Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №607/21391/26
Суддя: Грицай К. М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.10.2026 Справа №607/21391/26 Провадження №2-а/607/538/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді Грицай К.М.,
за участю секретаря судового засідання Дикої С.Д.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Лобач М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 7961809 від 28.09.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі,–
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7961809 від 28.09.2026, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190,00 грн., відповідно до якої ОСОБА_1 28.09.2026 о 20 год. 17 хв. керувала транспортним засобом «NISSAN MIKRA», р.н. НОМЕР_1 , із неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, чим порушила п. 2.9. в ПДР України – керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, закритим ін. предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку з відстані двадцяти метрів.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що оскаржувана постанова є неправомірною та необґрунтованою у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Вказує, що під час зупинки інспектор патрульної поліції повідомив і продемонстрував позивачці, що лампа підсвітки державного номерного знаку не працювала, про що позивачка не знала. Однак жодного доказу того, що державний номерний знак був нечитабельним з відстані 20 метрів, як це зазначено в постанові та передбачено п.2.9.в. ПДР України, надано не було. Інспектор лише повідомив мене про здійснення відеофіксації нагрудною камерою. Таким чином, факт вчинення адміністративного правопорушення не був підтверджений за допомогою фото-відеофіксації. По-друге, вона не знала і не могла знати, що лампа освітлення заднього номерного знаку не працює. Перед початком руху транспортний засіб був технічно справним, а несправність могла виникнути безпосередньо під час руху. По-третє, державний номерний знак фактично залишався видимим, оскільки були ввімкнені габаритні вогні автомобіля, а рух здійснювався освітленою вулицею. Поліцейський не здійснив жодних вимірювань чи перевірки видимості номерного знаку саме з відстані 20 метрів. На підтвердження своєї позиції зазначає, що несправність, яка полягала у непрацюючій підсвітці заднього державного номерного знака, була усунена одразу після того, як їй стало відомо про її наявність. Це свідчить про відсутність умислу на вчинення правопорушення та про те, що порушення, якщо воно мало місце, було наслідком технічної несправності, про яку не була обізнана під час експлуатації транспортного засобу. Поведінка позивача після виявлення несправності підтверджує добросовісне ставлення до виконання вимог Правил дорожнього руху. За наведеного просить визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з недоведеністю складу адміністративного правопорушення.
06.10.2026 ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін на 16.09.2026.
16.10.2026 представник відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, направив до суду відзив, згідно з яким заперечує щодо задоволення позову, просить суд відмовити у позові у повному обсязі. Вказує, що відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. У відповідності до вимог п. 2.9 в) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Номерні знаки повинні відповідати ДСТУ 4278:2019 «Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні вимоги. Правила застосування». ДСТУ 3649:2010, зокрема п. 6.1.5 передбачено обов`язкову наявність не менше ніж одного ліхтаря освітлення номерного знака на колісних транспортних засобах. Згідно з п. 6.1.7.1 ДСТУ 3649:2010 ліхтар освітлення заднього номерного знака має вмикатися одночасно з габаритними вогнями та надійно освітлювати поверхню номерного знака. Застосування габаритних вогнів для освітлення заднього номерного знака нормативними документами, чинними у сфері безпеки дорожнього руху, не передбачено.
Також, зазначено у відзиві, що матеріалами відеофіксації зі службового автомобіля та з нагрудного відеореєстратора поліцейського підтверджено наявність факту порушення ПДР України позивачем. Позивачу перед розглядом справи про адміністративне правопорушення роз`яснено положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, тому позивач не була обмежена у правах, а твердження позивача у позовній заяві спрямовані на уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Лобач М.В. у судовому засіданні вказала, що відсутні законні підстави для скасування оскаржуваної постанови, підтримала поданий відзив. Пояснила, що згідно із постановою позивача притягнуто до відповідальності за керування автомобілем із неосвітленим номерним знаком, що не потребує додаткової кваліфікації щодо того, чи дозволяється чітко визначити символи номерного знаку з відстані двадцяти метрів, оскільки зазначення у постанові слова «керування автомобілем із номерним знаком, закритим ін. предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку з відстані двадцяти метрів» є стандартною формою викладення у постанові фабули порушення п. 2.9 в ПДР України, яке генерується автоматично під час винесення працівником патрульної поліції та не може бути змінене. Зазначила, що позивач допустила порушення вимог законодавства щодо використання номерних знаків транспортних засобів, а не порушення правил експлуатації транспортного засобу, що полягає у керуванні водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів, тому штраф становить 1190,00 грн. Вказала, що санкція частини статі 121-3 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, альтернативної санкції у виді попередження норма даної статті не передбачає.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, встановив наступні обставини.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
У відповідності до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно з п. 1.1. ПДР, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У відповідності до вимог п. 2.9 в) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Номерні знаки повинні відповідати ДСТУ 4278:2019 «Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні вимоги. Правила застосування».
ДСТУ 3649:2010, зокрема п. 6.1.5 передбачає обов`язкову наявність не менше ніж одного ліхтаря освітлення номерного знака на колісних транспортних засобах. Згідно з п. 6.1.7.1 ДСТУ 3649:2010 ліхтар освітлення заднього номерного знака має вмикатися одночасно з габаритними вогнями та надійно освітлювати поверхню номерного знака. Застосування габаритних вогнів для освітлення заднього номерного знака нормативними документами, чинними у сфері безпеки дорожнього руху, не передбачено.
Згідно з ч. 1 ст. 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» одним із основних повноважень поліції є вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняти виявлені кримінальні, адміністративні правопорушення.
Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засобі у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи у випадку, якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям, об`єктом вчинення правопорушення.
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасник дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно із статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, частини перша і друга статті 121-3.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Статтею 245 КУпАП визначено завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із нормами статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Так, із постанови в справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7961809 від 28.09.2026 року, винесеної інспектором УПП в Тернопільській області Сотніковою В.В., вбачається, що водій ОСОБА_1 28.09.2026 о 20 год. 17 хв. керувала транспортним засобом «NISSAN MIKRA», р.н. НОМЕР_1 , із неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, чим порушила п. 2.9.в ПДР України – керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, закритим ін. предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку з відстані двадцяти метрів, внаслідок чого скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень. У постанові вказано, що до неї додаються відеозапис і нагрудної камери поліцейського №764500, фото порушення.
Судом встановлено та не заперечувалось позивачем, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена на місці вчинення правопорушення за участю позивача.
Крім того, у постанові є посилання на відео з нагрудної камери, що дає суду можливість прийняти матеріали відео фіксації з даного приладу у якості належного доказу по справі.
Як випливає із матеріалів відеофіксації зі службового автомобіля та з нагрудного відеореєстратора поліцейського, суд дійшов однозначного висновку, що про наявність факту порушення ПДР України позивачем, оскільки у дослідженому в судовому засіданні відеозаписі зафіксовано, що номерний знак транспортного засобу «NISSAN MIKRA», р.н. НОМЕР_1 не був освітлений.
Так, згідно розділу 19 ПДР України, габаритні вогні транспортного засобу відносяться до зовнішніх світлових приладів, які призначені для освітлення дороги, а також для сигналізації та позначення транспортного засобу в дорожньому русі згідно з ПДР України, в той час як ліхтар освітлення номерного знака не відноситься до зовнішніх світлових приладів та його функція не може бути замінена зовнішніми світловими приладами. З огляду на це не заслуговують на увагу суду доводи позивача, що на автомобілі були увімкнені габаритні вогні.
Крім того, суд відкидає доводи позивача про те, що відсутні підстави для притягнення її до відповідальності, оскільки порушення виникло через непрацюючу підсвітку заднього державного номерного знака. Так суд зазначає, що допущене позивачем порушення п. 2.9. в) ПДР України передбачене частиною 1 статті 121-3 КУпАП, яка регулює відповідальність за порушення вимог законодавства щодо використання номерних знаків транспортних засобів, та не залежить від причин, які призвели до такого порушення.
Також, твердження позивача про відсутність її умислу на вчинення правопорушення, оскільки про технічну несправність вона не була обізнана, яка виникла під час експлуатації транспортного засобу та негайно була усунута позивачем, суд не бере до уваги з тих підстав, що склад правопорушення, передбаченого ст. 121-3 КУпАП - керування або експлуатація транспортного засобу з неосвітленим номерним знаком, є формальним, не передбачає наявність наслідків, обов`язкової вини формі умислу на вчинення правопорушення, та допускає вину у формі необережності.
Таким чином, встановлено, що постанова винесена відповідно до вимоги ст. 279-1, 280 КУпАП, доводи позивача, що відповідачем не з`ясовано усі обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, що унеможливило виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, спростовані дослідженими матеріалами справи.
На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови провина особи у вчиненні правопорушення належним чином доведена, позивачем не представлено доказів, які б спростовували вчинення нею вказаного у постанові правопорушення.
Крім того, суд враховує ту обставину, що санкція частини статі 121-3 КУпАП передбачає лише стягнення у виді штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та не передбачає альтернативного стягнення в залежності від встановлених обставин справи, тому вважає, що підстави для зміни заходу стягнення відсутні.
Враховуючи наведене, суд прийшов до переконання, що в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 7961809 від 28.09.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді 1190 грн. штрафу належить відмовити.
Керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст. 5, 77, 241-243, 250, 255, 257, 271, 286, 297 КАС України, ст.ст. 245, 251, 252, 258, 268, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП, суд -
У Х В А Л И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 7961809 від 28.09.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді 1190 грн. штрафу – відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Котляревського, 24 м. Тернопіль, ЄДРПОУ 40108646.
Головуючий суддяК. М. Грицай
Оригінал: reyestr.court.gov.ua