Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: реалізації податкового контролю
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №520/16150/24
Суддя: Макаренко Я.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 р.Справа № 520/16150/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, по справі № 520/16150/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ" (далі – позивач, ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00282960708 від 21.05.2024р.;
- покласти на відповідача витрати позивача на сплату судового збору та професійну правничу допомогу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 по справі №520/16150/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ" (просп. Льва Ландау, буд.171, м. Харків, 61060, 37385017) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057, 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення – задоволено.
Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00282960708 від 21.05.2024р.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057, 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ" (просп. Льва Ландау, буд.171, м. Харків, 61060, 37385017) сплачений судовий збір в розмірі 21402 ( двадцята одна тисяча чотириста дві) грн. 68 коп.
Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції в подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на викладення судом висновків, які не відповідають обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 по справі №520/16150/24 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 29.03.2024 №1278-п, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ», код ЄДРПОУ 37385017, з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними контрактами від 29.10.2020 № ВЭД/ОЗЧ-12 за період з 29.10.2020 по 31.03.2024, від 01.12.2020 № ВЭД/ОЗЧ-16 за період з 01.12.2020 по 31.03.2024, від 15.09.2020 №ВЭД/ОЗЧ-7 за період з 15.09.2020 по 31.03.2024, від 24.03.2022 № ВЭД/ОЗЧ-1 за період з 24.03.2022 по 31.03.2024, від 22.09.2020 № 59-02-05/369НХЮ за період з 22.09.2020 по 31.03.2024.
В ході проведення перевірки встановлено:
Між ТОВ "НВФ "РОТОРМАШ" (Україна) “Продавець” та АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан) “Покупець” укладено:
1) Контракт від 24.03.2022 № ВЭД/ ОЗЧ-1
ТОВ “НВФ “РОТОРМАШ”, на виконання умов експортного контракту від 24.03.2022 №ВЭД/ОЗЧ-1, на адресу нерезидента АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан), відвантажено товар (Частини дизельних двигунів моделі 2Д100, призначені для встановлення на магістральні тепловози, виключно для цивільного використання, УКТЗЕД 8409990000) на загальну суму 104 544,00 дол. США (еквівалент 3 821 673,40 грн.), зокрема згідно МД від 17.02.2023, №23UA100390701970U4 на суму 25 344,00 дол. США (еквівалент 926 794,60 грн.), пакувальним листом №6 від 15.02.2023 р, CMR №000101/1 та повідомленням про фактичне вивезення (ідентифікатор повідомлення 300c67ff-95ef-4ce9-aec0-441d7552ed3).
У зв`язку з невиконанням АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан) своїх зобов`язань по експортному контракту від 24.03.2022 № ВЭД/ОЗЧ-1,ТОВ “НВФ “РОТОРМАШ” направлено до Ташкентського міського суду позовну заяву про стягнення основного боргу з нерезидента у розмірі 25 344,00 дол. США.
Визначенням судової колегії з економічних, справ Ташкентського міського суду (про прийняттю позовної заяви до провадження, підготовки справи до судового розгляду та призначення судового, розгляду у справі) від 25.08.2023 позовну заяву прийнято до провадження та порушено економічну справу №4-10-2305/436. Призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні Ташкентського міського суду на 06.10.2023 о 11:30.
Ташкентським міським судом прийнято Рішення від 06.10.2023 по справі №4-10-2205/436, яким відмовлено в задоволенні позову ООО НПФ “РОТОРМАШ” в зв`язку з тим, що заборгованість погашена. Стягнуто з АО “Узбекистон темир йуллари” на користь ООО НПФ “РОТОРМАШ” 6 150 000,00 сумов державного мита та 33 000,00 сумов поштових витрат”.
Грошові кошти за відвантажений товар по експортному контракту від 24.03.2022 № ВЭД/ОЗЧ-1’, укладеному з АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан) надійшли на валютний рахунок ТОВ “НВФ “РОТОРМАШ” 19.09.2023 в сумі 25344,00 дол. США- із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків у сфері ЗЕД.
2) Контракт від 15.09.2020 № ВЭД/ОЗЧ-7
ТОВ “НВФ “РОТОРМАШ”, на виконання умов експортного контракту від 15.09.2020 №ВЭД/ОЗЧ-7, на адресу нерезидента АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан), відвантажено товар (Частини дизельних двигунів моделі Д100, призначені для встановлення на магістральні тепловози, виключно для цивільного використання, УКТЗЕД 8409990000, Зубчасті передачі - редуктор, УКТЗЕД 8483402300, Насоси для перекачування охолоджувальних рідин, УКТЗЕД 8413308000, Частини насосів, УКТЗЕД 8413910090, Компенсатор, УКТЗЕД 7307998000, Вкладиші верхній із заливкою, УКТЗЕД 8414900000), згідно МД від 29.09.2022 № UA100390/2022/406001 на суму 178 757,37 дол. США (еквівалент 6 536 906,76 грн) , пакувального листа №03 від 20.09.2022 р, CMR серії А№б/н|.
Грошові кошти за відвантажений товар по експортному контракту від 15.09.2020№ ВЭД/ОЗЧ-7, укладеному з АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан) надійшли на валютний рахунок ТОВ “НВФ “РОТОРМАШ” 11.04.2023 в сумі 128757,37 дол. США - із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків у сфері ЗЕД.
3) Контракт від 29.10.2020 № ВЭД/ ОЗЧ-12
ТОВ “НВФ “РОТОРМАШ”, на виконання умов експортного контракту від 29.10.2020 №ВЭД/ОЗЧ-12, на адресу нерезидента АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан), відвантажено товар (Насосний елемент (плунжерна пара), УКТЗЕД 8413910090) на загальну суму 2 944 130,00 рос. руб. (еквівалент 1 067 910,86:грн), згідно наступних митних декларацій:
- від 12.04.2021 № 021292 на суму 1535000 рос. руб. (еквівалент 554 564,80 грн);
- від 04.10.2021 № UA807170/2021/065123 на суму 1409 130,00 рос. руб. (еквівалент 513346,06грн).
03.12.2021 грошові кошти за відвантажений товар по експортному контракту від 29.10.2020 №ВЭД/ОЗЧ-12 надійшли на валютний рахунок ТОВ “НВФ “РОТОРМАШ” у сумі 1 535 000,00 рос. руб. (еквівалент - 568 471,90 грн), без порушення законодавчо встановлених строків розрахунків.
З 24 лютого 2022 року у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України було введено військовий стан. У зв`язку з чим Національним Банком України було запроваджено обмеження щодо здійснення розрахунків з юридичними особами за експортні та імпортні операції, якщо валюта розрахунків - рублі РФ.
30.12.2022 року між ТОВ “НВФ “РОТОРМАШ”, Україна (Продавець) та Акціонерним товариством “Узбекистон темир йуллари”, Республіка Узбекистан, (Покупець) підписано додаткову угоду №2 до контракту №ЗЕД/ОЗЧ-12, згідно з яким Сторони дійшли згоди про внесення змін до п.3.1 Контракту та прийняти у наступній редакції: “Оплата за товар, що поставляється за цим контрактом, здійснюється банківським переказом у рублях Російської Федерації або в доларах США.
Розрахунок платежу у доларах США здійснюється через курс рубля Російської Федерації та долар США по відношенню до Узбецького суми, встановлених Центральним банком Республіки Узбекистан на дату відправки Покупцем платежу, опублікованому на офіційному сайті Центрального Банку Республіки Узбекистан на валютний рахунок Продавця, зазначений у пункті 10.1. Контракт.
У разі оплати за товар у доларах США, Сторони дійшли згоди, що різниця в курсах між датами відправлення та надходження платежу не впливатимуть на виконання зобов`язань Покупцем та сума, обчислена на дату відправлення, є остаточною у взаєморозрахунках сторін.
20.03.2023 грошові кошти за відвантажений товар по експортному контракту від 29.10.2020 №ВЭД/ОЗЧ-12, надійшли на валютний рахунок ТОВ “НВФ “РОТОРМАШ” у сумі 18723,91 дол. США, що складає 1409 130,00 рос.руб. (відповідно до додаткової угоди №2 від 30.12.2022 до контракту від 29.10.2020 за № ВЭД/ОЗЧ-12) із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків у сфері ЗЕД.
4) Контракт від 01.12.2020р № ВЭД/ОЗЧ-16
ТОВ “НВФ “РОТОРМАШ”, на виконання умов експортного контракту від 01.12.2020 №ВЭД/ОЗЧ-16, на адресу нерезидента АО ’’Узбекистон темир йуллари” (Республіка Узбекистан), відвантажено товар (Частини призначені для поршневих двигунів внутрішнього згорання з запаленням від стиснення, УКТЗЕД 8409990000) на загальну суму 1 920 750,00 рос. руб. (еквівалент 699 729,23 грн), згідно МД від 04.10.2021 р за № UA807170/2021/065126, пакувальним листом №28 від 04.10.2021 р, CMR depпп А №28, повідомлення про фактичне вивезення товарів.
З 24 лютого 2022 року у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України введено військовий стан. У зв`язку з чим Національним Банком України запроваджено обмеження щодо здійснення розрахунків з юридичними особами за експортні та імпортні операції, якщо валюта розрахунків - рублі РФ.
30.12.2022 року між ТОВ “НВФ “РОТОРМАШ”, Україна (Продавець) та Акціонерним товариством “УЗБЕКИСТОН ТЕМИР ИУЛЛАРІ”, Республіка Узбекистан, (Покупець) було підписано додаткову угоду №2 до контракту №ЗЕД/ОЗЧ-16, згідно з яким Сторони дійшли згоди про внесення змін до п.3.1 Контракту та прийняти у наступній редакції: “Оплата за товар, що поставляється за цим контрактом, здійснюється банківським переказом у рублях Російської Федерації або в доларах США.
Розрахунок платежу у доларах США здійснюється через курс рубля Російської Федерації та долар США по відношенню до Узбецького суми, встановлених Центральним банком Республіки Узбекистан на дату відправки Покупцем платежу, опублікованому на офіційному сайті Центрального Банку Республіки Узбекистан на валютний рахунок Продавця, зазначений у пункті 10.1. Контракт.
У разі оплати за товар у доларах США, Сторони дійшли згоди, що різниця в курсах між датами відправлення та надходження платежу не впливатимуть на виконання зобов`язань Покупцем та сума, обчислена на дату відправлення, є остаточною у взаєморозрахунках сторін.
Грошові кошти за відвантажений товар по експортному контракту від 01.12.2020 р за № ВЭД/ОЗЧ-16, укладеному з АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан) надійшли 10.04.2023 р на валютний рахунок ТОВ “НВФ “РОТОРМАШ” у сумі 24 200,92 дол. США, що складає 1 920 750,00 рос. руб. (відповідно до додаткової угоди №2 від 30.12.2022 р до контракту від 01.12.2020 р за № ВЭД/ОЗЧ-16) - із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків у сфері ЗЕД.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ»:
- частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», із змінами та доповненнями та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, із змінами та доповненнями, за зовнішньоекономічними контрактами від 29.10.2020 № ВЭД/ОЗЧ-12, укладеному з АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан) та від 01.12.2020 № ВЭД/ОЗЧ-16, укладеному з АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан);
- частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», із змінами та доповненнями та пункту 142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами та доповненнями, за зовнішньоекономічними контрактами від 15.09.2020 № ВЭД/ОЗЧ-7, укладеному з АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан) та від 24.03.2022 № ВЭД/ОЗЧ-1, укладеному з АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан).
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ», складено Акт від 15.04.2024 №16789/20-40-07-08-05/37385017, та винесено податкове повідомлення-рішення від 21.05.2024 № 00282960708 про застосування фінансових санкцій в сумі 1426845,42грн.
Не погоджуючись із винесеним ГУ ДПС у Харківській області податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення № 00282960708 від 21.05.2024р. Головне управління ДПС у Харківській області не врахувало всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому податкове повідомлення рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII). Цей закон також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.
Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 2473-VIII, валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.
Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.
Частиною першою статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Частинами п`ятою, шостою цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Згідно з частиною дев`ятою статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій.
Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.
За змістом частини десятої статті 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Відповідно до частин першої, другої, третьої, п`ятої, восьмої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.
Правління Національного банку України постановою № 5 від 02 січня 2019 року затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5).
Це Положення, відповідно до пункту 1 розділу І, визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
Згідно з пунктом 21 розділу ІІ Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Відповідно до пункту 14 прим 2 постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», з наступними змінами, - граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.
Згідно з пунктом 7 розділу Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення митної декларації на продукцію, що експортується, або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору, за операціями з експорту товарів.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0.3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 07 травня 2025 року у справі № 520/13866/24.
Податковим органом в акті перевірки від 15.04.2024 №16789/20-40-07-08-05/37385017 встановлено порушення ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ»:
- частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», із змінами та доповненнями та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, із змінами та доповненнями, за зовнішньоекономічними контрактами від 29.10.2020 № ВЭД/ОЗЧ-12, укладеному з АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан) та від 01.12.2020 № ВЭД/ОЗЧ-16, укладеному з АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан);
- частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», із змінами та доповненнями та пункту 142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами та доповненнями, за зовнішньоекономічними контрактами від 15.09.2020 № ВЭД/ОЗЧ-7, укладеному з АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан) та від 24.03.2022 № ВЭД/ОЗЧ-1, укладеному з АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан).
Так, згідно до акту перевірки між ТОВ "НВФ "РОТОРМАШ" «Продавець» з АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан) діючого на підставі довіреності №4-ЮР від 03.01.2020, - «Покупець», укладено Контракт від 29.10.2020 № ВЭД/ ОЗЧ-12.
ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» на виконання умов експортного контракту від 29.10.2020 № ВЭД/ОЗЧ-12, на адресу нерезидента АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан), відвантажено товар (Насосний елемент (плунжерна пара), УКТЗЕД 8413910090) на загальну суму 2 944 130,00 рос. руб. (еквівалент 1 067 910,86 грн), згідно наступних митних декларацій: - від 12.04.2021 № 021292 на суму 1 535 000,00 рос. руб. (еквівалент 554 564,80 грн) – граничний строк надходження валютної виручки – 11 04 2022;- руб. від 04.10.2021 № UA807170/2021/065123 на суму 1 409 130,00 рос. (еквівалент 513 346,06 грн) – граничний строк надходження валютної виручки – 03.10.2022.
Грошові кошти за відвантажений товар по експортному контракту від 29.10.2020 № ВЭД/ОЗЧ-12, укладеному з АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан) надійшли на валютні рахунки ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ»:
- № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ПУМБ», МФО 334851, 03.12.2021 - на загальну суму 1 535 000,00 рос. руб. (еквівалент – 568 471,90 грн), без порушення законодавчо встановлених строків розрахунків;
- № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ПУМБ», МФО 334851, 20.03.2023 - на загальну суму 18 723,91 дол. США, що складає 1 409 130,00 рос. руб. (відповідно до додаткової угоди №2 від 30.12.2022 до контракту від 29.10.2020 № ВЭД/ОЗЧ-12) - із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків у сфері ЗЕД, чим ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» порушено частину 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», із змінами та доповненнями та пункт 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, із змінами та доповненнями.
Також, згідно до акту перевірки між ТОВ "НВФ "РОТОРМАШ" «Продавець» з АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан) діючого на підставі довіреності №4-ЮР від 03.01.2020, - «Покупець», укладено Контракт від 01.12.2020 № ВЭД/ ОЗЧ-16.
ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» на виконання умов експортного контракту від 01.12.2020 № ВЭД/ОЗЧ-16 на адресу нерезидента АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан), відвантажено товар (Частини призначені для поршневих двигунів внутрішнього згорання з запаленням від стиснення, УКТЗЕД 8409990000) на загальну суму 1 920 750,00 рос. руб. (еквівалент 699 729,23 грн), згідно МД від 04.10.2021 № UA807170/2021/065126 – граничний строк надходження валютної виручки – 03.10.2022.
Грошові кошти за відвантажений товар по експортному контракту від 01.12.2020 № ВЭД/ОЗЧ-16, укладеному з АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан) надійшли 10.04.2023 на валютний рахунок ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ПУМБ», МФО 334851 на загальну суму 24 200,92 дол. США, що складає 1 920 750,00 рос. руб. (відповідно до додаткової угоди №2 від 30.12.2022 до контракту від 01.12.2020 № ВЭД/ОЗЧ-16) - із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків у сфері ЗЕД, чим ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» порушено частину 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», із змінами та доповненнями та пункт 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, із змінами та доповненнями.
Також, згідно до акту перевірки між ТОВ "НВФ "РОТОРМАШ" «Продавець» з АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан) діючого на підставі довіреності №4-ЮР від 03.01.2020, - «Покупець», укладено Контракт від 15.09.2020 № ВЭД/ ОЗЧ-7.
ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» на виконання умов експортного контракту від 15.09.2020 № ВЭД/ОЗЧ-7, на адресу нерезидента АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан), відвантажено товар (Частини дизельних двигунів моделі Д100, призначені для встановлення на магістральні тепловози, виключно для цивільного використання, УКТЗЕД 8409990000, Зубчасті передачі – редуктор, УКТЗЕД 8483402300, Насоси для перекачування охолоджувальних рідин, УКТЗЕД 8413308000, Частини насосів, УКТЗЕД 8413910090, Компенсатор, УКТЗЕД 7307998000, Вкладиш верхнiй iз заливкою, УКТЗЕД 8414900000) на загальну суму 616 580,97 дол. США (еквівалент 19 482 230,01 грн), зокрема згідно МД від 29.09.2022 № UA100390/2022/406001 на суму 178 757,37 дол. США (еквівалент 6 536 906,76 грн) – граничний строк надходження валютної виручки – 27.03.2023.
Грошові кошти за відвантажений товар по експортному контракту від 15.09.2020 № ВЭД/ОЗЧ-7, укладеному з АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка «РОТОРМАШ» Узбекистан) надійшли на валютний рахунок ТОВ «НВФ № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ПУМБ», МФО 334851 на загальну суму 611 274,33 дол. США (20 492 171,87 грн), в тому числі 128 757,37 дол. США - із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків у сфері ЗЕД, чим ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» порушено частину 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», із змінами та доповненнями та пункт 142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами та доповненнями.
На кінець перевіряємого періоду у бухгалтерському обліку ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» по експортному контракту від 15.09.2020 № ВЭД/ОЗЧ-7, укладеному з АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан) рахується дебіторська заборгованість на загальну суму 5 306,64 дол. США.
Також, згідно до акту перевірки між ТОВ "НВФ "РОТОРМАШ" «Продавець» з АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан) діючого на підставі довіреності №4-ЮР від 03.01.2020, - «Покупець», укладено Контракт від 24.03.2022 № ВЭД/ ОЗЧ-1.
ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ», на виконання умов експортного контракту від 24.03.2022 № ВЭД/ОЗЧ-1, на адресу нерезидента АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан), відвантажено товар (Частини дизельних двигунів моделі 2Д100, призначені для встановлення на магістральні тепловози, виключно для цивільного використання, УКТЗЕД 8409990000) на загальну суму 104 544,00 дол. США (еквівалент 3 821 673,40 грн), зокрема згідно МД від 17.02.2023 № 23UA100390701970U4 на суму 25 344,00 дол. США (еквівалент 926 794,60 грн) граничний строк надходження валютної виручки – 15.08.2023.
У зв`язку з невиконанням АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан) своїх зобов`язань по експортному контракту від 24.03.2022 № ВЭД/ ОЗЧ-1, ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» до Ташкентського міського суду направлено позовну заяву про стягнення основного боргу з нерезидента у розмірі 25 344,00 дол. США. Визначенням судової колегії з економічних справ Ташкентського міського суду (про прийняття позовної заяви до провадження, підготовки справи до судового розгляду та призначення судового розгляду у справі) від 25.08.2023 позовну заяву прийнято до провадження та порушено економічну справу №4-10-2305/436. Призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні Ташкентського міського суду на 06.10.2023 о 11:30. Ташкентським міським судом прийнято Рішення іменем Республіки Узбекистан від 06.10.2023 по справі №4-10-2205/436, яким вирішено наступне: «Відмовити у задоволенні позову ТОВ НВФ «РОТОРМАШ» у зв`язку з тим, що заборгованість погашена. Стягнути з АО «Узбекистон темир йуллари» на користь ТОВ НВФ «РОТОРМАШ» 6 150 000,00 сум державного мита та 33 000,00 сум поштових витрат.».
Грошові кошти за відвантажений товар по експортному контракту від 24.03.2022 № ВЭД/ОЗЧ-1, укладеному з АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка «РОТОРМАШ» Узбекистан) надійшли на валютний рахунок ТОВ «НВФ № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ПУМБ», МФО 334851 на загальну суму 57 024,00 дол. США (еквівалент 2 085 287,85 грн), в тому числі 25 344,00 дол. США - із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків у сфері ЗЕД, чим ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» порушено частину 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», із змінами та доповненнями та пункт 142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами та доповненнями.
На кінець перевіряємого періоду у бухгалтерському обліку ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» по експортному контракту від 24.03.2022 № ВЭД/ОЗЧ-1, укладеному з АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан) рахується дебіторська заборгованість на загальну суму 47 520,00 дол. США, з граничним строком надходження валютної виручки - 19.04.2024.
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ», складено акт від 15.04.2024 №16789/20-40-07-08-05/37385017, та винесено податкове повідомлення-рішення від 21.05.2024 № 00282960708 про застосування фінансових санкцій в сумі 1 426 845,42грн.
Як визначено частиною другою статті 13 Закону про валюту у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Отже, законодавство що регулює спірні правовідносин прямо пов`язує строк надходження валютної заборгованості з фактом митного оформлення товару, а не з умовами цивільно-правового договору між сторонами.
Відповідно до пункту 7 розділу II Інструкції №7 банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
У постанові від 20 грудня 2024 року у справі №160/6138/24 Верховний Суд прямо указав, що «якщо розглядати правовідносини з експорту товару, то положення частини другої статті 13 Закону про валюту пояснюють, що строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується.
Зміст цієї норми свідчить про те, що з точки зору відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності з експорту товару, заборгованість нерезидента (покупця) перед резидентом (продавцем) виникає саме у день митного оформлення продукції, що експортується, і існує до її фактичного погашення нерезидентом. Закон про валюту не містить вказівки на будь-який інший день…».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 4 березня 2026 року у справі №320/57458/24.
З розрахунку суми пені за порушення повернення валютних цінностей за експортними Контрактами №ВЗД/ОЗЧ-1 від 24.03.2022 №ВЗД/ОЗЧ-7 від 15.09.2020, №ВЗДрЗЧ-12 від 29.20.2020 та №ВЗД/ОЗЧ-16 від 01.10.2020 у розмір 1426 845,42 грн випливає, що пеня розраховувалась за наступними показниками.
Щодо розрахунку пені за контрактом №ВЗД/ОЗЧ-1 від 24.03.2022, то вона розрахована за наступними показниками:
- митна декларація від 17.02.2023 року №230X100390701970174 на суму 25 344,00 дол. США;
- граничний строк надходження валютної виручки — 16.08.2023 р;
- кількість днів порушення граничних строків розрахунків за період з 16.08.2023 по 19.09.2023 становить 35 днів.
Разом з тим, визначенням судової колегії з економічних справ Ташкентського міського суду (про прийняття позовної заяви до провадження, підготовки справи до судового розгляду та призначення судового розгляду у справі) від 25.08.2023 позовну заяву ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» про стягнення заборгованості з АО "Узбекистан темир йуллари" прийнято до провадження та порушено економічну справу №4-10-23 05/436.
Грошові кошти за відвантажений товар по експортному контракту від 24.03.2022 № ВЭД/ОЗЧ-1 надійшли на рахунок позивача 19.09.2023.
06.10.2023 Ташкентським міським судом по справі №4-10-2205/436 прийнято Рішення, відповідно до якого було відмовлено у задоволенні позову ТОВ`НВФ «РОТОРМАШ» у зв`язку із погашення АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан) заборгованості за контрактом.
Відповідно до положень частини сьомої статті 13 Закону №2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Отже, з дня прийняття до розгляду (прийняття до провадження) судом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), зупиняється перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
Тобто, відповідач при розрахунку пені повинен був застосувати приписи ч.7 ст. 13 ЗУ «Про валюту та валютні операції» починаючи з дати відкриття провадження у справі 25.08.2023 р.
Враховуючи викладене, кількість днів порушення граничних строків розрахунків за експортним контрактом від 24.03.2022 № ВЭД/ОЗЧ-1 становить 10 календарних днів (з 16.08.2023 по 25.08.2023), а не 35 днів, як визначено контролюючим органом.
При цьому, висновки суду першої інстанції, що дата здійснення фактичного експорту товару (19.02.2023) не відповідає даті оформлення митної (декларації - 17.02.2023), оскільки товар знаходився на митній території України ще декілька днів, а тому дата початку відліку строку для зарахування валютної виручки при здійсненні розрахунків за контрактом №ВЗД/ОЗЧ-1 від 24.03.2022 повинен розпочатися з 19.02.2023 р, та закінчується 18.08.2023, колегія суддів вважає безпідставним, виходячи з наступного.
Згідно до правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 30.04.2025р. у справі №380/10067/24, випливає, що положення частини другої статті 13 Закону про валюту однозначно визначають, що строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується. Юридичний зміст зазначеної норми свідчить про те, що саме з моменту митного оформлення товару саме для цілей забезпечення валютного законодавства у резидента (експортера) виникає правова вимога до нерезидента (покупця) щодо виконання зобов`язання з оплати поставленої продукції. Відповідно, з цього моменту виникає валютна заборгованість, яка вважається такою, що підлягає контролю з боку уповноважених органів до моменту її фактичного погашення. Закон не передбачає можливості обчислення строку з будь-якої іншої дати.
Суд першої інстанції посилаючись на висновки Верховного Суду викладених у постанові від 27.02.2018 у справі №11/811/2370/15 та від 15.06.2023 у справі № П/811/72//16, а також положення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» щодо строку розрахунків, не врахував актуальної практики Верховного Суду щодо застосування норм законодавства, які регулювали правовідносини сторін на момент їх виникнення.
Водночас правові висновки, на які покликається позивач та суд першої інстанції, сформульовані у судових справах, провадження в яких було відкрито до набрання чинності у 2019 році Законом України «Про валюту і валютні операції».
Отже, такі висновки ґрунтувалися на правовому регулюванні, що діяло до запровадження нового валютного законодавства. З огляду на це зазначені правові позиції не можуть бути застосовані механічно без урахування особливостей правового режиму, встановленого Законом про валюту та підзаконними нормативними актами, прийнятими на його виконання, які діяли на час виникнення спірних правовідносин. Не можуть бути застосовними означені судом першої інстанції правові позиції також і з огляду на те, що вони не враховують актуальної судової практики Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 4 березня 2026 року у справі №320/57458/24.
Отже, кількість днів порушення граничних строків розрахунків за експортним контрактом від 24.03.2022 № ВЭД/ОЗЧ-1 становить 10 календарних днів, а тому нарахування пені за порушення строків розрахунків за вказаним контрактом у розмірі 27803,84 грн. (2780,3837952х10) є законним та обґрунтованим, а тому рішення суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення в цій частині підлягає скасуванню.
Щодо розрахунку пені за контрактом №ВЭД/ОЗЧ-7 від 15.09.2020, то вона розрахована за наступними показниками:
- митна декларація від 29.09.2022 року за №UA100390/2022/406001 на суму 178 757,37 дол. США;
- граничний строк надходження валютної виручки - 27.03.2023;
- кількість днів порушення граничних строків розрахунків за період з 28.03.2023 по 11.04.2023 становить 15 днів.
Грошові кошти за відвантажений товар надійшли на валютний рахунок ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» 11.04.2023 у сумі 128 757,37 дол. США.
Враховуючи викладене, податковий орган дійшов правомірного висновку про порушення граничних строків розрахунків за експортним контрактом від 15.09.2021 № ВЭД/ОЗЧ-7 у кількості 15 календарних днів (з 28.03.2023 по 11.04.2023).
Натомість, висновки суду першої інстанції, що дата здійснення фактичного експорту товару (10.10.2022) не відповідає даті оформлення митної декларації (29.09.2022), оскільки товар знаходився на митній території України ще декілька днів, а тому відлік строку для зарахування валютної виручки при здійсненні розрахунків за контрактом №ВЭД/03Ч-7 від 15.09.2020 повинен розпочатися з 11.10.2022, та закінчитися 08.04.2023, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки заборгованість обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, тобто з 29.09.2022 року.
За таких обставин, кількість днів порушення граничних строків розрахунків за експортним контрактом від 15.09.2021 № ВЭД/ОЗЧ-7 становить 15 календарних днів (з 28.03.2023 по 11.04.2023), як визначив контролюючий орган, а отже розмір пені за порушення строків розрахунків за вказаним контрактом у розмірі 211 881,45 грн. є законним та обґрунтованим, а тому рішення суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення в цій частині підлягає скасуванню.
Щодо нарахованої пені за порушення строків розрахунків за контрактом №ВЭД/ОЗЧ-12 від 29.10.2020 та контрактом №ЗЕД/ОЗЧ-16 від 01.12.2020, колегія суддів зазначає наступне.
Між ТОВ "НВФ "РОТОРМАШ" (Україна) “Продавець” та АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан) “Покупець” укладено контракт №ВЭД/ОЗЧ-12 від 29.10.2020 та контрактом №ЗЕД/ОЗЧ-16 від 01.12.2020.
ТОВ «НВФ «РОТОРМАІ», на виконання умов експортного контракту від 29.10.2020 №ВЭД/034-12, на адресу нерезидента АО "Узбекистон темир Йуллари" (Республіка Узбекистан),відвантажено товар (Насосний елемент (плунжерна пара), УКТЗЕД 8413910090), зокрема, згідно митної декларації від 04.10.2021 №UA807170/2021/065123 на суму 1 409 130,00 рос. руб.(еквівалент 513 346,06 грн)
- граничний строк надходження валютної виручки - 03.10.2022.
20.03.2023 грошові кошти за відвантажений товар по експортному контракту від 29.10.2020 №ВЭД/ОЗЧ-12, надійшли на валютний рахунок ТОВ “НВФ “РОТОРМАШ” у сумі 18723,91 дол. США, що складає 1409 130,00 рос.руб. (відповідно до додаткової угоди №2 від 30.12.2022 до контракту від 29.10.2020 за № ВЭД/ОЗЧ-12)
Кількість днів порушення граничних строків розрахунків за період з 04.10.2022 р по 20.03.2023 становить 168 днів.
Також, ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ», на виконання умов експортного контракту №ЗЕД/ОЗЧ-16 від 01.12.2020, на адресу нерезидента АО ’’Узбекистон темир йуллари” (Республіка Узбекистан), відвантажено товар (Частини призначені для поршневих двигунів внутрішнього згорання з запаленням від стиснення, УКТЗЕД 8409990000) на загальну суму 1 920 750,00 рос. руб. (еквівалент 699 729,23 грн), згідно митної декларації від 04.10.2021 за № UA807170/2021/065126.
- граничний строк надходження валютної виручки – 03.10.2022.
10.04.2023 грошові кошти за відвантажений товар по експортному контракту від 01.12.2020 № ВЭД/ОЗЧ-16, надійшли на валютний рахунок ТОВ “НВФ “РОТОРМАШ” у сумі 18723,91 дол. США, що складає 1409 130,00 рос.руб. (відповідно до додаткової у сумі 24 200,92 дол. США, що складає 1 920 750,00 рос. руб. (відповідно до додаткової угоди №2 від 30.12.2022 до контракту від 01.12.2020 р за № ВЭД/ОЗЧ-16)
Кількість днів порушення граничних строків розрахунків за період з 04.10.2022 р по 10.04.2023 становить 189 днів.
Частина шоста статті 13 Закону №2473-VIII передбачає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
У свою чергу, положеннями статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.
Аналіз наведених норм права Закону дає підстави для висновку, що у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Тобто, законодавцем передбачено випадок незастосування фінансової відповідальності у вигляді нарахування пені (зупинення строку нарахування пені) лише у разі виникнення форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання контрагентом договору.
Такі ж висновки викладено у постановах Верховного Суду від 03 червня 2026 року у справі № 300/3643/25.
Рішенням президії ТПП України 15 липня 2014 року № 40(3) затверджено Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який встановлює єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України.
Пункт 4 Регламенту ТПП врегульовує питання розмежування компетенції ТПП України та регіональних ТПП.
За правилами підпункту 4.2 пункту 4 Регламенту ТПП регіональні ТПП здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат / відповідної регіональної ТПП.
Верховний Суд неодноразово в своїх рішеннях наголошував на тому, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.
У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 620/14203/23 Верховний Суд вказав, що положення Закону України «Про валюту та валютні операції» не визначають жодним чином повноважень контролюючого органу на власний розсуд надавати оцінку висновку торгово-промислової палати щодо наявності форс-мажорних обставин, як і не покладає на суб`єкта господарювання обов`язок довести контролюючому органу наявність форс-мажорних обставин, а навпаки - вказується лише про необхідність надати довідку (сертифікат) про існування форс-мажорних обставин у конкретно визначеній господарській операції. Тобто, частина шоста статті 13 Закону "Про валюту та валютні операції" надає у спірних правовідносинах довідці (сертифікату) торгово-промислової палати ознаки преюдиційного характеру, оскільки визначає цей документ як достатній доказ існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів та документів під час проведення перевірки або під час оскарження в судовому порядку її наслідків.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 27 лютого 2025 року у справі №520/2941/24 у розвиток правової позиції, сформульованої Верховним Судом у подібних правовідносинах, зазначила, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов`язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та характеру зобов`язання.
Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов`язання.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 05 травня 2026 року у справі № 600/2075/25-а, від 16 травня 2025 року у справі № 520/2660/24.
Так, згідно до Сертифікату №5900-24-2461 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який виданий Сумською Торгово-промисловою палатою 26.12.2024 р за №386 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106
Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, затверджений Законом України №2102-1X від 24.02.2022 року із змінами, внесеними згідно з Указами Президента, на всій території України був введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Правління Національного банку України, відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України" з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи, постановила постанову від 24 лютого 2022 року Nє 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану". Пунктом 17 Постанови Правління Національного Банку України 18 від 24.02.2022 року "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" встановлено заборону уповноваженим установам здійснювати будь-які валютні операції з використанням російських рублів та білоруських рублів, призвело до неможливості своєчасного виконання розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів, що здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, що затверджене постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №5.
Також, зазначено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) стосується обов?язку (зобов?язання): закінчити розрахунки за операціями резидентів з експорту товарів за Зовнішньоекономічним контрактом №ВЭД/ОЗЧ-12 від 29.10.2020, за митною декларацією від 04.10.2021 № UA807170/2021/065123 в граничний строк 365 календарних днів, у термін: до 04.10.2022 року.
Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) :
дата настання : 24.02.2022;
дата закінчення :20.03.2023.
Відповідно до Сертифікату №5900-24-2462 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який виданий Сумською Торгово-промисловою палатою 26.12.2024 р за №387 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106
Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, затверджений Законом України №2102-1X від 24.02.2022 року із змінами, внесеними згідно з Указами Президента, на всій території України був введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Правління Національного банку України, відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України" з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи, постановила постанову від 24 лютого 2022 року Nє 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану". Пунктом 17 Постанови Правління Національного Банку України 18 від 24.02.2022 року "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" встановлено заборону уповноваженим установам здійснювати будь-які валютні операції з використанням російських рублів та білоруських рублів, призвело до неможливості своєчасного виконання розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів, що здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, що затверджене постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №5.
Також, зазначено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) стосується обов?язку (зобов?язання): закінчити розрахунки за операціями резидентів з експорту товарів за Зовнішньоекономічним контрактом №ЗЕД/ОЗЧ-16 від 01.12.2020, за митною декларацією від 04.10.2021 № UA807170/2021/065126 в граничний строк 365 календарних днів, у термін: до 04.10.2022 року.
Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) :
дата настання : 24.02.2022;
дата закінчення :10.04.2023.
Отже, позивач на підтвердження дії форс-мажорних обставин щодо можливості дотримання граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами №ВЭД/ОЗЧ-12 від 29.10.2020 та №ВЭД/ОЗЧ-16 від 01.12.2020, надав сертифікати ТПП, а також підтвердження їх впливу на права та обов`язки сторін, які передбачені договором, що є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.
При цьому, позивач посилається на те, що постановою Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» передбачено, що уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції з використанням російських рублів та білоруських рублів, учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/ постійно проживає) в російській федерації або республіці Білорусь. Наведе свідчить про наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між введенням на території України військового стану внаслідок збройної агресії рф, припиненням здійснення операцій в російських рублях, та, як наслідок, неможливість підприємством отримання заборгованості від нерезидента починаючи з 24.02.2022.
Разом з тим, згідно Додаткової угоди від 30.12.2022 №2 до контракту від 29.10.2020
№ВЭД/03Ч-12 внесено зміни та викладено в наступній редакції, зокрема:
- пункт 2.2. контракту: «2.2. Загальна сума контракту становить 2 944 130,00 рос. руб.»
-пункт 3.1. контракту: «3.1. Оплата за товар, що поставляється за цим контрактом, здійснюється банківським переказом у рублях Російської Федерації або в доларах США. Розрахунок платежу в доларах США здійснюється через курс рубля Російської Федерації та долара США по відношенню до Узбецької суми, встановленого Центральним банком Республіки Узбекистан на дату відправки Покупцем платежу, опублікованому на офіційному сайті Центрального Банку Республіки Узбекистан https://ebu.uz/ru/ на валютний рахунок Продавця, зазначений у пункті 10.1 контракту у разі оплати за товар у доларах США, Сторони дійшли згоди, що різниця в курсах між датами відправлення та надходження платежу не впливатиме на виконання зобов`язань Замовником та сума, обчислена на дату відправлення, є остаточною у взаєморозрахунках сторін.»
Також, згідно Додаткової угоди від 30.12.2022 №2 до контракту №ВЭД/ОЗЧ-16 від 01.12.2020 внесено зміни та викладено в наступній редакції, зокрема:
- пункт 2.2. контракту: «2.2. Загальна сума контракту становить 2 944 130,00 рос. руб.»
-пункт 3.1. контракту: «3.1. Оплата за товар, що поставляється за цим контрактом, здійснюється банківським переказом у рублях Російської Федерації або в доларах США. Розрахунок платежу в доларах США здійснюється через курс рубля Російської Федерації та долара США по відношенню до Узбецької суми, встановленого Центральним банком Республіки Узбекистан на дату відправки Покупцем платежу, опублікованому на офіційному сайті Центрального Банку Республіки Узбекистан https://ebu.uz/ru/ на валютний рахунок Продавця, зазначений у пункті 10.1 контракту у разі оплати за товар у доларах США, Сторони дійшли згоди, що різниця в курсах між датами відправлення та надходження платежу не впливатиме на виконання зобов`язань Замовником та сума, обчислена на дату відправлення, є остаточною у взаєморозрахунках сторін.»
Отже, з 30.12.2022 року ТОВ "НВФ "РОТОРМАШ" (Україна) “Продавець” та АО "Узбекистон темир йуллари" (Республіка Узбекистан) “Покупець” укладено Додаткові угоди №2 до контракту №ВЭД/ОЗЧ-12 від 29.10.2020 та контракту №ЗЕД/ОЗЧ-16 від 01.12.2020 якими внесено зміни до порядку розрахунків за поставлений товар, передбачивши можливість здійснення оплати шляхом банківського переказу в рублях рф або доларах США.
Таким чином, починаючи з 30.12.2022, умовами зазначених контрактів було передбачено можливість здійснення оплати за поставлений товар у доларах США, що свідчить про наявність альтернативи розрахунків у вказаній валюті.
При цьому, пунктом 7 Додаткових угод №2 до контракту №ВЭД/ОЗЧ-12 від 29.10.2020 та контракту №ЗЕД/ОЗЧ-16 від 01.12.2020 встановлено, що: «Додаткова угода набирає чинності після її реєстрації в установленому порядку, в ЄЕІСВО Республіки Узбекистан діє до виконання зобов`язань Сторонами, але не пізніше 31.12.2023р.»
У лівому верхньому куті першого аркуша Додаткової угоди міститься дата реєстрації 11.03.2023р., у правому верхньому куті – «ИДИ: 202429139 201051951 20 02 00062 д/с от 11.03.2023р», що підтверджується матеріалами справи.
Отже, вказані Додаткові угоди №2 до контракту №ВЭД/ОЗЧ-12 від 29.10.2020 та контракту №ЗЕД/ОЗЧ-16 від 01.12.2020 набрали чинності з моменту їх реєстрації у Єдиній електронній інформаційній системі зовнішньоторговельних операцій, тобто з 11.03.2023 р.
З пояснень позивача наданих 20.10.2026 року до суду апеляційної інстанції вбачається, що система ЕЭИСВО є внутрішнім державним інструментом контролю Республіки Узбекистан. Доступ до неї (через персональні кабінети з використанням ЕЦП) мають виключно суб`єкти господарювання - резиденти Узбекистану (в даному випадку - АО «Узбекистон темир йуллари»). Позивач, як українська юридична особа, законодавчо та технічно позбавлений будь-якого доступу до вказаної системи. Позивач не мав і не міг мати технічної можливості самостійно внести дані, прискорити розгляд документів держорганами Узбекистану чи будь-яким іншим чином вплинути на адміністрування процесу реєстрації.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження неможливості здійснення оплати за товар, який оформлений митною декларації від 04.10.2021 №UA807170/2021/065123 за контрактом від 29.10.2020 №ВЭД/ОЗЧ-12 та від 04.10.2021 за № UA807170/2021/065126 за контрактом від 01.12.2020 №ЗЕД/ОЗЧ-16 - з моменту реєстрації у Єдиній електронній інформаційній системі зовнішньоторговельних операцій додаткових угод (11.03.2023) до здійснення розрахунків (20.03.2023 та 10.04.2023).
Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що кількість днів порушення граничних строків розрахунків за контрактом від 29.10.2020 №ВЭД/ОЗЧ-12 слід обраховувати з 12.03.2023 по 20.03.2023, що становить 9 днів.
Отже, кількість днів порушення граничних строків розрахунків за експортним контрактом від 29.10.2020 №ВЭД/ОЗЧ-12 становить 9 календарних днів, а тому нарахування пені за порушення строків розрахунків за вказаним контрактом у розмірі 23633,35 грн. (2625,9278463х9) є законним та обґрунтованим, а тому рішення суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення в цій частині підлягає скасуванню.
Також, колегія суддів вважає, що кількість днів порушення граничних строків розрахунків за контрактом від 01.12.2020 №ЗЕД/ОЗЧ-16 слід обраховувати з 12.03.2023 по 10.04.2023, що становить 30 днів.
Отже, кількість днів порушення граничних строків розрахунків за експортним контрактом від 01.12.2020 №ЗЕД/ОЗЧ-16 становить 30 календарних днів, а тому нарахування пені за порушення строків розрахунків за вказаним контрактом у розмірі 107380,10 грн. (3579,3368325х30) є законним та обґрунтованим, а тому рішення суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення в цій частині підлягає скасуванню.
При цьому, доводи апеляційної скарги, що сертифікати, отримані позивачем від Сумської ТПП 26.12.2024 є неналежним доказом форс-мажорних обставин, оскільки не можуть бути використані для встановлення обставин, що підлягають доказуванню через те, що вони не були надані до перевірки, про що зазначено у Акті перевірки від 15.04.2024 №16789/20-40 07-08-05/37385017, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.
У контексті цього, як передбачає пункт 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
У постанові від 04 липня 2024 року у справі № 380/8597/23 Верховний Суд указав, що у зазначених положеннях закону мова йде саме про документи, які підтверджують показники податкової звітності, а не всі документи.
Отже, позиція відповідача у цьому випадку є помилковою, оскільки сертифікати торгово-промислової палати не належать до первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, та безпосередньо не пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, а тому положення пункту 44.6 статті 44 ПК України у спірних правовідносинах не застосовуються.
Ураховуючи наявний висновок Верховного Суду, висловлений у зазначеній постанові щодо ключового питання у цій справі, колегія суддів дійшла висновку, що у розглядуваному випадку та обставина, що сертифікати про форс-мажорні обставини не були надані до перевірки, не змінюють того факту, що порушення граничних строків розрахунків за операціями до 11.03.2023 року відбулося внаслідок настання обставин непереборної сили, які об`єктивно існували та які в подальшому були підтверджені зазначеними сертифікатами.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 січня 2026 року у справі № 320/48401/23, від 07 травня 2025 року у справі № 520/13866/24.
Із врахуванням вищевикладеного, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00282960708 від 21.05.2024 р. в частині застосованих фінансових санкцій в сумі 370698,74 грн. (23633,35+107380,10+211881,45+27803,84) є правомірним.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуване повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області в частині застосованих фінансових санкцій в сумі 1 056 146,68грн.(1 426 845,42- 370698,74) є необґрунтованими та підлягають скасуванню.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00282960708 від 21.05.2024 р. в частині застосованих фінансових санкцій в сумі 370698,74 грн. є законним та обґрунтованим, а тому рішення суду першої інстанції про задоволення вказаної частини позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині постанови про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову.
Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області підлягає частковому задоволенню, а рішення частковому скасуванню.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 по справі № 520/16150/24 скасувати в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00282960708 від 21.05.2024р. в частині застосованих фінансових санкцій в сумі 370698,74 грн. та прийняти в цій частині постанову про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 по справі №520/16150/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова
Повний текст постанови складено 10.11.2026 року
Оригінал: reyestr.court.gov.ua