Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №420/1125/26
Суддя: Терлецький Д.С.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/1125/26
Перша інстанція: суддя Марин П.П.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Рух і обставини справи
16.01.2026р. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або позивач) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просила:
визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №155950023666 від 09.10.2025р. про відмову у призначені грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачеві з 25 лютого 2025 р. призначено пенсію за віком. До призначення пенсії позивач працювала на посадах медичного працівника (лікаря-анестезіолога), і її спеціальний стаж роботи на посадах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993р. №909, включно з періодами навчання в середніх спеціальних та вищих закладах освіти, становить понад 30 років, що є достатнім для призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області заперечувало проти задоволення позову, посилаючись на відсутність у позивача необхідного спеціального стажу. Також відповідач вказував, що заяву позивача про призначення грошової допомоги розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, тому саме це територіальне управління має бути належним відповідачем у цій справі.
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалося.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 24.07.2026р. позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №155950023666 від 09.10.2025р. про відмову у призначені грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “»Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати періоди роботи з 01.11.1999р. по 03.05.2002р. та з 04.05.2002р. по 31.12.2003р. в подвійному розмірі та періоди навчання з 01.09.1982р. по 22.07.1983р., з 01.09.1987р. по 28.02.1990р., з 01.09.1990р. по 25.06.1996р. до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.08.2025р. з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
Стягнув з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 331,20 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення окружного адміністративного суду від 24.07.2026р. та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 31.08.2026р.
Обставини справи
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 25.02.2025р. отримує пенсію за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
13.06.2025р. позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо призначення одноразової грошової допомоги, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з принципом екстериторіальності заява передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
20.06.2025р. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийняло рішення №155950023666 про відмову у нарахуванні та виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій (а.с. 49).
У рішенні зазначено, що при розгляді наданих документів та матеріалів пенсійної справи встановлено, що стаж заявника на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» складає 28 років 11 місяців 10 днів.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області листом від 11.07.2025р. «Щодо перегляду відмови про перерахунок пенсії ОСОБА_1 повідомило Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що при розгляді наданих документів та матеріалів пенсійної справи, встановлено, що стаж заявника на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» складає 29 років 10 місяців 27 днів (а.с. 51).
До страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, не зараховані періоди роботи з 01.04.1990р. по 13.08.1990р., з 13.08.1996р. по 30.04.1999р., оскільки довідки №08/1092 від 19.03.2025р., №09/475 від 30.01.2025р. не містять підстав видачі.
08.08.2025р. позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо призначення одноразової грошової допомоги, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з принципом екстериторіальності заява передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
09.10.2025р. Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області прийняло рішення №155950023666 про відмову у нарахуванні та виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій (а.с. 42).
У рішенні зазначено, що відповідно до наданих документів загальний страховий стаж позивача складає 45 років 08 місяців, стаж на посадах робота на яких дає право на призначення пенсії за віком відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» – 29 років 10 місяців 27 днів (а.с. 42).
Вважаючи порушеним своє право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Оцінка суду першої інстанції
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов таких висновків.
До спеціального стажу роботи позивача, який дає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» підлягають зарахуванню:
періоди роботи з 01.11.1999р. по 03.05.2002р. та з 04.05.2002р. по 31.12.2003р. в подвійному розмірі;
періоди навчання з 01.09.1982р. по 22.07.1983р., з 01.09.1987р. по 28.02.1990р., з 01.09.1990р. по 25.06.1996р.
Суд першої інстанції зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати вказані періоди в подвійному розмірі та вказані періоди навчання до спеціального стажу роботи позивача, який дає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та повторно розглянути заяву позивача від 08.08.2025р. з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні суду.
Доводи апеляційної скарги
На обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі також – скаржник) вказує, що суд першої інстанції належним чином не перевірив чи можливо зарахувати до спеціального стажу періоди навчання.
Скаржник вказує на помилковість висновків суду про необхідність зарахування до спеціального стажу періодів роботи в кратному розмірі, наголошуючи на відмінності між обчисленням загального страхового стажу (до якого зараховано періоди роботи лікарем-анестезіологом у кратному розмірі) та спеціального стажу, необхідного для призначення одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
За таких обставин стаж роботи позивача на відповідних посадах на день досягнення пенсійного віку, передбачений пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», становить 29 років 10 місяців 27 днів і є недостатнім для нарахування та виплати вказаної грошової допомоги.
Позиція учасників справи на заявлену апеляційну скаргу
Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, належним чином повідомлене про апеляційний розгляд цієї справи, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося.
Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції
За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша статті 46 Конституції України).
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частина друга статті 46 Конституції України).
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом(частина третя статті 46 Конституції України).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV).
Згідно з абзацом першим пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Відповідно до абзацу другого пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з абзацом третім пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011р. №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі – Порядок №1191).
Згідно з пунктом 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені:
переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993р. №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»;
переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.1992р. №583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення».
Відповідно до пункту 4 Порядку №1191 страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з пунктом 5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків – 35 років, для жінок – 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону №1058-IV, станом на день її призначення.
Згідно з пунктом 7 Порядку №1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з правовими висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 15.06.2022 р. у справі №420/28894/24, за якими для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:
станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);
станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.
Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №155950023666 від 09.10.2025р. стаж на посадах робота на яких дає право на призначення пенсії за віком відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» складає 29 років 10 місяців 27 днів.
У цьому зв`язку суд у складі колегії суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 60 Закону України від 05.11.1991р. №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон №1788-XII) робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно з абзацом першим та абзацом другим пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 08.10.1997р. №303, проведено реорганізацію анестезіологічної служби у складі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров`я. Замість відділень (груп) анестезіології реанімації та відділень реанімації і інтенсивної терапії були створені анестезіологічні відділення або відділення анестезіології, анестезіологічні відділення з ліжками (палатами) для інтенсивної терапії, анестезіологічні групи, відділення інтенсивної терапії, вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії.
Згідно з роз`ясненнями, наданими Міністерством охорони здоров`я і Міністерством праці та соціальної політики України у листах №10.02.11/450 від 28.05.2002р. та №02-886з-08 від 21.06.2002р., період роботи працівників у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії зараховуються до стажу у подвійному розмірі, як це передбачено у статті 60 Закону №1788-XII.
Також відповідно до листа-роз`яснення Пенсійного фонду України №3544-03 при вирішенні питання зарахування у подвійному розмірі періодів роботи у реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я необхідно керуватися спільним листом Міністерства праці і соціальної політики України, Пенсійного фонду України та Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2002р.
Відповідно до цього листа до стажу роботи у подвійному розмірі зараховується час роботи у відділеннях (групах) анестезіології та інтенсивної терапії та відділеннях інтенсивної терапії лікувальних закладів, оскільки наказом Міністерства охорони здоров`я №303 від 08.10.1997р. відділення реанімації, які існували до його введення, перейменовані у відділення (групи) анестезіології та інтенсивної терапії і відділення інтенсивної терапії відповідно до переліку медичних спеціальностей, зареєстрованих ВООЗ, із збереженням функціональних повноважень відділень реанімації.
Отже, до стажу роботи у подвійному розмірі за нормами статті 60 Закону №1788-XII зараховуються періоди роботи: у реанімаційних відділеннях; після перейменування відділень реанімацій відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України №303 від 08.10.1997р. у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії; групах анестезіології та інтенсивної терапії; відділеннях інтенсивної терапії.
З цієї причини робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я, яка виконувалася особою і після 01.01.2004р. зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Суд у складі колегії суддів зазначає, що наведені висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду щодо застосування положень статті 24 Закону №1058-IV та статті 60 Закону №1788-ХІІ, викладеними у постановах від 23.01.2019р. у справі №485/103/17, від 04.12.2019р. у справі № 689/872/17, від 27.02.2020р. у справі №462/1713/17, від 27.04.2023р. у справі №160/14078/22, від 16.04.2026р. у справі №160/27045/24.
Дослідивши відомість Форми РС-право (а.с. 44), суд у складі колегії суддів встановив, що періоди роботи з 01.11.1999р. по 03.05.2002р. на посаді лікаря-анестезіолога палати реанімації анестезіологічного реанімаційного відділення, та з 04.05.2002р. по 31.12.2003р. на посаді лікаря-анестезіолога для надання цілодобової допомоги анестезіологічного відділення зараховані до стажу роботи у подвійному розмірі та у календарному обчисленні становлять 8 років 04 місяці 02 дні.
Отже, ураховуючи приписи Порядку № 1191, суд у складі колегії не вбачає правових підстав для відмови у зарахуванні періодів роботи з 01.11.1999р. по 03.05.2002р. та з 04.05.2002р. по 31.12.2003р. на посаді лікаря-анестезіолога до спеціального стажу роботи позивача у подвійному розмірі, який дає право як на пенсію за вислугу років, так і на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.
Щодо зарахування навчання позивача до стажу, який дає право на виплату грошової допомоги, суд зазначає наступне.
Відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_1 , позивач в період з 01.09.1982р. по 22.07.1983р. навчалась в ПТУ №45 м. Кривий Ріг, з 01.09.1987р. по 28.02.1990р. навчалась у Дніпропетровському республіканському базовому медичному училищі, з 01.09.1990р. по 25.06.1996р. навчалась у Дніпропетровському медичному інституті (Дніпропетровській державній медичній академії).
Згідно із пунктом «д» статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Надаючи оцінку доводам скаржника щодо неможливості урахування періоду навчання до спеціального стажу, ураховує правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 24.12.2019р. у справі №442/4963/17, за якими період навчання позивача в клінічній ординатурі входить до спеціального трудового стажу, що визначає право на пенсію за вислугу років та на виплату грошової допомоги.
Також суд у складі колегії суддів ураховує правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 18.06.2020р у справі №676/3013/17, за якими час проходження строкової військової служби, навчання в навчальному закладі зараховуються до спеціального страхового стажу, який дає право на пенсію за вислугу років та на виплату при призначенні пенсії за віком грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, станом на день її призначення.
Ураховуючи наведені правові висновки Верховного Суду та заважаючи на обставини цієї справи, суд у складі колегії суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, за яким періоди навчання з 01.09.1982р. по 22.07.1983р., з 01.09.1987р. по 28.02.1990р., з 01.09.1990р. по 25.06.1996р. підлягають включенню до спеціального стажу роботи позивача, який дає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.
Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд у складі колегії суддів не встановив підстав для скасування або зміни рішення окружного адміністративного суду від 24.07.2026р.
Висновки суду апеляційної інстанції
Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.
Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні фактичних обставин, норм матеріального й процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду та відповідно до статті 139 КАС України, розподіл судових витрат зміні не підлягає.
З огляду на те, що суд першої інстанції правомірно відніс справу до категорії незначної складності й розглядав її за правилами спрощеного позовного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2026р. у справі № 420/1125/26 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.
Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, які передбачені в пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Д.С. Терлецький
Суддя: Н.В. Вербицька
Суддя: О.О. Димерлій
Оригінал: reyestr.court.gov.ua