Суд: Шептицький міський суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №459/3433/25
Суддя: Грабовський В. В.
Справа № 459/3433/25
Провадження № 2/459/985/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2026 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого – судді Грабовського В.В.,
з участю секретаря судового засідання Фецан Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В :
30.09.2026 позивач звернулась в суд з позовною заявою, в просила: стягувати з відповідача, на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебували у шлюбі, який розірвано 12.01.2017, не проживають разом з 2014 року. Від спільного подружнього життя у них народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач самоусунувся від виховання дитини, остання знаходиться на повному ї утриманні. ОСОБА_2 інших дітей не має, його стан здоров`я є задовільним, він є платоспроможним, тому просить позов задовольнити.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 27.05.2026 скасовано ухвалу Шептицького міського суду Львівської області про залишення позову без розгляду, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Справна надійшла до Шептицького міського суду Львівської області 08.06.2026.
Позивач у судовому засіданні позовну вимогу підтримала з підстав, вказаних у позові.
Відповідач у судовому засіданні 27.07.2026 позовну вимогу про стягнення з нього аліментів на утримання дочки визнав.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З’ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.
Рішенням Коломийського міського суду Івано-Франківської області від 12.01.2017 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
Від подружнього життя у сторін є дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується свідоцтвом про її народження.
Згідно із довідкою № 2019 про реєстрацію місця проживання особи Управління надання адміністративних послуг Коломийської міської ради ОСОБА_3 з 03.06.2016 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки №060120219340652000022/2 від 10.09.2026 ОСОБА_2 є військовослужбовцем.
Відповідач в добровільному порядку коштів на утримання позивача та дітей не дає.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (реч. 1 ч.3 ст.181 СК України).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч.2 ст.182 СК України).
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Частиною 1 ст. 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У постанові Верховного Суд від 27.05.2026 у справі № 344/432/24 зроблено висновки про те, що спір про стягнення аліментів стосується забезпечення належного утримання дитини і має пріоритетний, соціально значущий характер, що вимагає своєчасного судового розгляду та недопущення його безпідставного затягування. У спорах щодо утримання дітей суди повинні забезпечити право останніх на своєчасне та належне утримання, навіть за умов воєнного стану. Затягування розгляду справи шляхом зупинення провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України може призвести до порушення прав дітей на належний рівень життя. Вирішуючи питання про наявність чи відсутність достатніх підстав для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК, у спірних правовідносинах, що стосуються утримання дитини, суду необхідно забезпечити справедливий баланс між конкуруючими інтересами дитини, яка має право на розгляд протягом розумного строку справи, що стосується майнових прав дитини та забезпечення її належного матеріального утримання одним з батьків, та гарантіями одного з батьків, який проходить військову службу, на зупинення провадження у справі на час проходження військової служби, змагальність та диспозитивність цивільного судочинства.
Ураховуючи вищенаведені фактичні обставини справи в їх сукупності, беручи до уваги якнайкращі інтереси дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення, виходячи з вимог справедливості, добросовісності та розумності (ч. 9 ст. 7 СК України), з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі у зв`язку із його проходженням військової служби у складі Збройних Сил України задоволенню не підлягає, оскільки таке зупинення призведе до невиправданого затягування вирішення питання про матеріальне забезпечення дитини, що не відповідатиме її найкращим інтересам.
Судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку в місяць, починаючи з 30.09.2025 до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1211,20 грн судового збору.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
Відповідач: ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).
Повне судове рішення 10.11.2026.
Суддя: В. В. Грабовський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua