Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №944/3522/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Суд: Яворівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №944/3522/26

Суддя: Колтун Ю. М.

Справа № 944/3522/26

Провадження №2-о/944/266/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Колтуна Ю.М.,

присяжних: Федор О.І., Малець Н.Я.

з участю секретаря судового засідання Корабель С.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у м.Яворові, в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Яворівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою,

встановив:

17.06.2026 до суду звернувся представник-адвокат Бородійчук Д.О. в інтересах ОСОБА_1 з заявою про оголошення фізичної особи померлою.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що син заявниці ОСОБА_2 , брав безпосередню участь у бойових діях та зник безвісти 02.09.2024 під час виконання військового обов`язку.

Станом на день подання заяви до суду місцезнаходження військовослужбовця ОСОБА_2 невідоме, будь-який контакт із ним відсутній, перебування в полоні не підтверджено.

Факт зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 стався під час проходження служби за мобілізацією в Збройних Силах України та пов`язаний з виконанням військового обов`язку військової служби в Збройних Силах України, та не пов`язаний з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення і не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Зникнення безвісти сталося під час здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області.

Загибель ОСОБА_2 підтверджується зокрема матеріалами службового розслідування, за якими 15 годині 14 хвилин 02 вересня2024 року в результаті удару дрона-камікадзе по позиції зник безвісти (ймовірно загинув) стрілець-санітар 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 . Спроби здійснити пошук зниклого безвісти ОСОБА_2 не дали результату, через високу інтенсивність обстрілів та застосування противником ударних БпЛА.

Представник зазначив, що досудове розслідування за фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 триває, органами досудового розслідування досі не було встановлено збігів експертизи ДНК, вже більше як півтора року відсутня будь-яка інформація про місце знаходження чи утримання в полоні військовослужбовця.

Відповідне становище позбавляє заявницю можливості отримати свідоцтво про смерть свого сина та належним чином оформити одноразову грошову допомогу уразі його смерті (загибелі).

За таких обставин, з посиланням на норми закону, заявниця просить оголосити її сина ОСОБА_2 померлим.

Ухвалою судді від 18.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Бородійчук Д.О. подав до суду заяву, у якій заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив розгляд справи проводити у відсутності сторони заявника.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Лісніченко Д.Ю. у ході розгляду справи подав до суду, письмову заяву, де вказав, що зниклий безвісті за особливих обставин входив до особового складу військової частини НОМЕР_1 , яка в свою чергу входить до складу Збройних Сил України, які підпорядковані Міністерству оборони України, яке здійснює забезпечення, військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України. Таким чином, Міністерство оборони України здійснює забезпечувальну діяльність Збройних Сил України, а не здійснює безпосереднє керівництво ними і не може володіти інформацією щодо зазначеного військовослужбовця. Просив розгляд справи проводити без участі представника Міністерства оборони України.

Представник Військової частина НОМЕР_1 Коцан В.Я. в судове засідання не з`явився, скерував письмові пояснення, де вказав, що за інформацією стройової частини відділення персоналу штабу управління військової частини НОМЕР_1 , службовим розслідуванням встановлено, що о 15 годині 14 хвилин 02 вересня 2024 року в результаті удару дрона-камікадзе по позиції “Пікассо” РОП “ГРОЗА” зник безвісти (ймовірно загинув) стрілець-санітар 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 . Спроби здійснити пошук успіху не дали, через високу інтенсивність обстрілів, застосування противником ударних БпЛА. Водночас, проаналізувавши предмет та підстави заяви, командування Військової частини НОМЕР_1 не може підтвердити або спростувати наявність підстав для оголошення померлим ОСОБА_2 . Також подав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника Військової частина НОМЕР_1

Суд зауважує, що на підставі положень ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК, у даному випадку немає.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 4 ст.268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши зібрані докази по справі, вважає за необхідне заяву задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно з ч. 2 ст. 317 ЦПК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_2 , виданого Яворівським РВ УМВС України у Львівській області, заявниця значиться як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_3 , виданого Яворівським РВ УМВС України у Львівській області, анкетні дані зниклого безвісти зазначено: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Місце народження: с. Салаші Яворівського району Львівської області.

Завниця ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 повторно виданого 05.09.2024 Яворівським відділом державної реєстрації активі цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з якого убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_2 , про що зроблено відповідний актовий запис №42. Його батьками значаться ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Згідно із копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 08.10.2024 Яворівською міською радою Львівської області, батько військовослужбовця ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

09.03.1994 ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_7 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , виданим 09.03.1994, актовий запис №20.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 19.12.2023 у справі № 944/7449/23 шлюб між ОСОБА_8 до ОСОБА_2 було розірвано.

ОСОБА_9 надала заяву про те, що дружина та діти у зниклого безвісти солдата ОСОБА_2 відсутні, посвідчену приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Дида І.М., зареєстровано а реєстрі №2726.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX,у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який у подальшому, послідуючими Указами Президента України неодноразово подовжувався та триває і на даний час.

Згідно з копією витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (постройовій частині) від 24 липня 2024 року No210 солдат ОСОБА_2 вважався залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та у веденні воєнних (бойових дій). Також, з 24 липня 2024 року солдат ОСОБА_2 вважався зарахованим до особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до копії наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 17.09.2024 No 4173 “Про результати службового розслідування за фактом встановлення обставин відсутності особового складу мотопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 , які підпадають під ознаки осіб зниклих безвісти” службовим розслідуванням встановлено, що о 15годині 14 хвилин 02 вересня 2024 року в результаті удару дрона-камікадзе по позиції “Пікассо” РОП “ГРОЗА” зник безвісти (ймовірно загинув) стрілець-санітар 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_10 , про що рапортом No 20493 від 03 вересня 2024 року доповів тимчасово виконуючий обов`язки командира мотопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_11 .. Спроби здійснити пошук успіху не дали, через високу інтенсивність обстрілів, застосування противником ударних БпЛА.

Вважати зниклим безвісти за особливих обставин стрільця-санітара 1мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_12 з 02 вересня 2024 року до часу надходження відомостей про віднайдення особи, перебування в полоні чи загибелі. Факт зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_12 з вимогами ч.4 ст. 24Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” стався під час проходження служби за мобілізацією в Збройних Силах України та пов`язаний з виконанням військового обов`язку військової служби в Збройних Силах України, та непов`язаний з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення і не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Зникнення безвісти сталося під час здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії збоку збройних сил російської федерації на території Донецької області.

З копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03 вересня 2024 року No251, встановлено, що солдат ОСОБА_2 вважається таким, який 02 вересня 2024 року зник безвісти або ймовірно загинув.

Відповідно до копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15 вересня 2024 року No263 солдат, ОСОБА_2 , був увільнений від займаної посади та зарахований в особисте розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , як такий, що вважається зниклим безвісти.

ОСОБА_1 , як матір військовослужбовця, отримала сповіщення сім`ї про зникнення безвісти її сина від 06 вересня 2024 року No13052, в якому зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мужньо виконуючи військовий обов`язок, внаслідок удару дрона-камікадзе зник безвісти 02.09.2024 в районі населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області.

Згідно із копією довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних длязабезпечення оборони України, виданою військовою частиною НОМЕР_1 за НОМЕР_7 , солдат ОСОБА_2 дійсно в період з 24.07.2024 по 02.09.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Згідно з копії посвідчення серії НОМЕР_8 , виданого 30.09.2024 ОСОБА_2 був учасником бойових дій.

Як убачаються із повідомлення СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області 2213092026 від 29.06.2026 (1592476), досудове розслідування по факту зникнення безвісти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснюється Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області, відомості про яке внесені до ЄРДР заNo12024052150001030 від 03.09.2024, передбаченого ч.1 ст. 115 ККУкраїни. До Яворівського РВП ГУНП у Львівській області надходила постанова про проведення процесуальних дій на іншій території, з метою відібрання зразків букального епітелію родичів безвісно зниклого ОСОБА_2 , а також інші необхідні матеріали, які належним чином виконано та скеровано до ГУНП в Донецькій області, де проводиться досудове розслідування в межах вищевказаного кримінального провадження.

З відповіді від 04.03.2026 року No34.7-зв-2418 Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених при Службі безпеки України, встановлено, що фактичні дані про місцезнаходження ОСОБА_2 , перебування його у полоні держави-агресора тощо Об`єднаним центром не отримувались.

Координаційний штаб з питань з поводження з військовополоненими листом від 02.04.2026 No222/КШ8272 повідомив, що в інформаційній системі містяться відомості про зниклого безвісти ОСОБА_2 , однак повідомлення від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації про перебування вказаної особи у полоні, стану її здоров`я та місця утримання не надходили.

З відповіді від 05.03.2026 за No756/30-2026 Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Міністерства внутрішніх справ України (Секретаріат Уповноваженого) убачається, що Управління володіє інформацією про факт зникнення безвісти за особливих обставин ОСОБА_2 , однак на цей час інформація про його фактичне місцезнаходження відсутня.

За інформацією від 23.02.2026 № 08-06/10158 державного підприємства «Український національний центр розбудови миру», підтвердження про перебування у полоні ОСОБА_2 від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку МКЧХ відсутнє.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Оголошення особи померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України. При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість і зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини-матеріально-правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку - дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно із п. 1 Розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть установленої форми; в) лікарське свідоцтво про пренатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно із ч. 3 ст. 46 ЦК, фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

За змістом ч. 2 ст. 46 ЦК фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Отже, у ч. 2 ст. 46 ЦК законодавець навів дві спеціальні норми: "фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій" (речення перше) та "з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців" (речення друге).

Суд враховує, що приписи ч. 2 ст. 46 ЦК пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

При цьому речення друге ч. 2 ст. 46 ЦК не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Факт збройної (військової) агресії російської федерації відносно України, окупації частини території України є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно з приписами частини третьої статті 82 ЦПК.

Суд зауважує, що словосполучення "від дня закінчення воєнних дій", особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії РФ проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України. Тобто строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Таким чином ч. 2 ст. 46 ЦК тобто не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.

Отже, конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309).

Таким чином фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (ч. 2 ст. 46 ЦК). З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року по справі № 755/11021/22.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених ЦК, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті.

Отже, висновок про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

На підставі ст. 47 ЦК правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

У випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, зокрема внаслідок вогневого впливу незаконних збройних формувань під час проведення антитерористичної операції (операції об`єднаних сил), такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою на підставі ч. 2 ст. 46 ЦК.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 29 січня 2020 року по справі № 154/2135/17.

Натомість, суд вказує, що відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 8 лютого 2024 року по справі № 148/1207/22.

Суд вказує, що загибель солдата ОСОБА_2 підтверджується копією наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 17.09.2024 No 4173 “Про результати службового розслідування за фактом встановлення обставин відсутності особового складу мотопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 , які підпадають під ознаки осіб зниклих безвісти”, на яке посилається представник заявника, та іншими дослідженими судом доказами.

Розширювальне тлумачення ч. 2 ст. 46 ЦК України, за якого відлік строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена померлою, ставиться у залежність від можливості отримання підтверджень із території, що після завершення активних бойових дій набула статусу тимчасово окупованої, призводить до позбавлення заявників передбаченого законом механізму захисту його прав, оскільки наведена норма не пов`язує перебіг відповідних строків з такими подіями.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 18 лютого 2026 року по справі № 759/22513/24.

Таким чином з огляду на наведене обґрунтування, суд дійшов висновку, що встановлені обставини справи дають підстави припускати смерть ОСОБА_2 в певний час за таких обставин, тому є можливим оголосити його померлим.

При цьому суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року по справі № 490/6057/19-ц, згідно якої встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії рф проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Згідно з роз`яснення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 квітня 2021 року № 985/0/208-21, положення цивільного процесуального закону не вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів.

Оголошення померлим ОСОБА_2 необхідно заявнику для реалізація прав як члена сім`ї загиблого зокрема, на державну допомогу, оформлення соціального та грошового забезпечення.

Суд зазначає, що смерть ОСОБА_2 настала в районі населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області в умовах введення воєнного стану під час виконання військового обов`язку військової служби в Збройних Силах України у зоні бойових під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини, відсічі збройної агресії з боку збройних сил російської федерації.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для ухвалення рішення про оголошення померлим ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі наведеного, керуючись ст.46 ЦК України, ст.247, 294, 305-308, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Яворівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити померлим громадянина України ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження – с. Салаші, Яворівський район, Львівська область, місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ) військовослужбовця, який загинув під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Датою смерті громадянина України ОСОБА_2 вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Місцем смерті громадянина України ОСОБА_2 вважати село Берестове Бахмутського району Донецької області, Україна.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Суддя Ю.М.Колтун

присяжні О.І. Федор

Н.Я. Малець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua