Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №707/1670/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №707/1670/25

Суддя: Желепа Оксана Василівна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року місто Київ

Справа № 707/1670/25

Апеляційне провадження № 22-ц/824/18115/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (суддя-доповідач), суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скользнєва Валерія Владиславівна, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2026 року (ухвалене суддею Орєховим О.І.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 49 400 грн заборгованості за кредитним договором № 19.06.2024-100000045 від 19 червня 2024 року, з яких: 13 000 грн основний борг, 27 300 грн проценти, 2 600 грн комісія, 6 500 грн неустойка, а також судових витрат.

Позов мотивовано тим, що 19 червня 2024 року між сторонами в електронній формі укладено кредитний договір (оферту) № 19.06.2024-100000045, за умовами якого відповідачу надано 13 000 грн на 210 днів, із датою повернення 14 січня 2025 року та фіксованою процентною ставкою 1 % за день користування кредитом.

Відповідно до заявки, яка є складовою кредитного договору, комісія за надання кредиту становить 2 600 грн (20 % суми кредиту), а неустойка - 130 грн за кожен день невиконання або неналежного виконання окремого зобов`язання.

Позивач зазначав, що 19 червня 2024 року через платіжного посередника на вказану позичальником платіжну картку перераховано 13 000 грн, проте позичальник кредит та обумовлені договором платежі не повернув.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області рішенням від 02 вересня 2026 року позов задовольнив частково та вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 19.06.2024-100000045 від 19 червня 2024 року у розмірі 26 000 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 274,90 грн, загалом 27 274,90 грн. У решті позовних вимог - відмовив. Стягнув з ТОВ «Споживчий центр» на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із витрат на правову допомогу в сумі 2 000 грн.

Суд першої інстанції виходив із того, що електронний кредитний договір укладено з використанням одноразового ідентифікатора, а надання 13 000 грн підтверджується інформацією платіжного сервісу. Водночас суд зменшив заявлені до стягнення проценти з 27 300 грн до 13 000 грн з мотивів неспівмірності нарахованої суми; у стягненні комісії відмовив, вважаючи її платою за дії кредитодавця, які не становлять самостійної послуги, а у стягненні неустойки відмовив з огляду на дію пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в умовах воєнного стану.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із таким рішення, представник відповідача - адвокат Скользнєва В.В. 29 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, стягнути з позивача сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Вважає, що позивач не довів укладення кредитного договору саме ОСОБА_1 , оскільки фінансовий номер телефону, на який надсилався одноразовий ідентифікатор не належить відповідачу.

Заперечує належність відповідачу платіжної картки, на яку здійснено переказ та вказує, що лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» не підтверджує, що кошти фактично зараховані на належний відповідачу рахунок, оскільки документ не містить прізвища, імені та інших ідентифікаційних відомостей власника картки.

Вважає, що суд першої інстанції неправильно розподілив тягар доказування та необґрунтовано вимагав від відповідача спростовувати позов за відсутності належних доказів його обґрунтованості та не дослідив усіх обставин оформлення кредиту.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

15 жовтня 2026 року до апеляційного суду надійшов відзив ТОВ «Споживчий центр» на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечує її доводи, вказуючи на наявні у справі докази укладення договору та успішного перерахування кредитних коштів.

Зазначає, що кредитний договір складається з оферти, заявки й акцепту, документ підписаний одноразовим ідентифікатором, а особу позичальника ідентифіковано за допомогою системи BankID НБУ. Персональні та паспортні відомості в електронних документах відповідають відомостям відповідача. Успішний переказ коштів на реквізити платіжного засобу, зазначені в договорі, підтверджений незалежним надавачем платіжних послуг.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 19.06.2024 укладено Кредитний договір № 19.06.2024-100000045.

Договір складається з Пропозиції про укладення кредитного договору ( оферта (кредитної лінії) від 19.06.2024 (а.с. 33-34) та Заявки № 19.06.2024-100000045 від 19.06.2024 (а.с. 34 зворотна сторона-35 ).

Відповідно до умов договору: мета кредиту - придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; дата надання кредиту - 19.06.2024, сума кредиту - 13 000,00 грн; строк - 210 днів з дати його надання; дата повернення кредиту 14.01.2025; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка в розмірі 1% за один день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається у розмірі 0,88%. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту - 20% від суми Кредиту та дорівнює 2 600,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Сплата кредиту - згідно графіка. (п. 1-9 заявки).

Протягом строку дії договору тарифи та комісії за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг (п. 11 Заявки).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 3 834,77%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 37 078,27 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом - 24 078,27 грн (п. 12 Заявки).

Неустойка - 130,00 грн, що нараховується за кожен день невиконаного/неналежно виконаного кожного окремого зобов`язнання незалежно від суми невиконання/неналежного виконання зобов`язання (п. 13 Заявки).

Розмір процентів відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України становить 365% річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюється Законом (п. 14 Заявки).

Спосіб надання кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49ХХ-ХХХХ-1460 (п. 4.1 Пропозиції про укладення кредитного договору).

Позичальником ОСОБА_1 під час укладення Кредитного договору № 19.06.2024-100000045 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.

Вказаний кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника.

Отже, за умова вказаного кредитного договору, підписуючи його, Позичальник підтвердив, що йому надані та він отримав інформацію та погодився з усіма його умовами.

Додано Паспорт споживчого кредиту від 19.06.2024, який підписано одноразовим ідентифікатором А898 (а.с. 36).

Після вчинених дій відповідача, 19.06.2024 ТОВ «Споживчий кредит» перерахувало грошові кошти в сумі 13 000,00 грн на платіжку картку клієнта НОМЕР_2, номер транзакції в системі iPay.ua - 429105209, призначення платежу: видача за договором кредиту № 19.06.2024-100000045, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 06.05.2025 про успішність операції, згідно Договору про переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 з ТОВ «Споживчий кредит» (а.с. 37). Отже, позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі.

Встановлено, що відповідач свої зобов`язання перед позивачем не виконує, має заборгованість за кредитом, процентами, комісією та неустойкою, на підтвердження чого,позивачем додано до позову довідку-розрахунок про стан заборгованості за Кредитним договором № 19.06.2024-100000045 від 19.06.2024 ( а. с. 38 ).

З вказаної довідки-розрахунку вбачається, що станом на дату подання заяви за Договором № 19.06.2024-100000045 від 19.06.2024 утворилась заборгованість у сумі 49 400,00 грн, яка складається з: основного боргу (тіла кредиту) в сумі 13 000,00 грн; процентів в сумі 27 300,00 грн; комісії - 2 600,00 грн; неустойки в розмірі 6 500,00 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача.

Позиція суду апеляційної інстанції

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами частин першої та другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення цим вимогам закону відповідає враховуючи таке.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтями 76-78 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

За статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 628, 638 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит і сплатити проценти.

Щодо доводів про неукладення електронного кредитного договору

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин у письмовій формі може фіксуватися в одному або кількох документах, у тому числі електронних, та має бути підписаний його стороною (сторонами).

За частинами третьою, шостою, восьмою і дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту; в разі укладення договору в інформаційній системі суб`єкта електронної комерції акцепт здійснює ідентифікована у цій системі особа. Електронний договір, підписаний у встановленому законом порядку, прирівнюється за правовими наслідками до письмового.

Згідно зі статтею 12 цього Закону електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

З матеріалів справи вбачається наявність єдиного комплексу документів, що містять конкретні істотні умови кредитування, персональні й паспортні реквізити позичальника, його РНОКПП, номер кредитного договору та електронний ідентифікатор, яким позначено підписання оферти, заявки й акцепту. На підтвердження проходження процедури ідентифікації позивачем долучено також дані BankID.

Колегія суддів враховує довід апелянта про те, що в анкеті BankID зазначений інший номер телефону, ніж номер для отримання коду підписання договору, водночас саме по собі існування в особи одного підтвердженого номера мобільного телефону не встановлює неможливості використання нею іншого номера у визначений момент часу.

При цьому заперечення скаржника про те, що він взагалі не укладав спірного кредитного договору, суд оцінює з урахуванням процесуальної поведінки сторони під час розгляду справи місцевим судом, оскільки з аудіозапису та протоколу судового засідання від 28 серпня 2026 року вбачається, що на запитання суду представник відповідача - ОСОБА_3 не заперечувала укладення договору і підтвердила, що спірний договір укладався, натомість ставила під сумнів наявність належних доказів щодо видачі коштів не вказуючи при цьому про їх неотримання відповідачем.

У заяві про перегляд заочного рішення та у відзиві на позов сторона відповідача також зосереджувала заперечення передусім на доведеності надання кредиту і розмірі платежів. На відміну від цього, в апеляційній скарзі обрано позицію повного заперечення волевиявлення на укладення договору.

За правилами частини першої статті 82 ЦПК України визнані учасниками справи обставини не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих сумнівів у достовірності чи добровільності такого визнання.

З урахуванням наведеного, доводи апелянта про неукладення договору відхиляються колегією суддів як безпідставні та необґрунтовані.

Щодо перерахування кредитних коштів

Лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3-0605 від 06 травня 2025 року містить відомості про конкретну успішно виконану операцію, дату 19 червня 2024 року, час 00:48:37, суму 13 000 грн, повний номер платіжної картки, номер транзакції iPay.ua 429105209 та призначення платежу із зазначенням номера кредитного договору.

Номер платіжного засобу, наведений у заявці кредитного договору у форматі з прихованими цифрами (4149-49 НОМЕР_1 ), повністю збігається у відкритих розрядах із номером картки, зазначеним платіжним сервісом. Крім того, час переказу безпосередньо співвідноситься з часом оформлення договору, а його сума відповідає кредитному ліміту.

Закон не встановлює універсального правила, відповідно до якого факт перерахування кредиту небанківською фінансовою установою може бути підтверджений виключно випискою банку, що обслуговує рахунок одержувача.

У постанові Верховного Суду від 12 грудня 2024 року у справі № 298/825/15-ц зазначено, що відсутність виписки за картковим рахунком відповідача або іншого первинного облікового документу не може бути підставою для відмови в позові через його недоведеність, оскільки сукупність інших доказів, що містяться в матеріалах справи, а також процесуальна позиція відповідача, з урахуванням стандарту доказування «balance of probabilities» («баланс ймовірностей»), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, аніж не мав місце, свідчать про те, що заборгованість особи за кредитним договором має місце, у зв`язку із чим позов правомірно задоволений.

У цій справі переказ підтверджується повідомленням незалежного платіжного сервісу, а реквізити картки - підписаною у процедурі електронного акцепту заявкою позичальника, відповідно, у матеріалах справи не встановлено доказів, які б спростовували указану сукупність доказів, а сторона відповідача не довела із більшою вірогідністю факту незарахування коштів відповідачу.

Посилання апелянта на те, що лист № 3-0605 нібито датовано 16 грудня 2025 року, не відповідає безпосередньо дослідженому примірнику документа, який має дату 06 травня 2025 року.

Так само доводи про неналежність відповідачу платіжної картки є неспоромжними для висновку про незаконність оскаржуваного рішення з урахуванням того, що відповідний номер картки вказаний у підписаному відповідачем кредитному договорі та у справі встановлено перерахування коштів на таку картку. Зазначення відповідачем не свого номеру платіжної картки не звільняє його від обов`язків за укладеним ним кредитним договором щодо повернення таких коштів.

Клопотання про витребування від АТ КБ «ПриватБанк» відомостей про власника картки № НОМЕР_2 та переказ 13 000 грн 19 червня 2024 року ухвалою Київського апеляційного суду від 02 листопада 2026 року залишено без задоволення з огляду на пропуск строку заявлення такого клопотання та недоведеність об`єктивних причин його неподання в суді першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, встановила, що при вирішенні справи суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, належним чином оцінив надані сторонами докази, застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню, та не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування або зміни рішення.

Судові витрати

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для зміни здійсненого судом першої інстанції розподілу судових витрат немає. Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та витрат на професійну правничу допомогу залишаються за особою, яка її подала, відповідно до статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 12, 76-81, 259, 263, 268, 367, 369, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скользнєва Валерія Владиславівна, - залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач О.В. Желепа

Судді: Н.В. Поліщук

В.В. Соколова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua