Суд: Яворівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №944/3550/26
Суддя: Колтун Ю. М.
Справа № 944/3550/26
Провадження №2-о/944/267/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.11.2026 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Колтуна Ю.М.,
присяжних: Андрушко Г.І., Конанець Н.А.
з участю секретаря судового засідання Корабель С.А. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у м.Яворові, в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Яворівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , про оголошення фізичної особи померлою,
встановив:
17.06.2026 до суду звернувся представник-адвокат Бородійчук Д.О. в інтересах ОСОБА_1 з заявою про оголошення фізичної особи померлою.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що син заявниці ОСОБА_3 брав безпосередню участь у бойових діях та зник безвісти 28.11.2023 під час виконання військового обов`язку.
Станом на день подання заяви до суду місцезнаходження військовослужбовця ОСОБА_3 невідоме, будь-який контакт із ним відсутній, перебування в полоні не підтверджено.
Факт зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 стався під час проходження служби за мобілізацією в Збройних Силах України та пов`язаний з виконанням військового обов`язку військової служби в Збройних Силах України, та непов`язаний з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення і не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Зникнення безвісти сталося під час здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області.
Загибель ОСОБА_3 підтверджується зокрема матеріалами службового розслідування, витягом з Журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 , що додається до Акту службового розслідування, за яким 28.11.2023 противник протягом доби вів обстріл ВП «ОКО», ОВП «ТОРОНТО»,ОВП «КАЖАН» здійснив 6 мінометних та 2 артилерійських обстріли, 3 удари FPV-дронани. Загалом 11 обстрілів. За результатами службового розслідування, солдата ОСОБА_3 наказано вважати зниклим безвісти за особливих обставин до часу надходження відомостей про віднайдення особи, перебування в полоні чи загибелі.
Представник зазначив, що досудове розслідування за фактом зникнення безвісти ОСОБА_3 триває, органами досудового розслідування досі не було встановлено збігів експертизи ДНК, вже як 2 роки і 5 місяців відсутня будь-яка інформація про місцезнаходження чи утримання в полоні військовослужбовця. Відповідне становище позбавляє заявницю можливості отримати свідоцтво про смерть свого сина та належним чином оформити одноразову грошову допомогу уразі його смерті (загибелі).
За таких обставин, з посиланням на норми закону, заявниця просить оголосити її сина ОСОБА_3 померлим.
Ухвалою судді від 18.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.
Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Бородійчук Д.О. подав до суду заяву, у якій заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив розгляд справи проводити у відсутності сторони заявника.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - Коваленко Г.А. в судове засідання не з`явилася, подала заяву у якій просила справу розглядати у її відсутності, заявлені вимоги визнала.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Лісніченко Д.Ю. у ході розгляду справи подав до суду, письмову заяву, де вказав, що зниклий безвісті за особливих обставин входив до особового складу військової частини НОМЕР_1 , яка в свою чергу входить до складу Збройних Сил України, які підпорядковані Міністерству оборони України, яке здійснює забезпечення, військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України. Таким чином, Міністерство оборони України здійснює забезпечувальну діяльність Збройних Сил України, а не здійснює безпосереднє керівництво ними і не може володіти інформацією щодо зазначеного військовослужбовця. Просив розгляд справи проводити без участі представника Міністерства оборони України.
Представник Військової частина НОМЕР_1 Шаган В.М. в судове засідання не з`явився, скерував письмові пояснення, де вказав, що на час розгляду справи територія, яка є місцем зникнення безвісти ОСОБА_3 , є тимчасово окупованою рф, знаходиться поза контролем сил оборони та є потенційною територією проведення воєнних дій, зважаючи на що, розпочинати відлік встановленого шестимісячного строку передчасно, тому оголошення фізичної особи померлою є передчасним і виключає можливість визнання особи померлою в порядку ч 2 ст. 46 ЦК України.
Суд зауважує, що на підставі положень ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК, у даному випадку немає.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 4 ст.268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши зібрані докази по справі, вважає за необхідне заяву задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Згідно ч. 2 ст. 317 ЦПК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
Відповідно до копії паспорта громадянина України (у формі ID-картки) № НОМЕР_3 , заявниця значиться як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_4 , виданого Пустомитівським РВ ГУМВС України у Львівській області, анкетні дані зниклого безвісти зазначено: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Місце народження: с.Чишки Пустомитівського району Львівської області.
Завниця ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 виданого 16.01.1988 Чишківською сільською радою Пустомитівського району Львівської області, з якого убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , про що зроблено відповідний актовий запис №3. Його батьками значаться ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Згідно із копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 04.05.2016 виконавчим комітетом Ямпільської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, батько військовослужбовця, ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
01.10.2018 ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_8 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 , виданим 01.10.2018 Давимдівською сільськаою рамдою об`єднаної територіальної громади (Чишківський старостинський округ:) Пустомитівського району Львівської області.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 перебували у шлюбі, зареєстрованому 09.06.2011 у Виконкомі Винниківської міської ради м. Львова, актовий запис № 28. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка « ОСОБА_10 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 , виданим 09.06.2011.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 27.10.2016 у справі No463/3636/16-ц шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 було розірвано.
Від спільного подружнього життя у них народилася дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 виданого 07.11.2011 у Виконкомі Винниківської міської ради м. Львова
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX,у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який у подальшому, послідуючими Указами Президента України неодноразово подовжувався та триває і на даний час.
Відповідно до копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11 листопада 2023 року No322 солдата, ОСОБА_3 було зараховано на посаду стрільця-санітара 1штурмового відділення 1 штурмового взводу 8 штурмової роти НОМЕР_10 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , до особового складу частини та на всі види забезпечення.
Як встановлено з копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29 листопада 2023 року No6625, було призначено службове розслідування у зв`язку із зникненням безвісти 28 листопада 2023 року солдата ОСОБА_3 .
Як убачається з копії Акта службового розслідування, близько 13 години 35 хвилин 28 листопада 2023 року під час ворожого мінометного обстрілу ВП «ОКО», що в районі села Іванівське, Донецької області було втрачено зв`язок з солдатом ОСОБА_12 .
Через інтенсивність бойових дій на ВП «ОКО», що в районі села Іванівське,Донецької області, провести пошукові дії солдата ОСОБА_3 на момент призначення службового розслідування не можливо.
У витязі з журналу ведення бойових дій військової частини НОМЕР_11 , що додається до Акту службового розслідування, зазначено інформацію про те, що28.11.2023 противник протягом доби вів обстріл ВП «ОКО», ОВП «ТОРОНТО»,ОВП «КАЖАН» здійснив 6 мінометних та 2 артилерійських обстріли, 3 удари FPV-дронани. Загалом 11 обстрілів. Зниклі безвісти: солдат ОСОБА_3 .
Відповідно до копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29 листопада 2023 року No341 солдат, ОСОБА_3 , вважається таким, який 28 листопада 2023 року зник безвісти.
Згідно з копією витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06 грудня 2023 року No349 солдат, ОСОБА_3 , був увільнений від займаної посади та зарахований в особисте розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , як такий, що вважається зниклим безвісти.
Родина військовослужбовця, отримала сповіщення сім`ї від 30 листопада2023 року No3/5147 про зникнення безвісти, в якому зазначено, що ОСОБА_3 зник безвісти 28 листопада 2023 року в районі н. п. Іванівське Донецької області під час ворожого мінометного обстрілу, гідно виконуючи свій військовий обов`язок.
Згідно із копією довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, виданою військовою частиною НОМЕР_1 від 02.01.2024 No10, солдат ОСОБА_3 дійсно в період з 23.11.2023 по28.11.2013 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Як убачаються із повідомлення ВП №3 ЛРУП ГУ НП у Львівській області, у відповідності до ч. 6 ст. 214 КПК України, 02.12.2023, за дорученням начальника СВ ВП №3 ЛРУП №2 ГУНП в Львівській області підполковника поліції Шкодина О.П. розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141430000752,за фактом зникнення безвісти ОСОБА_3 .
Як повідомлено слідчим управлінням ГУ НП в Донецькій області, за відібраними у матері, брата тадоньки зниклого безвісти ОСОБА_3 біологічними зразками проведені судовімолекулярно-генетичні експертизи, за результатами яких встановлені ДНК-профілі.На теперішній час інформація з ДНДЕКЦ МВС України щодо збігів ДНК-профілівродичів з ДНК-профілями тіл невставлених військовослужбовців не надходила.
Згідно відповіді від 20.03.2026 No34.7-зв-2904 Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених при Службі безпеки України, фактичні дані про місцезнаходження ОСОБА_3 , перебування його у полоні держави-агресора тощо Об`єднаним центром не отримувались.
Координаційний штаб зпитань з поводження з військовополоненими листом від 25.03.2026 No222/КШ7938 повідомим про те, що в інформаційній системі містяться відомості про зниклого безвісти ОСОБА_3 , однак повідомлення від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони російськоїфедерації про перебування вказаної особи у полоні, стану її здоров`я та місця утримання не надходили.
З відповіді від 23.03.2026 No980/29/30-2026 Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин встановлено, що Уповноважений володіє інформацією про факт зникнення безвісти за особливих обставин ОСОБА_3 , однак на цей час інформація про його фактичне місцезнаходження, перебування в полоні або загибель відсутня.
За інформацією державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» від 23.03.2026 №08-06/15423, станом на тепер підтвердження про перебування у полоні ОСОБА_3 від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку МКЧХ відсутнє.
Державне підприємство «Український національний центр розбудови миру» 23.03.2026 за No08-06/15423 надав виписку із реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, де зазначено, що інформація про перебування в полоні ОСОБА_3 , стан здоров`я– відсутня.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до ст. 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Оголошення особи померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України. При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість і зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини-матеріально-правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку - дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно із п. 1 Розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть установленої форми; в) лікарське свідоцтво про пренатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно із ч. 3 ст. 46 ЦК, фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
За змістом ч. 2 ст. 46 ЦК фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Отже, у ч. 2 ст. 46 ЦК законодавець навів дві спеціальні норми: "фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій" (речення перше) та "з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців" (речення друге).
Суд враховує, що приписи ч. 2 ст. 46 ЦК пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.
При цьому речення друге ч. 2 ст. 46 ЦК не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.
Факт збройної (військової) агресії російської федерації відносно України, окупації частини території України є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно з приписами частини третьої статті 82 ЦПК.
Суд зауважує, що словосполучення "від дня закінчення воєнних дій", особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії РФ проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України. Тобто строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Таким чином ч. 2 ст. 46 ЦК тобто не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.
Отже, конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309).
Таким чином фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (ч. 2 ст. 46 ЦК). З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року по справі № 755/11021/22.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених ЦК, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті.
Отже, висновок про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
На підставі ст. 47 ЦК правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
У випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, зокрема внаслідок вогневого впливу незаконних збройних формувань під час проведення антитерористичної операції (операції об`єднаних сил), такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою на підставі ч. 2 ст. 46 ЦК.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 29 січня 2020 року по справі № 154/2135/17.
Натомість, суд вказує, що відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 8 лютого 2024 року по справі № 148/1207/22.
Суд вказує, що загибель солдата ОСОБА_3 підтверджується матеріалами службового розслідування, на яке посилається представник заявника, зокрема витягом з Журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 та іншими дослідженими судом доказами.
Розширювальне тлумачення ч. 2 ст. 46 ЦК України, за якого відлік строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена померлою, ставиться у залежність від можливості отримання підтверджень із території, що після завершення активних бойових дій набула статусу тимчасово окупованої, призводить до позбавлення заявників передбаченого законом механізму захисту його прав, оскільки наведена норма не пов`язує перебіг відповідних строків з такими подіями.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 18 лютого 2026 року по справі № 759/22513/24.
Таким чином з огляду на наведене обґрунтування, суд дійшов висновку, що встановлені обставини справи дають підстави припускати смерть ОСОБА_3 в певний час за таких обставин, а тому є можливим оголосити його померлим.
При цьому суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року по справі № 490/6057/19-ц, згідно якої встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії рф проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.
Згідно з роз`яснення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 квітня 2021 року № 985/0/208-21, положення цивільного процесуального закону не вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів.
Оголошення померлим ОСОБА_3 необхідно заявниці для реалізація прав як члена сім`ї загиблого зокрема, на державну допомогу, оформлення соціального та грошового забезпечення.
Суд зазначає, що смерть ОСОБА_3 настала на території в районі населеного пункту Іванівське Донецької області. в умовах введення воєнного стану під час виконання військового обов`язку військової служби в Збройних Силах України у зоні бойових під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини, відсічі збройної агресії з боку збройних сил російської федерації.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для ухвалення рішення про оголошення померлим ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі наведеного, керуючись ст.46 ЦК України, ст.247, 294, 305-308, 354 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в:
заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Яворівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , про оголошення фізичної особи померлою- задовольнити.
Оголосити померлим громадянина України ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження – с.Чишки, Пустомитівський район, Львівська область, місце реєстраціїпроживання: АДРЕСА_1 ) військовослужбовця, який загинув під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Датою смерті громадянина України ОСОБА_3 вважати ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Місцем смерті громадянина України ОСОБА_3 вважати село Іванівське Бахмутського району Донецької області, Україна.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Суддя Ю.М.Колтун
присяжні Н.А.Конанець
Г.І.Андрушко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua