Суд: Харківський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №639/2713/26
Суддя: Бобко Т. В.
Справа № 639/2713/26
Провадження № 2/635/5570/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Бобко Т.В.,
секретар судового засідання Загайко Г.Я.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр»,
представники позивача - Ткаченко Марія Миколаївна, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Позивач ТОВ «Коллект центр», в інтересах якого діє представник Ткаченко М.М., звернувся до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_3 , яким просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитними договорами № 4766439 від 16 червня 2021 року та № 4183501 від 20 травня 2021 року у загальному розмірі 54153,14 гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 16000,00 гривень.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на таке.
16 червня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_3 було укладено договір № 4766439.
Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Згідно з п.1.2 договору, сума кредиту становить 5000 гривень.
Відповідно до п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 1875,00 гривень, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно з п. 1.6. договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Умовами кредитного договору передбачена видача кредитних коштів позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на картковий рахунок.
Відповідно до Розділу 2, сторонами узгоджені умови, щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо.
Договір передбачає, що позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.
Сторонами кредитного договору узгоджено, що позичальник відповідає перед кредитодавцем за зобов`язаннями, що випливають з цього договору, всіма коштами та майном, що йому належать на праві власності (у т.ч. часткової та сумісної), на які відповідно до законодавства може бути звернено стягнення. У разі прострочення позичальником виконання зобов`язань зі сплати заборгованості, кредитодавець має право, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, якщо такі складались), нарахувати проценти за стандартною ставкою, визначеною цим договором, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 6.1. договору, цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця.
Відповідно до п. 6.3. договору, приймаючи пропозицію кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) кредитодавцем, що розміщені на сайті кредитодавця та є невід`ємною частиною цього договору.
Згідно з п. 6.4. договору, укладення кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.
Відповідно до п. 6.5. договору, цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Усі платежі за договором повинні здійснюватися позичальником шляхом переказу коштів товариству у валюті кредиту в строки та на умовах, встановлених цим договором.
20 травня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_3 було укладено договір № 4183501.
Відповідно до умов кредитного договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС кредитодавеця, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок «CreditPlus». Ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет/мобільний застосунок «CreditPlus», в порядку передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки кредитодавецем правильності введення коду, направленого кредитодавецем на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході (в т.ч. через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно пароля входу до особистого кабінету/мобільного застосунку «CreditPlus».
На умовах, встановлених договором, кредитодавець надає споживачу кредит у розмірі 4500,00 гривень, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Кредитним договором, встановлено, що тип кредиту - кредит; строк кредиту 22 дні.
За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до умов кредитного договору у вигляді стандартної процентної ставки, яка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту.
Сторони цього договору, також узгодили, що грошові кошти кредиту надаються кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника.
Також, сторони домовились, що несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно чинного законодавства України, цього договору, а також, що порушенням умов цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.
Кредитним договором передбачено, що внесення змін та доповнень до цього договору оформлюється шляхом підписання сторонами додаткових договорів/угод.
Відповідач не виконує зобов`язання за кредитними договорами, кредитні кошти не повертає, проценти не сплачує, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку.
16 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 16/12-2021-43, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників за кредитними договорами, зокрема за кредитним договором № 4766439.
30 грудня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 30-12/2021-21, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників за кредитними договорами, зокрема за кредитним договором № 4183501.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників за кредитними договорами, зокрема за кредитними договорами № 4766439 та № 4183501.
Отже, ТОВ «Коллект центр» отримало право вимоги до відповідача за кредитними договорами № 4766439 та № 4183501.
Загальний розмір заборгованості з повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 4766439 від 16 червня 2021 року, що підлягає стягненню з відповідача становить 39925,00 гривень, з яких:
-заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5000,00 гривень;
-заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 34375,00 гривень;
-заборгованість за комісіями - 550,00 гривень.
Загальний розмір заборгованості з повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 4183501 від 20 травня 2021 року, що підлягає стягненню з відповідача становить 14228,14 гривень, з яких:
-заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4500,00 гривень;
-заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 9576,00 гривень;
-інфляційні збитки - 131,43 гривень;
-нараховані 3% річних - 20,71 гривень.
Загальний розмір заборгованості за вищевказаними договорами, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 54153,14 гривень.
Аргументи учасників справи
15 вересня 2026 року від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування відзиву відповідач зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з позовом позивач не надав жодних належних, допустимих та достовірних доказів укладення між відповідачем та первинним кредитором кредитного договору, підписання його відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису чи одноразового ідентифікатора відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», а також доказів фактичного перерахування коштів відповідачу.
Підтвердженням відсутності у позивача первинних розрахункових документів є факт подання ним клопотання про витребування доказів (виписок) з АТ КБ «ПриватБанк», яке було задоволено ухвалою суду. Оскільки на момент звернення до суду позивач не мав у своєму розпорядженні доказів надання кредиту, позовні вимоги ґрунтуються на припущеннях, що прямо суперечить частині 6 статті 81 ЦПК України, згідно з якою доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, у разі припущення, що категорично заперечується відповідачем), що між сторонами існували спірні правовідносини, позивачем пропущений 3-річний строк звернення до суду з цим позовом. Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.
Позивач посилається на обставини нібито перерахування коштів за травень та червень 2021 року.
Відповідач з 2021 року не здійснював жодних платежів на користь первинного чи нового кредитора, не підписував актів звірки та жодним чином не вчиняв дій, що свідчать про визнання боргу у розумінні статті 264 ЦК України, які б переривали перебіг позовної давності.
З урахуванням норм чинного законодавства України, зокрема нормативно-правових актів щодо відновлення та обчислення перебігу строків позовної давності, 3-річний строк для звернення до суду з вимогами щодо правовідносин, які виникли у травні-червні 2021 року, сплив. Позивач є професійним учасником ринку фінансових послуг, не має суб`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду, а отже, пропуск строку звернення відбувся без поважних причин.
Враховуючи вищенаведене відповідач просить застосувати наслідки спливу позовної давності до вимог позивача та відмовити у задоволенні позову.
21 вересня 2026 року від представника позивача ТОВ «Коллект центр» - Чайковської М.І. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначає, що відзив є необґрунтованим, не спростовує підстави, які зазначені в позовній заяві та не підлягає взяттю до увагу, з огляду на таке.
Договори № 4766439 від 16 червня 2021 року та № 4183501 від 20 травня 2021 року були укладені згідно з пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Для підписання Договорів був сформований, надісланий та введений позичальником одноразовий ідентифікатор, який генерується для підписання заявки/договору після того як клієнт на веб-сайті натискає відповідну кнопку.
Отже, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, та ввів одноразовий ідентифікатор, який отримав на зазначений ним номер мобільного телефону, з метою підписання кредитного договору.
Договір про споживчий кредит № 4766439 від 16 червня 2021 року підписаний позичальником електронним цифровим підписом J89966 (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою смс-повідомлення на телефонний номер, зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.
У зв`язку з цим, кредитодавцем було складено Довідку про ідентифікацію, що була додана до позовної заяви, відповідно до якої ОСОБА_3 уклав з ТОВ «Мілоан» договір № 4766439 від 16 червня 2021 року шляхом підписання його аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора J89966, який 16 червня 2021 року було направлено на вказаний ним номер телефону НОМЕР_1 .
Договір про надання споживчого кредиту № 4183501 від 20 травня 2021 року було підписано позичальником електронним цифровим підписом М896498 (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою смс-повідомлення на телефонний номер, зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця. Відповідним ідентифікатором було підписано Договір, Додаток №1 до Договору та Паспорт споживчого кредиту.
Отже, позивачем належним чином підтверджено факт укладення кредитних договорів шляхом підписання їх електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Крім того, на виконання укладених договорів кредитодавцем було здійснено перерахування грошових коштів за реквізитами банківської картки, вказаними позичальником на сайті кредитодавця.
Відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції Liqpay до договору № 4766439 вбачається, що на картку № НОМЕР_2 був здійснений переказ грошових коштів у розмірі 5000,00 гривень від 16 червня 2021 року, тобто 16 червня 2021 року відбулось перерахування грошових коштів у сумі 5000,00 гривень від платника ТОВ «Мілоан», згідно договору № 4766439 на номер картки НОМЕР_2 , яку вказав позичальник при заповненні форм на сайті кредитодавця.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки до договору № 4183501 вбачається, що на картку № НОМЕР_2 був здійснений переказ грошових коштів у розмірі 4500,00 гривень від 20 травня 2021 року.
До матеріалів справи, на виконання ухвали суду, АТ КБ «Приватбанк» була надана виписка, на підтвердження факту видачі кредитних коштів позичальнику за договорами із зазначенням суми та дати договору. Виписка оформлена та завірена відповідальною особою належним чином.
Інформація надана АТ КБ «Приватбанк» містить всі ідентифікаційні дані власника картки - відповідача ОСОБА_3 , фінансовий номер телефону, на який відправлялась інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_2 за відповідний період отримання кредитних коштів за договорами, +380931433754. Вказаний номер телефону є актуальним номером телефону відповідача, зокрема він зазначений ним в відзиві на позовну заяву.
Виписка містить інформацію про зарахування на карту ОСОБА_3 16 червня 2021 року 5000,00 гривень та 20 травня 2021 року 4500,00 гривень на виконання умов укладених договорів. Виписка є додатковим належним доказом отримання кредитних коштів за договорами.
Відповідачем не долучено жодного належного та допустимого доказу на спростування доводів та тверджень, викладених позивачем. Також відповідачем не надано жодного доказу того, що ним оспорювався зазначений вище кредитний договір раніше. Крім того, отримавши позовну заяву відповідач зустрічного позову щодо оспорення зазначеного кредитного договору щодо його не укладення, не подав. Отже, укладений кредитний договір не оспорювався та не визнавався судом недійсним.
Також відповідач не був позбавлений можливості відповідно до умов договору відмовитися від договору протягом 14 календарних днів від дати його укладення шляхом повідомлення кредитора в письмовій формі з одночасним поверненням грошових коштів, одержаних згідно з цим договором та сплати процентів за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором. Проте, у вказаний строк відповідач від договору не відмовлявся, жодних заперечень щодо його змісту не висловлював, що свідчить про його згоду з умовами укладеного договору.
Також безпідставними є посилання відповідача на перевірку строків позовної давності. Так договори містять погоджені умови щодо пролонгації дії договору. Отже, строк позовної давності щодо пред`явлення вимог про стягнення заборгованості за такими договорами не минув.
Зокрема, пунктом 12 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України чітко передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (строк дії карантину введеного Урядом України, у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) становив з 12.03.2020 по 01.07.2023).
У Постанові Верховного Суду від 7 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 Верховний Суд надав роз`яснення, що у пункті 12 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року N 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Також, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
У відповідності до частини 3 статті 263 ЦК України від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Відповідно, запровадження на території України карантину і введення воєнного стану припадають на період у який позивач мав би реалізувати своє право на звернення до суду.
Закон України «Про внесення змін до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» від 14.05.2025 набрав чинності 04.09.2025, тож не розповсюджується на вимоги позовної заяви, оскільки на відповідний період було зупинено строк позовної давності, а закон не має зворотної дії в часі.
Отже, посилання відповідача на пропущення строку позовної давності щодо будь якої вимоги позивача є безпідставним та необґрунтованим, а підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності відсутні.
З огляду на вищенаведене, оскільки фінансові установи, правонаступником яких за договором факторингу та відступлення права вимоги є позивач, виконали всі передбачені кредитним договором умови щодо надання відповідачу кредитних коштів, а останній, за укладеними договорами вказані грошові кошти отримав, однак свої зобов`язання щодо їх повернення відповідно до умов договору не виконав, хоча таку можливість мав, але без поважних причин цього не зробив, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним кредитним договором, а отже вимога позивача про стягнення заборгованості за основною сумою боргу кредиту та заборгованості за відсотками ґрунтується на вимогах закону, а відтак підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того ТОВ «Коллект Центр» заборгованість не нараховував, а звернувся до суду з позовом до боржника про стягнення заборгованості виключно з сумою, яка була передана в рамках підписаного договору про відступлення права вимоги.
Рух справи
Ухвалою судді Новобаварського районного суду міста Харкова від 01 квітня 2026 року зазначену справу передано за підсудністю до Харківського районного суду Харківської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2026 року, зазначена справа передана в провадження судді Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29 квітня 2026 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02 червня 2026 року задоволено клопотання представника позивача ТОВ «Коллект Центр» - Ткаченко М.М. про витребування доказів; витребувано інформацію у АТ КБ «ПриватБанк».
На виконання ухвали Харківського районного суду Харківської області від 02 червня 2026 року, 19 червня 2026 року до суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла запитувана інформація.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18 вересня 2026 року задоволено заяву представника позивача ТОВ «Коллект центр» - Хмельницького А.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; забезпечено участь представника позивача ТОВ «Коллект центр» - Хмельницького А.М. у судовому засіданні, яке призначено на 23 вересня 2026 року о 10:30 та у подальших судових засіданнях.
Участь у справі сторін та інших учасників справи
Представник позивача ТОВ «Коллект центр» - Хмельницький А.М. у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 16 червня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_3 було укладено договір про споживчий кредит № 4766439, який підписаний ОСОБА_3 електронним підписом одноразовим ідентифікатором J89966.
Відповідно до пункту 1.1. договору № 4766439, кредитодавець зобов`язався на умовах визначених цим договором, на строк визначений пунктом 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у пункті 1.2. договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Пунктами 1.2.,1.3.,1.4. договору № 4766439 передбачено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,00 гривень. Кредит надається строком на 30 днів з 16 червня 2021 року. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 16 липня 2021 року.
Пунктом 1.5.1. договору № 4766439 встановлено, що комісія за надання кредиту: 550,00 гривень, яка нараховується за ставкою 11,00% від суми кредиту одноразово.
Відповідно до пункту 1.5.2. проценти за користування кредитом: 1875,00 гривень, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно пункту 1.6. договору № 4766439, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Тип процентної ставки за цим договором: фіксована (пункт 1.7. договору № 4766439).
Згідно з пунктом 2.1. договору № 4766439 кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до пункту 2.3.1.1. договору № 4766439 позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, для чого має зокрема сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту, що визначається як відсоток від суми наданого кредиту, такі: сплата комісії у розмірі 3,00% дає можливість здійснити пролонгацію на 3 дні; сплата комісії у розмірі 5,00% дає можливість здійснити пролонгацію на 7 днів; сплата комісії у розмірі 10,00% дає можливість здійснити пролонгацію на 15 днів.
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою, визначеною п.1.5.2. договору.
Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Так збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в пункті 1.6. договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах (пункт 2.3.1.2).
Зі змісту анкети-заяви на кредит № 4766439 від 16 червня 2021 року слідує, що відповідачем було здійснено процедуру реєстрації та подання заяви на отримання кредиту, а також пройдено етапи перевірки та верифікації особи. Зокрема, у документі відображено послідовність дій під час оформлення кредиту, включаючи заповнення заяви, автоматичну перевірку, скоринг, перевірку у БКІ, скоринг, підписання договору, що свідчить про успішне проходження відповідачем процедур ідентифікації та верифікації, необхідних для укладення кредитного договору в електронній формі. Також у анкеті-заяві ОСОБА_3 вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , адресу електронної пошти, місце реєстрації/проживання та соціальний статус.
За даними довідки про ідентифікацію, складеної ТОВ «Мілоан», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , з яким укладено договір № 4766439 від 16 червня 2021 року, ідентифікований ТОВ «Мілоан»; акцепт договору позичальником - підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора J89966 від 16 червня 2021 року, направленого на номер телефону НОМЕР_1 .
ТОВ «Мілоан» повністю виконало свої зобов`язання за договором про споживчий кредит № 4766439 від 16 червня 2021 року та надало відповідачу кредит на умовах та розмірі, передбачених цим договором, відповідач кредит отримав, про що свідчать дані квитанції № 5b3d3b6d-3134-4ac9-98b9-e2055e2cc159_637594615310700484 ID1678727226 від 16 червня 2021 року про перерахування коштів у розмірі 5000,00 гривень згідно договору № 4766439 на платіжну картку № НОМЕР_2 .
Відповідно до інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 02 червня 2026 року, на ім`я ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , номер телефону НОМЕР_1 був/є фінансовим та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_3 .. Як слідує з наданої банком виписки, 16 червня 2021 року на картку відповідача № НОМЕР_2 було зараховано грошові кошти у розмірі 5000,00 гривень.
Відповідач грошові кошти отримав, але свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконав, у результаті чого станом на 14 вересня 2021 року виникла заборгованість, яка підтверджена відомостями ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 4766439 від 16 червня 2021 року, у розмірі 22425,00 гривень з яких:
- сума заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000,00 гривень;
- сума заборгованості за процентами, які нараховані з 16 червня 2021 року по 14 вересня 2021 року, в розмірі 16875,00 гривень;
- сума заборгованості по комісії в розмірі 550,00 гривень.
16 грудня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали Договір факторингу № 16/12-2021-43, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло право грошової вимоги до боржників, що належить ТОВ «Мілоан», та набуло статусу Нового Кредитора за договорами про надання фінансових послуг, укладених між ТОВ «Мілоан» та Боржниками.
Згідно Реєстру боржників до Договору факторингу № 16/12/-2021-43 від 16 грудня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором № 4766439 в розмірі 22425,00 гривень.
ТОВ «Вердикт Капітал» складено розрахунок заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 4766439 станом на 10 січня 2023 року відповідно до якого загальна заборгованість складає 39925,00 гривень з яких:
- сума заборгованості по основній сумі кредиту в розмірі 5000,00 гривень;
- сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги в розмірі 16875,00 гривень;
- сума заборгованості по комісії в розмірі 550,00 гривень;
- сума заборгованості за нарахованими за період з 16.12.2021 по 23.02.2022 відсотками в розмірі 17500,00 гривень.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» до боржників, зазначених у Реєстрі Боржників, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за кредитними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.
Згідно Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором № 4766439 в розмірі 39925,00 гривень.
За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором № 4766439 від 16 червня 2021 року від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «Коллект Центр».
20 травня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_3 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна», було укладено договір № 4183501 про надання споживчого кредиту. Ідентифікація споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету (п. 1.1 договору).
Договір № 4183501 про надання споживчого кредиту підписано відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора М896498.
Відповідно до пункту 1.2. кредитного договору № 4183501 на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Згідно з пунктами 1.3., 1.4. кредитного договору № 4183501 сума кредиту (загальний розмір) складає: 4500,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту - 22 дні. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього договору (п. 1.4 договору).
Відповідно до пункту 1.5. кредитного договору № 4183501, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до таких умов: стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4. цього договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки, у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 договору, у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 договору; знижена процентна ставка 0,01% в день та застосовується відповідно до таких умов. Якщо споживач у межах строку, визначеного у п.1.4 договору, або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач, як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою за звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.
У пункті 2.1. кредитного договору № 4183501 сторонами погоджено, що кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 .
Відповідно до пункту 2.4. кредитного договору № 4183501 кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно з пунктом 2.1. договору.
Відповідно до пункту 3.1. кредитного договору № 4183501, нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.
Пунктом 4.1 кредитного договору № 4183501 передбачено, що строк кредиту може бути продовжено:
- за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. договору (22 дні), якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2. (пп. 4.2.1 - 4.2.4) договору;
- в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) договору.
Згідно п. 4.2 кредитного договору № 4183501 споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до пп.4.2.2. Договору.
Пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем. Якщо споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, споживач зобов`язаний повідомити про це товариство в один із вказаних нижче способів:
- перед здійсненням платежу здійснити в особистому кабінеті дії, що направлені на часткове повернення заборгованості за кредитом, а саме натиснути в особистому кабінеті в розділі «Мої кредити» клавішу «внести платіж» в меню «часткове погашення кредиту»; або
- протягом 24 годин з моменту внесення платежу направити на поштову скриньку товариства info@creditplus.ua (в тому числі з використанням сервісу направлення повідомлень товариству, що розміщений на веб-сайті в розділі «зворотній зв`язок» вибравши категорію звернення «часткове погашення без пролонгації») повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в часткове погашення заборгованості за кредитом, з обов`язковою вказівкою в такому повідомлені номеру та дати цього договору та суми здійсненого платежу.
В іншому разі здійснений споживачем платіж буде розцінений товариством як пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом.
Товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті/зазначені в договорі.
У випадку акцептування товариством пропозиції (оферти) споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення споживачем дій, зазначених в пп.4.2.2 цього пункту договору, та нова дата повернення кредиту відображається в особистому кабінеті.
Відповідно до п. 4.3 кредитного договору № 4183501 сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп. 4.2.2- 4.2.4. договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп.4.3.1 договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонтації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку передбаченому п. 4.2. договору.
20 травня 2021 року ОСОБА_3 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора М896498 підписав паспорт споживчого кредиту, у якому визначені основні умови кредитування: сума/ліміт кредиту 4500,00 гривень, строк кредитування 22 дні з можливістю пролонгації та автопролонгації, стандартна процентна ставка - 693,50% річних (1,90% в день), знижена процентна ставка: 3,65% річних (0,01% в день), тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» № 7/17461 від 10 листопада 2025 року згідно з договором з ТОВ «Авентус Україна», було успішно перераховано кошти на користь фізичних осіб, зокрема на користь ОСОБА_3 на суму 4500,00 гривень, № транзакції 946282734, на картку НОМЕР_2 , номер замовлення № 4183501.
Відповідно до інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 02 червня 2026 року, на ім`я ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , номер телефону НОМЕР_1 був/є фінансовим та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_3 .. Як слідує з наданої банком виписки, 20 травня 2021 року на картку відповідача № НОМЕР_2 було зараховано грошові кошти у розмірі 4500,00 гривень.
Відповідач грошові кошти отримав, але свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконав, у результаті чого станом на 29 грудня 2021 року виникла заборгованість, яка підтверджена розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Авентус Україна» за кредитним договором № 4183501 від 20 травня 2021 року, у розмірі 14076,00 гривень з яких:
- сума заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4500,00 гривень;
- сума заборгованості за процентами, які нараховані з 20 травня 2021 року по 01 жовтня 2021 року, в розмірі 9576,00 гривень.
30 грудня 2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали Договір факторингу № 30-12/2021-21, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло право грошової вимоги до боржників, що належить ТОВ «Авентус Україна», та набуло статусу Нового Кредитора за договорами про надання фінансових послуг, укладених між ТОВ «Авентус Україна» та Боржниками.
Згідно Реєстру боржників до Договору факторингу № 30-12/2021-21 від 30 грудня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором № 4183501 в розмірі 14076,00 гривень.
ТОВ «Вердикт Капітал» складено розрахунок заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 4183501 станом на 10 січня 2023 року відповідно до якого загальна заборгованість складає 14228,14 гривень з яких:
- сума заборгованості по основній сумі кредиту в розмірі 4500,00 гривень;
- сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги в розмірі 9576,00 гривень;
- інфляційні збитки - 131,43 гривень;
- 3% річних - 20,71 гривень.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» до боржників, зазначених у Реєстрі Боржників, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за кредитними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.
Згідно Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором № 4183501 в розмірі 14228,75 гривень.
За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором № 4183501 від 20 травня 2021 року від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Коллект Центр».
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 статті 1055 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону визначає, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно із пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд враховує, що номер телефону НОМЕР_1 зазначений у реквізитах позичальника ОСОБА_3 у кредитних договорах № 4766439 від 16 червня 2021 року та № 4183501 від 20 травня 2021 року. Також відповідно до інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 02 червня 2026 року, номер телефону НОМЕР_1 був/є фінансовим та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_3 .. Крім того вказаний номер телефону зазначений відповідачем у відзиві як засіб для зв`язку.
Так, судом встановлено, що кредитний договір № 4766439 був підписаний відповідачем 16 червня 2021 року шляхом введення отриманого від позичальника ТОВ «Мілоан» одноразового ідентифікатора J89966.
Кредитний договір № 4183501 був підписаний відповідачем 20 травня 2021 року шляхом введення отриманого від позичальника ТОВ «Авентус Україна» одноразового ідентифікатора М896498.
Оскільки вказані договори укладено на сайті позикодавців, та ОСОБА_3 підписав його одноразовими ідентифікаторами J89966 та М896498, які відповідач отримав на номер телефону НОМЕР_1 , тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, без здійснення входу на сайт товариства такі договори не були б укладені.
Доданими до позову документами підтверджуються існування між сторонами кредитних відносин.
Доказів того, що персональні дані відповідача були використані первісними кредиторами чи іншими особами для укладення кредитного договору від його імені, чи інформації щодо звернення до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відповідачем не надано.
Тому судом встановлено, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір № 4766439 у формі електронного документа з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.
Також судом встановлено, що між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено договір № 4183501 у формі електронного документа з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.
Отже, кредитні договори № 4766439 від 16 червня 2021 року та № 4183501 від 20 травня 2021 року були укладені в електронній формі.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
Будь-яких доказів на спростування того, що договори були укладені в електронному вигляді, відповідачем не надано.
ТОВ «Мілоан» повністю виконало свої зобов`язання за договором про споживчий кредит № 4766439 від 16 червня 2021 року та надало відповідачу кредит на умовах та розмірі, передбачених цим договором, відповідач кредит отримав, про що свідчать:
- дані квитанції № 5b3d3b6d-3134-4ac9-98b9-e2055e2cc159_637594615310700484 ID1678727226 від 16 червня 2021 року про перерахування коштів у розмірі 5000,00 гривень згідно договору № 4766439 на платіжну картку № НОМЕР_2 ;
- інформація, надана АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 02 червня 2026 року, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку, як слідує з наданої банком виписки, 16 червня 2021 року було зараховано грошові кошти у розмірі 5000,00 гривень.
ТОВ «Авентус Україна» виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору № 4183501 від 20 травня 2021 року, відповідач кредит отримав, про що свідчать:
- довідка ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» № 7/17461 від 10 листопада 2025 року, відповідно до якої згідно з договором з ТОВ «Авентус Україна», було успішно перераховано кошти на користь фізичних осіб, зокрема на користь ОСОБА_3 на суму 4500,00 гривень, № транзакції 946282734, на картку НОМЕР_2 , номер замовлення № 4183501;
- інформація, надана АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 02 червня 2026 року, на ім`я ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку, як слідує з наданої банком виписки, 20 травня 2021 року було зараховано грошові кошти у розмірі 4500,00 гривень.
Виписка з особового карткового рахунку відповідача свідчить, що умови укладених кредитних договорів ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Авентус Україна» були виконані, а відповідач отримав та користувався кредитними коштами. Отже, позивачем доведено, що відповідачем отримано кредитні кошти у розмірі 5000,00 гривень за кредитним договором № 4766439 від 16 червня 2021 року та 4500,00 гривень за кредитним договором № 4183501 від 20 травня 2021 року.
Водночас суд зауважує, що відповідачем не надано доказів на спростування доводів позивача щодо належності йому картки № НОМЕР_2 або ж отримання грошових коштів за кредитними договорами.
Виходячи з викладеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитних договорів № 4766439 від 16 червня 2021 року та № 4183501 від 20 травня 2021 року та отримання ОСОБА_3 кредитних коштів за ними.
Отже, ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов`язання за кредитним договором № 4766439 від 16 червня 2021 року та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 5000,00 гривень, а ТОВ «Авентус Україна» виконало свої зобов`язання за кредитним договором № 4183501 від 20 травня 2021 року та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 4500,00 гривень.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення права вимоги грошової вимоги на користь ТОВ «Коллект центр» до боржника ОСОБА_3 за кредитним договором № 4766439 від 16 червня 2021 року від ТОВ «Мілоан» та за кредитним договором № 4183501 від 20 травня 2021 року від ТОВ «Авентус Україна».
На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами у добровільному порядку.
Належним чином дослідивши та давши оцінку поданим доказам, врахувавши наведені вище норми права, суд висновує про те, що відповідач ОСОБА_3 взятих на себе зобов`язань належним чином не виконав, чим порушив умови кредитних договорів щодо погашення заборгованості, підстав для звільнення відповідача від обов`язку з повернення використаних ним кредитних коштів матеріали справи не містять, тому позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 4766439 від 16 червня 2021 року за тілом кредиту у розмірі 5000,00 гривень та комісією за надання кредиту у розмірі 550,00 гривень та за кредитним договором № 4183501 від 20 травня 2021 року за тілом кредиту у розмірі 4500,00 гривень.
Щодо стягнення суми заборгованості за відсотками
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
Водночас право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12) та від 31.10.2018 (№ 202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).
За кредитним договором № 4766439
Пунктами 1.2., 1.3. договору № 4766439 від 16 червня 2021 року передбачено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,00 гривень. Кредит надається строком на 30 днів.
Відповідно до пункту 1.5.2. проценти за користування кредитом: 1875,00 гривень, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно пункту 1.6. договору № 4783490, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідно до пункту 2.3.1.1. договору № 4766439 позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, для чого має зокрема сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту, що визначається як відсоток від суми наданого кредиту, такі: сплата комісії у розмірі 3,00% дає можливість здійснити пролонгацію на 3 дні; сплата комісії у розмірі 5,00% дає можливість здійснити пролонгацію на 7 днів; сплата комісії у розмірі 10,00% дає можливість здійснити пролонгацію на 15 днів.
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою, визначеною п.1.5.2. договору.
Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Так збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в пункті 1.6. договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах (пункт 2.3.1.2).
Отже, сторонами кредитного договору було погоджено умови щодо нарахування процентів за користування кредитом та продовження строку кредитування (пролонгації) та автопролонгації.
Як слідує з відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 4766439 сума заборгованості за процентами станом на 14 вересня 2021 року становить 16875,00 гривень.
Відповідно до відомостей ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 4766439 від 16 червня 2021 року, нарахування процентів за кредитним договором № 4766439 здійснювалось ТОВ «Мілоан» з 17 червня 2021 року по 16 липня 2021 року (у передбачений в пункті 1.3. договору № 4766439 30-денний строк) в розмірі 62,50 гривень в день, тобто за ставкою 1,25% (передбаченою пунктом 1.5.2 договору № 4766439). Оскільки позичальник не повернув кредит, не сплатив комісію за надання кредиту та проценти за користуватися кредитними коштами, чим продовжив користуватися кредитними коштами, тобто відбулась пролонгація строку кредитування на стандартних (базоваих) умовах, тому товариство продовжило нарахування процентів у порядку, передбаченому в пунктах 1.6., 2.3.1.2. договору № 4766439 з 17 липня 2021 року по 14 вересня 2021 року (60 днів) у розмірі 250,00 гривень в день, тобто за ставкою 5,00%.
Отже, ТОВ «Мілоан» здійснено нарахування процентів за кредитним договором № 4766439 за період з 17 червня 2021 року по 14 вересня 2021 року у розмірі 16875,00 гривень відповідно до умов договору та в межах строку кредитування.
В свою чергу відповідачем до суду не надано власного розрахунку заборгованості на спростування доводів позивача або об`єктивних доказів про погашення заборгованості та її відсутності.
Крім того, з позовом про визнання недійсним договору про споживчий кредит в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами відповідач не звертався.
Отже, суд висновує, що вимоги позивача ТОВ «Коллект центр» щодо стягнення з відповідача ОСОБА_3 процентів за користування кредитними коштами за договором № 4766439 є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 16875,00 гривень.
Оскільки після спливу визначеного кредитним договором № 4766439 строку кредитування право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, у стягненні з відповідача відсотків нарахованих за період з 16 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року, як таких, що нараховані поза межами строку кредитування, передбаченого умовами кредитного договору № 4766439 від 16 червня 2021 року суд відмовляє.
За кредитним договором № 4183501
Відповідно до п. 1.3. договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 4500,00 гривень. Строк кредиту 22 дні.
За приписами п. 1.5.1. договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 договору.
Знижена процентна ставка 0,01% в день та застосовується відповідно до таких умов. Якщо споживач у межах строку, визначеного у п.1.4 договору, або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач, як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою за звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки (п. 1.5.2. договору).
Згідно з пунктом 3.1. договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Пунктом 4.1. договору № 4183501 передбачено, що строк кредиту може бути продовжено:
- за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. договору (22 дні), якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2. (пп. 4.2.1 - 4.2.4) договору;
- в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) договору.
Згідно п. 4.2 кредитного договору № 4183501 споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до пп.4.2.2. Договору.
Пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем. Якщо споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, споживач зобов`язаний повідомити про це товариство в один із вказаних нижче способів:
- перед здійсненням платежу здійснити в особистому кабінеті дії, що направлені на часткове повернення заборгованості за кредитом, а саме натиснути в особистому кабінеті в розділі «Мої кредити» клавішу «внести платіж» в меню «часткове погашення кредиту»; або
- протягом 24 годин з моменту внесення платежу направити на поштову скриньку товариства info@creditplus.ua (в тому числі з використанням сервісу направлення повідомлень товариству, що розміщений на веб-сайті в розділі «зворотній зв`язок» вибравши категорію звернення «часткове погашення без пролонгації») повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в часткове погашення заборгованості за кредитом, з обов`язковою вказівкою в такому повідомлені номеру та дати цього договору та суми здійсненого платежу.
В іншому разі здійснений споживачем платіж буде розцінений товариством як пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом.
Товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті/зазначені в договорі.
У випадку акцептування товариством пропозиції (оферти) споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення споживачем дій, зазначених в пп.4.2.2 цього пункту договору, та нова дата повернення кредиту відображається в особистому кабінеті.
Відповідно до п. 4.3 кредитного договору № 4183501 сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп. 4.2.2- 4.2.4. договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп.4.3.1 договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонтації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку передбаченому п. 4.2. договору.
Отже, сторонами кредитного договору було погоджено умови щодо нарахування процентів за користування кредитом та продовження строку кредитування (пролонгації) та автопролонгації.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Авентус Україна» за кредитним договором № 4183501 від 20 травня 2021 року за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 14076,00 гривень з яких: 4500,00 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту; 9576,00 гривень - сума заборгованості за процентами, які нараховані з 20 травня 2021 року по 01 жовтня 2021 року.
Так, як слідує з розрахунку заборгованості, нарахування процентів за кредитним договором № 4183501 здійснювалось ТОВ «Авентус Україна» з 20 травня 2021 року по 10 червня 2021 року (у передбачений у пункті 1.4. договору № 4183501 22-денний строк) в розмірі 0,45 гривень в день, тобто за ставкою 0,01% (передбаченою пунктом 1.5.2 договору № 4183501), та за 22 дні нараховано проценти у розмірі 9,90 гривень. 11 червня 2021 року ОСОБА_3 сплатив нараховані проценти у розмірі 9,90 гривень, чим у порядку, визначеному п.4.1-4.2 ініціював продовження строку кредиту на 22 дні, тому товариство продовжило нарахування процентів у порядку, передбаченому в пункті 1.5.1. договору № 4183501 з 12 червня 2021 року по 03 липня 2021 року (22 дні) у розмірі 85,50 гривень в день, тобто за ставкою 1,90%. Оскільки станом на 03 липня 2021 року (дату закінчення нового строку кредиту після пролонгації) була наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту було автопролонговано та товариство продовжило нарахування процентів у порядку, передбаченому в пункті 1.5.1. договору № 4183501 з 04 липня 2021 року по 01 жовтня 2021 року (90 днів, які передбачені п. 4.3 договору) у розмірі 85,50 гривень в день, тобто за ставкою 1,90%.
Отже, нарахування процентів з 20 травня 2021 року по 01 жовтня 2021 року у розмірі 9576,00 гривень відповідає умовам кредитного договору № 4183501.
Крім того, з позовом про визнання недійсним договору про споживчий кредит в частині визначення розміру процентів за користування кредитними коштами відповідач не звертався.
Тому суд висновує, що вимоги позивача ТОВ «Коллект центр» щодо стягнення з відповідача ОСОБА_3 процентів за користування кредитними коштами за договором № 4183501 у розмірі 9576,00 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних збитків
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, норми розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Норми цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) зроблено правовий висновок, що «у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань».
За приписами частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) вказано, що «нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 вказала, що норми статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю правовою природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні трьох процентів річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.
Враховуючи наведене, три проценти річних, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України, підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов`язання, складовою якого є, зокрема нараховані проценти за користування коштами, строки сплати яких визначено договором.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України ", введено в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Як вбачається зі змісту розрахунку заборгованості за договором № 4183501 від 20 травня 2021 року, складеного ТОВ «Вердикт Капітал», 3% річних та інфляційні збитки за користування грошовими коштами за приписами частини 2 статті 625 ЦК України нараховувалися у період з 30 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року, тобто до початку введення в Україні воєнного стану, а відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що ним вжиті всі належні заходи щодо належного виконання зобов`язання, тому суд висновує про стягнення з відповідача інфляційних збитків у розмірі 131,43 гривень та 3% річних у розмірі 20,71 гривень.
Враховуючи вищенаведене, суд частково задовольняє позовні вимоги та стягує з відповідача на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за кредитним договором № 4766439 від 16 червня 2021 року, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000,00 гривень, заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 550,00 гривень, заборгованості за процентами у розмірі 16875,00 гривень, та за кредитним договором № 4183501 від 20 травня 2021 року, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4500,00 гривень, заборгованості за процентами у розмірі 9576,00 гривень, інфляційних збитків у розмірі 131,43 гривень та 3% річних у розмірі 20,71 гривень, а всього - 36653,14 гривень.
Щодо застосування строку позовної давності
Відповідач у відзиві просив застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позову. З приводу цього суд вважає необхідним зазначити таке.
За приписами статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статі 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Як свідчать матеріали справи, 01 квітня 2026 року позивач ТОВ «Коллект центр» звернувся із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами № 4183501 від 20 травня 2021 року, строк кредитування якого закінчився 14 вересня 2021 року, та № 4766439 від 16 червня 2021 року, строк кредитування якого закінчився 01 жовтня 2021 року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, який неодноразово продовжувався, та відмінений з 24:00 30 червня 2023 року на всій території України Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27 червня 2023 року «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Відповідно до пункту 12 ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, останній раз з 05 години 30 хвилин 31 жовтня 2026 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 1060/2026 від 26 жовтня 2026 року.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, а саме: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Закон України № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14 травня 2025 року, який набрав чинності 04 вересня 2025 року, передбачає виключення з Цивільного кодексу України пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення».
Враховуючи, що як на дату укладення кредитних договорів - 20 травня 2021 року та 16 червня 2021 року, так і на дату закінчення строків кредитування за ними 14 вересня 2021 року та 01 жовтня 2021 року, строки позовної давності були продовжені та перебіг позовної давності було поновлено Законом України № 4434-IX від 14 травня 2025 року, який набрав чинності 04 вересня 2025 року, тому позивач звернувся до суду з позовом 01 квітня 2026 року в межах строку позовної давності та відсутні підстави для застосування строку позовної давності.
Щодо витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, укладений між Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та ТОВ «Коллект центр»; прайс-лист з переліком виду послуг та вартістю послуг; заявку на надання юридичної допомоги № 669 від 02 лютого 2026 року вартістю 16000,00 гривень; витяг з акту № 19 про надання юридичної допомоги від 27 лютого 2026 року, відповідно до яких вартість наданих послуг складає 16000,00 гривень, з яких: надання усної консультації з вивченням документів - 2 години - 4000,00 гривень; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - тривалість 4 години - вартість 12000,00 гривень.
За результатами оцінки доказів щодо компенсації витрат на правничу допомогу, суд дійшов такого висновку.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).
Частинами 1 та 2 статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини 1 статті 133 ЦПК України).
У частині 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У частині 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У частинах 4-6 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У частині 3 статті 12 та частині 1 статті 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини 3 статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Як зазначено у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024 року у справі № 357/7395/20, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат слід враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною 4 статті 137 ЦПК України.
Крім того, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що 01 липня 2024 року між адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та ТОВ «Коллект центр» укладений договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги.
До суду надано заявку на надання юридичної допомоги № 669 від 02 лютого 2026 року за договором № 01-07/2024 про надання правничої допомоги, в якому зазначено суму послуг з надання правничої допомоги вартістю 16000,00 гривень.
Згідно з витягом з акту № 19 про надання юридичної допомоги від 27 лютого 2026 року за договором № 01-07/2024 про надання правничої допомоги по боржнику ОСОБА_3 були надані такі юридичні послуги: надання усної консультації з вивченням документів - 2 години - 4000,00 гривень; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - тривалість 4 години - вартість 12000,00 гривень.
Дослідивши, надані позивачем докази понесених витрат на правничу допомогу, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у визначеному позивачем розмірі 16000,00 гривень.
Так, спираючись на обсяг та складність даної справи, достатність судової практики щодо спірних правовідносин, суд вважає, що надання/виконання послуг/робіт по даній справі не вимагало від адвоката істотних витрат часу та професійних здібностей, значної юридичної та технічної роботи. Для адвоката, який за своїм статусом має достатню правову кваліфікацію, цей спір є спором незначної складності.
Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, є малозначною у розумінні статті 19 ЦПК України. Спір у цій справі відноситься до категорії спорів, що виникають при неналежному виконанні стороною умов договору, судова практика у спорах такого характеру є сталою. Матеріали справи не містять великої кількості доказів (з якими необхідно було ознайомитися та які необхідно було підготувати), а нормативне обґрунтування, що зазначене у позові, є типовим для спірних правовідносин.
Отже, зважаючи на обсяг фактично наданих/виконаних адвокатом послуг/робіт та рівень складності цієї справи, заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу 16000,00 гривень не є обґрунтованим та не відповідає критерію розумності розміру таких витрат.
Витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності, що свідчить про необхідність часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат у відповідному розмірі.
Отже, враховуючи наведене та положення статті 141 ЦПК України, суд висновує про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу ТОВ «Коллект центр» у розмірі 5000,00 гривень є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності, разом з тим суд виснував про часткове задоволення позивачем позовних вимог на суму 36653,14 гривень, що становить 67,68% від ціни позову (54153,14 гривень).
За наведених обставин та відповідно до вимог статей 133, 137, 141 ЦПК України з підлягають стягненню на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 3384,00 гривень (5000,00 х 67,68%).
Щодо розподілу витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору
Згідно з платіжною інструкцією № 0624890036 від 12 березня 2026 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Коллект центр» пред`явило вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості за кредитним договором) на суму (ціну позову) 54153,14 гривень, тоді як суд виснував про часткове задоволення заявлених вимог на суму 36653,14 гривень, що становить 67,68% від ціни позову.
За наведених обставин та відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1801,92 гривень (2662,40 х 67,68%).
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» суму заборгованості за кредитним договором № 4766439 від 16 червня 2021 року та за кредитним договором № 4183501 від 20 травня 2021 року у загальному розмірі 36653 (тридцять шість тисяч шістсот п`ятдесят три) гривні 14 (чотирнадцять) копійок, з яких: за кредитним договором № 4766439 - 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок заборгованості за тілом кредиту, 550 (п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок заборгованості за комісією за надання кредиту, 16875 (шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок заборгованості за процентами; за кредитним договором № 4183501 - 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок заборгованості за тілом кредиту, 9576 (дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят шість) гривень 00 копійок заборгованості за процентами, 131 (сто тридцять одна) гривня 43 (сорок три) копійки інфляційних збитків, 20 (двадцять) гривень 71 (сімдесят одна) копійка нарахованих 3% річних.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1801 (одна тисяча вісімсот одна) гривня 92 (дев`яносто дві) копійки та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3384 (три тисячі триста вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок № 3, офіс № 306.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В. Бобко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua