Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №200/11501/21 — Перший апеляційний адміністративний суд

Суд: Перший апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №200/11501/21

Суддя: Гаврищук Тетяна Григорівна

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року справа №200/11501/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у справі № 200/11501/21 (головуючий І інстанції Михайлик А.С.) за позовом Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у цій справі адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Зазначеним рішенням визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції та премії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення в листопаді 2019 року за прирівняною посадою начальника ізолятора №33/25 – 1422 від 30.06.2021 року Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» №33/25 – 1422 від 30.06.2021 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції та премії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення в листопаді 2019 року за прирівняною посадою начальника ізолятора №33/25 – 1422 від 30.06.2021 року Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» з 01.12.2019 з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказане судове рішення набрало законної сили 03 серпня 2022 року.

Позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.11.2021 у справі №200/11501/21 із зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням щомісячної надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції та премії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення в листопаді 2019 року за прирівняною посадою начальника ізолятора №33/25 1422 від 30.06.2021 Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» з 01.12.2019 з урахуванням раніше виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 178102,19 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року заяву задоволено.

Змінено спосіб і порядок виконання рішення суду від 02.02.2026 у справі № 200/11501/21 в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення в листопаді 2019 року за прирівняною посадою начальника ізолятора №33/25 1422 від 30.06.2021 Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» з 01.12.2019 з урахуванням раніше виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 177 540,14 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду про задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Відповідач вважає, що неотримання позивачем усієї суми заборгованості з виплати пенсії відбулося з незалежних від пенсійного органу обставин.

Вважає, що Головне управління від виконання рішення не відмовляється і вже виконало його в межах своєї компетенції, виділення коштів на погашення заборгованості за рішеннями суду не залежить від волі керівника Головного управління, оскільки кошти виплачуються виключно з Державного бюджету за спеціальною програмою у межах затверджених Кабміном асигнувань та в порядку черговості.

Відповідач вважає, що зобов`язання вчинити дії та стягнення конкретної суми коштів є різними за своєю суттю способами захисту, а вимоги майнового характеру (стягнення суми) не були предметом судового розгляду у 2021 році та судами не перевірялися.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями частини 2 статті 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX від 21.11.2024р., що набрав чинності 19.12.2024р.) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі 200/11501/21 позивачу нараховано заборгованість за період з 01.12.2019 по 31.08.2022 в сумі 178 102,19 грн, на виконання рішення у справі 200/1356/23 – заборгованість за період з 01.02.2023 по 30.09.2023 в сумі 15 000,00 грн, протягом 2025 року позивачу виплачено заборгованість в сумі 562,05 грн, у т. ч. у жовтні 2025 року – 187,35 грн, у листопаді 2025 року – 187,35 грн, у грудні 2025 року – 187,35 грн. В листі зазначено про виплату залишку заборгованості в сумі 192540,14 грн в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат згідно з Порядком, що затверджений постановою КМУ від 14.07.2025 № 821.

Таким чином, із врахуванням проведених відповідачем виплат станом на час розгляду заяви позивача залишок невиплаченої суми пенсії, що нараховано на виконання рішення суду в цій справі становить 177 540,14 грн. (178 102,19-562,05).

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для зміни способу виконання рішення суду у цій справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 177 540,14 грн.

Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду з цього питання, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки була сформована за попереднього правового регулювання.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у справі № 200/11501/21- залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у справі № 200/11501/21 - залишити без змін.

Повне судове рішення – 11 листопада 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Сіваченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua