Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №754/10951/26
Суддя: Мостова Галина Іванівна
справа № 754/10951/26
головуючий у суді І інстанції Скляренко У.В.
провадження № 33/824/4776/2026
головуючий суддя Мостова Г.І.
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 жовтня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., за участю секретаря Чертової О.С., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лук`янчука Артема Володимировича на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 03 серпня 2026 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
в с т а н о в и в :
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 03 серпня 2026 року закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Лук`янчук А.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду міста Києва від 03 серпня 2026 року та ухвалити нову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано оцінку речовим доказам, які були офіційно подані та долучені представником потерпілого ОСОБА_1 під час засідання 03 серпня 2026 року і які повністю підтверджують вину ОСОБА_2 , а саме:
фото сліду гальмування, на якому чітко відображено безперервний лінійний слід екстреного гальмування однієї шини, який розташований у межах середньої (другої) смуги руху попутного напрямку. Наявність та геометрія цього сліду доводять, що водій ОСОБА_1 рухався абсолютно прямолінійно, не здійснював жодних маневрів чи змін траєкторії, а діяв з суворій відповідності до вимог п. 12.3 ПДР України, миттєво вжив заходів для зниження швидкості аж до повної зупинки ТЗ у момент виникнення небезпеки, яку створив водій ОСОБА_2 раптовим процесом зміщення зліва направо;
фото автомобіля марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 . Суд першої інстанції в мотивувальній частині постанови вказав, що водій ОСОБА_2 відчув удар в задню частину автомобіля, на основі чого зробив хибний висновок про порушення ОСОБА_1 дистанції (п. 13.1 ПДР). Проте на цьому суду фотознімку задньої частини ТЗ НОМЕР_1 чітко видно абсолютно цілий задній бампер, кришку багажника та задні ліхтарі без жодних деформацій чи слідів контакту. Характер руйнувань іншого Т3 (повне розтрощення переднього лівого кута, фари та лівої частини решітки радіатора) підтверджує дотичне зіткнення під гострим кутом через маневр ОСОБА_2 , а не наїзд ззаду.
Вказує, що ОСОБА_2 у поясненнях посилався на об`їзд перешкоди. Проте фотофіксація обстановки доводить, що тимчасові червоно-білі дорожні блоки та техніка ремонту мосту були розташовані виключно з правого боку дороги, перекриваючі першу (крайню праву) смугу. ОСОБА_2 рухався у крайній лівій (третій) смузі де не було жодних перешкод чи звужень. Його маневр перестроювання навскіс через середню смугу руху ОСОБА_1 не мав жодного логічного чи безпекового обґрунтування, що є прямим порушенням п. 10.3 ПДР України.
Зазначає, що констатувавши відсутність у діях ОСОБА_3 порушення пункту 13.3 ПІДР (який не підлягав застосуванню через попутний характер руху машин), суд не вказав і не дослідив, чи були дії водія ОСОБА_2 правомірними в цілому у межах цієї дорожньої обстановки.
Одночасно в апеляційній скарзі представником ОСОБА_1 - адвокатом Лук`янчук А.В. заявлене клопотання про витребування з Деснянського районного суду міста Києва матеріали справи № 754/10987/26 відносно ОСОБА_1 в частині відеозаписів.
Однак апелянтом у тексті апеляційної скарги жодним чином не обґрунтував указане клопотання, а також не зазначив, чому воно не було ним заявлене під час розгляду цієї справи судом першої інстанції.
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Майстренко М.С. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги потерпілого, зазначив, що протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 124 КУпАП були складені відносно обох учасників ДТП та постановою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2026 року залишено без змін постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 та його представник - адвокат Лук`янчук А.В. у судове засідання не з`явилися, причину своєї неявки не повідомили.
Згідно з частиною 6 статті 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Зважаючи на належне повідомлення потерпілого та його представника, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, в тому числі, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом частини 1 статті 9 КУпАП невід`ємною ознакою складу адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні, яку зумовлює, зокрема наявність реальної можливості не вчинити дії або відвернути наслідки, які складають об`єктивну сторону правопорушення.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Умовою адміністративної відповідальності за вказаною нормою є сукупність таких обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.
Відповідно до протоколу від 05 червня 2026 серії ЕПР №684792 05 червня 2026 року о 17 год. 25 хв., у м. Києві, міст Північний проспект Романа Шухевича, 21, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та перестроювання в другу смугу у попутному напрямку здійснив гальмування та скоїв зіткнення з автомобілем «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався позаду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.13.3 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підтвердження вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення додано: схему місця ДТП, в якій зафіксовано положення автомобілів після ДТП, місце зіткнення та напрямок руху, яка підписано учасниками ДТП без зауважень та заперечень; письмові пояснення ОСОБА_2 ; письмові пояснення ОСОБА_1 ;
Представник потерпілого ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на те, що характер руйнувань іншого Т3 (повне розтрощення переднього лівого кута, фари та лівої частини решітки радіатора) підтверджує дотичне зіткнення під гострим кутом через маневр ОСОБА_2 , а не наїзд ззаду.
На зворотному боці схеми місця ДТП зазначено, що автомобіль марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , отримав пошкодження: задній бампер, кришку багажного відділення та заднє праве крило;
автомобіль марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , отримав пошкодження: капот, переднього бампер, решітка бампера, фари, переднє ліве крило.
Указані пошкодження також відповідають наявним у матеріалах справи фотознімкам (а.с. 36-37).
Тобто пошкодження автомобіля марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , знаходяться виключно в задній його частині, а автомобіль марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , у результаті ДТП отримав пошкодження передньої частини.
Ці обставини свідчення про те, що зіткнення сталося внаслідок наїзду на автомобіль, що слідував попереду в тій самій смузі та здійснював робоче сповільнення швидкості перед перешкодою, що зобов`язувало водія автомобіля, який рухався позаду, тримати належну безпечну дистанцію та безпечну швидкість відповідно до вимог пунктів 12.1 та 13.1 ПДР України.
Щодо доводів захисника про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_2 у зв`язку з посиланням у протоколі про адміністративне правопорушення на п. 13.3 ПДР України (порушення правил зустрічного роз`їзду), тоді як фактичні обставини ДТП свідчать про те, що автомобілі рухалися у попутному напрямку, апеляційний суд зазначає таке.
Пунктом 10.3 ПДР визначено, що у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Пунктом 13.3 визначено, що під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Помилкове зазначення в протоколі п. 13.3 ПДР України замість п. 10.3 ПДР України, на думку апеляційного суду, не свідчить про те, що фактична суть інкримінованого правопорушення не була визначена.
Опис діяння в протоколі дає змогу встановити, яке саме порушення правил дорожнього руху ставиться ОСОБА_2 у провину, а зібрані у справі докази дають можливість перевірити відповідність цього опису фактичним обставинам ДТП.
Оскільки суд першої інстанції встановив обставини руху транспортних засобів, які є учасниками ДТП, та перевірив їх на підставі сукупності досліджених доказів, саме лише посилання в протоколі на інший пункт ПДР України не є безумовною підставою для скасування постанови.
Водночас оцінка цього недоліку має здійснюватися з урахуванням того, чи не призвела така невідповідність до зміни фактичного змісту обвинувачення або обмеження можливості ОСОБА_2 належним чином захищатися від нього.
Апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що зазначена невідповідність у посиланні на пункт ПДР України призвела до зміни фактичного змісту інкримінованого діяння або обмежила право ОСОБА_2 на захист.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, обставини дорожньої ситуації, зазначені у протоколі про те, що « ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та перестроювання в другу смугу у попутному напрямку здійснив гальмування та скоїв зіткнення з автомобілем, який рухався позаду» не відповідають локалізації технічних ушкоджень транспортних засобів, спричинених ДТП, які свідчать про те, що станом на час зіткнення автомобілі вже рухалися в одній смузі: автомобіль під керуванням ОСОБА_2 попереду, а автомобіль під керуванням ОСОБА_1 - позаду нього.
За таких обставин помилкове зазначення номера пункту ПДР України при належному встановленні фактичних обставин події не свідчить про наявність істотного недоліку, який перешкоджає правильному вирішенню справи.
Отже, розбіжність у нормативному посиланні не спростовує висновків суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та не є безумовною підставою для скасування постанови.
Доводи апеляційної скарги про наявність сліду гальмування автомобіля ОСОБА_1 не є достатніми для висновку про інший механізм ДТП або про наявність причинного зв`язку між діями ОСОБА_2 та настанням пригоди
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи було повно і всебічно встановлено усі фактичні обставини та надано їм належну правову оцінку, а апелянтом не наведено обґрунтованих доводів щодо наявності істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови ухвалення нової про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, як про це просить апелянт у своїй апеляційній скарзі.
За таких обставин, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Лук`янчука А.В. підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лук`янчука Артема Володимировича залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 03 серпня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Мостова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua