Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: проходження служби, з них
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №160/27605/25
Суддя: Баранник Н.П.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
30 вересня 2026 рокум.Дніпросправа № 160/27605/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 160/27605/25 (суддя Прудник С.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач) щодо відмови у виплаті одноразової грошової винагороди пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) на підставі абзацу 3 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 ОСОБА_1 ;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України виплатити одноразову грошову винагороду пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) на підставі абзацу 3 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач протиправно не виплачує йому одноразову грошову винагороду пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11 лютого 2025 року № 153, оскільки вважає, що у нього наявні всі визначені даним нормативним актом умови для її отримання.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо відмови у виплаті одноразової грошової винагороди пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) на підставі абзацу 3 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 ОСОБА_1 ;
- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану», пропорційно часу проходження військової служби ОСОБА_1 із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), з урахуванням безпосередньої участі ОСОБА_1 в бойових діях за період з 13.11.2024 року по 17.02.2025 року.
У задоволенні решти позовних вимог судом відмовлено.
Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на помилкове застосування судом норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що позивач 03.11.2020 зарахований до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 як військовослужбовець строкової служби, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_1 . 05.06.2023 позивач уклав контракт про проходження військової служби строком на 3 роки, отже продовжив військову службу, на яку він вступив 03.11.2020, тобто до введення воєнного стану (24.02.2022) та дати набрання Постановою №153 законної сили (13.02.2025). Згідно витягу з наказу від 05.06.2023 №162 зазначено, що ОСОБА_1 призваний на строкову військову службу 03.11.2020. Скаржник звертає увагу, що фактичною датою вступу позивача на військову службу є саме 03.11.2020. Вважає, що укладення контракту в такому випадку є формою продовження існуючої військової служби, а не новим вступом. Враховуючи, що позивач, як військовослужбовець, станом на 24.02.2022 вже перебував на строковій військовій службі за призовом з 03.11.2020, положення норм Постанови №153, на думку скаржника, на нього не поширюються, як наслідок відповідач правомірно відмовив йому у задоволенні заяви щодо отримання одноразової грошової винагороди.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є учасником бойових дій, про що свідчить копія посвідчення Головного управління Національної гвардії України від 06.03.2025 року (Серія НОМЕР_2 ).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини (по стройовій частині) від 04.11.2020 №222, зараховано в списки особового складу військової частини та на всі види забезпечення військовослужбовця строкової служби, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_1 з 04.11.2021 року солдата ОСОБА_1 .
Згідно витягу з наказу командира військової частини (по стройовій частині) від 05.06.2023 року №162, прийнято на військову службу за контрактом солдата ОСОБА_1 наказом командира військової частини від 02.06.2023 №40 о/с з укладенням контракту про проходження військової служби в Національній гвардії України строком на 3 роки з 02 червня 2023 року по 02 червня 2026 року.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 09.06.2025 року №186 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України сержант ОСОБА_1 , контролер 3-го відділення 1-го взводу контролерів спеціальної комендатури (з охорони спеціальних вантажів, в тому числі ядерних матеріалів при їх перевезенні, ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно в період з 13.11.2024 року по 17.02.2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецька обл., Покровський район, с. Єлизиватівка, с. Новоторецьке. Підстава: 1. Витяг з журналу бойових дій НОМЕР_3 батальйону оперативного призначення НОМЕР_4 бригади оперативного призначення Національної гвардії України від 14.11.2024 №462дск за 22.11.2024. 2. Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 12.11.2024 №330 (с/ч) (про убуття особового складу в службове відрядження для участі у заходах). 3. Накази командира в/ч НОМЕР_1 від 10.01.2025 №36, від 06.03.2025 №212 (про оголошення періодів участі у заходах для виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн.).
Позивачем було подано рапорт до командування ВЧ НОМЕР_1 , в якому просив: Керуючись абз.2 п.4 Постанови КМУ №153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» виплатити винагороду як військовослужбовцю, який брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постанови пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).
Відповідач листом №2/21/12-Г-10 від 31.07.2025 повідомив, що: Командуванням військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України розглянуто Ваш рапорт (вхідний від 03.07.2025 №Г-22) щодо виплати Вам додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ від 11.02.2025 №153 ««Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану». ОСОБА_2 рапорт інформуємо про наступне. Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України є військовим формуванням правоохоронним з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства, держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки, захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп) терористичних організацій, організаційних груп та злочинних організацій. Так, у відповідності до постанови від 11.02.2025 р. №153 Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього. Відтак, наказом КНГУ від 09.04.2025 №418 «Про визначення військових частин Національної гвардії України, які є учасниками експериментального проекту при прийомі громадян України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом на посади рядового складу» було визначено військові частини, які є учасниками даного експериментального проекту, однак військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в даному переліку не має. Також, наказом КНГУ від 20.05.2025 року №519 «Про внесення змін до наказу командувача Національної гвардії України від 09.04.2025 року №418» було доповнено військові частини, які беруть участь в зазначеному експериментальному проекті, однак знову таки, військової частини НОМЕР_5 Національної Гвардії України в зазначених змінах не має. Так, нормами статті 19 Конституції України встановлено, Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у виплаті одноразової грошової винагороди на підставі п. 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану", позивач звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в оскарженій відповідачем частині, з огляду на таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався та триває на дату розгляду даної справи. Отже, як у спірний період, так і нас час розгляду даної справи на території України діє особливий період.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №453 вирішено погодитися з пропозицією Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» вирішено погодитись з пропозицією Міністерства оборони стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) (далі- Постанова №153).
Пунктом 3 Постанови №153 установлено, що:
1) учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил на посади рядового складу; Збройні Сили; Міністерство оборони; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил;
2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;
3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Пунктом 4 Постанови №153 установлено, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р.№ 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених); (абзац 3)
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;
виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:
були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;
проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант;
проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.
З положень абз. 2 п. 4 Постанови №153 слідує, що кваліфікуючими умовами для набуття права на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у порядку п. 4 постанови КМУ від 11.02.2025 року №153 є одночасна сукупність таких факторів як:
1) належність здобувача виплати до осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил;
2) призов або прийняття здобувача виплати на військову службу у віці до 25 років;
3) особиста та безпосередня участь здобувача виплати у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.
Приписами частини 6 статті 2 Закону № 2232-XII передбачено, зокрема такі види військової служби: військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період та військова служба за контрактом осіб рядового складу.
Так, позивач був призваний на військову службу за мобілізацією під час дії воєнного стану, а отже він є учасником експериментального проекту, учасником якого може бути громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил на посади рядового складу, зокрема шляхом призову під час мобілізації.
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 09.06.2025 року №186 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України сержант ОСОБА_1 , контролер 3-го відділення 1-го взводу контролерів спеціальної комендатури (з охорони спеціальних вантажів, в тому числі ядерних матеріалів при їх перевезенні, ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно в період з 13.11.2024 року по 17.02.2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецька обл., Покровський район, с. Єлизиватівка, с. Новоторецьке. Підстава: 1. Витяг з журналу бойових дій 4-го батальйону оперативного призначення НОМЕР_4 бригади оперативного призначення Національної гвардії України від 14.11.2024 №462дск за 22.11.2024. 2. Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 12.11.2024 №330 (с/ч) (про убуття особового складу в службове відрядження для участі у заходах). 3. Накази командира в/ч НОМЕР_1 від 10.01.2025 №36, від 06.03.2025 №212 (про оголошення періодів участі у заходах для виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн.).
Надана позивачем довідка від 09.06.2025 №186 є беззаперечним підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора.
фВ даному випадку, позивачем дотримані визначені Постановою № 153 умови для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, оскільки: 1) прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років; 2) проходив військову службу станом на дату набрання чинності Постановою № 153; 3) брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій; 4) не притягнутий до кримінальної відповідальності чи адміністративної відповідальності за вчинення військового правопорушення, та дисциплінарної відповідальності.
Отже, у позивача наявні всі, визначені Постановою №153 умови для виплати одноразової грошової допомоги пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).
Крім того, суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 № 942 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 Р. № 153", яка набула чинності 07.08.2025, внесені зміни до Постанови № 153, зокрема, пункт 4 доповнений абзацами такого змісту: “виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та: були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу”.
Тобто, законодавець у такий спосіб усунув прогалини цього нормативного акту щодо права на виплату одноразової грошової винагороди у разі укладення контракту військовослужбовцями, які проходили строкову військову службу.
З огляду на викладене є вірними висновки суду першої інстанції про протиправність відмови у виплаті позивачу одноразової грошової винагороди пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), передбаченої абзацом 3 пункту 4 постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11 лютого 2025 року № 153.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду позивачем не оскаржується, тому колегія суддів не перевіряє обґрунтованість рішення в цій частині.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З урахуванням результату апеляційного перегляду підстави для зміни розподілу судових витрат, здійсненого судом першої інстанції, відсутні.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 160/27605/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua