Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №160/20226/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №160/20226/25

Суддя: Ясенова Т.І.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 160/20226/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року (суддя Кучма К.С.) в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» про відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулосья до адміністративного суду із адміністративним позовом до Акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків», в якому просить стягнути з відповідача на користь Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період грудень 2024 року - червень 2025 року за Списком №1 у сумі 1 272 305,94 грн. та за Списком №2 у сумі 173 781,57 грн.. на загальну суму 1 446 087,51 грн. на р/р НОМЕР_1 , відкритий у філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов`язаний був сплатити суму по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період грудень 2024 року - червень 2025 року за Списком №1 у сумі 1 272 305,94 грн. та за Списком №2 у сумі 173 781,57 грн. на загальну суму 1 446 087,51 грн., згідно із розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій. Проте, зазначену суму зобов`язання не сплачено, тому за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 1 446 087,51 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що додатки до позову не містять доказів направлення вищезазначених розрахунків відповідачу і тому твердження позивача про те, що розрахунки були направлені відповідачу належним чином є безпідставними та не підтверджені належними та допустимими доказами у цій справі. Вважати їх узгодженими, як зазначає позивач, немає підстав. Строк сплати АТ ДЗПВ розрахунків за грудень 2024 року - червень 2025 року за Списком №1 у сумі 1 272 305,94 грн та за Списком №2 у сумі 173 781,57 грн на загальну суму 1 446 087,51 грн є таким, що не настав, оскільки вони є неузгодженими, не обов`язковими до сплати для відповідача. Залишок заявленої суми до стягнення в розмірі 31 460,32 грн взагалі не підтверджений розрахунками і заявлений позивачем до стягнення безпідставно.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» зареєстровано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та як платник, що відшкодовує витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно із довідки-розрахунку заборгованості зі сплати сум по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсії щодо відповідача в наявності заборгованість у розмірі 1 272 305,94 грн. за період грудень-червень 2025 року за Списком №1.

Згідно із довідки-розрахунку заборгованості зі сплати сум по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсії щодо відповідача в наявності заборгованість у розмірі 173 781,57 грн. за період грудень-червень 2025 року за Списком №2.

В матеріалах справи наявні відповідні розрахунки витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та Списком №2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач направляв відповідачу розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій листами від 06.01.2025 №1458/Р, від 10.01.2025 №3004/Р, від 08.01.2025 №2256/Р, від 26.01.2025 №3783/Р, від 29.01.2025 №3767/Р, від 17.01.2025 №3349/Р, від 02.01.2025 №43/Р, від 31.01.2025 №3922/Р, від 07.01.2025 №2107/Р, від 03.01.2025 №110/Р, від 06.02.2025 №4521/Р, 06.03.2025 №5940/Р, від 06.03.2025 №6933/Р, від 04.03.2025 №5399, від 11.03.2025 №7394/Р, від 03.03.2025 №5165/Р, від 06.03.2025 №6703/Р, від 07.04.2025 №9007/Р, від 07.04.2025 №9036/Р, від 02.04.2025 №8489/Р, від 01.04.2025 №7957/Р, 05.05.2025 №9642/Р, від 03.06.2025 №10478/Р.

Докази оскарження вказаного розрахунків в матеріалах справи відсутні, заперечення щодо його змісту, порядку оплати тощо в ході судового розгляду в цій справі не заявлені.

Відповідно, розрахунок вважається узгодженим.

Вважаючи наявною за відповідачем заборгованість у заявленому до стягнення розмірі позивач звернувся з цим позовом про її стягнення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Особливості відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовані Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі - Інструкція), що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону №400/97-ВР визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону №400/97-ВР).

Положеннями частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, на відповідача покладено обов`язок покривати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам відповідача відповідно до п.п. «а», «б»-«з» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №1, 2).

Згідно із п. 6.1 ч. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції №21-1).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції №21-1).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції №21-1).

Відповідно до матеріалів справи відповідачем не сплачено кошти, призначені на покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють у АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків», за період грудень 2024 року - червень 2025 року за Списком №1 у сумі 1 272 305,94 грн та за Списком №2 у сумі 173 781,57 грн на загальну суму 1 446 087,51 грн.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області надіслано відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій для відшкодування пільгових пенсій за період грудень 2024 року - червень 2025 року, що підтверджено матеріалами справи.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона Крим). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 Інструкції №21-1).

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «а», «б»-«з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за Списками №1 та №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов`язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом після 1 січня 2004 року, не пов`язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом №1058-IV).

За таких обставин, з урахуванням того, що відповідачем не було надано доказів сплати коштів, призначених на покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених застрахованим особам, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з Акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період грудень 2024 року - червень 2025 року за Списком №1 у сумі 1 272 305,94 грн та за Списком №2 у сумі 173 781,57 грн на загальну суму 1 446 087,51 грн.

Також колегія суддів зазначає, що єдиним документом, на підставі якого відповідач має нести обов`язок згідно з чинним законодавством по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, є розрахунок відповідного органу ПФУ, згідно з яким виплачено відповідні кошти пенсіонерам.

Доводи скаржника щодо не підтвердження належними доказами заявленої до відшкодування сум не є обґрунтованими, адже судом апеляційної інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було направлено відповідачеві розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період з грудень 2024 року - червень 2025 року за Списком №1 у сумі 1 272 305,94 грн та за Списком №2 у сумі 173 781,57 грн на загальну суму 1 446 087,51 грн.

Відповідні докази долучені позивачем до як до позову так і до відзиву на апеляційну скаргу.

Судом також встановлено, відповідачем не заперечується, що вказана сума витрат самостійно не сплачена, також скаржником не підтверджено, що розрахунки оскаржувалися в установленому законом порядку. Відтак заявлена сума витрат на виплату та доставку пенсій підлягає стягненню в судовому порядку.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua