Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №420/9016/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №420/9016/26

Суддя: Шляхтицький О.І.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/9016/26

Перша інстанція: суддя Марин П.П.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г. В., Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги ОСОБА_1 , НОМЕР_1 Прикордонного загона Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 у справі № 420/9016/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загона Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправну бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.04.2021, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 04.04.2021, виходячи з фіксованої величини 4447,10 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час проходження військової служби з 01.03.2018 по 04.04.2021 та при звільненні відповідач безпідставно нараховував та виплачував ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення без урахування положень абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. У лютому 2026 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 02.04.2021 в повному обсязі відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та листом від 26.02.2026 за №09/Д-214/260 відповідач відмовив в здійсненні перерахунку індексації. Позивач вважає, що бездіяльність відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати фіксованої суми індексації-різниці з 01.03.2018 по 04.04.2021є протиправною.

Представник відповідача надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що як вбачається із особистої картки грошового забезпечення позивача, з грудня 2018 року відповідачем нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення. Крім того, позовні вимоги стосовно застосування щомісячної індексації-різниці ґрунтуються на положеннях Порядку №1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин. У 2018 році позивачу щомісячна додаткова грошова винагорода за лютий виплачена у березні в розмірі 53,46 грн., а за січень - у лютому в розмірі 3207,68 грн. В подальшому ця винагорода не виплачувалася, оскільки вона скасована (не застосовується) з 01 березня 2018 року, із втратою чинності Інструкцією № 73. Отже, не слід враховувати до грошового забезпечення за березень 2018 року щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 53,46 грн., а врахувати цю винагороду (53,46 грн.) до грошового забезпечення за лютий місяць 2018 року, а виплачені в лютому 3207,68 – за січень 2018 року. Отже, представник відповідача вказує, що грошове забезпечення позивача з урахуванням постійних його складових за березень 2018 року збільшилось на 3116,81 грн (8516,4 грн. - 5399,59 грн.), а не 4447,10 грн, як помилково зазначає позивач, а отже сума 4447,10 грн грн є повністю необґрунтованою.

Короткий зміст та мотиви рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 02.09.2026 у справі № 420/9016/26 адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнив частково.

Визнав протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 19.01.2020 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язав НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 19.01.2020 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у сумі 1346,34 грн на місяць з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у спірний період позивачу не виплачувалась індексація грошового забезпечення.

За наведеного суд першої інстанції виснував, що оскільки у березні 2018 року сума, на яку збільшилось грошове забезпечення позивача у березні 2018 року з урахуванням сталих складових порівняно з лютим 2018 року є меншою, ніж 4463,15 грн., позивач має право на отримання індексації-різниці за період 01.03.2018 по 19.01.2020 у сумі 1346,34 грн на місяць з урахуванням виплачених сум.

Водночас, щодо належної позивачу суми індексації-різниці суд першої інстанції вказав, що згідно з особистою карткою грошового забезпечення та довідкою військової частини НОМЕР_2 № 295 від 13.05.2026 про види грошового забезпечення позивача, розмір грошового забезпечення позивача: у лютому 2018 року становить 5399,59 грн (посадовий оклад 760,00 грн, оклад за військовим званням 65,00 грн, надбавка за вислугу років 288,75 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань 1002,38 грн, надбавка за ОУС, пов`язані з ризиком для життя 114,00 грн, премія 3116,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода 53,46 грн виплачена у березні 2018 року); у березні 2018 року становить 8516,40 грн (посадовий оклад 3170,00 грн, оклад за військовим званням 1020,00 грн, надбавка за вислугу років 1885,50 грн, премія 2440,90 грн). За наведеного суд першої інстанції виснував, що в березні 2018 грошове забезпечення позивача збільшилось на 3116,81 грн в порівнянні з лютим 2018 року.

Щодо періоду задоволення позовних вимог суд вказав, що із рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі № 420/12514/24, яке набрало законної сили вбачається, що з 29.01.2020 відбулося збільшення розміру грошового забезпечення позивача за рахунок перегляду (збільшення) розмірів його посадового окладу та окладу за військовим званням (які обчислювались виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня 2018 року 1762,00 грн) з використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020 року 2102,00 грн та на 01 січня 2021 року 2270,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду представник НОМЕР_1 Прикордонного загона Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції помилково не врахував, що позивач не набув права на отримання індексації-різниці грошового забезпечення оскільки перевищення порогу індексації у 103% відбулось лише у жовтні 2018 року.

Також, не погоджуючись з даним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції при розрахунку суми належної позивачу індексації-різниці грошового забезпечення помилково виснував, що суми щомісячної додаткової грошової винагороди позивача слід враховувати за попередній місяць;

- суд першої інстанції помилково виснував про задоволення позовних вимог за період 01.03.2018 по 19.01.2020 у зв`язку з перерахунком грошового забезпечення позивача на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі № 420/12514/24, що, на переконання суду першої інстанції, призвело до збільшення посадового окладу позивача.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період з 07.12.1994 по 02.04.2021 проходив службу у НОМЕР_1 прикордонному загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України, що підтверджується витягом з послужного списку.

Відповідно до витягу з наказу командира НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України (по стройовій частині) №157-ОС від 02.04.2021, виключено зі списків особового складу прикордонного загону та всіх видів забезпечення старшого прапорщика ОСОБА_1 (П-027633), інспектора прикордонної служби 1 категорії старшого інструктора служби кінологічного забезпечення штабу, звільненого з військової служби в запас наказом начальника прикордонного загону від 16.03.2021 № 129-ос за підпунктом "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Остаточною датою закінчення проходження військової служби вважається 04 квітня 2021 року.

Як зазначає позивач, йому не було здійснено нарахування та виплату у повному обсязі індексації грошового забезпечення (індексація-різниця) за період з 01.03.2018 по 04.04.2021, у зв`язку з чим позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року (надалі - Закон №1282-ХІІ).

Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме, зокрема, 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

На підставі аналізу вищенаведених положень законодавства, можливо дійти висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Ключові питання, які потребують вирішення в контексті розгляду даної справи стосуються:

- уяснення норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення щодо підстав виплати й розміру так званої «індексації-різниці» за період 01.03.2018 по 04.04.2021 позивачу.

Щодо уяснення норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення щодо підстав виплати та розміру так званої «індексації-різниці» за період з 01.03.2018 по 04.04.2021.

З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

У контексті наведеного, апеляційний суд зазначає, що термін «індексація-різниці» фактично запроваджений Верховним Судом у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, як позначення другого виду індексації грошового забезпечення право на яку виникає на підставі абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Як зазначено Верховним Судом у пункті 102 постанови від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Верховний Суд у пункті 106 вказаної постанови виснував, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

Так, Верховний Суд у пункті 108 тієї ж постанов дійшов висновку, що якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 по справі № 400/3826/21, від 28 серпня 2023 року по справі № 420/17338/22, від 28 серпня 2023 року по справі № 420/17338/22, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21.

Таким чином, з метою встановлення наявності у позивача права на отримання суми індексації-різниці, на думку колегії суддів, варто встановити розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року, суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року та порівняти їх.

Колегією суддів з матеріалів справи, зокрема з особистої картки грошового забезпечення позивача за 2018 рік, встановлено, що в лютому 2018 року розмір грошового забезпечення позивача, за виключенням одноразових складових грошового забезпечення, складав 8345,31 грн., а в березні 2018 року розмір грошового забезпечення позивача складав 8441,31 грн.

Відтак, грошове забезпечення позивача збільшилось на 96,00 грн (8441,31 грн - 8345,31 грн).

В свою чергу, необхідно встановити величину приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року: 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3% (величина приросту індексу споживчих цін).

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.

1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.

Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн – 96 грн = 4367,15 грн.

Таким чином сума індексації грошового забезпечення позивача, з урахуванням абз. 4,6 пункту 5 Порядку №1078, підлягала виплаті у фіксованій сумі 4367,15 в місяць.

При цьому, встановлюючи суму підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року суд першої інстанції виходив з того, що розмір грошового забезпечення позивача: у лютому 2018 року становить 5399,59 грн (посадовий оклад 760,00 грн, оклад за військовим званням 65,00 грн, надбавка за вислугу років 288,75 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань 1002,38 грн, надбавка за ОУС, пов`язані з ризиком для життя 114,00 грн, премія 3116,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода 53,46 грн виплачена у березні 2018 року); у березні 2018 року становить 8516,40 грн (посадовий оклад 3170,00 грн, оклад за військовим званням 1020,00 грн, надбавка за вислугу років 1885,50 грн, премія 2440,90 грн). За наведеного суд першої інстанції виснував, що в березні 2018 грошове забезпечення позивача збільшилось на 3116,81 грн в порівнянні з лютим 2018 року.

З аналізу вказаного розрахунку вбачається, що суд першої інстанції враховував щомісячну додаткову грошову винагороду позивача за лютий та березень у попередні місяці.

На необхідність такого обрахунку вказував відповідач у відзиві на позовну заяву, посилаючись на пункт 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ 02.02.2016 № 73 (далі – Інструкція № 73).

Вказаний розрахунок суду першої інстанції та відповідні аргументи відповідача колегія суддів вважає помилковими з огляду на таке.

Відповідно до пункту 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ 02.02.2016 № 73 (далі – Інструкція № 73), винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників.

Проте, в особовій картці грошового забезпечення та заробітної плати за 2018 рік (а.с. 26 зворот, т. 1) зазначено лише нарахування позивачу грошового забезпечення та дані усіх утримань із грошового забезпечення, а у пункті 6 Інструкції № 73, на який посилався відповідач у відзиві на позовну заяву, зазначається лише про виплату винагороди, а не нарахування.

Отже, зазначені суми щомісячної додаткової грошової винагороди підлягали врахуванню у тому місяці, в якому такі вказані у вищевказаній довідці.

Тотожні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.04.2026 у справі 380/2810/24, від 23.12.2025 у справі № 420/35557/23.

Щодо періоду виплати індексації-різниці грошового забезпечення позивачу.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просив здійснити виплату спірної індексації за період з 01.03.2018 по 04.04.2021, тобто за період проходження служби.

Водночас, в оскаржуваному рішенні щодо періоду задоволення позовних вимог суд першої інстанції вказав, що із рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі № 420/12514/24, яке набрало законної сили вбачається, що з 29.01.2020 відбулося збільшення розміру грошового забезпечення позивача за рахунок перегляду (збільшення) розмірів його посадового окладу та окладу за військовим званням (які обчислювались виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня 2018 року 1762,00 грн) з використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020 року 2102,00 грн та на 01 січня 2021 року 2270,00 грн.

За наведеного суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги за період з 01.03.2018 по 19.01.2020.

Колегія суддів вважає помилковими наведені вище висновки суду першої інстанції про те, що сума індексації залежить від встановлення права позивача на підвищення грошового забезпечення (справа № 420/12514/24), з огляду на таке.

Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі № 420/12514/24, визнано протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, премії та одноразової допомоги при звільненні за період з 29.01.2020 по 02.04.2021 виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідні тарифні коефіцієнти, без врахування положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (в редакції чинній з 29.01.2020) та зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 02.04.2021, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, премії та одноразової допомоги при звільненні, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01.01.2020 та Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.

Апеляційний суд зауважує, що проведення перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 02.04.2021 виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня календарного року жодним чином не впливає на можливість припинення виплати спірної індексації-різниці грошового забезпечення, адже у розумінні законодавчих приписів не є підвищенням тарифних ставок (окладів) позивачу.

Наявність у спірних правовідносинах рішення у справі № 420/12514/24 свідчить лише про відновлення права військовослужбовця на отримання належного грошового забезпечення, а не про підвищення Урядом тарифних ставок (окладів) військовослужбовця.

За змістом абзацу 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, індексація-різниця виплачується до наступного підвищення посадового окладу за рішенням Уряду чи до дня звільнення з військової частини.

Вказаний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 19.02.2025 по справі № 420/2653/24.

Таким чином, сума індексації грошового забезпечення позивача, з урахуванням абз. 4,6 пункту 5 Порядку №1078, підлягала виплаті у фіксованій сумі 4367,15 в місяць за період з 01.03.2018 по 04.04.2021.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для частково задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд помилково дійшов висновку про суму індексації-різниці грошового забезпечення позивача та періоду, за який така підлягає виплаті.

У силу п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, а також те, що при постановлені оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до її неправильного вирішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити.

У задоволенні апеляційної скарги НОМЕР_1 Прикордонного загона Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) слід відмовити.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу НОМЕР_1 Прикордонного загона Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 у справі № 420/9016/26 – змінити, виклавши другий та третій абзаци резолютивної частини рішення у новій редакції:

«Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.04.2021 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078.

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.04.2021 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у сумі 4367,15 грн на місяць з урахуванням виплачених сум.».

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 у справі № 420/9016/26 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

СуддіГ.В. Семенюк А.Г. Федусик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua