Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №372/3832/26
Суддя: Верланов Сергій Миколайович
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 372/3832/26
номер провадження: 33/824/4363/2026
Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Полянчука Владислава Богдановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Полянчука Владислава Богдановича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 03 серпня 2026 року,
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Обухівського районного суду Київської області від 03 серпня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кам`янка-Дніпровська Василівського району Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, адвокат Полянчук В.Б. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 03 серпня 2026 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суддею першої інстанції було поверхнево розглянуто дану справу, не було здійснено повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи.
Адвокат Полянчук В.Б. подав доповнення до апеляційної скарги, в яких вказує, що з пояснень ОСОБА_1 слідує, що він, будучи абсолютно тверезим, погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер Алкотест», натомість всупереч вимогам ст.268 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735) інспектори патрульної поліції, почувши незгоду з результатами проведеного огляду, не направили ОСОБА_1 до медичного закладу охорони здоров`я у зв`язку із його незгодою, що свідчить про порушення встановленого порядку огляду та недійсність результатів огляду в силу ч.5 ст.266 КУпАП.
Зазначає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушенням, а саме, з використанням розпакованого мундштука для технічного засобу «Drager Alcotest», що ставить під сумнів достовірність такого огляду, результати якого не можуть бути визнані як беззаперечний доказ винуватості особи, так як використання вживаних мундштуків може призводити до похибки вимірювання і отримання помилкового результату тесту.
Крім того, з моменту останнього градуювання та технічного обслуговування робочого засобу вимірювальної техніки (калібрування приладу) пройшло більше шести місяців, огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння було проведено з порушенням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та ч.6 ст.266 КУпАП, через що роздруківка результатів тесту є недопустимим доказом, а сам огляд вважається недійсним.
Також вважає, що та обставина, що працівник поліції поінформував ОСОБА_1 , що він має право відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння, достеменно усвідомлюючи про наслідки такої відмови, свідчить про провокацію з боку працівників поліції, оскільки особа сприймає такий варіант дій як законну альтернативу та не усвідомлює протиправність таких дій.
Посилається на те, що працівники поліції під час виконання своїх службових обов`язків порушили вказані вище вимоги Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 18 грудня 2018 року №1026 (далі - Інструкція №1026), оскільки примусово вимикали відеореєстратори, а також не зафіксували всі обставини події, зокрема: всього процесу спілкування ОСОБА_1 з інспекторами патрульної поліції, факту ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення та матеріалами адміністративної справи. Таким чином вважає, що вказані обставини свідчать про істотне порушення даної Інструкції №1026 та недопустимість відеофайлів з нагрудних камер працівників поліції у якості доказу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Полянчука В.Б., які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
Положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції при розгляді справи вказані вимоги закону виконав.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність не лише особи, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, а й тієї особи, яка керує транспортним засобом, але відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2.9 а) ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновків судді, як щодо фактичних обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, так і доведеності вини ОСОБА_1 у його вчиненні.
Висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, в тому, що він у порушення п.2.9 а) ПДР керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів та є правильним.
Зокрема, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними, які містять:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691498 від 12 червня 2026 року, яким встановлено, що 12 червня 2026 року о 22 год 00 хв. в Обухівському районі, селище Козин, Шосе Обухівське, 39, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Toyota Camry», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія на «Alcotest Drager 6820», результат огляду становить 0,88‰ алкоголю в корові, чим порушив п.2.9 а) ПДР, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1);
- роздруківка тесту на алкоголь газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», прилад №ARSM - 0843, принтер №ARTN - 0229, згідно якого результат тестування ОСОБА_1 становить 0,88‰, який ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом (а.с.1);
- письмове направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» прилад №ARSM - 0843, результат огляду позитивний 0,88‰ (а.с.2);
- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано вказані вище результати газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» прилад №ARSM - 0843, - 0,88‰, а також факт згоди ОСОБА_1 з такими результатами (а.с.3);
- відеозаписи з нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, на яких зафіксовані події, які описані в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.7).
Вказані вище докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно, відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформленням поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376, Інструкції №1452/735.
У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, ЄСПЛ неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691498 від 12 червня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 були роз`яснені права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Вказаний протокол підписаний поліцейським, який його склав, та ОСОБА_1 .
Апеляційний суд враховує, що обставини фабули адміністративного правопорушення, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та норма інкримінованого ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом, на якому відображені події, які відбувалися 12 червня 2026 року за участю ОСОБА_1 .
Так, з переглянутих судом апеляційної інстанції відеозаписів з нагрудних камер поліцейських вбачається, що працівники поліції здійснювали зупинку транспортних засобів і один із зупинених водіїв повідомив працівників поліції про п`яного водія на білому автомобілі «Toyota Camry» (22 год 06 хв. відеозапису). Надалі працівники поліції зупинили білий автомобіль «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 , який на вимогу працівника поліції почав шукати документи у багажнику автомобіля, а на питання чи вживав він алкогольні напої, ОСОБА_1 відповів, що не вживав, після чого працівник поліції запропонував пройти огляд на визначення алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager», на що ОСОБА_1 погодився (22 год 07 хв. відеозапису). Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, на що водій повідомив, що випив пляшку пива на двох, п`ятдесят грам (22 год 11 хв. відеозапису). Надалі працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору «Drager», та повідомив, що водій може відмовитися від проходження такого огляду, за що передбачена відповідальність, а також, що вони можуть проїхати до медичного закладу для проведення огляду у лікаря-нарколога (22 год 12 хв. відеозапису). На вказані пропозиції ОСОБА_1 відповів, що відчуває себе добре та погодився на проходження огляду на місці зупинки, після чого йому надали запакований мундштук від газоаналізатора, який водій самостійно розпакував та передав працівнику поліції. Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 про те, що наразі іде перевірка газоаналізатору «Drager» на відсутність в ньому алкоголю, що допустима норма алкоголю 0,2‰, після чого водій здійснив декілька спроб проходження огляду на вказаному приладі, в результаті яких зафіксовано показник 0,88‰ (22 год 14 хв. відеозапису). Після проходження огляду ОСОБА_1 вважав, що 0,88‰ це не багато, на що працівник поліції відповів, що такий показник перевищує норму у чотири рази, у зв`язку з чим ОСОБА_1 просив залишити його у спокої та вказав, що він залишить автомобіль і піде пішки. О 22 год 16 хв. відеозапису ОСОБА_1 знову попросив працівника поліції не складати протокол, посилаючись на стан здоров`я своєї дружини. В подальшому ОСОБА_1 сів до службового автомобіля працівників поліції, де знову наголосив, що це лише пляшка пива на двох, що він нікуди їхати не буде, а також знову просив не складати протокол посилаючись на життєві обставини (22 год 17 хв. відеозапису). Прохання щодо того, аби працівники поліції з тих чи інших причин не складали протокол ОСОБА_1 виражав неодноразово.
Цей відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на якому зафіксована подія правопорушення, а тому суд оцінює його в сукупності з іншими долученими до протоколу доказами, як досліджені судом, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що з пояснень ОСОБА_1 слідує, що він, будучи абсолютно тверезим, погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер Алкотест», натомість всупереч вимогам ст.268 КУпАП, Інструкції №1452/735, інспектори патрульної поліції, почувши незгоду з результатами проведеного огляду, не направили ОСОБА_1 до медичного закладу охорони здоров`я у зв`язку із його незгодою, апеляційний суд відхиляє з таких підстав.
Відповідно до ч.ч.2 і 3 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, перелік яких затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, Порядком № 1103 та Інструкцією №1452/735.
Згідно з положеннями пунктів 3, 6 Порядку № 1103, огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність). Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.
Аналогічні положення містять пункти 6 та 7 розділу I Інструкції №1452/735, відповідно до яких огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП.
Отже за змістом наведених вище нормативних актів, у випадку відмови від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловленої чіткої незгоди з його результатами, водій підлягає обов`язковому направленню поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.
Як зазначалося вище, з переглянутого судом апеляційної інстанції відеозапису з нагрудних камер поліцейських чітко вбачається, що після проходження огляду ОСОБА_1 вважав, що 0,88‰ це не багато, на що працівник поліції повідомив, що такий показник перевищує норму у чотири рази, у зв`язку з чим ОСОБА_1 попросив залишити його у спокої та вказав, що він залишить автомобіль та піде пішки.
Отже ОСОБА_1 , всупереч доводів захисника, не висловлював чіткої незгоди з результатами проведеного огляду на місці зупинки, а лише вважав, що такий показник не є великим, і що це лише пляшка пива на двох.
При цьому апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 було роз`яснено про можливість проходження огляду у лікаря-нарколога (22 год 12 хв. відеозапису). Однак, як вказувалося вище, ОСОБА_1 неодноразово просив працівників поліції не складати протокол та відпустити його, проте не вказував на те, що він не перебуває в стані сп`яніння.
Про згоду ОСОБА_1 із результатом тесту на алкоголь з використанням спеціального технічного засобу також свідчить його підпис на роздруківці тесту на алкоголь газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» та в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 12 червня 2026 року.
Окрім того, зі змісту оскаржуваної постанови судді від 03 серпня 2026 року слідує, що у суді першої інстанції ОСОБА_1 вину не заперечив та пояснив, що обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відповідають дійсності та просив не позбавляти його права керування транспортними засобами.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що чинний КУпАП не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу правопорушення на підставі сукупності непрямих доказів (стосовно цього елемента доказування), які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу правопорушення, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.
Доказування досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій особи, спосіб вчинення такого діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно із цим стандартом доказування) винуватості особи (див. постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі №728/578/19, провадження №51-3411км20; від 20 жовтня 2021 року у справі №759/14119/17, провадження №51-2274км21).
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У даному випадку доводи захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691498 від 12 червня 2026 року складений працівником поліції з порушенням процедури, оскільки ОСОБА_1 не погодився з результатами проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, суд апеляційної інстанції розцінює як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та не ґрунтуються на матеріалах справи.
Доводи захисника про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушенням, а саме, з використанням розпакованого мундштука для технічного засобу «Drager Alcotest», апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки ОСОБА_2 надали запакований мундштук від газоаналізатора, який водій самостійно розпакував та передав працівнику поліції (22 год 12 хв. відеозапису).
Посилання захисника на те, що з моменту останнього градуювання та технічного обслуговування робочого засобу вимірювальної техніки (калібрування приладу) пройшло більше 6 (шести) місяців, тому захисник вважає, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння було проведено з порушенням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та ч.6 ст.266 КУпАП, через що роздруківка результатів тесту є недопустимим доказом, а сам огляд вважається недійсним, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані, виходячи з такого.
Частиною 1 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» дано визначення наступних термінів: 10) калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов`язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; 17) періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); 18) повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Стаття 27 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки, відповідно до якої калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання. Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності. Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.
Таким чином повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.
У Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, дозволених для застосування на території України міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», яке є офіційним представником виробника, на медичні вироби «Газоаналізатори Drager Alсotest», зокрема газоаналізатор «Drager «Alcotest 6820». На офіційному сайті ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», який надає послуги сервісного центру для гарантійного та післягарантійного обслуговування приладів алко- та наркодіагностики Drager зазначено, що для використання приладів у професійній діяльності у підрозділах Департаменту патрульної служби та Управління національної поліції, Міністерства охорони здоров`я та службах охорони праці та безпеки підприємств необхідне своєчасне проведення операцій «Сервісне технічне обслуговування», «Градуювання та «Повірка» принаймні 1 раз на 12 місяців.
Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі «Drager Alcotest 6820», становить 1 рік. У пам`яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить 1 рік.
З даних тесту №184 убачається, що останнє калібрування «Drager Alcotest 6820» прилад №ARSM-0843 проведено 23 жовтня 2025 року.
Огляд ОСОБА_1 проведено 12 червня 2026 року, тобто протягом року з моменту проведення калібрування пристрою, відтак газоаналізатор «Drager Alcotest 6820», прилад № ARSM-0843, яким проведено огляд, є калібрований в часових межах визначених чинним законодавством.
Також, надаючи оцінку припущенням сторони захисту про можливість похибки газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», апеляційний суд враховує, що на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 повідомив працівників поліції про те, що він в той день вживав пиво.
Щодо доводів захисника про те, працівник поліції поінформував ОСОБА_1 , що він має право відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння, що, на думку захисника, свідчить про провокацію з боку працівників поліції, оскільки особа сприймає такий варіант дій як законну альтернативу та не усвідомлює протиправність таких дій, то апеляційний суд не приймає їх до уваги, оскільки ОСОБА_1 пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а тому роз`яснення його можливості відмовитися від проходження огляду не впливає на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Оцінюючи доводи про те, що працівники поліції під час виконання своїх службових обов`язків порушили вимоги Інструкції №1026, оскільки примусово вимикали відереєстратори, а також не зафіксували всі обставини події, зокрема: всього процесу спілкування ОСОБА_1 з інспекторами патрульної поліції, факту ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення та матеріалами адміністративної справи, у зв`язку з чим захисник вважає, що такі обставини свідчить про істотне порушення даної Інструкції №1026 та недопустимість відеофайлів з нагрудних камер працівників поліції у якості доказу, апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Пунктами 4, 5 Розділу ІІ Інструкції №1026 визначено, що під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Так, відеозапис з портативного відеореєстратора поліцейського здійснений з моменту зупинки поліцейськими ОСОБА_1 до закінчення складання протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому апеляційний суд вважає, що обставини відсутності на відеозаписі з нагрудної боді-камери поліцейського певного фрагменту розмови із ОСОБА_1 не може свідчити про порушення патрульними вимог ст.266 КУпАП та Інструкції №1026, оскільки, як зазначено вище, портативним відеореєстратором об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність/відсутність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та винуватості/невинуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Тому всупереч доводів захисника, відеозапис, який долучено до матеріалів справи, є належним та допустимим доказом у справі.
Інших переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в оскаржуваній постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, захисником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що суддею першої інстанції прийняте законне і обґрунтоване судове рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що обраний суддею першої інстанції ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, відповідає обставинам справи та вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП. Крім того, санкцією ч.1 ст.130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді Обухівського районного суду Київської області від 03 серпня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга адвоката Полянчука В.Б., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу адвоката Полянчука Владислава Богдановича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 03 серпня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М.Верланов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua