Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №183/6927/26
Суддя: Парфьонов Д. О.
Справа № 183/6927/26
№ 2/183/6317/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2026 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про:
- зміну розміру аліментів, визначених судовим наказом Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2019 року № 2-н/183/143/19 та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня подання позову та до досягнення дитиною повноліття,
В С Т А Н О В И В:
29 травня 2026 року ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернулась до суду з цим позовом, в обґрунтування якого зазначила те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (надалі – відповідач) проживали однією, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. Від цих відносин у них народилися дві доньки: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 05 вересня 2015 року між сторонами було укладено шлюб. Спільне життя з відповідачем не склалося, з 2021 року відповідач проживає окремо. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду від 02 липня 2021 року шлюб між сторонами було розірвано, з того часу відповідач не бачив дитину ні разу.
21 березня 2019 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 28 січня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 виповнився 21 рік, у зв`язку з чим аліменти фактично стягуються лише на утримання молодшої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після досягнення повноліття старшою дитиною розмір аліментів, що стягується на молодшу дитину становить 1/6 частину доходу відповідача, що є недостатнім для належного забезпечення дитини.
Позивач указує, що витрати на утримання дитини значно збільшились, зокрема на харчування, одяг, лікування, навчання та інші повсякденні потреби. Таким чином, позивач вважає наявними підстави для збільшення розміру аліментів.
Постановленою суддею ухвалою від 17 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
Позивач у судове засідання не з`явилась, представник позивача, адвокат Лазуренко І. Ф. надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлений своєчасно, належним чином. Відзиву на позов, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, висновує таке.
Відповідно до частин 4, 5 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Так, за відомостями АСД Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області встановлено, що:
18 лютого 2019 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області видано судовий наказ у справі № 183/534/19, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 28 січня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття. Судовий наказ набрав законної сили 18 лютого 2019 року;
ухваленим Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області заочним рішенням від 02 липня 2021 року у справі № 183/1477/21 позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задоволено. Розірвано зареєстрований шлюб 05 вересня 2015 року Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, за актовим записом № 774 між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 . Рішення набрало законної сили 03 серпня 2021 року;
ухваленим Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області рішенням від 07 жовтня 2025 року у справі № 183/3066/25 позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання задоволено. Присуджено до стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на час її навчання, у розмірі 1/6 частини з усіх видів його доходів (заробітку), щомісяця, починаючи стягнення з 31 березня 2025 року і до досягнення нею 23 років, за умови її навчання. Рішення набрало законної сили 07 листопада 2025 року.
З належним чином засвідченої копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 вбачається, що 22 лютого 2022 року ОСОБА_6 вступила в зареєстрований шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище на « ОСОБА_8 » /а.с.13/.
Факти народження у сторін доньок ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , укладення між сторонами шлюбу також підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про народження /а.с.5, 6/ та копією свідоцтва про шлюб /а.с.12/.
Відповідно до належним чином засвідченої копії акта щодо встановлення факту проживання від 26 травня 2026 року № 93, складеного депутатом Губиниської селищної ради в присутності сусідів-свідків, ОСОБА_1 та її донька, ОСОБА_3 дійсно фактично проживають на даний час за адресою: АДРЕСА_3 /а.с.14/.
При цьому, як установлено, ІНФОРМАЦІЯ_6 дочка сторін, ОСОБА_5 досягла повнолітнього віку.
Також судом досліджено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом № 183/534/19 від 02 квітня 2019 року, складений старшим державним виконавцем Харченко Т. В., відповідно до якого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 стягуються аліменти на утримання двох доньок: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 28 січня 2019, у розмірі 1/3 частини доходу боржника, але не менше встановленого мінімального розміру. З лютого 2022 року розрахунок здійснюється виходячи з 1/6 частини доходу. Розрахунок охоплює період із січня 2019 року до лютого 2025 року та містить помісячні відомості про нараховані аліменти, здійснені платежі й залишок заборгованості. Згідно з підсумковими даними розрахунку: всього нараховано: 135 504,58 грн; всього сплачено: 135 257,05 грн. Заборгованість станом на 01 березня 2025: 247,53 грн /а.с.10/.
Вирішуючи позовні вимоги суд ураховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
В частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Як установлено у ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Виходячи з наведеного положення закону, при вирішення вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Разом з тим, ч. 5 ст. 183 СК України встановлено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Зазначеною нормою передбачено право отримувача аліментів заявляти вимогу про зміну розміру аліментів у разі досягнення повноліття одним з дітей, на утримання яких стягнуто такі аліменти.
Як установлено судом на підставі досліджених доказів, після досягнення повноліття старшою донькою, аліменти на утримання молодшої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягуються з боржника на користь стягувача за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, тобто в розмірі 1/6 частини доходів відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Таким чином, наведене свідчить про наявність підстав, передбачених законом, для збільшення розміру аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах заявлених позивачем позовних вимог, тобто у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до повноліття доньки. Такий розмір частки від усіх доходів відповідача буде відповідати інтересам дитини, враховуючи, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком, як матері, так і батька.
При цьому, суд ураховує, що з відповідача також стягуються аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини його доходу. Суд бере до уваги, що продовження навчання повнолітньою дочкою може потребувати значних додаткових витрат, зокрема на оплату навчання, проживання, проїзд, придбання навчальних матеріалів та інші пов`язані з навчанням потреби. Водночас обов`язок батьків утримувати неповнолітню дитину, на відміну від обов`язку утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання, не ставиться законом у залежність від можливості батьків надавати матеріальну допомогу. Тому наявність у відповідача обов`язку зі сплати аліментів на повнолітню дочку сама по собі не є підставою для збереження попереднього розміру аліментів на неповнолітню дитину. З огляду на необхідність забезпечення належного рівня її утримання та гармонійного розвитку, з урахуванням інтересів обох дітей і матеріального становища відповідача, суд вважає обґрунтованим збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину з 1/6 до 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача.
Щодо вимоги позивача про зміну розміру аліментів з дня пред`явлення позову суд зазначає, що відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються від дня пред`явлення позову. Водночас зазначене положення регулює визначення початкового моменту присудження аліментів, а не зміну їх розміру, раніше встановленого судовим рішенням.
За роз`ясненнями, які наведені в пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням суду законної сили.
Отже, оскільки предметом цього спору є зміна розміру раніше присуджених аліментів відповідно до статті 192 СК України, а не їх первісне стягнення, змінений розмір аліментів підлягає застосуванню з дня набрання цим рішенням суду законної сили. Тому вимога позивача про зміну розміру аліментів з дня пред`явлення позову задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, оскільки суд виснував про задоволення позовних вимог у повному обсязі, а позивач звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», з відповідача у дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2019 року у цивільній справі №183/534/19, шляхом збільшення щомісячного їх розміру з 1/6 частки, яка утворилась в результаті проведення перерахунку аліментів державним виконавцем у зв`язку з досягненням найстаршою дитиною, донькою ОСОБА_5 , повноліття, та стягувати з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
У решті позову – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення суду складене та підписане 10 листопада 2026 року.
Учасники справи:
позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; IBAN: НОМЕР_4 , банк одержувача: АТ КБ «Приватбанк»; адреса проживання: АДРЕСА_3 ;
відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя Д. О. Парфьонов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua