Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №760/11337/26 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №760/11337/26

Суддя: Тютюн Тетяна Миколаївна

Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

4 листопада 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

захисника Коваль О.С.,

прокурора Шкурпела Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, за апеляційною скаргою захисника Коваль О.С. на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 червня 2026 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Чернівці, громадянки України, детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

у с т а н о в и в :

Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.06.2026 ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.1726 КУпАП, і провадження у справі щодо неї закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Як встановив суд, ОСОБА_1 , будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон), несвоєчасно повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) про суттєві зміни в майновому стані шляхом внесення інформації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у зв`язку з отриманням 7 серпня 2025 року доходу в сумі 160 785 грн 93 коп., яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2025 року, що є порушенням вимог ч.4 ст.52 Закону, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.1726 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник Коваль О.С. зазначає, що суддею місцевого суду правильно застосовано норми КУпАП, зокрема, п.7 ст.247 цього Кодексу стосовно закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП. У той же час, вважає, що суддя неправильно застосував норми КУпАП в частині встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки положення КУпАП не передбачають можливості ухвалення двох взаємовиключних рішень і про встановлення вини особи, і про закриття провадження у справі. Одночасно стверджує про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, тому просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Викладаючи хронологію подій, вказує, що наказом № 222о/с від 31.07.2025 ОСОБА_1 звільнена за власним бажанням з посади старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області з 06.08.2025. 26.08.2025, переглядаючи історію надходження коштів на банківський рахунок, ОСОБА_1 виявила, що окрім переказу з призначення платежу "Зарплата, ГУНП в Рівненській області" від 21.08.2025 в сумі 161 546 грн 55 коп., надійшов також переказ з таким самим призначенням від 07.08.2025 в сумі 152 680 грн 55 коп.

Саме 26.08.2025 ОСОБА_1 усвідомила, що її майновий стан суттєво змінився двічі у зв`язку з отриманням заробітної плати від попереднього роботодавця, а тому вчинила всі дії, спрямовані на виправлення ситуації, яка склалась, а саме: подала два окремих повідомлення про суттєві зміни в майновому стані; особисто повідомила в електронному кабінеті НАЗК про порушення строку подання одного з повідомлень та пояснила причину; самостійно службовою запискою повідомила Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) про порушення строку подання одного з повідомлень та надала пояснення з цього приводу.

06.08.2025 у ОСОБА_1 був останній робочий день в ГУНП в Рівненській області. З 07.08.2025 вона прийнята на службу до НАБУ. У зв`язку зі зміною місця роботи та проживання ОСОБА_1 переживала складний етап у пристосуванні до змін у житті через пошук житла, адаптацію до місця роботи, розрив зв`язків з чоловіком та дітьми, що об`єктивно вплинуло на можливість належного реагування на окремі службові ситуації. Саме через ці обставини ОСОБА_1 , діючи без умислу та будь-якої корисливої мети, не звернула своєчасно увагу на зарахування коштів 07.08.2025. Також доступ до її рахунку мали члени сім`ї, зокрема, діти, які користувалися коштами для власних потреб. І як тільки 26.08.2025 ОСОБА_1 дізналася про надходження коштів у сумі 152 680 грн 55 коп., то без зволікань вчинила всі необхідні дії, спрямовані на виконання вимог фінансового контролю.

Частиною 2 статті 1726 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. При цьому відсутність у диспозиції вказаної норми прямого застереження щодо вчинення таких дій "без поважних причин" не свідчить, що це правопорушення з формальним складом, і встановлення суб`єктивної сторони не є необхідним при розгляді справи. Оскільки у розумінні ст.9 КУпАП для адміністративного правопорушення обов`язковою є наявність вини у формі умислу або необережності, захисник підсумовує, що необхідним є встановлення того, що особа усвідомлювала наявність обов`язку повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, розуміла строки та порядок його виконання і, незважаючи на це, умисно або з необережності не виконала цей обов`язок.

Наполягає на тому, що поведінка ОСОБА_1 не містить складу адміністративного правопорушення. При цьому посилається на лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 "Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією", який вказав, що, вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1726 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати, зокрема, що суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. У цьому ж контексті посилається на практику судів апеляційної інстанції.

Також вказує не недотримання попереднім роботодавцем ОСОБА_1 вимог щодо повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні. Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону посада ОСОБА_1 відноситься до посад осіб, уповноважених на виконання функцій держави, і в розумінні ст.1 Закону України "Про державну службу" вона є державним службовцем, тож захисник просить врахувати інформаційний лист Вищого адміністративного суду України № 753/11/13-10 від 26.05.2010, в якому йдеться про те, що, розглядаючи спори щодо звільнення публічних службовців, суди мають враховувати правову позицію Верховного Суду України, яка полягає в тому, що під час вирішення спорів зазначеної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі. Зважаючи на те, що Закон України "Про державну службу" не містить чітких норм щодо виплат особам, які звільняються з посад державної служби, можливе застосування в цьому випадку положень КЗпП України.

Згідно зі ст.24 Закону України "Про відпустки" та ст.83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства. Згідно зі ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. Також відповідно до ст.30 Закону України "Про оплату праці" при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.

Водночас, попередній роботодавець - ГУНП в Рівненській області не попередив ОСОБА_1 про суми, нараховані і виплачені останній при звільненні, у зв`язку з чим остання не була обізнана про нараховані суми та день їх виплати, що унеможливило своєчасне подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Більше того, зважаючи на необізнаність повної нарахованої і виплаченої суми, ОСОБА_1 у повідомленні про суттєві зміни в майновому стані від 26.08.2026 зазначила фактично отриманий дохід (тобто з вирахуванням податків і зборів) у сумі 152 680 грн, тоді як мала зазначити суму нарахованого доходу (включно з податками і зборами), а саме, 160 785 грн 93 коп.

Вислухавши пояснення захисника і ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити; пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи постанову судді законною та обґрунтованою; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що її належить задовольнити, з таких підстав.

Висновки суду про те, що ОСОБА_1 , яка була звільнена з посади старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області з 6 серпня 2025 року, з 7 серпня 2025 року була призначена на посаду детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів НАБУ і відповідно до п.п."е" п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції" та примітки до ст.1726 КУпАП є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, 26 серпня 2025 року, тобто несвоєчасно подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані - отриманий 7 серпня 2025 року дохід у сумі 160 785 грн 93 коп., яке зобов`язана була подати до 18 серпня 2025 року, є вірними і не оспорюються в апеляційній скарзі.

Ці обставини підтверджуються даними в: протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією; перегляді суб`єкта декларування; послідовності дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; копіях наказів ГУНП в Рівненській області № 222о/с від 31.07.2025, НАБУ № 1645-Н від 01.08.2025, послужного списку; інформації про зарахування на картковий рахунок ОСОБА_1 07.08.2025 грошового забезпечення на 6 днів серпня 2025 року в сумі 6 253 грн 39 коп. (нараховано 6 582 грн 52 коп.), 07.08.2025 індексації грошового забезпечення в сумі 24 грн 50 коп. (нараховано 25 грн 79 коп.), 07.08.2025 компенсації за 136 днів невикористаної відпустки в сумі 146 468 грн 74 коп. (нараховано 154 177 грн 62 коп.), 21.08.2025 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в сумі 161 546 грн 55 коп. (нараховано 170 049 грн).

Також ОСОБА_1 була попереджена про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України "Про запобігання корупції", при звільненні з ГУНП в Рівненській області і зі спеціальними обмеженнями, встановленими Законом України "Про запобігання корупції" та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, щодо проходження служби на посадах начальницького складу в НАБУ при прийнятті на роботу в НАБУ.

Відповідно до диспозиції ч.2 ст.1726 КУпАП відповідальність настає за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення необхідно встановити, у тому числі, наявність вини у формі умислу або необережності.

ОСОБА_1 не заперечує факт порушення строку подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, що вчинено нею через 8 днів після закінчення визначеного законом 10-денного строку.

Поважність причин пропуску цього строку в судах першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 пояснювала життєвими обставинами, які склались у зв`язку з переведенням з однієї роботи на іншу, днем народження дитини, переїздом у м. Київ, пошуком квартири, проблемами в сім`ї. Зараховані кошти - це виплати при звільненні з минулої роботи (компенсація за невикористані відпустки, відгули тощо). Про зарахування цих коштів вона не знала, оскільки ніколи не відстежувала рух по рахунку. Сповіщення на телефоні були вимкнені і, зі слів колег, кошти у зв`язку зі звільненням зазвичай нараховуються в термін від 1 до 6 місяців, тому вона не очікувала, що виплата відбудеться так швидко. 26 серпня 2025 року в телефоні випадково виявила збільшення суми коштів на своєму рахунку в АТ "ПриватБанк". Не розуміючи, звідки кошти, почала переглядати історію їх надходження та виявила, що на зарплатний рахунок надійшло два перекази з призначенням платежу "Зарплата, ГУ НП в Рівненській області", а саме, 7 серпня 2025 року - 152 680 грн 55 коп. і 21 серпня 2025 року - 161 546 грн 55 коп. Лише тоді зрозуміла, що майновий стан змінився у зв`язку з отриманням виплат від попереднього роботодавця, і подала два повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. Через цю картку сама транзакцій не здійснювала, проте нею активно користувалася її старша донька, яка, серед іншого, сплатила за семестр навчання у Львівському національному університеті ім. І. Франка.

Вказуючи в постанові, що пояснення ОСОБА_1 про такі обставини не дають підстав для висновку про відсутність у її діях складу правопорушення, суд мотивував свої висновки тим, що станом на 13:48:46 07.08.2025 (до того, як отримала заробітну плату) ОСОБА_1 мала на балансі 7 153 грн 15 коп., після чого о 15:23:50 того ж дня на рахунок було зараховано 152 680 грн 54 коп. від ГУНП в Рівненській області.

У період з 07.08.2025 по 15.08.2025 ОСОБА_1 витратила 125 247 грн 37 коп., що більше ніж в 17 разів перевищувало суму, яка була на балансі до того, як вона отримала виплату від ГУНП в Рівненській області.

За висновком суду, в період, коли потрібно було подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, ОСОБА_1 не могла не використовувати застосунок "Приват24", оскільки загалом витратила суму коштів, про яку, як вона зазначає в поясненнях, їй було невідомо, а відтак, не могла не бачити баланс на картці та не знати про виплачені їй кошти від ГУНП в Рівненській області.

Так, 09.08.2025 ОСОБА_1 перерахувала на рахунок ФОП ОСОБА_2 1 503 грн; 10.08.2025 - на рахунок ЛНУ ім. І. Франка 33 378 грн 50 коп.; 10.08.2025 - на рахунок ОСОБА_3 2 000 грн; 10.08.2025 - на свою картку *9492 48 831 грн 22 коп.; 10.08.2025 року - на картку 5 025 грн; 11.08.2025 - на рахунок ОСОБА_4 3 000 грн; 13.08.2025 - на рахунок ФОП ОСОБА_5 4 034 грн.

Суд не взяв до уваги пояснення ОСОБА_1 щодо певних складнощів у той період, вказавши, що це не може бути підставою для звільнення від відповідальності, оскільки Закон не пов`язує виконання обов`язку щодо повідомлення про суттєві зміни в майновому стані з наявністю чи відсутністю умислу на приховування доходів або суб`єктивним сприйняттям особою обставин свого життя, а пояснення про користування карткою донькою оцінив як спробу уникнути відповідальності, оскільки контроль за використанням власних банківських рахунків та збереженням персональних даних (паролів, доступів до додатку "Приват24") покладається виключно на власника рахунку.

Отже, за висновком суду, ОСОБА_1 мала об`єктивну можливість дізнатися про зміну в майновому стані та зобов`язана була проявити належну обачність, однак подала повідомлення лише 26 серпня 2025 року, пропустивши встановлений законом 10-денний строк на 8 днів.

З таким висновком суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступні обставини.

Пропуск строку подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані є незначним та обумовлений зміною ОСОБА_1 способу життя у зв`язку зі зміною роботи та переїздом у м. Київ, що є очевидним. Наведене хоча і не є непереборними обставинами, які перешкодили дізнатися про зміну в майновому стані та поданні повідомлення у встановлений законом строк, однак і не сприяли у виконанні ОСОБА_1 відповідного обов`язку, враховуючи і те, що виплати при звільненні від ГУПН в Рівненській області вона отримала навіть не двома, а трьома переказами, а саме, 07.08.2025 - 152 680 грн 54 коп., 13.08.2025 - 4 903 грн 22 коп. і 21.08.2025 - 161 546 грн 55 коп. (а.с.67-68).

Варто зауважити, що виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, відбулось з ініціативи самої ОСОБА_1 , яка 26 серпня 2025 року одразу після подання двох повідомлень про суттєві зміни в майновому стані повідомила НАЗК про те, що одне з них було подано несвоєчасно, і повідомила своє керівництво, у зв`язку з чим 28 серпня 2025 року керівник Управління внутрішнього контролю НАБУ надіслав до НАЗК повідомлення про виявлені ознаки пов`язаного з корупцією правопорушення.

Це все, у свою чергу, вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 такого обов`язкового елементу суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1726 КУпАП, як вина у формі умислу чи необережності.

Оцінюючи докази в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відсутні, а згідно з ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

А тому апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Коваль Ольги Сергіївни задовольнити.

Постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.1726 КУпАП, і провадження у справі щодо неї закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП, скасувати та закрити провадження в справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду Т.М. Тютюн

Оригінал: reyestr.court.gov.ua