Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №754/5231/26 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №754/5231/26

Суддя: Левенець Борис Борисович

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 року м. Київ

Унікальний номер справи № 754/5231/26

Апеляційне провадження № 22-ц/824/14593/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 червня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Грегуль О.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2026 року позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся до суду з вказаною позовною заявою, на обґрунтування якої зазначав, що 28.04.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 433919222 на суму 10 000,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV8Q94Z.

Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.

Одночасно з підписанням Кредитного договору, Первісний кредитор відправив на електронну адресу, вказану Відповідачем у Заявці, електронного листа з повідомленням про успішне підписання Кредитного договору та вкладеним у нього примірником електронного Кредитного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту.

Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору, в тому числі, щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 10 000,00 грн. шляхом перерахування через банк-провайдер.

Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становила 21 900,00 грн.

Відтак, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням, довідкою та письмовими поясненнями первісного кредитора.

Крім того, 28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01.

Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 145 від 03.08.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Позивачем надано витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача.

Крім того, 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу 05/0820-01, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

Також, 11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Вказував, що ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором.

У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онайн Фінанс» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становила 81 887,71 грн., з яких 21 899,60 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 59 988,11 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 433919222 від 28.04.2021 року у розмірі 81 887,71 грн., судовий збір 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. (а.с. 1-8).

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 12 червня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 за правочином «ДОГОВІР № 433919222 від 28.04.2021 р.» на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» 81887,71 грн. - кредиту, процентів, 2662,40 грн. - судового збору, 7000 грн. - правничої допомоги (а.с. 92-97).

Не погодившись з рішенням районного суду, 08 липня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Підодвірний Т.І. звернувся до суд із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити, стягнути з позивача судові витрати (а.с. 99-110).

На обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.

У оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зробив висновок про укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем кредитного договору № 433919222 від 28.04.2021 року.

Вважав даний висновок суду необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідач не заперечував щодо можливості підписання будь-якого договору одноразовим електронним ідентифікатором, як того вимагає Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закон України «Про електронну комерцію».

Однак, звертав увагу, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Проте, в матеріалах справи відсутні: оферта на укладання кредитного договору, акцепт оферти на укладання кредитного договору, відсутня інформація щодо того, чи проходила особа, яка нібито укладала кредитний договір ідентифікацію, як це передбачено чинним законодавством, відсутні докази проведення такої ідентифікації, відсутня відповідь особи, яка нібито проходила ідентифікацію про прийняття пропозиції (акцепт), відсутнє підтвердження вчинення електронного правочину, яке повинен був отримати позичальник, при укладанні договору.

Крім того, зазначав, що як доказ відступлення права вимоги за договором № 433919222 від 28.04.2021 року, позивачем надано до суду копію додаткової угоди до договору факторингу укладеного між ТОВ «Талон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 31.12.2020 року, витяг з реєстру до договору факторингу.

Позивач стверджував, що право вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до нових кредиторів починаючи ще 28.11.2018 року, а сам кредитний договір був укладений 28.04.2021 року, тобто майже через 3 роки після укладання договору факторингу, що взаємовиключає одне одного, оскільки договір факторингу права вимоги є похідним від кредитного договору, а отже не може бути укладеним раніше кредитного договору, за яким переходить право вимоги.

Наданий позивачем витяг з реєстру відступлення прав вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» не містить підписів сторін, що укладали договір факторингу, а тому не може свідчити про відступлення права вимоги.

Вважав, що позивачем не доведено факту відступлення права грошової допомоги за кредитним договором № 433919222 від 28.04.2021 року до ТОВ «Таліон Плюс»).

Також, наведені позивачем розрахунки заборгованості не відповідають вимогам закону.

Вважав обсяги вимог щодо компенсації витрат на правничу допомогу необґрунтованими (а.с. 99-110).

27 липня 2026 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ТОВ «ФК «ЕЙС» - Сахарової О.І., в якому остання просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги (а.с. 124-139).

За правилами ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглянута апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.04.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір № 433919222 (а.с. 20, зворот - 21).

Відповідно до умов пункту 1.1. договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит, на суму 10 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Згідно з пунктом 1.2. договору, кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником. У випадку надання кредиту не в день укладання договору, загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється укладання договору по відношенню до дати надання кредиту.

Відповідно до пункту 1.3. договору, сторони погодили, що встановлений в пункті 1.2. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Згідно з пунктом 1.4. договору, за користування кредитом протягом дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховують в наступному порядку: виключно на період строку визначеного в п. 1.2. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 73,00% річних, що становить 0,20% від суми кредиту за кожен день користування ним (п. 1.4.1); за умови продовження дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 310,25% річних, що становить 0,85% від суми кредиту за кожен день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором, може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті (п. 1.4.2); у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.3. договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50% річних, що становить 1,70 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на вищевказане та у порядку ст. 212 ЦК України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним договором, щодо виникнення у позичальника зобов`язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах 1.3. цього договору (п. 1.4.3).

Відповідно до пункту 1.5. договору, позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше останнього дня дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього договору, оплатити всі фактично нараховані на термін платежу проценти за користування кредитом протягом дисконтного періоду.

Згідно з пунктом 1.6. договору, основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення дисконтного періоду, а у разі якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення дисконтного періоду, а з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії договору на умовах п. 1.7. договору, основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п. 1.7.1. договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.

Відповідно до пункту 1.7. договору, сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору).

Зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду (пункт 1.7.1 договору).

З наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50% річних, що становить 2,30% в день від суми кредиту за кожний день користування ним (пункт 1.7.2 договору).

Згідно з пунктом 1.8. договору, проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.4. та 1.7.2. договору, нараховуються за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання кредиту та до дня фактичного повернення суми кредиту позичальником.

Попередній розрахунок сукупності вартості кредиту за дисконтною процентною ставкою та термін платежу згідно строку передбаченого п. 1.2. цього договору, та у графіку розрахунків наведеному в додатку № 1 до цього договору. Сторони погодили, що Кредитодавець по аналогії з порядком визначеним в абз. 2 п. 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», у разі продовження строку надання кредиту, надає позичальнику та регулярно оновлює графік розрахунків на період продовження надання кредиту з відповідним коригуванням терміну платежу, шляхом відображення такої інформації в особистому кабінеті позичальника (п. 1.9. договору).

Відповідно до п. 2.2.2 Договору позичальник зобов`язаний: здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів на банківський рахунок Кредитодавця, що вказаний в реквізитах Договору, у строки передбачені Договором.

Відповідно до п. 4.1. Договору невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua., які містяться в матеріалах справи.

Згідно п. 4.2. договору, строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п. 1.2. договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п. 1.3. та п. 1.7. договору. У будь-якому разі зобов`язання що виникли під час дій договору діють до повного їх виконання.

Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п. 1.7.2. договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України (п. 4.3. договору).

Відповідно до п. 4.4 Договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (а.с. 20, зворот - 21).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 були укладені додаткові угоди: додаткова угода від 21.05.2021 року про збільшення суми кредиту на суму 4 000 грн. 00 коп. (а.с. 22); додаткова угода від 26.05.2021 року про збільшення суми кредиту на суму 1 500 грн. 00 коп. (а.с. 22 зворот); додаткова угода від 02.06.2021 року про збільшення суми кредиту на суму 2 000 грн. (а.с. 23); додаткова угода від 04.06.2021 року про збільшення суми кредиту на суму 4 000 грн. (а.с. 23 зворот).

В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС» зазначало, що кредитний договір № 433919222 був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV8Q94Z.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

На підтвердження укладення договору ТОВ «ФК «ЕЙС» надало довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в якій зазначено, що договір № 433919222 від 28.04.2021 року був підписаний відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора № MNV8Q94Z, направленого йому 28.04.2021 року, о 15:34:54 год., на номер мобільного телефону, вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_1 (а.с. 11,15).

Доказів на підтвердження того, що мобільний номер телефону, на який було направлено одноразовий ідентифікатор не належить ОСОБА_1 до суду не надано.

Разом з тим, в апеляційній скарзі відповідач не заперечував проти можливості підписання електронного договору одноразовим ідентифікатором.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає доведеним факт підписанням ОСОБА_1 договору № 433919222 від 28.04.2021 року та додаткових угод до нього за допомогою одноразового ідентифікатора, направленого останньому на номер мобільного телефону, зазначеного ним у заявці на отримання коштів. Відтак, сторонами погоджено умови кредитного договору.

Виходячи із правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

У справах про стягнення кредитних коштів на банк або іншу фінансову установу покладений обов`язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право банку на пред`явлення будь-якої вимоги.

Так, перерахування на картковий рахунок відповідача - ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн за кредитним договором № 433919222 від 28.04.2021, підтверджується платіжним дорученням від 28.04.2021 та довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в якій вказано, що надавачем платіжних послуг було здійснено платіжну операцію з переказу грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн на рахунок одержувача, а саме на картку отримувача № НОМЕР_2 хх-хххх-4038 (а.с. 64, 19 зворот).

Також, факт перерахунку кредитних коштів ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на рахунок ОСОБА_1 за додатковими угодами, підтверджується платіжними дорученнями від 21.05.2021, 26.05.2021, 02.06.2021, 04.06.2021 та довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 63,18 зворот, - 19)

З листа АТ «Ощадбанк» від 20.05.2026 року № 46/12.11/71146/2026/БТ, наданого на виконання ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 14 квітня 2026 року (а.с. 75-76), вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , відкрито банківський рахунок № НОМЕР_3 (980), який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_4 . Також надано підтверджуючі документи щодо зарахування коштів у сумі 10 000,00 грн., 4 400 грн., 1 500,00 грн., 2 000,00 грн., 4 000,00 грн., на банківський рахунок № НОМЕР_3 (980), який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_4 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 в установі АТ «Ощадбанк». Зазначено, що в анкетних даних, які міститься в юридичній справі ОСОБА_1 фінансовим номером телефону було визначено 380636708048 (а.с. 84-90).

Відтак, матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем спірних коштів на виконання умов договору № 433919222.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01(а.с. 51-52).

Відповідно до п. 2.1. Договору № 28/1118-01 клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених Договором.

Згідно п.п. 1.3. Договору № 28/1118-01 у під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку цього Договору.

Відповідно до п. 8.2. Договору строк дії цього договору закінчується 28 листопада 2019 року.

Відтак, договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід`ємною частино договору факторингу.

28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору факторингу 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року продовжено до 31 грудня 2020 року (а.с. 53 зворот).

31.12.2020 між ТОВ «Манівео» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції, зокрема; за п. 8.2. строк цього договору закінчується 31 грудня 2021 року (а.с. 54-56).

31.12.2021 між ТОВ «Манівео» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022, при цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 (а.с. 56, зворот).

31.12.2022 між ТОВ «Манівео» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду №31 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 (а.с. 56, зворот).

31.12.2023 між ТОВ «Манівео» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду №32 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 (а.с. 57).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №146 від 03.08.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 433919222 від 28.04.2021 на загальну суму 55 695,83 грн. (а.с. 50).

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01 (а.с. 46-47).

Відповідно до п. 8.2. Договору строк дії цього договору закінчується 04 серпня 2021 року.

03.08.2021 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено додаткову угоду № 2 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 (а.с. 48).

30.12.2022 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено додаткову угоду № 3 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, яка продовжила строк дії договору до 30.12.2024 (а.с. 48 зворот).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 433919222 від 28.04.2021 на загальну суму 81 887,71 грн. (а.с. 45).

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані Зазначені в Реєстрі Боржників (а.с. 42-43).

Відповідно до п.1.2 Договору перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акта прийому-передачі реєстру боржників, підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025, ТОВ «ФК «ЕЙС» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 433919222 від 28.04.2021 на загальну суму 81 887,71 грн. (а.с. 40).

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про недоведеність ТОВ «ФК «ЕЙС» набуття ним права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 433919222 від 28.04.2021. Укладання договорів факторингу до виникнення кредитних правовідносин з ОСОБА_1 не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договори факторингу були чинними. Право вимоги по кредитному договору № 433919222 від 28.04.2021 року були передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та в подальшому позивачу на підставі Реєстрів, які оформлені належним чином та є додатками до договору факторингу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги за договором факторингу.

Згідно виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором № 433919222 від 28.04.2021, ОСОБА_1 має кредитну заборгованість в розмірі 81 887,71 грн., яка складається із 21 899,60 грн. заборгованості за основною сумою боргу та 59 988,11 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування (а.с. 32).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 433919222 від 28.04.2021, який виконаний первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що заборгованість відповідача становить 55 192,14 грн, яка складається з: заборгованості по кредиту в розмірі 21 900,00 грн, заборгованості по несплаченим відсотків за користування кредитом в розмірі 34 833,83 грн (а.с. 34).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 433919222 від 28.04.2021, який виконаний ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», вбачається, що заборгованість відповідача становить 81 887,71 грн та складається з: 21 899,60 грн - заборгованості по тілу кредиту; 59 988,11 грн - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

28.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 433919222, п. 1.2 якого визначено, що кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»).

Водночас, положеннями п. 1.7 Договору сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування Кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: 1.7.1. зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем вчинялися дії з метою продовження дисконтного періоду та відповідно пролонгації договору, тому, з наданих позивачем розрахунків «ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» не вбачається нарахування відсотків поза межами строку кредитування з урахуванням його продовження.

Отже, заборгованість, нарахована за період з 28.04.2021 по 24.09.2021 року, з урахуванням укладення додаткових угод та автопролонгації дії кредитного договору, відповідно до п. 1.7 Договору № 433919222 від 28.04.2021, підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

При цьому, відповідачем не надано до суду доказів погашення заборгованості та (або) необґрунтованості (неправильності) розрахунку заборгованості, не встановлено таких і судом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо доводів апеляційної скарги про неправомірне стягнення витрат на правничу допомогу, апеляційний суд відхиляє, оскільки матеріалами справи підтверджено, що представником позивача були надані належні та допустимі докази на підтвердження заявленого розміру витрат, пов`язаних з правовою допомогою, співмірності обсягу послуг, наданих адвокатом, натомість, відповідач, будучи обізнаним про розгляд справи судом першої інстанції та зі змістом позовної заяви, не надав до суду обґрунтованих заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на положення частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 червня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

Є.П. Євграфова

В.В. Саліхов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua