Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №175/19765/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Суд: Чечелівський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №175/19765/25

Суддя: Самсонова В. В.

Справа № 175/19765/25

Провадження № 2/204/1941/26 р.

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Третя дніпровська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року заявник звернулася до суду з даною заявою, в якій просив встановити факт родинних відносин, а саме: факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Сорочино Петриківського району Дніпропетровської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: село Хутірське Царичанського району Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . В обґрунтування своєї заяви заявник вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його рідна тітка (сестра батька) - ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . Позивач у встановлений законом строк звернувся до Третьої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом за правом представлення відповідно до ч. 3 ст. 1266 ЦК України (як племінник спадкодавця). Проте постановою нотаріуса від 22.10.2024 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність документального підтвердження родинних відносин (в актових записах та архівах відсутній запис про народження його батька - ОСОБА_5 , через втрату книг за 1941 рік по Сорочинській сільраді Петриківського району). Оскільки у спадковій справі наявна інша претендентка на спадщину ( ОСОБА_3 ), вирішення питання у позасудовому порядку або в порядку окремого провадження стало неможливим через наявність спору про право, що зумовило звернення до суду в порядку позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовну заяву та просила її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, раніше надала заяву відповідно до якої просила розгляд справи проводити без її участі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, допитавши свідка, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі по наступним підставам.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтво про народження.

Батько позивача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія. Місцем народження, згідно свідоцтва про народження зазначено: с. Сорочино, Петриківський район, Дніпропетровська область.

Рідна тітка позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ) померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Місцем народження, згідно свідоцтва про народження вказано с. Сорочино, Петриківський район.

Архівною довідкою Державного архіву Дніпропетровської області від 12.12.2024 р. № С-3288/0/217-24 підтверджується неможливість надання копії актового запису про народження ОСОБА_5 у зв`язку з відсутністю на зберіганні книг реєстрації актів цивільного стану по Сорочинській сільраді за 1941 рік.

Постановою державного нотаріуса Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Крупської Л.В. від 22.10.2024 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність повного ланцюга документального підтвердження родинних відносин.

Крім того, факт родинних відносин та обставини сімейних зв`язків повністю підтверджені показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_7 (сусідки померлої), яка підтвердила, що у ОСОБА_8 був брат, який спочатку приходив до неї разом із сином, а в подальшому племінник (позивач) приходив один. Свідок зазначила, що позивач постійно піклувався про тітку, допомагав їй по дому, ходив до магазину та особисто займався організацією її похорону.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1223 ЦК України).

Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із способів захисту права є встановлення факту, що має юридичне значення.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

При цьому у заяві про встановлення такого юридичного факту обов`язково має бути зазначено з якою метою заявник має бажання встановити такий факт (пункт 1 частини першої статті 318 ЦПК України).

Системний аналіз ст. 315 та ст. 294 ЦПК України свідчить про те, що заява про встановлення факту родинних зв`язків може бути розглянута як в порядку окремого провадження, так і на загальних підставах в порядку позовного провадження.

Можливість здійснювати розгляд питання про встановлення фактів у позовному провадженні підтверджена позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 691/1237/20.

Справи про встановлення юридичних фактів, зокрема факту родинних відносин, можуть бути предметом розгляду суду за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц та в постанові від 23 січня 2019 року у справі № 536/1039/17.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ст. 81 ЦПК України).

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті вирішення позовних вимог про встановлення факту родинних відносин, суд зазначає наступне.

Позивачем належними, допустими, достовірними та достатніми доказами доведено факт родинних відносин.

За таких обставин, з урахуванням вищевказаних обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає можливим встановити факт родинних відносин, а саме: факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Сорочино Петриківського району Дніпропетровської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: село Хутірське Царичанського району Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-83, 89, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 294, 317-319, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Третя дніпровська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин - задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт родинних відносин, а саме: факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Сорочино Петриківського району Дніпропетровської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: село Хутірське Царичанського району Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Третя дніпровська державна нотаріальна контора, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02890950, місцезнаходження: 49008, м. Дніпро, вул. Робоча, 22-а;

Суддя В.В. Самсонова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua