Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №280/3547/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: праці

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №280/3547/25

Суддя: Іванов С.М.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 280/3547/25

Головуючий суддя І інстанції – Богатинський Б.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2025 в адміністративній справі №280/3547/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ХЕТ» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа: Головне управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІН ХЕТ» звернулось до суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа: Головне управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 933/11/28/РРО/45051521/ДПС/ТД-ФС від 06 березня 2025 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІН ХЕТ» штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 80000,00 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2025 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ХЕТ» було задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 933/11/28/РРО/45051521/ДПС/ТД-ФС від 06 березня 2025 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІН ХЕТ» штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 80000,00 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що спірна постанова була прийнята правомірно, оскільки позивач допустив до роботи неоформленого працівника.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, наказом Головного управління ДПС України у Кіровоградській області № 133-п від 29.01.2025 призначено проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Хет» за адресою об`єкта торгівлі: Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул. Соборна, буд. 34/32. Фактичну перевірку було призначено строком, що не перевищує 10 діб, дата початку перевірки 29.01.2025.

05.02.2025 Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці отримано акт фактичної перевірки 31.01.2025 №933/11/28/РРО/45051521, складений Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, за наслідками проведення у період з 29.01.2025 фактичної перевірки господарської одиниці магазину, який розташований за адресою: Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул. Соборна, буд.34/32.

Фактичною перевіркою встановлено порушення законодавства про працю в частині допущення до роботи без оформлення трудових відносин ОСОБА_1 .

Постановою Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 933/11/28/РРО/45051521/ДПС/ТД-ФС від 06 березня 2025 року на позивача накладено штраф у розмірі 80000,00 грн. за порушення вимог статті 24 КЗпП України.

Вважаючи постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №933/11/28/РРО/45051521/ДПС/ТД-ФС від 06 березня 2025 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 80000,00 грн., прийнята не у відповідності до вимог чинного законодавства України, без врахування фактичних обставин.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.

Зі змісту зазначених правових приписів видно, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю може здійснюватись податковими органами на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Водночас, повноваження щодо притягнення до відповідальності за порушення трудового законодавства надані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу;

6-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом;

6-3) при укладенні трудового договору з домашнім працівником;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписами ст. 265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків (крім випадків, якщо платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків є сам працівник) - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю і зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі- Порядок №509) визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами третьою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи).

Відповідно до п.2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Пунктом 3, 4 Порядку №509 встановлено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Зі змісту зазначених правових приписів видно, що при прийнятті працівника на роботу, на роботодавця покладається обов`язок по оформленню з ним трудового договору.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Недотримання вказаної вимоги є порушенням трудового законодавства та є підставою для накладення на роботодавця штрафу.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття спірної постанови були висновки відповідача про допущення позивачем до роботи неоформленого працівника ОСОБА_1 станом на 29.01.2025 (дату проведення перевірки).

Так, з матеріалів справи видно, що відповідно до наказу позивача №239-к/тр від 15 листопада 2024 р. ОСОБА_1 прийнятий на роботу з 18 листопада 2024 р.

Також, 15.11.2024, позивачем подано до органів ДПС повідомлення про прийняття ОСОБА_1 на роботу з 18.11.2024.

Отже, з зазначених обставин справи видно, що між позивачем та ОСОБА_1 були належним чином оформлені трудові відносини починаючи з 18.11.2024.

При цьому, доказів, які б спростовували наведені обставини, відповідачем, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, до суду подано не було.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем не надано під час перевірки податковим органом відповідної інформації щодо трудових відносин з ОСОБА_1 , то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

З матеріалів справи видно, що у наданих позивачем та відповідачем копіях акта фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ХЕТ» від 31.01.2025 №933/11/28/РРО/45051521 містяться розбіжності.

Так, у наданій Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області копії акта фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ХЕТ» від 31.01.2025 №933/11/28/РРО/45051521 містяться висновки про порушення позивачем положень трудового законодавства, а саме допуск працівника без подання повідомлення про прийняття на роботу та оформлення трудового договору.

При цьому, надана позивачем до позовної заяви копія цього ж акта, вручена під час фактичної перевірки, вказаних висновків не містить.

В свою чергу, з матеріалів справи видно, що на запит податкового органу позивачем 07.02.2025 (в межах строку перевірки) надіслано на адресу Головного управління ДПС у Кіровоградській області лист про надання інформації та документів вих. № 07-02/2025-1 від 07.02.2025, до якого додано, зокрема, копію повідомлення про прийняття працівника на роботу від 15.11.2025 з квитанцією № 2 про прийняття пакету документів від 16.11.2024, реєстраційний номер 9347494900.

Таким чином, наведені твердження відповідача не підтверджують встановлених фактів порушення позивачем вимог вищенаведеного трудового законодавства, а саме: допуску позивачем до роботи працівника без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця та без попереднього повідомлення про прийняття його на роботу.

Отже, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірна постанова відповідача була прийнята останнім протиправно, а тому підлягає скасуванню.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2025 в адміністративній справі №280/3547/25 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua