Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №183/9601/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №183/9601/26

Суддя: Ігольнікова М. О.

Справа № 183/9601/26

№ 3/183/3455/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Ігольнікова М.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

За участі захисника Сергєєва А.М.

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

15.07.2026 року о 01:34 год. с. Піщанка, вул. Шевченка, 41, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом за адресою: Дніпропетровська область, Самарівський район, с. Піщанка, вул. Шевченка, біля буд. 41, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився за допомогою газоаналізатора ALCOTEST 6820 ARHK-0088, результат позитивний 1,37 % чим порушив п. 2.9.а. ПДР - керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання за викликом особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату та час слухання справи.

До суду були надані письмові пояснення ОСОБА_1 , згідно яких останній вказав на те, що відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 719700 за ч. 1 ст. 130 КУпАП в тому, що я 15.07.2026 о 01:34 в Дніпропетровській області Самарівський район с.Піщанка вул. Шевченка, 41, керував тз в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився за допомогою газоаналізатора Alkotеst 6820 ARHК-0088, результат позитивний 1,37 проміле, чим порушив п.2.9.а. ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 130 ч. 1 КУпАП Однак, викладені в протоколах обставини є невірними, складений протокол про адміністративні правопорушення був складений працівником поліції неправомірно. Так, 15.07.2026 року він дійсно погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру. Результат продуття показав результат в розмірі 1,37 проміле, що на його думку не відповідає дійсності, оскільки він не вживав напередодні поїздки алкоголю, щоб результат був саме такий. Він не визнавав факту вживання алкоголю, від проходження огляду не відмовлявся, огляд пройшов, а його результат викликав у нього обґрунтований сумнів. Звернув увагу суду на те, що поліцейський не повідомляв мені конкретних ознак, які, на його думку, свідчили б про його перебування у стані алкогольного сп`яніння. Скориставшись його необізнаністю в такій ситуації, не запитали чи згоден він з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу та не запропонували проїхати до медичного закладу після продуття газоаналізатора на місці. Він не знав про своє право на проведення такого огляду в медичному закладі, і якби був належним чином проінформований, то обов`язково скористався б цією можливістю, щоб підтвердити некоректність показника алкотестеру на місці зупинки.

Вважає, що за наявності такого істотного результату, який він не визнавав, належним способом перевірки його достовірності було б забезпечити йому реальну можливість пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я. При цьому він не мав наміру перешкоджати оформленню матеріалів або уникати відповідальності. Він виконував вимоги працівників поліції та підписував документи, які йому надавали. Зокрема, щодо підписаних результатів продуття газоаналізатора та акту огляду поліцейським, зауважив, що у нього далекозорість і під час події він не мав при собі окулярів для читання. Поліцейський пояснив, що він лише розписується за фіксацію назви газоаналізатора та результат який він показав, а в акті тільки показав, де треба поставити підпис, не пояснюючи що це буде вважатись, наче він визнає результат продуття та погоджється з проведеним оглядом. Разом із тим підписання ним процесуальних документів не означає визнання вини та не свідчить про його згоду з викладеними в них обставинами. Крім того, одразу після зупинки його автомобіля поліцейськими він їм повідомив, що є військовослужбовцем та проходить військову службу, мобілізований. Однак, представники ВСП залучені не були, ніхто крім поліцейських не був на місці зупинки. Огляд на стан сп`яніння проводився поліцейським. Тому вважає, такі дії поліцейських упередженими та неправомірними та складені матеріали очевидно не можуть слугувати законною підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим вважає, що дана справа має бути закрита.

Водночас інтереси ОСОБА_1 представлені захисником Сергеєвим А.М., тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

Захисником та ОСОБА_1 до суду подано ряд клопотань:

- про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення до моменту звільнення з військової служби;

- про виклик інспектора 1 взводу 3 роти 2 бат. Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Кобченка С.М. для надання пояснень;

-про визнання недопустимими та недостовірними доказами (рапорт інспектора поліції; копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №711770 від 06.07.2026; роздруківка тестування на алкоголь від 15.07.2026, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів);

- про визнання огляду недійсним;

- про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення;

-про призначення покарання щз урахуванням принципу індивідуалізації;

Щодо письмового клопотання ОСОБА_1 до суду про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення до моменту звільнення з військової служби, суд зазначає, що 01.05.2022 законодавцем були внесені зміни у чинний КПК України щодо зупинення кримінального провадження в умовах воєнного стану.

Згідно зі ст.335 КПК України у разі, якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

Суд зауважує, що у КУпАП такі зміни цим законом не були внесені. Це свідчить про те, що законодавець мав на меті врегулювати виключно питання щодо зупинення кримінального провадження в умовах воєнного стану. Це обумовлено тим, що статус обвинуваченого відрізняється від статусу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Так, відповідно до КПК України участь обвинуваченого у розгляді кримінального провадження є обов`язковою.

На відміну від провадження у справі про адміністративне правопорушення, де визначено, що участь особи є обов`язковою тільки при розгляді справ про адміністративні правопорушення, що передбачені частиною 1 статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4-172-9, 173, частиною 3 статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 КУпАП. Стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.

Враховуючи зазначене, застосування норм КПК України до правовідносин у даній справі за аналогією закону не видається можливим.

Отже, чинним КУпАП передбачено лише можливість зупинення строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов`язаних з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо), і це прямо зазначено у стаття 277 КУпАП.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення.

Тому, розгляд даної справи без невиправданої затримки буде відповідати інтересам особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Водночас, згідно з ч.2 ст.268 КУпАП, не передбачено обов`язкової участі особи, яка притягається до відповідальності під час розгляду справи про адміністративні правопорушення за ст.130 КУпАП, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не позбавлена можливості подавати свої письмові пояснення щодо обставин справи.

Крім того, у справі приймає участь захисник, якому надано всі права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що є достатнім для здійснення його захисту.

Щодо клопотання про виклик інспектора 1 взводу 3 роти 2 бат. Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Кобченка С.М. для надання пояснень, суд вважає його такими, що не підлягає задоволенню, оскільки наявні матеріали справи надають можливість встановити дійсні обставини справи, оцінити їх, та зробити відповідний висновок про наявність чи відсутність у діях особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, складу інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

Так, згідно з п. 2.9 Правил дорожнього руху водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Судом досліджені матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1№ 719700 від 15.07.2026 року; рапорт; роздруківку Drager Alkotest 6820, тест 2856 з результатом 1,37 % проміле, з яким ОСОБА_1 погодився; Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 15.07.2026 року, з результатом огляду на стан сп`яніння 1,37 % проміле, з яким ОСОБА_1 згоден; ДВД диск.

Окрім цього, судом досліджено відеозапис, долучений на ДВД диску, на якому зафіксовано, процедуру проведення тесту на встановлення стану алкогольного сп`яніння водія у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Alkotest Drager 6820 з результатом 1,37 % проміле. Після проведення огляду працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що останній може пройти незалежне обстеження в медичному закладі. Крім того на відео зафіксовано, що водію ОСОБА_1 було повідомлено про складання відносно нього протоколу по ч. 1 ст.130 КУпАП. Також зафіксовано те, що ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом.

На аргументи захисника стосовно того, що працівник поліції не запитав у водія чи погоджується ОСОБА_1 з результатами огляду , суд зазначає, що відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затвердженої Наказом 09.11.2015 № 1452/735 МВСУ, МОЗУ), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Тобто висловлення незгоди з результатами огляду особи є проявом відповідної позиції, яку особа має висловити за власною волею особисто, незалежно від того чи запитає про це працівник поліції.

Щодо клопотання захисника про визнання недопустимими та недостовірними доказами (рапорт інспектора поліції; копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №711770 від 06.07.2026; роздруківка тестування на алкоголь від 15.07.2026, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів), яке захисник обґрунтував тим, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, а тому захисник вважає, що складений інспектором поліції рапорт від 11.02.2026 слід визнати недопустимим та недостовірним доказом та не приймати його при ухваленні судового рішення.

Також, захисник зазначає, що з наявного в матеріалах протоколу серії ЕПР1 №711770 від 06.07.2026 вбачається, що він складений відносно громадянина ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, щодо події яка мала місце 06.07.2026 в м.Самар. Отже, вказаний протокол серії ЕПР1 №711770 від 06.07.2026 не має будь-якого відношення до цієї справи відносно ОСОБА_1 та є неналежним доказом. Крім того, наявний Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківка тестування на алкоголь від 15.07.2026 є неналежними доказами, оскільки зазначені поліцейським ознаки в Акті, поліцейським ОСОБА_1 не оголошувались, згода щодо результатів огляду на місці зупинки ОСОБА_1 , у останнього поліцейським не запитувалась. Тобто в Акті інформація, зазначена поліцейським, є формальною, та не відповідає обставинам події. Наведене підтверджується змістом відеозапису, згідно якого ОСОБА_1 не оголошувались будь-які ознаки сп`яніння, у ОСОБА_1 згода щодо результаті огляду на місці зупинки поліцейським не запитувалась і ОСОБА_1 таку згоду не висловлював.

Щодо підпису ОСОБА_1 в Акті та у роздруківці тестування на алкоголь, як вбачається із відеозапису, підписи зроблені на вказівку поліцейського, без роз`яснення їх суті у вказаних документах. З урахуванням поганого зору ОСОБА_1 для можливості прочитати зміст документів, на яких він ставив підпис, поліцейський пояснив, що це лише фіксування назви приладу та його результату, загалом як висловився поліцейський це просто «куча бумажної бюрократії».

Аналізуючи дане клопотання захисника, суд зазначає, що з рапорту працівника поліції суд встановив обставини зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , проходження огляду на стан сп`яніння та наслідок у вигляді складення протоколу про адміністративне правопорушення. Суд погоджується з тим, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Однак, обставини, відображені у рапорті, також зафіксовані у письмових доказах, долучених до справи, не оспорюються стороною захисту.

Щодо доводу захисника в частині того, що ознаки сп`яніння в Акті, поліцейським ОСОБА_1 не оголошувались, згода щодо результатів огляду на місці зупинки ОСОБА_1 , у останнього поліцейським не запитувалась, за змістом відеозапису, згідно якого ОСОБА_1 не оголошувались будь-які ознаки сп`яніння, у ОСОБА_1 згода щодо результаті огляду на місці зупинки поліцейським не запитувалась і ОСОБА_1 таку згоду не висловлював, підписи зроблені ОСОБА_1 на вказівку поліцейського, без роз`яснення їх суті у вказаних документах, суд зазначає, що вказані аргументи не тягнуть за собою безумовне закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Працівник поліції озвучив зміст протоколу та документів, які були складені, з урахуванням поганого зору водія.

Враховуючи вищенаведені обставини, вважаю, що в задоволенні клопотання про визнання доданих до справи доказів недопустимими та недостовірними доказами (рапорт інспектора поліції; копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №711770 від 06.07.2026; роздруківка тестування на алкоголь від 15.07.2026, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів) вважаю необхідно відмовити, оскільки підстав для визнання вказаних доказів та документів недопустимими та недостовірними доказами під час судового розгляду не встановлено, вищевказані документи складені в передбаченому законодавством спосіб, уповноваженими посадовими особами, та доводять обставини, які підлягають оцінці під час розгляду справи про притягнення до відповідальності особи.

Суд окремо зазначає, що постановою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.08.2026 року у справі № 183/9601/26 (провадження 3/183/2939/26) дана справа відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУПАП була повернута до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області для належного оформлення.

Підставою для такого повернення справи було те, що в якості доказів у цій справі до протоколу, серед іншого, приєднано компакт-диск із відеозаписом подій. Із перегляду компакт-диску встановлено, що на ньому міститься один відео-файл під назвою «ЕПР1 711770 126 від 06.07. Каширін», з перегляду якого встановлено, що відеозапис не відповідає події, яка згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 719700 від 15.07.2026 року. Крім того, до матеріалів справи долучено копію протоколу про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУПАП, стосовно іншої особи – ОСОБА_2 .

Так, справа до суду надійшла повторно 25.09.2026 року, без долучення копії протоколу про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУПАП, стосовно іншої особи – ОСОБА_2 .

Отже, вказаної копії протоколу, до матеріалів справи не було долучено після повернення справи до суду після належного оформлення.

Щодо аргументів стосовно того, що стосовно військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду, суд зазначає, що посилання адвоката на те, що порушено процедуру огляду ОСОБА_1 , зокрема передбачену спеціальним порядком, згідно ст. 266-1 КУпАП, оскільки такий огляд проведений некомпетентним органом, а саме працівниками поліції, не заслуговує на увагу, оскільки матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження. Військовослужбовці, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, і так само відмовилися від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - несуть відповідальність на загальних підставах. Правопорушення вчинене водієм ОСОБА_1 за ч. 1ст. 130 КУпАП не відноситься до військових адміністративних правопорушень, де мав би застосовуватися огляд відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП. Судом не встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, Акт огляду водія на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складено неуповноваженою особою.

Щодо доводів адвоката з посиланням на лист Верховного Суду від 17.12.2025 №748/0/158-25, то, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються іншими судами висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, при застосуванні таких норм права.

Крім того, зі змісту вказаного Листа вбачається, що у разі невстановлення судом факту виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби під час керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмови від проходження огляду на стан сп`яніння дії військовослужбовця мають кваліфікуватися за ст. 130 КУпАП, а його огляд на стан сп`яніння має здійснюватися за правилами с. 266 цього Кодексу, також вказано, що питання стосовно кваліфікації діяння військовослужбовця та порядку проведення його огляду на стан сп`яніння пропонується вирішувати судом у кожному конкретному випадку з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази в розумінні вимог ст. 251 КУпАП, які б доводили, що керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння є виправданим у даному конкретному випадку, що водій міг діяти в стані крайньої необхідності, також про наявність таких обставин водій не повідомляв працівникам поліції під час відеофіксації обставин події.

Також суду не надано доказів того, що в цей час ОСОБА_1 виконував бойовий наказ чи розпорядження.

Отже, дослідженими судом доказами підтверджено дотримання правової процедури огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння і конкретних обставин, які могли б свідчити про зворотне і викликали обґрунтовані сумніви матеріали справи не містять.

Дослідивши докази та з`ясувавши обставини справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 130 КУпАП доведена та підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Обставин, які пом`якшують та обставин, які обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

При накладенні стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючись ст. 33 КУпАП, вважаю, що обставини правопорушення і його наслідки вказують на те, що стягнення на правопорушника повинно бути накладене у виді штрафу і відповідно до ст. 23 КУпАП, це буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 126, 130, 279, 280 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 дів з дня її винесення.

Постанова підлягає пред`явленню протягом трьох місяців.

Суддя М.О. Ігольнікова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua