Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №580/5620/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: охорони праці

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №580/5620/25

Суддя: Ключкович Василь Юрійович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/5620/25 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

Суддів: Беспалова О.О., Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального закладу «Золотоніського академічного ліцею «Імпульс» Черкаської обласної ради» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління служби з питань праці до Комунального закладу «Золотоніського академічного ліцею «Імпульс» Черкаської обласної ради» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року Центральне міжрегіональне управління служби з питань праці звернулось до суду з адміністративним позовом до Комунального закладу «Золотоніського академічного ліцею «Імпульс» Черкаської обласної ради» про застосування до заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме зобов`язання зупинити:

роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах, колекторах, замкнутому просторі (ємностях, боксах, топках, трубопроводах тощо);

експлуатацію системи газопостачання природним і зрідженим газом суб`єктів господарювання, а також газовикористовуюче обладнання потужністю понад 0,1 МВт (котел газовий КВа-0,25 №824, котел газовий КВа-0,25 №825);

обслуговування верстатів з обробки деревини і металів (станок токарний №1,№2; станок фрезерувальний №1,№2);

експлуатацію усіх типів машин та устаткування, що наведені у пп. 1 і 2 п.2 Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №62, що не зазначені у групі А (станок токарний №1,№2; станок фрезерувальний №1,№2);

роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра на об`єкті, що проводяться за адресою до усунення порушень, які створюють загрозу життю і здоров`ю працюючих (п. 1-5, 6-7, 9-14, 17, 19-20, 22-24, 26-29 опису виявлених порушень вимог законодавства згідно акту перевірки від 28 лютого 2025 року №Ц/ЧК/2732/297).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що за результатами перевірки посадовими особами виявлено та зафіксовано ряд порушень, які створюють загрозу життю і здоров`ю працюючих.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2025 року адміністративний позов Центрального міжрегіонального управління служби з питань праці задоволено повністю.

Застосовано до Комунального закладу «Золотоніського академічного ліцею «Імпульс» Черкаської обласної ради» заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме зобов`язати зупинити:

роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах, колекторах, замкнутому просторі (ємностях, боксах, топках, трубопроводах тощо);

експлуатацію системи газопостачання природним і зрідженим газом суб`єктів господарювання, а також газовикористовуюче обладнання потужністю понад 0,1 МВт (котел газовий КВа-0,25 №824, котел газовий КВа-0,25 №825);

обслуговування верстатів з обробки деревини і металів (станок токарний №1,№2; станок фрезерувальний №1,№2);

експлуатацію усіх типів машин та устаткування, що наведені у пп. 1 і 2 п.2 Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №62 (Офіційний вісник України, 2013 р., №9, ст.344), що не зазначені у групі А (станок токарний №1,№2; станок фрезерувальний №1,№2);

роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра на об`єкті, що проводяться за його адресою - до усунення порушень, які створюють загрозу життю і здоров`ю працюючих (п. 1-5, 6-7, 9-14, 17, 19-20, 22-24, 26-29 опису виявлених порушень вимог законодавства згідно з актом перевірки від 28.02.2025 №Ц/ЧК/2732/297).

Позиція суду мотивована тим, що відповідач не надав суду належних, достовірних та допустимих доказів про усунення ним порушень, зазначених в Акті перевірки.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник Комунального закладу «Золотоніського академічного ліцею «Імпульс» Черкаської обласної ради» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2025 року у справі № 580/5620/25 у повному обсязі та винести нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі; стягнути на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1816,80 грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2025 року у справі № 580/5620/25, як першої інстанції, було прийнято неправомірно.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, просить залишити рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/5620/25 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до фактичних обставин справи, у зв`язку з розглядом звернення працівника відповідача ОСОБА_2 про порушення відносно нього законодавства з охорони праці та з питань праці та згоди Державної служби України з питань праці від 13.01.2025 № ЦА-550/1.3/2.3.4-25а відповідач провів позаплановий захід державного нагляду (контролю) у відповідача.

Результати перевірки оформлені актом від 28.02.2025 року № Ц/ЧК/2732/297, в якому зафіксовано порушення, 22 з яких (пункти 1-5, 6-7, 9-14, 17, 19-20, 22-24, 26-29 опису виявлених порушень вимог законодавства згідно Акту перевірки) створюють загрозу життю і здоров`ю працюючих.

06.03.2025 позивач видав відповідачу припис №Ц/ЧК/2732/297/П про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду, яким зобов`язав директора відповідача ОСОБА_1 усунути вказані вище порушення у термін до 07.04.2025. Припис не оскаржений.

На вказаний припис відповідач надав письмову відповідь від 04.04.2025 №132 про часткове усунення виявлених порушень законодавства у сфері праві від 06.03.2025 №Ц/ЧК/2732/297/П, яку 07.04.2025 направив на офіційну електронну адресу позивача.

Оскільки відповідач не усунув порушення, зазначені в акті від 28.02.2025 перевірки, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Переглядаючи оскаржуване рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами (частина четверта статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Згідно з частиною п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням відповідного органу державного нагляду (контролю). Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері, зокрема, у сферах техногенної та пожежної безпеки, і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому передумовою прийняття такого рішення є встановлення факту (фактів) виконання робіт (надання послуг) суб`єктами господарювання та порушень вимог законодавства під час їх виконання.

Заборона виконання робіт та експлуатації певного об`єкту є крайнім заходом впливу і повинна застосовуватися у виключних випадках, коли виявлені порушення дійсно становлять реальну загрозу життю і здоров`ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття саме таких заходів реагування.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах указував, що поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства (зокрема, постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №815/6365/17, від 19 січня 2021 року у справі № 640/5571/20).

Тож під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Верховний Суд зауважував, що у разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки цього органу, що складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами. В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог законів у відповідній сфері, правил безпеки тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт відповідного органу нагляду своїм рішенням (п.п. 64-65 постанови Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 580/32/19).

Вказані висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 28 вересня 2023 року у справі № 420/17638/21.

Не погоджуючись з висновками суду першої інстанції апелянт посилається на неврахування рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 травня 2025 року у справі № 695/1042/25.

Так, постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 травня 2025 року у справі № 695/1042/25 справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП провадженням закрито в зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Предметом оцінки було порушення ОСОБА_1 п.п.3,5 ст. 29 КЗпП України, ч.2 ст.3, ч.5 ст.6, ч.1 ст.10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП.

Таким чином, вказане судове рішення не стосується питання застосування заходів реагування у сфері державного нагляду стосовно Комунального закладу «Золотоніського академічного ліцею «Імпульс» Черкаської обласної ради», не містить обставин, що досліджувались судом у вказаному питанні, відповідно не є преюдиційним.

Апелянт вказує на те, що з переліком порушень, зазначених у приписі про усунення виявлених порушень представниками Центрального міжрегіонального управління Держпраці від 06.03.2025 № Ц/ЧК/2732/297/П, не згоден, це зазначено в акті.

В частині таких доводів колегія суддів враховує, що вказаний припис відповідачем не оскаржувався, відповідно такий спричиняє відповідні юридичні наслідки та покладає на відповідача обов`язок його виконання.

Також апелянт зазначив про те, що всі порушення, зазначені в акті від 28.02.2025 перевірки, усунені, про що свідчить відповідь на виконання припису від 04.04.2025 № 132, направлена на офіційну електронну адресу Центрального міжрегіонального управління Держпраці.

При цьому, позивач не визнає повне усунення наведених порушень та за змістом відзиву на апеляційну скаргу просить залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Як вбачається з фактичних обставин справи, відповідач не звертався до позивача із заявою про повторне проведення перевірки у зв`язку з усуненням порушень.

Колегія суддів звертає увагу, що в межах спірних правовідносин лише позивач уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері охорони праці та промислової безпеки, в тому числі шляхом проведення повторних перевірок для з`ясування інформації щодо повного або ж часткового усунення відповідачем порушень, встановлених згідно з вищенаведеним актом перевірки.

Судова колегія також наголошує, що існування (неусунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійно достатньою правовою підставою для застосування до відповідача відповідних заходів реагування (указаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 05 травня 2022 року у справі № 160/4988/19, від 19 липня 2023 року у справі № 200/2315/20-а, від 29 лютого 2024 року у справі № 420/1984/20).

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Крім цього, заходи реагування, що прийняті судом, мають обмежений терміном часу та спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки.

Також доцільно звернути увагу на ту обставину, що перевірка дотримання відповідачем правил безпеки була проведена позивачем ще у лютому 2025 року, а станом на листопад 2026 року виявлені порушення у повному обсязі так і не усунуто.

Щодо отримання Декларації № ЕДК008572/0906-25 від 11.07.2025, колегія суддів врахувала наступне.

Так, відповідачем надано копії паспортів на водогрійні котли в той час, як в акті від 28.02.2025 № Ц/ЧК/2732/297 та приписі від 06.03.2025 № Ц/ЧК/273/297/П зазначено, що системи газопостачання природним і зрідженим газом суб`єктів господарювання, а також газовикористовуюче обладнання потужністю понад 0,1 МВт є котли газові.

Як наголосив відповідач, подана декларація не містить доказів усунення порушень, які вказані акті від 28.02.2025 № Ц/ЧК/2732/297 та приписі від 06.03.2025 № Ц/ЧК/273/297/П.

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта про проведення перевірки за безпідставною заявою, що підтверджено рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 травня 2025 року у справі № 695/1042/25, позаяк відповідних висновків вказане рішення суду не містить.

Щодо опалювального сезону, колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 1 Положення№ 96, Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пунктом 3 зазначеного Положення основними завданнями Міжрегіонального управління є, зокрема:

реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;

здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на міжрегіональному рівні;

здійснення державного нагляду і контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки.

Отже, позивач не займається питаннями опалювального періоду та акти для підтвердження готовності котельні та обладнання до опалювального сезону 2024 - 2025 років не відносяться до справи, що розглядається.

Апелянт вказав про те, що судом винесено рішення по питанням, які не зазначені у скарзі ОСОБА_2 , проте колегія суддів вбачає такі абстрактними.

З приводу Дозволу № 132.20.71, виданого Державною службою з питань праці (Держпраці) Управління Держпраці у Черкаській області від 03.03.2020, колегія суддів врахувала, що перелік даних машин, порушення, які зазначені в Акті від 28.02.2025 № Ц/ЧК/2732/297 та приписі від 06.03.2025 № Ц/ ЧК/273/297/П, які створюють загрозу життю і здоров`ю працюючих машини, механізми, устаткування, не містяться в даному дозволі.

На підставі вищенаведеного у сукупності колегія суддів зауважує, що доводи апеляційної скарги Комунального закладу «Золотоніського академічного ліцею «Імпульс» Черкаської обласної ради» не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Центрального міжрегіонального управління служби з питань праці.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 250, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального закладу «Золотоніського академічного ліцею «Імпульс» Черкаської обласної ради» - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2025 року у справі № 580/5620/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович

Судді: О.О. Беспалов

М.І. Кобаль

Оригінал: reyestr.court.gov.ua