Суд: Слобідський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №638/16776/26
Суддя: Чайка І. В.
Провадження № 2/641/5282/2026Справа № 638/16776/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді – Чайка І.В.,
за участю секретаря – Шумейко С.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 638/16776/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» через електронний кабінет системи Електронний суд звернулося до Шевченківського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 5502700 від 01.05.2025 року в загальному розмірі 63 317,68 грн. а також судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 7 000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 01.05.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено договір про надання коштів на умовах фінансового кредиту № 5502700. Відповідно до вказаного договору позичальнику було надано грошові кошти в розмірі 20 000 грн. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі. 25.03.2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Ейс» укладений договір факторингу № 25032026-Ейс/Лінеура. Згідно вищевказаного договору ТОВ «ФК «Ейс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками ТОВ «Лінеура Україна», в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 5502700 від 01.05.2025 року. Всупереч умов кредитного договору відповідач своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, порушуючи взяті на себе договірні зобов`язання та відповідно заборгованість відповідача перед позивачем становить 63 317,68 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 19 999,96 грн.; заборгованість за процентами – 43 317,72 грн. Враховуючи не виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 27.07.2026 року справу передано для розгляду до Слобідського районного суду міста Харкова.
11.09.2026 року матеріали справи надійшли до Слобідського районного суду міста Харкова.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2026 року справу передано для розгляду судді Чайка І.В.
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 14.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, та витребувано докази.
На виконання ухвали суду від 14.09.2026 АТ «Акцент-Банк» надано відповідь про те, що на ім`я ОСОБА_1 банком відкрито картку № НОМЕР_1 , та надано виписку про рух коштів з якої вбачається зарахування коштів 01.05.2025 в сумі 20 000 грн. Фінансовий номер за вказаною платіжною карткою НОМЕР_2 , який міститься в анкетних даних ОСОБА_1 .
Представник позивача в судове засідання не з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.
У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, докази, надані в обґрунтування позову, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01.05.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено договір про надання коштів на умовах фінансового кредиту № 5502700.
Відповідно до п. 1.2. договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит в розмірі 20 000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі.
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі.
Факт перерахування коштів підтверджується відповіддю АТ «Акцент-Банк», наданою на виконання ухвали суду від 14.09.2026 року, з якої вбачається зарахування коштів в сумі 20 000 грн. 01.05.2025 року.
Відповідно до виписки з особового рахунка, доданого до позовної заяви, за кредитним договором № 5502700 від 01.05.2025 року наявна заборгованість в загальному розмірі 67 542,68 грн., яка складається з наступного: 19 999,96 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 43 317,72 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 4 225 грн. - заборгованість по штрафним санкціям.
25.03.2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Ейс» укладений договір факторингу № 25032026-Ейс/Лінеура, відповідно до якого ТОВ «ФК «Ейс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками ТОВ «Лінеура Україна», в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 5502700 від 01.05.2025 року.
Згідно з Реєстром прав вимоги № б/н від 25.03.2026 до договору факторингу № 25032026-Ейс/Лінеура, від ТОВ "Лінеура Україна" до ТОВ "Фінансова компанія «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 67 542,68 грн.
Однак, позивачем в межах заявлених позовних вимоги заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотками в загальному розмірі 63 317,68 грн., тобто за виключенням заборгованості за штрафними санкціями.
Згідно з ч. 1 ст. 509 та ст. 526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.. За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах:, встановлених договором або законом.
Відповідно до приписів ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 5502700 від 01.05.2025 року становить 63 317,68 грн., яка складається з 19 999,96 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 43 317,72 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
На час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, які б свідчили про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 5502700 від 01.05.2025 року в межах заявлених позивачем вимог в розмірі 63 317,68 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд відмічає, що, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997за №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 за № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Боттацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).
Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 року, додаткову угоду № 25771558998 від 25.05.2026 року до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026 року.
При визначенні судом розміру витрат на професійну правничу допомогу судом враховується, що представник позивача не був присутнім в судовому засіданні, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності, а обсяг наданих адвокатом послуг фактично складається лише зі складення позовної заяви, підготовки та друку необхідних документів.
Отже, суд приходить до висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи. Тож, керуючись принципами співмірності, справедливості та верховенства права, заявлена позивачем вартість таких витрат підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 3 000 грн., саме така сума, на думку суду, буде обґрунтованою та відповідатиме принципу розумності, є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді та витраченим часом.
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-268, 279-284 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» суму заборгованості за кредитним договором № 5502700 від 01.05.2025 року в загальному розмірі 63 317,68 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн., а всього стягнути 68 980 (шістдесят вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят) грн. 08 коп.
В іншій частині позову – відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .
Суддя І.В.Чайка
Оригінал: reyestr.court.gov.ua