення коду товару від 25.07.2014 № КТ-125000000-0078-2014, визнано протиправним та скасовано рішення митного органу про визначення коду товару від 26.07.2017 № КТ-UА125000-0108-2017.

При цьому Верховним Судом підтверджено безпідставність зміни митним органом коду товару за УКТ ЗЕД на 6804210000; відповідність класифікації товару за вимогами МК України та Основних правил, для юридичних цілей класифікації товарів в УКТ ЗЕД як 8202998000.

Виходячи з наведеного, митним органом було прийнято рішення про визначення коду товару від 22.01.2018 № КТ-UА125000-0005-2018, яким, керуючись Українською класифікацією товарів зовнішньо-економічної діяльності (УКТ ЗЕД), викладеною у додатку до Закону України «Про Митний тариф України», визначено код товару як 8202998000.

У вересні 2024 року на адресу ТОВ «Гермес Центр» прибув товар «Полотно для канатно-ріжучих станків: арт. ЕВ8Р340D11.5orange трос алмазний».

Для здійснення митного оформлення до митного органу декларантом було подано митну декларацію (МД) в режимі ІМ40 № 24UА10010004428U3 від 12.09.2024, де у графі 33 «Код товару» зазначено код за УКТ ЗЕД 8202998000, а у графі 31 «Паковання та опис товарів» зазначено відповідний опис товару, повністю ідентичний «усталеному» опису, який застосовувався раніше при здійсненні митної класифікації та оформлення.

До митної декларації декларантом було додано, зокрема:

? Специфікацію № 2 від 02.09.2024 до Контракту № 1/06/2014 від 18.06.2014 на товар «Пилка тросова з перлинами з синтетичних алмазів для гранітів в кар`єрах» в кількості 1100 м., за ціною 51700, 00 доларів США;

? інвойс № Е2481305645 від 02.09.2024 на вказаний товар, із його найменуванням «тросова пила»;

? пакувальний лист № Е2481305645 від 02.09.2024;

? рішення митного органу про визначення коду товару від 22.01.2018 № KT-UA125000-0005-2018, яким визначено код УКТ ЗЕД 8202998000;

? експортну декларацію № 11194-24-303058Х від 03.09.2024, видану митними органами Південної Кореї, де зазначено опис товару «Інші полотна для пилок. Промислові алмазні інструменти» та вказано товарний код (графа 35) товару як 8202.99-9000 (за Гармонізованою системою опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації), з перекладом;

? лист від 10.10.2024 виробника - компанії EHWA DIAMOND IND.CO.,LTD із роз`ясненнями щодо характеристик товару, проходження виробником спеціальної процедури класифікації товару в митних органах Південної Кореї, де підтверджено код товару як 8202.99-9000, з перекладом;

? рішення Митної служби Республіки Корея від 29.01.2016 № 042- 714-7524 щодо класифікації товару за кодом 8202.99-9000, з перекладом;

? експертний висновок № К-2074 від 14.11.2017 Київської Торгово-промислової палати, яким встановлено відповідність товару коду УКТ ЗЕД 8202998000;

? постанова Верховного Суду від 17.04.2018 по справі № 810/2823/17, якою підтверджено відповідність товару коду УКТ ЗЕД 8202998000;

? лист ТОВ «Гермес Центр» від 10.10.2024 № 01 із додатковими поясненнями щодо характеристик товару та його коду УКТ ЗЕД.

Водночас 15.10.2024 Київською митницею прийнято рішення про визначення коду товару № KT-UA100000-0331-2024, яким встановлено код за УКТ ЗЕД як 6804210000 та визначено наступний опис товару (до графи 31 МД):

Виріб «Алмазний трос арт. EBSP340D11.5orange/WIRE SAW EBSP340D11.5orange» являє собою відрізок змінного різального інструменту (тросової пилки) для канатно-ріжучих станків, не є полотном. Виріб складається з сталевого тросу з іншої легованої сталі, вкритого полімерним матеріалом помаранчевого кольору, на який в певній послідовності нанизані різальні елементи срібного кольору, що мають на поверхні абразивний матеріал у вигляді дрібних абразивних зерен закріплених з в`язкою на основі залізо, мідь, нікель, олов`яного псевдосплаву. Абразивний матеріал виробляється методом пресування змішаної алмазної та міксованої металевої пудри. Торговельна марка EHWA Виробник EHWA DIAMOND. IND. CO., LTD».

15.10.2024 митним органом відмовлено в митному оформленні за МД № 24UA100100044281U3 від 12.09.2024, про що оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2024/001061.

Не погоджуючись з прийняттям Київською митницею указаних рішень, ТОВ «Гермес Центр» звернулося до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 МК України (тут і надалі у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За правилами ст. 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно з ч. 1 ст. 68 МК України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписи ч. ч. 1-5 ст. 69 МК України визначають, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант зобов`язаний надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД.

Викладене свідчить, що, за загальним правилом, класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Зазначена правова позиція наведена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 02.09.2022 у справі № 0340/1657/18, від 07.06.2022 у справі № 826/9823/17, від 20.05.2021 у справі № 1840/2595/18, від 03.04.2018 у справі № 814/1256/17, від 03.04.2018 у справі № 814/1256/17, 21.08.2018 у справі № 815/3439/16.

При цьому Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що митний орган має право самостійно здійснювати самостійно здійснювати перекласифікацію товару лише маючи достатні підстави для цього та повинен наводити, які саме правила класифікації було порушено декларантом під час митного оформлення товару (постанови від 30.04.2024 у справі №826/3775/17, від 29.07.2021 у справі № 160/11199/19).

Вищевказаних положень митний орган не дотримався, оскільки, як правильно підкреслив суд першої інстанції, порушень правил класифікації з боку декларанта не навів.

Процедуру ведення УКТ ЗЕД визначено Порядком ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 (далі – Порядок №428).

Згідно з п. 2 Порядку №428 УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

Пунктом 3 Порядку №428 визначено, що УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 650 від 30.05.2012 (далі - Порядок № 650).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №650 у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

- класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД передбачених Законом України «Про Митний тариф України», з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання ст. 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного і оформлення та після завершення митного оформлення;

- контроль правильності класифікації товарів - перевірка відповідності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення або після них;

- рішення щодо класифікації товарів (далі - Рішення) - рішення митного органу, яке приймається за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №650 встановлено, що посадові особи Підрозділу, ПМО здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час виконання митних формальностей. Обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів, визначається на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку №650 контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування відповідно до вимог Кодексу; відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до вимог Кодексу.

Відповідно до пунктів 20-25 розділу ІІ Порядку №650 за допомогою АСМО Рішення оформлюється, підписується шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису посадової особи, яка його прийняла, та передається до ПМО.

Прийняте Рішення реєструється в Журналі Рішень та вноситься до бази даних «Класифікаційні рішення» єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів (далі - ЄАІС).

Рішення є обов`язковим для митних цілей, діє три роки з дати його прийняття, крім випадків скасування або анулювання такого Рішення до закінчення строку його чинності.

У разі застосування Рішення відомості, які вносить декларант або уповноважена ним особа у графи 31 та 33 митної декларації щодо товару, якого стосується таке Рішення, мають відповідати інформації, зазначеній у графі 6 Рішення, а реєстраційний номер Рішення та дата його прийняття зазначаються у графі 44 митної декларації.

Після внесення Рішення до бази даних «Класифікаційні рішення» ЄАІС центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, забезпечує оприлюднення такого Рішення на власному офіційному вебсайті.

Оприлюдненню підлягає інформація із граф 1, 4, 6 та 7 Рішення.

У разі незгоди з Рішенням декларант або уповноважена ним особа має право його оскаржити відповідно до глави 4 Кодексу.

Як правильно зазначено судом першої інстанції у розрізі приписів Порядку №650 та норм МК України, прийняте митним органом 15.10.2024 рішення про визначення коду товару № КТ-UА100000-0331-2024 указаним нормативним актам не відповідає - ані за формою, ані за змістом. У такому рішенні взагалі відсутня графа «Обґрунтування класифікації товару», відсутнє і саме обґрунтування.

При цьому, суд звертає увагу на те, що текст, наведений у графі 3 «Документи, якими керувалися під час прийняття Рішення» оскаржуваного рішення, не є обґрунтуванням прийнятого рішення про визначення коду товару за УКТ ЗЕД, а є лише переліком використаних нормативно-правових актів та інших документів.

Щодо правильності класифікації товару оспорюваним рішенням відповідача від 15.10.2024 № КТ-UА100000-0331-2024 колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з висновком Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 26.09.2024 № 142000-3102-0328 алмазна тросова пилка натягується навколо предмета різки та механізму, що забезпечує обертальний рух та ріжучий натяг тросу. Алмазну тросову пилку з`єднують у петлю навколо предмета різки, а потім, за допомогою приводного пристрою (вилковим станком), обертають на високій швидкості, виконуючи різку. Алмазна тросова пилка виготовляється з наступних компонентів: міксована металева пудра (Fе, Ni, Sn та інш.), сталевий трос, пружини (опція), металева заготовка з різьбою для сегменту (перлини), гума або пластик. Ріжучі сегменти (перлини) нанизані на сталевий трос зі заданою послідовністю. Робочі органи алмазно-канатних пилок являють собою систему з нескінченного (замкнутого) несучого сталевого каната, на який в певній послідовності нанизані різальні елементи у вигляді втулок, на зовнішній поверхні яких за допомогою металевої зв`язку закріплені алмазні зерна. Досліджувана проба є відрізком тросової пилки, яка складається з сталевого тросу з іншої легованої сталі, вкритого полімерним матеріалом помаранчевого кольору, на який в певній послідовності нанизані різальні елементи срібного кольору, що мають на поверхні абразивний матеріал у вигляді дрібних абразивних зерен, закріплених зв`язкою на основі залізо, мідь, нікель, олов`яного псевдосплаву. У висновку зазначено, що результати, отримані у ході дослідження проби товару не відповідають опису, зазначеному у графі 31 митної декларації в частині «Полотно» та узгоджуються з інформацією щодо якісного складу в частині «являє собою багатожильний сталевий трос (сім тросів меншого діаметру скручене в одне ціле) з нанизаними на нього ріжучими елементами (перлинами) з чітко заданою послідовністю.

Колегією суддів враховується, що положення Митного тарифу України закріплюють загальні та спеціальні правила класифікації товарів. Установлені спеціальні правила класифікації товарів мають превалююче значення. Тому багатокомпонентні товари, вироблені з різних складників, потрібно класифікувати за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів.

Наведене підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постанові від 07.08.2019 у справі № 1340/5824/18.

Відносячи імпортований товар до товарної групи «Вироби з каменю, гіпсу, цементу, азбесту, слюди або аналогічних матеріалів; керамічні вироби; скло та вироби із скла», відповідач не врахував, що Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності визначено Основні правила інтерпретації УКТЗЕД (додаток до Закону України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 № 2697-IX), відповідно до яких класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (а) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (а) або З (Ь), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:

(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;

(b) відповідно до правила 5 (а) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом із цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов`язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Таким чином, черговість застосування методів класифікації така: (а) точний опис товару; (б) розпізнавальна ознака; (в) товарна позиція, що йде останньою в порядку зростання кодів.

Так, пояснення до коду 8202998000 міститься у Поясненнях до розділу ХV (Недорогоцінні метали та вироби з них), а до коду 6804210000 - у розділі XІІІ (Вироби з каменю, гіпсу, цементу, азбесту, слюди або аналогічних матеріалів; керамічні вироби№ скло та вироби із скла).

У свою чергу, група 68 «Вироби з каменю, гіпсу, цементу, азбесту, слюди або аналогічних матеріалів» не містить окремих пояснень, водночас зазначає, що до цієї групи не включаються, зокрема, (e) інструменти та частини інструментів групи 82.

Приміткою 7 розділу XV визначено правило класифікації композитних виробів: якщо у сформульованих позиціях не зазначено інше, вироби з недорогоцінних металів (включаючи вироби із сумішей матеріалів, які розглядаються як вироби з недорогоцінного металу відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД), що містять два чи більше недорогоцінних метали, класифікуються як вироби з того недорогоцінного металу, який переважає за масою інші метали.

Як визначено примітками 1,2 до товарної групи 82 «Інструменти, ножові вироби, ложки та виделки з недорогоцінних металів; їх частини з недорогоцінних металів» цього розділу:

1. За винятком паяльних ламп, переносних горен, шліфувальних кругів з опорними рамами, манікюрних та педикюрних наборів і виробів товарної позиції 8209, до цієї групи включаються лише вироби з лезом, різальною кромкою, робочою поверхнею або іншою робочою частиною з:

(a) недорогоцінних металів;

(b) твердих сплавів або металокераміки;

(c) дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння (природного, синтетичного чи реконструйованого), на підкладці з недорогоцінного металу, твердого сплаву або металокераміки; або

(d) абразивних матеріалів на підкладці з недорогоцінного металу, за умови що вироби мають різальні зубці, канавки, борозни та аналогічні робочі частини з недорогоцінних металів, які зберігають свої властивості та функції після нанесення абразивних матеріалів.

2. Частини виробів з недорогоцінних металів, включених до цієї групи, класифікуються разом з виробами, до яких вони належать, крім конкретно названих елементів і держаків для ручних інструментів товарної позиції 8466. Однак частини загального призначення, як зазначено у примітці 2 до розділу XV, до цієї групи не включаються.

На виконання ст. 68 МК України, Порядку 428 наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256 затверджені Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – Пояснення).

Примітками до цих Пояснень по товарній групі 82 встановлено, що:

1. За винятком паяльних ламп, переносних горен, шліфувальних кругів з опорними рамами, манікюрних та педикюрних наборів і виробів товарної позиції 8209, до цієї групи включаються лише вироби з лезом, різальною кромкою, робочою поверхнею або іншою робочою частиною з:

(a) недорогоцінних металів;

(b) твердих сплавів або металокераміки;

(с) дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння (природного, синтетичного чи реконструюваного, напідкладці з недорогоцінного металу, твердого сплаву або металокераміки; або

(d) абразивних матеріалів на підкладці з недорогоцінного металу, за умови, що вироби мають різальні зубці, канавки, борозни та аналогічні робочі частини з недорогоцінних металів, які зберігають свої властивості та функції після нанесення абразивних матеріалів.

Загальними положеннями Пояснень визначено, що до цієї групи включаються деякі спеціальні види виробів з недорогоцінного металу, інструменти, приладдя інструментів, ножові вироби, столові прибори і т.п., які не ввійшли в попередні групи Розділу XV і не є устаткуванням чи приладами Розділу XVI (див. нижче), приладами чи апаратурою групи 90, а також виробами товарної позиції 9603 або 9604.

До цієї групи включаються, зокрема, (А) Інструменти, які, крім визначених конкретних виробів (наприклад, полотен для механічних пилок), є ручними (товарні позиції 8201 - 8205).

Проте до цієї групи включаються також інструменти, робоча частина яких виготовлена з природнього, штучного чи реконструюваного дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння (наприклад чорних алмазів), закріплених на основі з недорогоцінного металу, карбідів металів або металокераміки.

З урахуванням всього вищенаведеного, застосовуючи Основні правила інтерпретації УКТЗЕД щодо класифікації товарів, визначені додатком та приміткою, наведеними роз`ясненнями Пояснень, на думку суду, вірною є класифікація товару: 8202 пилки ручні; полотна для будь-яких пилок (включаючи полотна для поздовжнього різання, для прорізування пазів та беззубчасті полотна): … - інші полотна для пилок: … 8202 99 - - інші: … 8202 99 80 00 - - - для обробки інших матеріалів.

Указані висновки також підтверджується висновком експерта № 1398 від 27.08.2025 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, копія якої наявна у матеріалах справи.

Щодо посилання апелянта на те, що за умови покриття багатожильного сталевого троса полімерним матеріалом останній не має різальних зубців, канавок, борозн або аналогічних робочих частин, що унеможливлює віднесення його до групи 82, колегія суддів зазначає, що за вже згаданим вище висновком від 26.09.2024 №142000-3102-0328, складеним на замовлення Київської митниці, багатожиловий сталевий трос містить нанизані на нього ріжучі елементи (перлини) з чітко заданою послідовністю, тобто має робочі частини для різання. Покриття його полімерним матеріалом помилковість твердження відповідача не спростовує, оскільки безпосередньо на зображенні 1 (у висновку від 26.09.2024 №142000-3102-0328) видно, що на покритий помаранчевим полімером трос нанизані саме різальні елементи срібного кольору і такі елементи полімерним матеріалом не закриті.

Таким чином, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідач безпідставно здійснив перекваліфікацію та протиправно кваліфікував ввезений позивачем товар за кодом УКТ ЗЕД 6804210000 і не довів наявності підстав для зміни коду товару за власною ініціативою у межах процедури митного оформлення.

Отже, оспорюване рішення відповідача від 15.10.2024 № КТ-UА100000-0331-2024 про визначення коду товару прийнято необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що свідчить про його протиправність.

Що з стосується оформленої відповідачем картки відмови, як правильно підкреслено осудом першої інстанції, вона прийнята виключно на підставі спірного рішення відповідача від 15.10.2024 про визначення коду товару, а відтак є похідною від рішення, яке було визнано протиправним і скасовано, що також має своїм наслідком скасування і спірної картки відмови.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Файдюк

Судді Є.І. Мєзєнцев

Ю.К. Черпак

Повне судове рішення виготовлено 10 листопада 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua