Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №752/27278/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №752/27278/25

Суддя: Левенець Борис Борисович

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 року м. Київ

Унікальний номер справи № 752/27278/25

Апеляційне провадження № 22-ц/824/13830/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Чекулаєва С.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив: зменшити розмір аліментів на сина ОСОБА_3 з 1/4 до 1/6 частини доходу, або фіксована сума 10 000,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму; зменшити розмір аліментів на сина ОСОБА_4 з 1/5 до 1/6 частини доходу, або фіксована сума 10 000,00 грн. але не менше 50% прожиткового мінімуму; припинити стягнення аліментів на утримання ОСОБА_2 як надмірне та економічно непосильне (а.с. 1-3).

В обґрунтування заявленого позову вказував, що до 30.10.2023 він перебував у шлюбі з ОСОБА_2 .

Судовим наказом від 13.12.2024 року у справі № 752/26152/24 з позивача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 від усіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30.10.2025 року у справі № 752/17020/25 з позивача стягнуто: аліменти на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/5 доходу та аліменти на утримання колишньої дружини ОСОБА_2 - 1/16 доходу.

Також, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24.02.2025 року у справі 755/21300/24 з позивача стягнуто 200 000 грн. компенсації за вартості автомобіля KIA Sportage 2016 року.

Позивач зазначав, що він має офіційний дохід у Schneider Electric Ukraine близько 82 000,00 гривень щомісяця.

Окрім того, позивач добровільно сплачує 13 000,00 грн., щомісяця на утримання доньки від першого шлюбу - ОСОБА_5 , 2014 року народження, яка проживає з матір`ю.

Вказав, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу щодо стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , суд не врахував, що в нього є інша дитина від попереднього шлюбу - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач наголошував, що він зразково виконує батьківські обов`язки перед обома дітьми: добровільно сплачує ОСОБА_5 13 000,00 гривень щомісяця; оплачував навчання сина ОСОБА_3 в приватному садку «Теремок» (91 000,00 гривень за 2022-2023 роки і 15 060,00 гривень за 2024 рік); робив грошові перекази на картку ОСОБА_2 (10 000,00 гривень - 25.11.2024 року та 8 000,00 гривень - 25.12.2024 року), здійснював регулярні платежі через АТ «Universal Bank» на утримання дітей (загалом понад 350 000 грн протягом 2022-2024 року).

Відтак, вказував, що матеріальних стан змінився, оскільки він утримує трьох дітей, виконує рішення трьох різних судів одночасно, сплачує компенсацію за спільне майно, орендує житло, аби мати змогу підтримувати зв`язок з дітьми, тому, розмір аліментів порушує пр6нцип співмірності та ставить під загрозу стабільність його виплати узагалі (а.с. 1-3).

У відзиві на позовну заяву відповідачка ОСОБА_2 просила відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів в повному обсязі (а.с. 32-39).

Зазначала, що вимога позивача про зменшення розміру аліментів на сина ОСОБА_3 повинна бути залишена без розгляду, у зв`язку з тим, що у провадженні Голосіївського районного суду м. Києва у судді Кокошко О.Б. є справа № 752/2442/25 із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Вказувала, що на час ухвалення рішення від 30.10.2025 року у справі № 752/17020/25 Голосіївським районним судом м. Києва, виходячи з принципу справедливості та розумності враховано факт встановлених обов`язків зі сплати аліментів на підставі судового наказу Голосіївського районного суду м. Києва від 13.12.2024 року.

Також зазначала, що підставами для зміни розміру аліментів є: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я кого із них та в інших випадках. Однак, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.

Окрім цього, у ОСОБА_2 змінився сімейний стан, за яким вона за законом зобов`язана надавати утримання. При цьому матеріальне становище відповідачки погіршилося, у зв`язку з тим, що вона знаходиться у соціальній відпустці.

Позивач не бере участь у додаткових витратах на дитину, жодної матеріальної допомоги не надає (окрім присуджених аліментів за рішенням суду).

Відповідач також зазначала, що сплата позивачем 91 000,00 грн. на утримання дітей за 2022 - 2023 року не може братися до уваги, оскільки такі платежі були здійсненні до призначення аліментів, розмір яких позивач просить зменшити (а.с. 32-39).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21 травня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині позовних вимог про зменшення розміру аліментів на сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частини доходу, або фіксованої суми у розмірі 10 000,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - залишено без розгляду (а.с. 76-77).

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22 травня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів - відмовлено (а.с. 80-84).

Не погодившись з рішенням суду, 22 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 90-91).

В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що рішення першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та ухваленим з істотними порушеннями норм матеріального і процесуального права.

Зазначав, що його офіційний дохід близько 82 000 грн. на місяць. На дочку ОСОБА_5 2014 року народження, від першого шлюбу ним добровільно сплачується 13 000 грн. щомісяця. На синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також на утримання відповідача, ОСОБА_2 , навантаження перевищує 70% доходу.

Суд не врахував принцип рівності дітей перед законом та обов`язок батька забезпечувати справедливий і рівноцінний рівень утримання всіх своїх дітей (а.с. 90-91).

22 вересня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 , в якому вона просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.05.2026 залишити без змін (а.с. 126-133).

28 вересня 2026 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій підтримував позовні вимоги (а.с. 136-138).

07 жовтня 2026 року від ОСОБА_2 надійшли заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в просила відмовити в задоволення позову (а.с. 154-159).

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За правилами ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглянута апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).

У відповідності до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30.10.2023 року.

Від шлюбу мають двох синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 12-13).

Судовим наказом Голосіївського районного суду м. Києва від 13.12.2024 року у справі № 752/26152/24 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 04.12.2024 року і до повноліття дитини.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30.10.2025 року у справі № 752/17020/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 04.07.2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання, у розмірі 1/16 частин з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 04.07.2025 року і до досягнення дитиною трирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 8-10).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

До таких висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та Верховний Суд в постанові від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 (провадження № 61-7397св21).

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

З огляду на визначену законодавчу можливість змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

У силу положень статей 183, 184 СК України суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.

Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом, як на підставу зменшення розміру аліментів посилався на те, добровільно сплачує аліменти на утримання дочки від попереднього шлюбу ОСОБА_5 у розмірі 13 000,00 грн. щомісяця; оплачував навчання сина ОСОБА_3 в приватному садку «Теремок» (91 000,00 гривень за 2022-2023 роки і 15 060,00 гривень за 2024 рік); робив грошові перекази на картку ОСОБА_2 (10 000,00 гривень -25.11.2024 та 8 000,00 гривень - 25.12.2024), здійснював регулярні платежі через АТ «Universal Bank» на утримання дітей (загалом понад 350 000 грн протягом 2022-2024 року).

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на сина ОСОБА_4 та на утримання ОСОБА_2 , вірно виходив з того, що позивачем не доведено обставин щодо зміни його матеріального та/або сімейного стану, погіршення здоров`я, або будь-яких інших обставин, що можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів. Твердження позивача про добровільну сплату ним аліментів на утримання доньки від іншого шлюбу не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами. Позивачем не надано до суду жодних доказів, що підтверджують його щомісячний дохід, розмір щомісячних витрат, а також наявності грошових зобов`язань. Належних доказів, що у позивача немає можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі до суду не надано.

Крім того, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо вимоги про зменшення розміру аліментів на сина ОСОБА_3 , оскільки дана позовна вимога була залишена без розгляду ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.05.2026 року. При цьому, вказана ухвала позивачем не оскаржувалась.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну оцінку.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 травня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

Є.П. Євграфова

В.В. Саліхов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua