Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №520/27485/21
Суддя: Фоміна Л.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 р.Справа № 520/27485/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Фоміної Л.О.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2026, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/27485/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Харківський окружний адміністративний суд від 23.08.2022 року у справі №520/27485/21 із зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 05.08.2021 № 33/41-2957 про розмір грошового його забезпечення, з 01.12.2019 року, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 359 854,11 грн.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 по справі № 520/27485/21 відповідачем не виконано та позивачу не виплачено доплати до пенсії в сумі 360 952,16 грн. Відповідно до листа ГУ ПФУ з жовтня 2025 року позивачу було перераховано лише 1098,05 грн в рахунок погашення нарахованої доплати по справі № 520/27485/21. Таким чином, невиплаченою залишається нарахована відкладена заборгованість у розмірі 359 854,11 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2026 заяву про зміну способу або порядку виконання рішення залишено без задоволення.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить:
- ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2026 року по справі №520/27485/21 скасувати повністю;
- заяву про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 року у справі № 520/27485/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю та прийняти нову постанову, якою: змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Харківський окружний адміністративний суд від 23.08.2022 року у справі № 520/27485/21 із зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 05.08.2021 № 33/41-2957 про розмір грошового його забезпечення, з 01.12.2019 року, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 359 854,11 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що законодавець прямо передбачає єдиний варіант зміни способу виконання, який був спершу заявлений до суду та відображений в рішенні (в нашому випадку «зобов`язати здійснити перерахунок та виплату») виключно на «стягнення». Отож, зміна способу виконання не може вважатися прийняттям нового рішення. Як відомо, результатом перерахунку завжди буде виплата різниці між «поточними» (тобто показники з довідки про розмір грошового забезпечення) показниками та «попередніми» показниками (те, що суд назвав «з урахуванням раніше виплачених сум»). Виключно з метою виконання рішення суду відповідач самостійно розрахував цю різницю у розмірі 359 854,11 грн та відобразив це у окремому письмовому документі, доданому до матеріалів справи. Тому зазначення саме цієї суми, як предмету стягнення, узгоджується з позицією відповідача, - як існування в цілому, так і її розмір.
Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано зміни у процесуальному законодавстві, які мають застосовуватися відповідно до частини третьої статті 3 КАС України, за якими провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, а саме що з 19 грудня 2024 року законодавцем шляхом внесення змін до КАС України Законом № 4094-ІХ унормовано питання невиконання суб`єктом владних повноважень судових рішень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання, зокрема, пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, й наслідком такого невиконання є зміна способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося.
Відповідно до ст.ст. 294, 311, ч. 1 ст. 312 КАС України розгляд апеляційної скарги проведено в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшла таких висновків.
Судом встановлено такі обставини справи.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Харківській області» №33/41-2957 від 05 серпня 2021 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» протиправною;
- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.12.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Харківській області» №33/41-2957 від 05 серпня 2021 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 у справі № 520/27485/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 05.08.2021 № 33/41-2957 про розмір грошового забезпечення.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 05.08.2021 № 33/41-2957 про розмір грошового його забезпечення, з 01.12.2019 року.
В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 23.09.2022.
15.09.2026 Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій він просив змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Харківський окружний адміністративний суд від 23.08.2022 року у справі №520/27485/21 із зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 05.08.2021 № 33/41-2957 про розмір грошового його забезпечення, з 01.12.2019 року, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 359 854,11 грн.
Залишаючи заяву позивача про зміну способу або порядку виконання рішення без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 року по справі № 520/27485/21, що набрало законної сили 23.09.2022 року, виконано відповідачем. ГУ ПФУ в Харківській області на виконання рішення суду від 23.08.2022 року по даній справі здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 05.08.2021 № 33/41-2957 про розмір грошового його забезпечення, з 01.12.2019 року. Зобов`язань щодо виплати різниці в пенсії з квітня 2019 по травень 2023 рішення суду від 23.08.2022 року не містить, вказане питання не було предметом судового розгляду. Таким чином, заявник просить змінити не спосіб і порядок виконання рішення суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про виплату перерахованої пенсії, яка не була предметом розгляду та дослідження судом під час прийняття рішення.
Надаючи оцінку оскаржуваній ухвалі, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Колегія суддів зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Крім того, у рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Із вищезазначеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». При цьому виконання судового рішення є складовою доступу до правосуддя, яке передбачено статтею 6 Конвенції.
Питання порядку та підстав для зміни способу та порядку виконання судового рішення врегульовані ст. 378 КАС України.
За змістом ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Також зазначеним Законом частину 3 статті 378 КАС України доповнено абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат».
Із вищезазначеного вбачається, що з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Колегія суддів враховує, що справа, яка переглядається, є справою з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Із матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 у справі № 520/27485/21 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 05.08.2021 № 33/41-2957 про розмір грошового його забезпечення. Сума на доплату за період з 01.12.2019 по 30.05.2023 склала 360 952,16 грн, з якої з жовтня 2025 року по червень 2026 року виплачено позивачу 1098,05 грн. Залишок невиплаченої доплати становить 359 854,11 грн
Водночас, колегія суддів зазначає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 у справі № 520/27485/21 не містить зобов`язання щодо виплати позивачу донарахованої різниці пенсії.
Із матеріалів справи встановлено, що звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просив:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Харківській області» №33/41-2957 від 05 серпня 2021 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» протиправною;
- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.12.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Харківській області» №33/41-2957 від 05 серпня 2021 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку.
При цьому рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 у справі № 520/27485/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 05.08.2021 № 33/41-2957 про розмір грошового забезпечення.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 05.08.2021 № 33/41-2957 про розмір грошового його забезпечення, з 01.12.2019 року.
В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Відмовляючи в частині позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що вважає їх передчасними, спрямованими на майбутнє, отже такими, що задоволенню не підлягають, оскільки обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, наразі спір з приводу вказаних обставин відсутній.
Отже, що стосується виплати донарахованої пенсії колегія суддів виснує, що вчинення вказаних дій не охоплюється зобов`язальною частиною рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 у справі № 520/27485/21, а тому вимоги заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, визначений позивачем, не відповідають змісту резолютивної частини судового рішення у цій справі.
За таких обставин зміна способу та порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з відповідача суми перерахованої, але не виплаченої пенсії фактично призведе до зміни змісту судового рішення та покладення на відповідача обов`язку, який судом не встановлювався. Така зміна виходить за межі положень ст. 378 КАС України, оскільки не спрямована на забезпечення виконання судового рішення, а фактично змінює спосіб судового захисту, визначений рішенням суду, що набрало законної сили.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає доводи апеляційної інстанції необґрунтованими.
Щодо посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22, суд зауважує, що в межах цієї справи судом було задоволено вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 грудня 2019 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% суми грошового забезпечення, зазначеного в довідці, без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Натомість у межах справи № 520/27485/21 резолютивна частина рішення суду містить лише зобов`язання здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки, при цьому у задоволенні вимог про виплату донарахованої різниці відмовлено у зв`язку з їх передчасністю.
Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 25.02.2026 у справі № 240/7108/21 колегія суддів відхиляє як нерелевантні, оскільки у зазначеній постанові суд касаційної інстанції надавав оцінку виключно питанню щодо необхідності сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу, постановленому за результатами розгляду заяви, поданої в порядку ст. 378 КАС України.
Щодо посилання ОСОБА_1 на постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 року по справі № 620/303/23, П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025 року по справі № 420/9796/22, Першого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2025 року по справі № 200/4350/22, від 10.04.2025 по справі № 200/11618/21, від 10.04.2025 року по справі № 200/6940/23, Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2026 року по справі № 380/21365/23, від 27 січня 2026 року по справі № 380/4133/25, від 11 лютого 2026 року по справі № 380/1808/24, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 294, 308, 311, 312, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2026 року по справі № 520/27485/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Л.О. Фоміна
Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua