Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №320/29193/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №320/29193/26

Суддя: Ключкович Василь Юрійович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/29193/26 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

Суддів: Беспалова О.О., Кузьмишиної О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдинг продакт компані» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ПРОДАКТ КОМПАНІ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24.06.2026 № 3612 про припинення дії ліцензії ТОВ «ТРЕЙДІНГ ПРОДАКТ КОМПАНІ» на право оптової торгівлі алкогольними напоями (реєстраційний номер ліцензії 990208202200060);

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві внести до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах відомості про те, що ліцензія ТОВ «ТРЕЙДІНГ ПРОДАКТ КОМПАНІ» на право оптової торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 990208202200060, дата початку дії ліцензії 21.09.2022, дата закінчення строку дії ліцензії 21.09.2027, вважається діючою з дати її припинення.

Також до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд:

- зупинити дію рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24.06.2026 № 3612 про припинення дії ліцензії ТОВ «ТРЕЙДІНГ ПРОДАКТ КОМПАНІ» на право оптової торгівлі алкогольними напоями (реєстраційний номер ліцензії 990208202200060) до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі №320/29193/26.

В обґрунтування заяви зазначено, що на момент припинення дії ліцензії на зберіганні ТОВ «ТРЕЙДІНГ ПРОДАКТ КОМПАНІ» перебувають товарно-матеріальні цінності (алкогольна продукція) на загальну суму орієнтовно 100 000 000 (сто мільйонів) гривень, що підтверджується оборотно - сальдовими відомостями по рахунку 281 «Товари на складі», по рахунку 284 «Тара під товарами», звітом про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах форми №1-ОП (місячна) за травень 2026 року, що підтверджується матеріалами позовної заяви.

Вказав, що припинення дії ліцензії унеможливлює реалізацію цієї продукції, внаслідок чого: продукція, що має обмежені строки придатності, може бути втрачена, зіпсована тощо; підприємство позбавлене можливості отримати дохід від реалізації, що призводить до прямих збитків; зберігання товару без можливості його реалізації генерує постійні витрати на складське зберігання, охорону та страхування тощо.

Таким чином, незастосування заходів забезпечення позову створює реальну загрозу втрати товарно-матеріальних цінностей на суму більше ніж 100 мільйонів гривень, що є значною шкодою для позивача.

Зазначив, що подальше збереження дії оскаржуваного рішення на час судового розгляду неминуче призводитиме до накопичення нових порушень договірних зобов`язань, збільшення кількості претензій з боку контрагентів, виникнення майнових вимог, можливого стягнення штрафних санкцій та збитків, розірвання чинних договорів і втрати усталених господарських зв`язків позивача.

Вказує, що кожний наступний день дії оскаржуваного рішення ГУ ДПС м. Києва про припинення дії ліцензії № 990208202200060 збільшує обсяг невиконаних зобов`язань та відповідно, збільшує обсяг шкоди, яку в подальшому неможливо буде усунути самим лише рішенням суду про скасування рішення контролюючого органу. Відновлення ліцензії після завершення судового розгляду не призведе автоматично до відновлення розірваних господарських договорів, повернення контрагентів, скасування вже нарахованих штрафних санкцій чи відновлення ділової репутації ТОВ «ТРЕЙДІНГ ПРОДАКТ КОМПАНІ».

Крім того, заявник звертає увагу суду щодо факту загрози звільнення працівників, оскільки ТОВ «ТРЕЙДІНГ ПРОДАКТ КОМПАНІ» забезпечує робочі місця та заробітну плату значній кількості працівників.

Так, станом на момент винесення рішення в ТОВ «ТРЕЙДІНГ ПРОДАКТ КОМПАНІ» працює 144 працівників. Тільки з початку 2026 року таким працівникам нараховано та виплачено заробітної плати 7 101 472,49 грн. Вказані обставини підтверджуються штатним розписом, податковими розрахунками сум доходів, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за період за січень, лютий, березень, квітень, травень 2026 року (копії додаються).

Припинення господарської діяльності призведе до неможливості забезпечувати виплату заробітної плати, оскільки підприємство позбавлене джерела доходу, необхідності масового звільнення працівників, які втратять засоби до існування, виникнення заборгованості із заробітної плати, що тягне за собою додаткову відповідальність підприємства (аж до кримінальної).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ПРОДАКТ КОМПАНІ" про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24.06.2026 № 3612 про припинення дії ліцензії ТОВ «ТРЕЙДІНГ ПРОДАКТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 44871190) на право оптової торгівлі алкогольними напоями (реєстраційний номер ліцензії 990208202200060) до набрання законної сили рішенням суду у цій адміністративній справі.

Суд дійшов висновку, що у цій справі існує реальна небезпека заподіяння шкоди правам та охоронюваним законом інтересам позивача до ухвалення рішення у справі по суті.

18 серпня 2026 року Головне управління ДПС у м. Києві звернулося із апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову, прийняти нове рішення, яким у задоволенні такої заяви відмовити. Також апелянт просить здійснювати розгляд справи за участю сторін.

Позивач не подав відзиву на апеляційну скаргу.

Розглянувши клопотання апелянта про розгляд справи у судовому засіданні, судова колегія не вбачає підстав для його задоволення, оскільки відповідно до частини 1 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції здійснював розгляд заяви про забезпечення позову у порядку письмового провадження, а спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, у поданому клопотанні не наведено жодних доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб – позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову, повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Суд також повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

При цьому, слід також зауважити на тому, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Крім того, вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

У постанові від 19.10.2023 у справі № 440/9568/22 Верховний Суд сформулював висновок: під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі від 24.01.2024 у справі №140/1568/23 Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що інститут забезпечення адміністративного позову є складним та специфічним інструментом, призначення якого полягає у створенні можливості реального й ефективного захисту прав, свобод і законних інтересів, зокрема фізичних та юридичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, що реалізується в залежності від індивідуальних фактичних обставин конкретної справи, що й зумовлюють різні висновки щодо наявності підстав для його застосування.

У справі, що розглядається, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ПРОДАКТ КОМПАНІЯ" звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, в якому просило зупинити дію рішення до набрання законної сили рішенням суду. Мотивувало такі вимоги, зокрема, тим, що припинення дії ліцензії унеможливлює реалізацію продукції, ймовірним накопиченням нових порушень договірних зобов`язань, збільшенням кількості претензій з боку контрагентів, виникненням майнових вимог, можливим стягненням штрафних санкцій та збитків, розірванням чинних договорів і втрати усталених господарських зв`язків.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України № 3817-ІХ припинення дії ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання права на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності, на який (які) йому надано ліцензію, у порядку, визначеному цим Законом; ліцензіат - суб`єкт господарювання, якому надано ліцензію на право провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності; ліцензійна справа - єдиний набір документів в електронній формі на електронних носіях інформації (або в електронній формі на електронних носіях інформації та на паперових носіях - якщо заявник подав заяву та документи на паперових носіях), які подані заявником чи ліцензіатом відповідно до цього Закону, щодо наданих ліцензій на право провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності; ліцензія - право суб`єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності.

Задовольняючи таку заяву, суд першої інстанції керувався тим, що оскаржуване рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24.06.2026 № 3612 не порушує публічних інтересів, оскільки порушення, зафіксоване в акті фактичної перевірки ГУ ДПС у Київській області, стосується однієї пляшки алкогольного напою, що не створює системної загрози публічному інтересу. Суд також вважав, що для ТОВ «ТРЕЙДІНГ ПРОДАКТ КОМПАНІ» незворотними наслідками є втрата продукції, персоналу, контрагентів, ділової репутації, загроза банкрутства тощо внаслідок неможливості реалізації алкогольної продукції без ліцензії, за наявності явних ознак незаконності рішення № 3612 від 24.06.2026 року про припинення дії ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями.

Означений висновок суду першої інстанції колегія суддів не погоджує, з наступних підстав.

Так, колегія суддів враховує, що заявник має довести перед судом існування та вплив на нього обставин, з огляду на які він просить вжити заходи забезпечення позову.

Вирішуючи подану заяву, суд обмежився загальними твердженнями про можливість настання негативних наслідків для господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ПРОДАКТ КОМПАНІЯ", проте, не вказав, які докази на це вказують та не навів конкретної аргументації з цього приводу.

Колегія суддів зазначає, що припинення дії ліцензії стосовно одного виду діяльності суб`єкта господарювання за наявності інших відкритих КВЕД відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не може слугувати єдиним та безперечним доказом на користь висновку про наявність підстав для забезпечення позову.

Як встановлено судом, позивач здійснює (може здійснювати) види діяльності, а саме: 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний) 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення 46.34 Оптова торгівля напоями 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки 77.40 Лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів 81.30 Надання ландшафтних послуг 82.11 Надання комбінованих офісних адміністративних послуг.

Таким чином, твердження позивача про те, що припинення дії ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями призведе до припинення господарської діяльності та неможливості забезпечувати виплату заробітної плати, масового звільнення працівників, виникнення заборгованості із заробітної плати, є необґрунтованими, позаяк такий вид діяльності не єдиний.

Доводячи обставини впливу рішення контролюючого органу на господарські відносини суб`єкта господарювання з третіми особами, недостатнім є надання суду лише договорів із контрагентами (Алко Трейдінг, Юнайтед Алко), з урахуванням того, що наявні у матеріалах справи договори не містять деталізованої інформації стосовно того, який саме товар (алкогольні чи безалкогольні напої, інші товарно-матеріальні цінності) реалізує позивач як дистриб`ютор.

За наявності у відповідного підприємства інших видів діяльності, зокрема, які передбачають можливість реалізовувати інші товари (а не лише алкогольні напої), відсутні підстави стверджувати про об`єктивну неможливість виконання таким суб`єктом господарювання взятих на себе господарських зобов`язань перед третіми особами.

З цих же підстав не можуть бути визнані обґрунтованими доводи заявника про вивільнення працівників, неможливість сплачувати заробітну плату тощо.

Таким чином, колегія суддів дійшла послідовного висновку про те, що позивач не довів існування та впливу на нього обставин, виходячи з яких він просив вжити заходи забезпечення позову.

Недоведеність таких обставин є підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки обов`язковою передумовою для співставлення інтересів сторін є встановлення реальності впливу або можливості впливу на такі інтереси спірних правовідносин, в той час як в цій справі наразі відсутні належні та допустимі докази на підтвердження настання обставин, про які вказував позивач. Вжиття заходів забезпечення позову на основі одних лише тверджень є невиправданим та порушує правову визначеність у відповідних правовідносинах.

З огляду на означені вище обставини колегія суддів також зауважує, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

З доводів позивача не вбачається наявності виняткового, виключного випадку, який би зумовлював існування передбачених процесуальним законом підстав для забезпечення позову та вимагав би невідкладного й негайного вжиття таких заходів з тією метою, яка закладена законодавцем у інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві. Необхідності вжиття таких заходів у цьому конкретному випадку не доведено.

На підставі викладеного у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ПРОДАКТ КОМПАНІЯ" про забезпечення адміністративного позову.

При розгляді справи судом враховано висновки Верховного Суду у постанові від 11 травня 2026 року у справі №420/20829/25.

Відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління ДПС у місті Києві підлягає задоволенню, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року – скасуванню із ухваленням рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ПРОДАКТ КОМПАНІЯ" про забезпечення позову.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві – задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року про забезпечення позову - скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдинг продакт компані» про забезпечення позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович

Судді: О.О. Беспалов

О.М. Кузьмишина

Оригінал: reyestr.court.gov.ua