Суд: Сихівський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №464/6538/26
Суддя: Бойко О. М.
Справа № 464/6538/26
пр.№ 2/464/4037/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.11.2026 року
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючої-судді Бойко О.М.
секретар судового засідання Константинова С.С..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
в с т а н о в и в :
позивач звернувся із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 36 150 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., а також витрати на відправлення позовної заяви у розмірі 266,58 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 19.02.2022 між ТОВ «УкрКредитФінанс» та відповідачем укладено кредитний договір №1055-3027 за допомогою електронного цифрового підпису. Згідно умов договору кредитор надав відповідачу 5 000 грн. кредиту та обумовлено сплату відсотків. В порушення умов договору відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку із чим виникла заборгованість, яка становить становить 36 150 грн., з яких 5 000 грн. - заборгованість по кредиту, 31 150 грн. - заборгованість за відсотками. 26.12.2024 між ТОВ «УкрКредитФінанс» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу №УКФ-261224-2 від 26.12.2024, згідно умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №1055-3027 від 19.02.2022 перейшло до позивача. Враховуючи наведені обставини, просить позов задоволити.
Представник позивача в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій позов підтримала в повному обсязі, просить справу розглядати у її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, відзиву на позов не подав, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу заочно у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.02.2022 між ТОВ «УкрКредитФінанс» та відповідачем укладено кредитний договір №1055-3027, який підписано відповідачем цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «А994». Згідно умов договору кредитор зобов`язався надати відповідачу 5 000 грн. кредиту, строком на 300 днів, зі сплатою відсотків, визначених договором. Факт перерахування кредитних коштів в сумі 5 000 грн. підверджується листом, наданим АТ «Універсал Банк» від 05.11.2026 №Е/14955-В.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з п. 6, 12 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію": електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та позивачем не було б укладено.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18.
Отже, із змісту наведених положень Закону випливає, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір (оферти).
Таким чином, даний кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства у електронній формі.
У відповідності до вимог ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Судом встановлено, що кредитор умови договору виконав та надав відповідачу кошти в розмірі 5 000 грн. натомість відповідач умов кредитного договору не виконав, кредитних коштів не повернув та нарахованих відсотків не сплатив.
26.12.2024 між ТОВ «УкрКредитФінанс» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу №УКФ-261224-2 від 26.12.2024, згідно умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №1055-3027 від 19.02.2022 перейшло до позивача
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов"язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобв`язання клієнта перед фактором ( ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з розрахунку заборгованості заборгованість відповідача становить 36 150 грн з яких 5 000 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 31 150 грн. - заборгованість за відсотками.
Суд бере до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості як належний доказ, оскільки будь-яких доказів на спростування такого відповідачем не надано.
З огляду на те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, а позивач у встановленому законом порядку набув права вимоги за вказаним договором, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором 36 150 грн з яких 5 000 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 31 150 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат в сумі 266, 58 грн., понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу представником позивача надано квитанцію №2245961 .
Враховуючи наведене, з відповідача підлягають стягненню витрати понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками в сумі 266, 58 грн.
Окрім цього, з врахуванням ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп.
Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
позов задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (місцезнаходження: вул.Алмазова Генерала,13,офіс 601, м.Київ, код ЄДРПОУ:43170298) заборгованість за кредитним договором №1055-3027 від 19.02.2022 в розмірі 36 150 грн та понесені судові витрати у розмірі 2 662 грн 40 коп. та 266 грн. 58 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Головуюча
Оригінал: reyestr.court.gov.ua