Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №420/36068/25
Суддя: Терлецький Д.С.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/36068/25
Перша інстанція: суддя Бойко О.Я.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Рух і обставини справи
23.10.2025р. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом у якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №154750003668 від 28.04.2025р. про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно статті 26 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи в Автотранспортній конторі «ТОРГМОРТРАНС» на посаді водія автомобіля з 14.01.1981р. по 31.10.1984р.;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 06.04.2026р.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення пенсії, яка передана розгляд за принципом екстериторіальності. Рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №154750003668 від 28.04.2025р. йому відмовлено у призначені пенсії у зв`язку з відсутність необхідного трудового стажу. Позивач не погодився з відмовою у призначені пенсії, оскільки надав до пенсійного органу достатні документи, які засвідчують трудовий стаж, усі зауваження пенсійного органу стосуються питань оформлення первинних документів, тобто дій, на які позивач не мав жодного впливу.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало відзив, у якому вказало на безпідставність заявлених позовних вимог, оскільки під час розгляду наданих позивачем документів встановлені недоліки в оформленні трудової книжки, які не дозволяли зарахувати спірний період до страхового стажу. Водночас позивач не виконав вимог чинного законодавства та не надав жодних уточнюючих довідок.
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області своїм правом на подання відзиву не скористалось.
Одеський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково рішенням від 04.08.2026 р.
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №154750003668 від 28.04.2025р. про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи в автотранспортній конторі «ТОРГМОРТРАНС» на посаді водія автомобіля з 14.01.1981р. по 31.10.1984р. та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.04.2025р. про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
У задоволенні решти позовних вимог- відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – скаржник) звернулось з апеляційною скаргою до П`ятого апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати рішення окружного адміністративного суду від 04.08.2026 р. та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 07.09.2026р.
Обставини справи
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.04.2025р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003р. № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з принципом екстериторіальності заява передана на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області.
За наслідком розгляду заяви та доданих документів Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області прийняло рішення прийнято рішення №154750003668 від 28.04.2025р. про відмову у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу - 15 років.
Страховий стаж позивача, що дає право на призначення пенсії за віком становить 11 років 11 місяців 29 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
за доданими документами до страхового стажу не зарахований період роботи з 14.01.1981р. по 31.10.1984р. згідно записів №№ 5-7 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.08.1977р., оскільки у графі 2 трудової книжки внесена дата прийняття на роботу містить виправлення, не засвідчене належно. До страхового стажу зарахований період роботи частково на підставі записів №№ 6-7 трудової книжки. Період роботи згідно записів №№ 5-7 трудової книжки доцільно підтвердити додатковими документами відповідно до положень пункту 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 12.08.1993р. №637.
Додатковий коментар: відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного страхового стажу 15 років.
Вважаючи порушеним своє право на призначення пенсії за віком, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Оцінка суду першої інстанції
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов таких висновків.
Позивач при зверненні із заявою про призначення пенсії надавав копію трудової книжки, у якій містяться послідовні записи про трудовий стаж позивача. Згідно з записами у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 у період з 14.01.1981р. по 31.10.1984р. останній працював у автотранспортній конторі «ТОРГМОРТРАНС» на посаді водія автомобіля. Відповідно до запису у трудовій книжці за №5 дата прийняття на роботу виправлена закресленням з « 20.01.1981» на « 14.01.1981». Запис внесений на підставі наказу №6-к від 14.01.1981р. Щодо запису за № 5 у трудовій книжці наявний запис про внесення виправлення, а саме: «Виправленому на « 14» у записі № 5 вірити». Запис виконаний інспектором з кадрів та засвідчений його підписом.
Виявлені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області недоліки заповнення трудової книжки є суто формальними та стосуються питань оформлення первинних документів, тобто дій, на які позивач не мав жодного впливу. У такому випадку позивач не може бути позбавлений права на соціальний захист.
Доводи апеляційної скарги
На обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області наводить доводи про неможливість зарахування до стажу позивача періоду роботи з 14.01.1981р. по 31.10.1984р. згідно з записами №№ 5-7 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.08.1977р., оскільки у графі 2 трудової книжки внесена дата прийняття на роботу містить виправлення, належно не засвідчене.
Скаржник також наголошує, що позивач крім трудової книжки не надав до пенсійного органу, а також до суду жодних додаткових підтвердних документів щодо спірного періоду стажу.
Позиція позивача у справі на заявлену апеляційну скаргу
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, належним чином повідомлене про апеляційний розгляд справи, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося.
Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції
За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша статті 46 Конституції України).
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частина друга статті 46 Конституції України).
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Конституції України).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017р.
Згідно з абзацом другим та абзацом п`ятим частини першої статті 26 Закону №1058-IV починаючи з 1 січня 2018р. право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2020р. по 31 грудня 2020р. - не менше 27 років.
Відповідно до абзацу першого та абзацу сьомого частини другої статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2023р. по 31 грудня 2023р. - від 20 до 30 років.
Згідно з абзацом першим та абзацом восьмим частини третьої статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019р., страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2025р. по 31 грудня 2025р. - від 15 до 22 років.
Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018р., необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 26 Закону №1058-IV Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії..
Згідно з обставинами цієї справи у рішенні №154750003668 від 28.04.2025р. зазначено, що вік позивача станом на час звернення за призначення пенсії становить 65 роки 0 місяців 17 день, а страховий стаж - 11 років 11 місяців 29 днів.
Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993р. №637 затвердив Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок № 637).
Основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка (абзац перший пункту 1 Порядку №637).
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (абзац перший пункту 3 Порядку №637).
Відповідно до абзацу першого пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 30.10.2025р. у справі №300/6020/23, який суд у складі колегії суддів вважає за підставне урахувати у цій справі, основним документом на підтвердження пільгового стажу роботи є трудова книжка, та за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. Уточнюючі довідки мають подаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Суд у складі колегії суддів зазначає, що згідно з абзацом першим пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993р. №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Суд у складі колегії суддів вказує на правовий висновок Верховного Суду, який викладено у постанові від 11.11.2020р. у справі №677/831/17 зазначив, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці (пункт 36).
Застосовуючи наведений правовий висновок Верховного Суду до обставин цієї справи, суд у складі колегії суддів зазначає, що відповідно до запису у трудовій книжці за №5 дата прийняття на роботу виправлена закресленням з « 20.01.1981р.» на « 14.01.1981р.». Запис внесений на підставі наказу №6-к від 14.01.1981р. Щодо запису за № 5 у трудовій книжці наявний запис про внесення виправлення, а саме: «Виправленому на « 14» у записі №5 вірити». Запис виконаний інспектором з кадрів та засвідчений його підписом (а.с.30).
Суд у складі колегії суддів зазначає про узгодженість дати розпорядчого документу (наказу про прийняття на роботу) із виправленою датою початку трудового стажу.
Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за №1566/11846 (далі Порядок №22-1), при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів, надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку, а також повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Відповідно до абзацу третього пункту 4.3 розділу IV Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу IV Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Відповідно до абзацу другого пункту 4.7 розділу IV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Зміст наведених правових норм свідчить, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до структурного підрозділу, який здійснює приймання та обслуговування осіб в установленому порядку. Водночас рішення за результатами розгляду заяви ухвалюється на підставі всебічного, повного й об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно з обставинами цієї справи та з урахуванням нормативного регулювання суд у складі колегії суддів зазначає, що підстави для відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача спірних періодів є формальними, тому прийняті пенсійними органами рішення підлягають скасуванню.
Також суд першої інстанції визначив належний та ефективний спосіб поновлення прав позивача, зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи в автотранспортній конторі «ТОРГМОРТРАНС» на посаді водія автомобіля з 14.01.1981р. по 31.10.1984р. та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.04.2025р. про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені в апеляційній скарзі доводи та міркування не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи.
Висновки суду апеляційної інстанції
Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.
Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні фактичних обставин, норм матеріального й процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду та відповідно до статті 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.
З огляду на те, що суд першої інстанції правомірно відніс справу до категорії незначної складності й розглядав її за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.08.2026р. у справі №420/36068/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.
Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Д.С. Терлецький
Суддя: Н.В. Вербицька
Суддя: О.О. Димерлій
Оригінал: reyestr.court.gov.ua