Вирок від 09 листопада 2026 р. у справі №688/2134/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконна порубка лісу

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №688/2134/26

Суддя: Цідик А. Ю.

Справа 688/2134/26

№ 1-кп/688/211/26

Вирок

Іменем України

10 листопада 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Шепетівка кримінальне провадження № 1202624400000232 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лозичне Шепетівського району Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, працюючого вальником лісу в АТ «Укрзалізниця», не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,

встановив:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, стаття закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_4 .

21.02.2026 ОСОБА_4 вчинив незаконну порубку дерев, з метою подальшого використання деревини у власних цілях, за наступних обставин.

21.02.2026 близько 10 год, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев, їх подальше перевезення та зберігання, перебуваючи в районі географічних координат 50.1957144, 27.1489800, неподалік кварталу 46, який розташований поза межами с. Судилків Шепетівського району Хмельницької області на земельній ділянці з кадастровим номером 6825588500:06:029:0001, яка перебуває у постійному користуванні Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства, не маючи спеціального дозволу, який надає право на проведення порубки дерев і який посвідчується відповідним документом, виданим уповноваженими органами, порушуючи вимоги Лісового кодексу України, а саме частин 1, 2 ст. 69 цього Кодексу, які передбачають, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом, що видається уповноваженим органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за допомогою заздалегідь підготовленої та привезеної ним трактором марки «Т-24-2 ТНТ» синього кольору (д.н.з. НОМЕР_1 ) з дерев`яним гужовим возом з дому бензопили марки «STILL» MS230/С, вчинив незаконну порубку 4 сироростучих дерев породи «сосна» діаметрами 16 см, 17, 5 см, 31,5 см, 34,5 см, 2 сироростучих дерев породи «осика» діаметрами 24,5 см, 32 см, 1 сироростучого дерева породи «береза» діаметром 16 см.

У подальшому, перебуваючи в тому ж місці, ОСОБА_4 незаконно зрубані вказані вище дерева завантажив на дерев`яний гужовий віз, який був причіплений до трактора марки «Т-24-2 ТНТ» синього кольору, на якому він приїхав.

Того ж дня, близько 11 год, ОСОБА_6 , який керував вказаним вище трактором, разом з незаконно зрубаною деревиною був зупинений працівниками Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області.

При цьому, встановлено, що земельна ділянка, на якій ОСОБА_7 вчинив незаконну порубку дерев, знаходиться на території об`єкта природно-заповідного фонду України – регіонального ландшафтного парку «Мальованка», який створено рішенням Хмельницької обласної ради № 21 від 11.05.1999.

Внаслідок незаконних, протиправних та умисних дій ОСОБА_4 спричинив шкоду навколишньому природному середовищу на загальну суму 349 660, 80 грн.

Отже, своїми умисними, протиправними діями, які виразились у незаконній порубці дерев у лісах, що спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 246 КК України.

2. Позиція сторони захисту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково. Дав суду показання, що вирішив зрубати кілька дерев для облаштування огорожі. Для цього на тракторі з дерев`яним гужовим возом поїхав до лісу поза межами с. Судилків. Про те, що там заповідна зона чи парк «Мальованка» він не знав, там не було відповідного знаку. За допомогою привезеної із собою бензопили зрізав 4 сироростучих дерев породи «сосна», 2 - породи «осика», 1 - породи «береза», які загрузив у віз та поїхав додому. По дорозі його зупинили працівники поліції, оскільки в нього не було лісорубного квитка, він зізнався їм, що здійснив порубку дерев та добровільно показав місце злочину. У вчиненому щиро кається, відшкодував збитки за зрубані дерева, просив зменшити чи розстрочити суму цивільного позову, оскільки хворіє та не має коштів для повного погашення боргу.

3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Винуватість ОСОБА_4 в інкримінованому кримінальному правопорушенні за встановлених обставин, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів:

-показаннями представника потерпілої юридичної особи Шепетівського РСЛП ОСОБА_8 , який пояснив, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом, що видається уповноваженим органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. ОСОБА_4 такого дозволу не мав, а тому незаконно здійснив порубку дерев, спричинивши збитки як підприємству, так і шкоду навколишньому природному середовищу. Про те, що територія, де була здійснена незаконна вирубка відноситься до об`єкта природно-заповідного фонду України – регіонального ландшафтного парку «Мальованка» свідчить відповідний знак, який встановлений на початку парку, а не в тому місці, де здійснювалася порубка. ОСОБА_4 , як колишній працівник лісокомунального підприємства знав про цю зону, в якій не здійснюється вирубка навіть хворих дерев, а лише догляд та охорона;

-показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що є працівником Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області та взимку 2026 року чергував разом з ОСОБА_10 та двома працівниками Шепетівського РТЦК поблизу с. Судилків. Ними був помічений міні-трактор синього кольору з причіпом без маркування, який виїхав з лісової зони та у возі мав деревину: березу, вільху. Під час зупинки транспортного засобу водій ОСОБА_4 надав їм прострочені документи на іншу деревину, після чого зізнався їм, що здійснив незаконну вирубку дерев без відповідного дозволу. Тоді свідок викликав слідчо-оперативну групу, яка поїхала з ОСОБА_4 в ліс.

-аналогічними показаннями свідка ОСОБА_10 ;

-показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що є працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 . Взимку 2026 року здійснювали оповіщення громадян разом з ОСОБА_12 та двома працівниками поліції. Працівники поліції зупинили трактор з причіпом, в якому знаходилася деревина, за кермом якого був ОСОБА_4 , який повідомив, що здійснив порубку в лісі;

-аналогічними показаннями свідка ОСОБА_12 ;

-даними протоколу огляду місця події від 21.02.2026 з фото-таблицями, яким зафіксовано місце вчинення кримінального правопорушення, а саме ділянка в районі географічних координат 50.1957144, 27.1489800, неподалік кварталу 46, який розташований поза межами с. Судилків Шепетівського району Хмельницької області на земельній ділянці з кадастровим номером 6825588500:06:029:0001, яка перебуває у постійному користуванні Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства. На місці виявлено 7 пнів сироростучих дерев відповідними діаметрами: породи «сосна» 16 см, 17, 5 см, 31,5 см, 34,5 см, 2 породи «осика» 24,5 см, 32 см, породи «береза» - 16 см;

-даними протоколу огляду з фототаблицями від 21.02.2026, згідно якого оглянуто трактор марки «Т-24-2 ТНТ» синього кольору (д.н.з. НОМЕР_1 ) з дерев`яним гужовим возом із 3 складометрами колодок деревини та бензопилу, які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 ;

-даними свідоцтва про реєстрацію машини серія НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_4 є власником трактора колісного «Т-24-2 ТНТ» синього кольору (д.н.з. НОМЕР_1 );

-розрахунком Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області про розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев, що становить 349660,80 грн;

-даними плану меж та плану організації території регіонального ландшафтного парку «Мальованка», інформації з Національної кадастрової карти, з яких слідує, що земельна ділянка в районі географічних координат 50.1957144, 27.1489800, де здійснена незаконна вирубка дерев знаходиться в межах природо-заповідного фонду;

-даними Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 25.03.2026, з якої слідує, що земельна ділянка з кадастровим номером 6825588500:06:029:0001 перебуває у постійному користуванні Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства;

-даними охоронного зобов`язання Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації від 12.05.2025 № 18/2, відповідно до якого Шепетівському районному спеціалізованому лісокомунальному підприємству передається під охорону та дотримання встановленого режиму частина території регіонального ландшафтного парку «Мальованка» площею 4371,0 га в межах кв. 11, кв. 13 вид. 21-30, кв. 17, 19, 21-34, АДРЕСА_2 вид 1-5, 8-11, 16-18, 23-25, 30-33, 40-45, кв. 42-74, кв. 75 вид 1-4 Шепетівського району Хмельницької області;

-даними Положення про регіональний ландшафтний парк «Мальованка», затвердженого наказом Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації від 08.05.2025 №67-од, з якого слідує, що парк входить до складу природо-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, збереження і використання;

-даними наказу Державного агентства лісових ресурсів України з додатком від 13.06.2025 № 195 про віднесення лісів Хмельницької області до відповідних територій, з якого видно, що квартал 38-75 Шепетівського РСЛП відноситься до лісів природоохоронного призначення;

-даними розрахунку Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства про розмір матеріальних збитків підприємству, що становить 7078 грн, що відшкодовані обвинуваченим відповідно до квитанції від 02.11.2026;

-даними висновку експерта № 264/26-22 від 22.04.2026, відповідно до якого розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної, як встановлено слідством, порубки 4 сироростучих дерев породи «сосна», 2 сироростучих дерев породи «осика», 1 сироростучого дерева породи «береза» в районі географічних координат 50.1957144, 27.1489800 із насадженнями дерев на території РЛП «Мальованка», становить 349 660,80 грн;

-даними висновку експерта №СЕ-19/123-26/5466-АВ від 22.04.2026, з якого слідує, що вартість трактора колісного марки «Т-24-2 ТНТ» 2021 р.в. станом на 21.02.2026 становила 226 330 грн.

Оцінюючи доводи сторони обвинувачення щодо обізнаності обвинуваченого про належність місця здійснення порубки до території природно-заповідного фонду, суд зазначає, що стороною обвинувачення не надано достатніх та переконливих доказів того, що ОСОБА_4 на момент вчинення інкримінованих дій був обізнаний про відповідний природоохоронний статус території. Зокрема, сам по собі факт роботи обвинуваченого в лісовому господарстві не є безумовним підтвердженням його обізнаності щодо віднесення конкретної лісової ділянки до території природно-заповідного фонду. Для такого висновку необхідно встановити характер виконуваних ним трудових обов`язків, рівень доступу до відповідної лісовпорядної документації, обізнаність з межами природоохоронної території та інші обставини, які б підтверджували його фактичну поінформованість. Так само наявність інформаційного знаку на території не доводить, що обвинувачений його бачив або іншим чином був повідомлений про особливий природоохоронний статус саме цієї ділянки, з огляду на те, що безпосередньо в місці здійснення порубки такий знак був відсутній. За таких обставин суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом усвідомлення обвинуваченим факту здійснення порубки саме на території природно-заповідного фонду. Відтак зазначена обставина не може бути покладена в основу вироку та підлягає виключенню з обсягу обвинувачення.

Водночас недоведеність обізнаності обвинуваченого щодо природоохоронного статусу відповідної території не спростовує встановлених судом обставин незаконної порубки лісу та спричинення нею тяжких наслідків, які утворюють самостійну кваліфікуючу ознаку, передбачену ч. 4 ст. 246 КК України.

Таким чином, оцінюючи вищенаведені докази, кожен окремо, суд, визнає їх належними, допустимими та достовірними, а в сукупності такими, що узгоджуються між собою і є достатніми для висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_4 у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні за вищевикладених обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, тобто в незаконній порубці дерев у лісах, що спричинило тяжкі наслідки.

4. Відомості, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

ОСОБА_4 раніше не судимий, вчинив тяжкий злочин, на обліку органу пробації, під динамічним спостереженням у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює, одружений, хворіє на глаукому, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.

Відповідно до досудової доповіді Шепетівського райвідділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області від 05.06.2026 ризики повторного вчинення кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінюються як середні. Виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення або обмеження волі.

Обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

5. Мотиви призначення покарання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання.

Враховуючи конкретні обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням відомостей про особу винного, який вперше вчинив кримінальне правопорушення, у вчиненому відразу зізнався та щиро розкаявся, працює, має позитивну характеристику за місцем проживання та роботи, не погоджується лише з правовою кваліфікацією вчиненого, відшкодував збитки потерпілій юридичній особі, яка не має претензій до обвинуваченого, суд дійшов висновку, що наведені обставини у їх сукупності дають підстави вважати, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробуванням. При звільненні від відбування покарання з випробуванням покласти на обвинуваченого, відповідно до ст. 76 КК України, такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів та на переконання суду повністю відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про особу винного.

6. Розгляд цивільного позову.

Прокурор в інтересах держави в особі органу, повноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, Судилківська об`єднана територіальна громада Хмельницької області просив стягнути із ОСОБА_4 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області 349 660,80 гривень шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев, які зарахувати на рахунок Судилківської об`єднаної територіальної громади Шепетівського району Хмельницької області.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що листом 54-3486-26 від 05.05.2026 Державну екологічну інспекцію в Хмельницькій області повідомлено про виявлені порушення та про необхідність вжиття заходів представницького характеру з метою відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу.

Разом з тим, листом № 1479/07 від 05.05.2026 Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області повідомила окружну прокуратуру про те, що заходи, у тому числі в судовому порядку, спрямованих на стягнення з підозрюваного ОСОБА_4 шкоди в розмірі 349 660,80 гривень, заподіяної навколишньому природному середовищу та природним ресурсам, внаслідок незаконної порубки дерев, не вживалися та вживатися не будуть.

Обвинувачений цивільний позов прокурора не визнав, вважає, що розмір збитків становить 7078 грн, що ним було відшкодовано.

Цивільний позов прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 3 статті 128 КПК України передбачено, що цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".

Основним завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, згідно ст. 1, 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», є збереження природних ресурсів у тому числі лісових ресурсів.

Згідно із частиною третьою статті 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи.

Компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, визначено у ст. 20-2 цього Закону, до якої зокрема належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.

Так, відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275 зі змінами Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. 7 вказаного Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 № 46 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, відповідно до якого Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України.

Відповідно до п. 2 розділу II Положення Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області здійснює державний нагляд (конроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, тощо.

Відповідно до п. 10 розділу II цього Положення Держекоінспекція в області для виконання покладених на неї завдань має право вживати в установленому порядку заходи досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Таким чином, саме Державна екологічна інспекція в області є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, оскільки здійснила розрахунок завданої шкоди.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 27.11.2007 у справі «Хаммер проти Бельгії» суд вирішив, що незважаючи на той факт, що навколишнє середовище прямо не захищене в Конвенції, проте саме по собі воно є цінністю, в якій як суспільство, так і державні органи мають живий інтерес. Економічні міркування і навіть права на власність, не мають виходити на перший план у питаннях охорони навколишнього середовища, зокрема, коли ця сфера законодавчо регулюється державою. Таким чином, державні органи зобов`язані діяти з метою захисту навколишнього середовища.

Державну екологічну інспекцію в Хмельницькій області повідомлено про виявлені порушення та про необхідність вжиття заходів представницького характеру з метою відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу.

Разом з тим, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області повідомила окружну прокуратуру про те, що заходи, у тому числі в судовому порядку, спрямованих на стягнення з підозрюваного шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу та природним ресурсам, внаслідок незаконної порубки дерев, не вживалися та вживатися не будуть.

Щоб інтереси держави не залишалися незахищеними, прокурор, у даному випадку, виконує субсидіарну роль та на законних підставах замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону такого захисту не здійснив.

Отже, прокурор обґрунтував наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Засади використання природних ресурсів визначаються виключно законами України (п.5 ст.92 Конституції України).

Відповідно до положень статті 1 Лісового кодексу України (далі – ЛК України) ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЛК України лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природнього середовища», цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Приписами статті 105 ЛК України встановлено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів.

Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (ч. 1 ст. 107 ЛК України).

У частині першій статті 100 Лісового кодексу України закріплено, що порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», цього Кодексу та інших актів законодавства.

Преамбулою Закону України від 16.06.1992 № 2456-XII «Про природно-заповідний фонд України» (далі – Закон № 2456-XII) встановлено, що законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Відносини в галузі охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Законом та іншими актами законодавства України (ст.2 Закону № 2456-XII).

Приписами статті 8 Закону № 2456-XII передбачено, що до збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом, зокрема, встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об`єктів.

Частиною першою статті 91 Закону № 2456-XII встановлено, що спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Перелік встановлених цим Законом видів використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду і порядок їх використання визначаються режимом територій та об`єктів природно-заповідного фонду (ч.2 ст.91 Закону № 2456-XII).

Частиною першою статті 14 Закону № 2456-XII визначено, що режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду – це сукупність науково обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об`єктів, характер допустимої діяльності на таких територіях та об`єктах, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів.

Статтею 28 Закону № 2456-XII визначено, що на території пам`яток природи забороняються суцільні, поступові, лісовідновні та прохідні рубки, видалення захаращеності, полювання та будь-яка інша діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану.

Статтею 44 Закону № 2456-XII передбачено, що однією із основ економічних засобів ефективної організації і функціонування природно-заповідного фонду забезпечуються шляхом компенсації у встановленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про природно-заповідний фонд.

Згідно із положеннями статті 64 Закону № 2456-XII порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні, зокрема, у здійсненні в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон заборонених господарської та інших видів діяльності. Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

Закон, який визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь є Закон України від 25.06.1991 № 1264-XII «Про охорону навколишнього природнього середовища» (далі – Закон № 1264-XII)

Частиною першою статті 5 Закону № 1264-XII визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України (ч.2 ст.5 Закону № 1264-XII).

Відповідно до частин першої та четвертої статті 68 Закону № 1264-XII порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів (ч. 5 ст. 68 Закону № 1264-XII).Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч. 1 ст. 69 Закону № 1264-XII).

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (ст. 16 Конституції України).

Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

За загальним правилом, встановленим в ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається із протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів складу правопорушення виключає відповідальність особи за завдану майнову шкоду.

Недоведеність обізнаності обвинуваченого про належність місця порубки до території природно-заповідного фонду не спростовує об`єктивного факту розташування цієї ділянки в межах відповідної території.

Зазначена обставина має значення для оцінки суб`єктивної сторони інкримінованого діяння та вирішення питання про доведеність відповідної ознаки обвинувачення, однак сама по собі не змінює правового статусу земельної ділянки та не усуває факту заподіяння їй шкоди.

Оскільки належність місця порубки до території заповідного фонду, а саме регіонального ландшафтного парку «Мальованка» доведена, розмір заподіяної шкоди підлягає визначенню відповідно до спеціальних такс.

Відповідно до спеціальної такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев`яніле стебло, до ступеня припинення росту (Додаток №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року № 575) загальний розмір шкоди, заподіяний ОСОБА_4 внаслідок незаконної порубки на території об`єкта природно-заповідного фонду становить 349 660,80 гривень.

На даний час збитки навколишньому природному середовищу, завдані незаконною порубкою дерев обвинуваченим не відшкодовано.

Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до приписів ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Згідно із п.7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до положень п.4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

В даному випадку заподіяння довкіллю шкоди здійснено на території Судилківської об`єднаної територіальної громади.

З урахуванням вищевикладеного, збитки, завдані внаслідок незаконної порубки дерев на території Судилківської об`єднаної територіальної громади Шепетівського району Хмельницької області, та відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 29 ч. 3 п. 7 та ст. 69-1 ч. 1 п. 4 Бюджетного кодексу України, підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідних сільських рад, на території яких вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

Отже, із ОСОБА_4 слід стягнути на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області 349 660,80 гривень шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев, які зарахувати на рахунок Судилківської об`єднаної територіальної громади Шепетівського району Хмельницької області.

7. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Згідно довідки про витрати на проведення судової експертизи загальний розмір витрат становить 10 169,62 грн, які підлягають стягненню в силу ст. 124 КПК України з обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. При цьому, знаряддя і засоби вчинення кримінального правопорушення - трактор марки «Т-24-2 ТНТ» синього кольору (д.н.з. НОМЕР_1 ) з дерев`яним гужовим возом, бензопила марки «STILL» MS230/С підлягають спеціальній конфіскації згідно зі ст. 96-1 КК України.

Арешт, накладений на речові докази ухвалою слідчого судді, підлягає частковому скасуванню.

За наявності задоволеного позову прокурора, перебування транспортних засобів у власності обвинуваченого, у даному випадку підлягає залишенню в силі арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.04.2026 на трактор колісний, д.н.з. НОМЕР_3 , марки ДМТЗ 244HX, 2024 року випуску; легковий автомобіль марки та моделі: SKODA FABIA, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 ; мопед марки та моделі ALPHA ZS50F, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , до виконання вироку в частині вирішення цивільного позову прокурора про відшкодування шкоди, відповідно до вимог ч. 10 ст. 100 КПК України, ч. 6 ст. 96-2 КК України, тобто це майно необхідно звернути в рахунок відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Керуючись ст. 373-374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Згідно зі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік та покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України (періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою).

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, Судилківська об`єднана територіальна громада до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області 349 660 (триста сорок дев`ять тисяч шістсот шістдесят гривень 80 копійок) шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев, які зарахувати на рахунок Судилківської об`єднаної територіальної громади Шепетівського району Хмельницької області за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Хмел.обл/Судилкiв. стг/24062100, номер рахунку(IBAN) UA648999980333129331000022701, код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу – грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Речові докази: 3 (три) складометри колодок деревини (2 м. куб) породи «сосна», «осика», «береза», на які накладено арешт ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24.02.2026 та які знаходяться на відповідальному зберіганні в обвинуваченого ОСОБА_4 - залишити обвинуваченому ОСОБА_4 .

Трактор марки «Т-24-2 ТНТ» синього кольору (д.н.з. НОМЕР_1 ) з дерев`яним гужовим возом, бензопилу марки «STILL» MS230/С конфіскувати згідно зі ст. 96-1 КК України.

В порядку ч. 6 ст. 96-2 КК України арешт накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.04.2026 на трактор колісний, д.н.з. НОМЕР_3 , марки ДМТЗ 244HX, 2024 року випуску, заводський номер: НОМЕР_6 , номер двигуна: НОМЕР_7 , свідоцтво: НОМЕР_8 , дата реєстрації 23.12.2024; легковий автомобіль марки та моделі: SKODA FABIA, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , свідоцтво про право реєстрації ТЗ: НОМЕР_9 , дата реєстрації: 25.07.2020, категорія ТЗ: В, тип ТЗ кузова: універсал-загальний, VIN: НОМЕР_10 , номер кузова: НОМЕР_10 , об`ємом двигуна: 1390, паливо: бензин, повною масою: 1610, масою без навантаження: 1170, загальною кількістю місць: 5; мопед марки та моделі ALPHA ZS50F, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , свідоцтво про право реєстрації ТЗ: НОМЕР_11 , дата реєстрації: 10.09.2013, категорія ТЗ: А1, тип ТЗ кузова: мопед-загальний, VIN: НОМЕР_12 , номер кузова: НОМЕР_12 , об`ємом двигуна: 49, паливо: бензин, повною масою: 230, масою без навантаження: 80, загальною кількістю місць: 2, залишити в силі до виконання вироку в частині вирішення цивільного позову прокурора про відшкодування шкоди.

Частково скасувати арешт накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24.02.2026, а саме на 3 (три) складометри колодок деревини.

Стягнути із ОСОБА_4 витрати за проведення судових експертиз у сумі 10 169,62 грн у дохід держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_13

Оригінал: reyestr.court.gov.ua