Суд: Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №191/3106/25
Суддя: Місюра К. В.
Справа № 191/3106/25
Провадження № 2/188/1141/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року 06.11.2026 року с-ще Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Місюри К.В.,
за участю секретаря судового засідання Бібікової В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Встановив:
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 104828,73 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 12.08.2019 року між Акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (первісним кредитором) та відповідачем було укладено кредитний договір № 22033000141030, відповідно до якого первісний кредитор надав відповідачу кредит у сумі 116942,90 грн. строком на 60 місяців зі сплатою відсотків 0,001 % річних та щомісячної комісії, на умовах строковості, зворотності та платності. Кредит надавався у формі кредитної лінії.
Відповідач власним підписом засвідчив факт погодження з умовами кредитування та взяття на себе зобов`язань.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків виникла кредитна заборгованість в розмірі 104828,73 грн., з яких:
- 83631,53 грн. заборгованість по тілу кредиту,
- 1,34 грн. заборгованість по відсотках,
- 21195,86 грн. заборгованість по комісії.
28.03.2024 року між Акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (первісним кредитором) та позивачем було укладено договір факторингу, № 28/03/24 у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а позивач прийняв останні. Таким чином позивач набув права грошової вимоги до відповідача за зазначеними кредитними договорами.
Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, позивач просить її стягнути в судовому порядку.
Ухвалою суду провадження у справі відкрито, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного судового провадження.
Сторони у судове засідання не з`явилися. Позивач просив розглядати справу без його участі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомив, не подав відзив, тому з керуючись ст. 280 ЦПК України суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд прийшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 12.08.2019 року між Акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (первісним кредитором) та відповідачем було укладено кредитний договір № 22033000141030, відповідно до якого первісний кредитор надав відповідачу кредит у сумі 116942,90 грн. строком на 60 місяців зі сплатою відсотків 0,001 % річних та щомісячної комісії, на умовах строковості, зворотності та платності. Кредит надавався у формі кредитної лінії.
Відповідач власним підписом засвідчив факт погодження з умовами кредитування та взяття на себе зобов`язань.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків виникла кредитна заборгованість в розмірі 104828,73 грн., з яких:
- 83631,53 грн. заборгованість по тілу кредиту,
- 1,34 грн. заборгованість по відсотках,
- 21195,86 грн. заборгованість по комісії.
З матеріалів справи вбачається, що 28.03.2024 року між Акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (первісним кредитором) та позивачем було укладено договір факторингу, № 28/03/24 у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а позивач прийняв останні. Таким чином позивач набув права грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.625 ЦПК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості з відповідача є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в частині стягнення тіла кредиту та відсотків за його користування.
Разом з тим, щодо вимоги позивача про стягнення комісії за обслуговування кредиту в розмірі 21195,86 грн. суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Частиною третьою вищезазначеної статті передбачено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.
Згідно із частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.
Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16 послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.
Вказана позиція послідовно підтримана у постанові Верховного Суду від 6 листопада 2023 року по справі № 204/224/21. Згідно змісту зазначеної постанови якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відтак, слід відмовити у задоволенні позову у частині стягнення комісії.
За змістом статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Також позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Заперечень проти розміру та розрахунку витрат на правничу допомогу з боку відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
За таких обставин, враховуючи доведеність позивачем вказаних ним витрат, суд вбачає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Керуючись ст.ст.526,527,549-554,611-612,625,633-634,639,641-642,1048 - 1050,1054 ЦК України, ст.ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 142, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», ЄДРПОУ 43453613, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код МФО 300346, НОМЕР_2 у АТ «Сенс Банк», заборгованість за кредитним договором № 22033000141030від 12.08.2019 року в розмірі 83632,87 грн./вісімдесят три тисячі шістсот тридцять дві гривні 87 копійок/, з яких:
- 83631,53 грн. заборгованість по тілу кредиту,
- 1,34 грн. заборгованість по відсотках.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», ЄДРПОУ 43453613, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код МФО 300346, НОМЕР_2 у АТ «Сенс Банк», сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», ЄДРПОУ 43453613, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код МФО 300346, НОМЕР_2 у АТ «Сенс Банк», витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К. В. Місюра
Оригінал: reyestr.court.gov.ua