Суд: Сихівський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №464/526/26
Суддя: Дулебко Н. І.
Справа № 464/526/26
пр.№ 2/464/1280/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.11.2026 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого судді Дулебка Н.І.,
за участі: секретаря судового засідання Михайлів О.Т.,
представника позивача Трофимчук О.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Прімєрової Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, –
встановив:
Позивач ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулося до суду з позовом, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 30.03.2026, до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 30.06.2024 у розмірі 19507,08 грн, в тому числі пеня в розмірі 473,98 грн, та за послугу з постачання гарячої води за період з 01.12.2021 по 30.06.2024 в сумі 44 823,61грн, в тому числі пеня в розмірі 1335,34 грн., а також стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.07.2024 по 30.11.2025 у розмірі 11065,42 грн, в тому числі пеня в розмірі 1804,58 грн, та за послугу з постачання гарячої води за період з 01.07.2024 по 30.11.2025 в розмірі 17316,64грн., в тому числі пеня в розмірі 5470,86 грн. Позов обґрунтовано тим, що житловий будинок АДРЕСА_1 обладнаний загальнобудинковим приладом обліку. Відповідно обсяги споживання послуги у будівлі визначаються за показами будинкового лічильника, цей обсяг розподіляється між споживачами. Згідно з обліком ЛМКП «Львівтеплоенерго» квартира АДРЕСА_2 не обладнана розподільним (квартирним) приладом обліку гарячої води. Відповідачі зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_2 . Для здійснення оплати за надані послуги ЛМКП «Львівтеплоенерго» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та щомісячно направлялись повідомлення про оплату таких послуг. З 01.12.2021 між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та споживачами вважається укладеним індивідуальний договір про надання послуг з центрального опалення та індивідуальний договір про надання послуг з постачання гарячої води. Такі договіри є публічними договорами приєднання, укладені сторонами з урахування статей 633, 634, 641, 642 ЦК України. За умовами вказаних договорів ЛМКП «Львівтеплоенерго» (виконавець) зобов`язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а сповивач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Всупереч наведеному, відповідно до розрахунків заборгованості за період з 01.12.2021 по 30.11.2025 у відповідачів існує заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води за вищевказані періоди та в зазначених розмірах. Такі дії відповідачів призвели до порушення майнових прав та законних інтересів позивача, у зв`язку з чим виникла необхідність звернення до суду з таким позовом.
Представник позивача ЛМКП «Львівтеплоенерго» Трофимчук О.В. в судовому засіданні позов підтримала з підстав, що викладені в такому, а також у відповіді на відзив. Додатково пояснила, що в відповіді на адвокатський запит, яку долучено з поясненнями відповідача, позивачем зазначено, що житловий будинок АДРЕСА_1 обладнаний індивідуальним тепловим пунктом (ІТІ) з комерційним вузлом обліку теплової енергії (BOTE). На такому вузлі встановлено ультразвуковий тепловий лічильник QALCOSONIC FLOW2 (Ду 40, фірми «Axis Industries», Литва) з міжповірочним інтервалом 4 роки, дата чергової повірки – 21.03.2027 року. Для визначення частки теплової енергії на підігрів води та витоків з системи встановлено відповідні повірені лічильники марки ЛК (ДП «Новатор»). У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 № 440 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного та надзвичайного стану», позивач завчасно та належним чином інформував мешканців (зокрема через роздруківки на звороті повідомлень на оплату) про необхідність проходження періодичної повірки квартирних лічильників після закінчення опалювального періоду. Пункт 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 440 встановлює, що на територіях, які не включені до зон активних бойових дій (до яких належить місто Львів), позитивний результат повірки лічильників продовжував діяти до завершення трьох місяців після закінчення опалювального періоду. Опалювальний період 2022-2023 років у м. Львові завершився 13 квітня 2023 року. Споживачі, лічильник в яких не пройшов повірку, були зобов`язані забезпечити подання лічильника на повірку не пізніше липня 2023 року. Виходячи з наданих відомостей: показання квартирних лічильників, щодо яких не проведено повірку у строки, визначені Постановою №440, не можуть братися до розподілу; позивач діяв виключно у межах правового поля: споживачам, які своєчасно здійснили повірку (що підтверджується наданими у додатках даними з датами повірок до 2029-2030 років), нарахування здійснювалися за показниками їх лічильників. Квартири, де повірка була відсутня чи прилади зняті з обліку, залучалися до розподілу різниці або нарахування за нормами відповідно до вимог закону. Щодо порядку нарахування по квартирі АДРЕСА_3 , то така квартира не обладнана квартирним приладом обліку гарячої води, відтак є безобліковою. Відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (наказ Мінрегіону від 28.12.2018 №315), для будинків, де частина приміщень не обладнана квартирними лічильниками, обсяг гарячої води, що підлягає розподілу, нараховується споживачам без приладів обліку пропорційно кількості осіб, які фактично користуються послугами, або за встановленими нормами. В березні 2025 року розподілено небаланс за лютий 2025 року на дві квартири (кв. АДРЕСА_4 та кв. АДРЕСА_3 ). які рахувались безобліковими, тобто були відсутні розподільчі (квартирні) лічильники гарячої води. З цих квартир знято нарахування за нормою за період з березня 2024 року до лютого 2025 року. Щодо квартири відповідачів за період з березня 2024 року до лютого 2025 року за нормою знято 81,09 метрів кубічних. В березні 2025 року знято 34 метри кубічних мінусової різниці небалансу, що був відображений за показниками будинкового лічильника. До оплати на квартиру відповідачів за будинковим лічильником припало 58,24 метрів кубічних, що менше ніж було нараховано за нормою. Таким чином, покликання відповідача про неправомірність і недостовірність нарахувань позивачем не відповідають дійсності. Також представником позивача надано розрахунок щодо гарячої води з розшифровкою об`ємів, будинкового споживання та розподілу. Щодо строків позовної давності зазначила, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 на території України з 12.03.2020 встановлено карантин у зв`язку з поширенням COVID-19, який неодноразово продовжувався та діяв до 30.06.2023. Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Окрім цього, у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану Законом України від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022, Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. З урахуванням наведених вище положень закону, позов подано в межах строку позовної давності. Просила суд позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 , представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема, протягом спірного періоду, визначеного позивачем з 01.12.2021 по 30.11.2025, в квартирі АДРЕСА_2 , окрім відповідачів ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2 був зареєстрований ОСОБА_3 , який є сином колишнього чоловіка ОСОБА_1 , а саме у період з 01.12.2021 по 27.12.2023. З повідомлень на оплату послуг ЛМКП «Львівтеплоенерго» видно, що починаючи з грудня 2021 року по червень 2024 року кількість мешканців зазначалася у складі трьох осіб, а платником значився ОСОБА_3 , лише з липня 2024 року платником зазначено ОСОБА_1 . З огляду на це, вважають, що заборгованість за період до 27.12.2023 підлягає розподілу між трьома особами, а за наступний період між двома, у зв`язку з чим просили залучити ОСОБА_3 до участі у справі як співвідповідача. Щодо позовної давності зазначили, що позивач просить суд стягнути з відповідачів заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 30.11.2025, та за послугу з постачання гарячої води за вказаний період. Оскільки позов подано до суду 29.01.2026, вважають, що позовні вимоги підлягають задоволенню лише в межах трирічної позовної давності, тобто за період з 29.01.2023 по 30.11.2025. Просили суд врахувати висновки Львівського апеляційного суду, викладені у постанові від 10.12.2024 у справі №464/5340/22. Окрім цього, відповідачка зазначає, що предметом розгляду в судовому порядку були аналогічні позовні вимоги ЛМКП «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.05.2016 по 30.11.2021, тобто, за попередній період в межах цивільної справи № 464/5340/22. Постановою Львівського апеляційного суду від 10.12.2024 у справі № 464/5340/22 рішення Сихівського районного суду м. Львова від 12.06.2024 скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов ЛМКП «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу з централізованого опалення та гарячого водопостачання задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за період з 09.11.2019 по 18.03.2021 у розмірі 10717,22 грн. за послуги з централізованого опалення та 29634,94 грн. за послуги з гарячого водопостачання, а також стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за період з 19.03.2021 по 30.11.2021 у розмірі 3423,18 грн. за послуги з централізованого опалення та 13768,88 грн. за послуги з гарячого водопостачання. На виконання постанови Львівського апеляційного суду від 10.12.2024 ОСОБА_1 23.12.2024 добровільно сплатила на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 09.11.2019 по 30.11.2021 в розмірі 57 544 грн. 22 коп. Незважаючи на те, що відповідачка добровільно в повному обсязі оплатила заборгованість за вищевказані послуги за період з 09.11.2019 по 30.11.2021, позивач щомісячно у повідомленнях на оплату послуг з січня 2025 року продовжив відображати у сумах заборгованості ті суми, в задоволенні яких Львівським апеляційним судом було відмовлено позивачу, а саме щодо вимог про стягнення заборгованості за період з 01.05.2016 по 08.11.2019. Відповідачка неодноразово зверталася до позивача з заявами про надання інформації щодо розміру заборгованості та нарахованих штрафних санкцій з метою перевірки правильності нарахувань за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, проведення відповідного перерахунку, однак позивач на зазначені звернення не відреагував. Позивач також зазначив у позовній заяві, що житловий будинок АДРЕСА_1 обладнано загальнобудинковим приладом обліку, відповідно, обсяги споживання послуги у будівлі визначаються за показами будинкового лічильника, цей обсяг розподіляється між споживачами, квартира АДРЕСА_2 не обладнана розподільним (квартирним) приладом обліку гарячої води. Однак позивачем не долучено до позовної заяви жодної інформації та доказів того, яким чином обсяги споживання послуги у будівлі визначаються за показами будинкового лічильника та яким чином цей обсяг розподіляється між споживачами, в тому числі і щодо квартири АДРЕСА_2 . Відповідачка не має можливості перевірити правильність визначення обсягів споживання послуги у будівлі та правильність розподілу цього обсягу серед споживачів цієї будівлі, зокрема, щодо її квартири, та, відповідно, не має достатньої інформації для складення власного контррозрахунку. З розрахунку про нарахування та оплату послуги постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 30.11.2025 та розрахунку про нарахування та оплату послуги постачання гарячої води за період з 01.12.2021 по 30.11.2025 видно, що нарахування пені позивачем розпочинається з квітня 2024 року по листопад 2025 року включно. Разом з цим, з повідомлень на оплату послуг за періоди з квітня 2024 року по листопад 2025 року включно видно, що позивачем завищено реальну заборгованість за послуги, тому пеня розрахована із завищеної заборгованості. Як видно з відповіді на адвокатський запит представника відповідача, квартира АДРЕСА_2 не обладнана квартирним приладом обліку гарячої води, розрахунки за гарячу воду проводяться, як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільчого обліку. Також надано інформацію щодо розрахунку та нарахування обсягу гарячої води щодо квартири АДРЕСА_2 за період з 01.12.2021 по 28.02.2025, а саме з 01.12.2021 по 30.06.2024 на трьох осіб, а з 01.07.2024 по 28.02.2025 на одну особу. З 01.03.2025 по 30.11.2025 нарахування за гарячу воду проводилися за показами комерційного (загальнобудинкового) приладу обліку, який встановлено у будинку на дві особи у квартирі. Відповідно до Закону України «Про комерційний облік послуг з постачання теплової енергії та водопостачання» для будинків, де частина приміщень не обладнана квартирними приладами обліку гарячої води, розподіл різниці відбуватиметься між споживачами, які не мають квартирних водомірів пропорційно кількості осіб, які фактично користуються послугами з централізованого водопостачання та водовідведення. Позивачем додано до відповіді на адвокатський запит відомість про нарахування та оплату послуги постачання гарячої води за період з 01.12.2021 по 30.11.2025 та відомість про нарахування та оплату послуги постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 30.11.2025. У Відомості про нарахування та оплату послуги постачання гарячої води за період з 01.12.2021 по 30.11.2025 зазначено про наявність заборгованості станом на 01.12.2021 в розмірі 108 373,31 грн. У Відомості про нарахування та оплату послуги постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 30.11.2025 зазначено по наявність заборгованості станом на 01.12.2021 в розмірі 21 064,05 грн. Однак станом на 01.12.2021 вказана заборгованість в розмірі 108 373,31 грн. та в розмірі 21 064,05 грн. відсутня, що підтверджується розрахунком про нарахування та оплату послуги постачання гарячої води за період з 01.12.2021 по 30.11.2025 та розрахунком про нарахування та оплату послуги постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 30.11.2025. Відповідачкою ОСОБА_1 проведено власні контррозрахунки постачання гарячої води за період з 29.01.2023 по 30.11.2025 та постачання теплової енергії за період з 29.01.2023 по 30.11.2025 з урахування строку позовної давності (в межах позовних вимог). Відповідачкою проведено контррозрахунок пені, виходячи із реальної поточної заборгованості. У контррозрахунку постачання гарячої води за період з 29.01.2023 по 30.11.2025 ОСОБА_1 здійснено розрахунок за період з 29.01.2023 по 31.12.2023 виходячи з 3 осіб, а з 01.01.2024 по 30.11.2025 виходячи з 1 особи, оскільки ОСОБА_3 був фактично знятий з реєстрації наприкінці грудня 2023 року. За період з 01.03.2025 по 30.11.2025 розрахунок постачання гарячої води здійснений, виходячи із затвердженого тарифу і кількості мешканців, оскільки твердження позивача про те, що тільки квартира АДРЕСА_2 була безобліковою, є недостовірною. З урахуванням заяви про зміну предмета позову ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 30.03.2026 на переконання відповідачки ОСОБА_1 , обґрунтованими мали б бути такі вимоги: щодо стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 5948,43 грн., в т.ч. пеня 107,53 грн. за період з 29.01.2023 по 31.12.2023, та за послугу з постачання гарячої води за період з 29.01.2023 по 31.12.2023 в сумі 15222,22 грн., в т.ч. пеня 259,14 грн.; щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 14570,61 грн., в т.ч. пеня 956,61 грн. за період з 01.01.2024 по 30.11.2025, та за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2024 по 30.11.2025 в сумі 13761,38 грн., в т.ч. пеня 1485,05 грн.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні позову відмовити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Пунктом 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 за №830 передбачено, що індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку). Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги або надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепт), наданої відповідно до вимог статтей 10 та 11 Закону України «Про електронну комерцію» (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).
На офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» розміщено публічний типовий договір приєднання про надання послуги з постачання гарячої води та договір про надання послуг з постачання теплової енергії (надалі індивідуальні договори) від 1 грудня 2021 року (https://lmkp.lte.lviv.ua), а відтак між сторонами наявні договірні правовідносин.
Згідно з пунктами 1, 2 індивідуальних договорів, такі договори є публічними договорами приєднання, що укладається з метою надання послуг з постачання гарячої води та послуг з теплової енергії. Такі договори укладаються сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, та вважаються укладеними через 30 днів з моменту розміщення на сайті https://lmkp.lte.lviv.ua.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №639/10591/14-ц).
Встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою №1 з місця проживання про склад сім`ї і реєстрації, виданою 11.11.2025 ЛМКП «Львівтеплоенерго».
Для здійснення оплати за надані послуги за вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно з інформацією Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 12.01.2024 №34-вих-4459, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знятий з реєстрації місця проживання 27.12.2023 за адресою: АДРЕСА_5 .
Позивачем ЛМКП «Львівтеплоенерго» відповідна зміна проведена з моменту звернення, а саме з 01.07.2024, у зв`язку з чим 30.03.2026 подано заяву про зміну позовних вимог.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).
Відповідно до пунктів 3, 5, 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 обладнаний індивідуальним тепловим пунктом (ІТІ) з комерційним вузлом обліку теплової енергії (BOTE). На такому вузлі встановлено ультразвуковий тепловий лічильник QALCOSONIC FLOW2 (Ду 40, фірми «Axis Industries», Литва) з міжповірочним інтервалом 4 роки, дата чергової повірки - 21.03.2027 року. Для визначення частки теплової енергії на підігрів води та витоків з системи встановлено відповідні повірені лічильники марки ЛК (ДП «Новатор»).
Позивачем ЛМКП «Львівтеплоенерго» до будинку відповідачів надаються послуги, що підтверджується актами про прийняття вузла комерційного обліку у житловому будинку АДРЕСА_1 , показниками вузла обліку (інформація ВОТЕ).
Як видно з матеріалів справи позивач просить стягнути заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі загальному розмірі 30 572,50 грн, в тому числі пеня в розмірі 2 278,56 грн., та за послугу з постачання гарячої води за період з 01.12.2021 по 30.11.2025 в сумі 62 140,25 грн, в тому числі пеня в розмірі 6 806,20 грн.
Згідно із даними обліку ЛМКП «Львівтеплоенерго» квартира АДРЕСА_2 не обладнана розподільним вузлом обліку (квартирним лічильником) гарячого водопостачання.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує загальний облік її споживання, згідно з показаннями його засобів вимірювальної техніки.
У разі якщо частина приміщень у будівлі оснащена вузлами розподільного обліку, а частина - не оснащена, обсяг відповідної комунальної послуги, спожитий споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку, встановлюється у розмірі, визначеному за допомогою таких вузлів, а загальний обсяг спожитої у будівлі відповідної комунальної послуги (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби та споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку) розподіляється між споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку, пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами (п. 4 ч. 3 ст. 10 «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).
Аналогічний спосіб визначення обсягу спожитої послуги гарячого водопостачання споживачами, чиї квартири не обладнані вузлами обліку, передбачений також і пунктом 2 розділу ІХ Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 № 315.
Таким чином, нарахування заборгованості за надані послуг за період з 01.12.2021 по 30.11.2025 здійснювалося шляхом розподілу між споживачами будинку, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку, загального обсягу спожитої у будівлі комунальної послуги.
Як видно із наданих позивачем ЛМКП «Львівтеплоенерго» розрахунків, долучених до позовної заяви та письмових пояснень від 28.10.2026, а також пояснень представника позивача в судовому засіданні, нарахування за період 01.12.2021 по 30.11.2025 здійснювались згідно з показами загальнобудинкового лічильника.
Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості встановлено, що відповідачами за вказаний період оплата послуги з постачання гарячої води та постачання теплової енергії не здійснювалася щомісячно і відповідно до нарахувань.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідачі належним чином не виконували зобов`язання щодо оплати наданих послуг, не довели неправильності здійснених позивачем розрахунків, не спростували розміру заборгованості належними доказами, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі загальному розмірі 30 572,50 грн, в тому числі пеня в розмірі 2 278,56 грн., та за послугу з постачання гарячої води за період з 01.12.2021 по 30.11.2025 в сумі 62 140,25 грн, в тому числі пеня в розмірі 6 806,20 грн.
При цьому, з урахування заяви про зміну предмета позову, розмір заборгованості необхідно розподілити в такому порядку: стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 30.06.2024 у розмірі 19507,08 грн, в тому числі пеня в розмірі 473,98 грн, та за послугу з постачання гарячої води за період з 01.12.2021 по 30.06.2024 в сумі 44 823,61грн, в тому числі пеня в розмірі 1335,34 грн; стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.07.2024 по 30.11.2025 у розмірі 11065,42 грн, в тому числі пеня в розмірі 1804,58 грн, та за послугу з постачання гарячої води за період з 01.07.2024 по 30.11.2025 в розмірі 17316,64грн., в тому числі пеня в розмірі 5470,86 грн.
Відповідно до цивільного законодавства позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 256, 257 ЦК України).
Відповідно до пункту 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби СОVID-19» від 30.03.2020 Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2» від 11.03.2020 № 211в Україні встановлено карантин з 12 березня 2020 року. В подальшому строк дії карантину в Україні неодноразово продовжувався, востаннє – до 30 червня 2023 року.
Таким чином, починаючи з дня набрання чинності вищевказаним Законом України, а саме з 02 квітня 2020 року, діє положення про продовження строків позовної давності на період карантину.
Законом України від 15.03.2022 № 2120 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалася та триває на час розгляду справи.
Надалі Законом України від 08.11.2023 № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
Законом України від 14 травня 2025 року № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності 04.09.2025, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключений.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 30.11.2025, за послугу з постачання гарячої води за період з 01.12.2021 по 30.11.2025.
Зважаючи на вищевказане, позовну давність щодо вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води за період з 01.12.2021 по 30.11.2025, з урахуванням дії карантину та воєнного стану, не пропущено.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги необхідно задовольнити.
Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 3328 грн, по 1 109,34 грн з кожного з відповідачів.
Керуючись статтями 2, 81, 89, 141, 247, 263 – 265 ЦПК України, суд, –
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_5 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 ) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 30.06.2024 у розмірі 19507,08 грн, в тому числі пеня в розмірі 473,98 грн, та за послугу з постачання гарячої води за період з 01.12.2021 по 30.06.2024 в сумі 44 823,61грн, в тому числі пеня в розмірі 1335,34 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.07.2024 по 30.11.2025 у розмірі 11065,42 грн, в тому числі пеня в розмірі 1804,58 грн, та за послугу з постачання гарячої води за період з 01.07.2024 по 30.11.2025 в розмірі 17316,64грн., в тому числі пеня в розмірі 5470,86 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (ЄДРПОУ 05506460, місцезнаходження – м. Львів, вул. Д.Апостола, 1) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1 109 (одна тисяча сто дев`ять) гривень) 34 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_5 ) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (ЄДРПОУ 05506460, місцезнаходження – м. Львів, вул. Д.Апостола, 1) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1 109 (одна тисяча сто дев`ять) гривень) 34 копійки.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 ) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (ЄДРПОУ 05506460, місцезнаходження – м. Львів, вул. Д.Апостола, 1) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1 109 (одна тисяча сто дев`ять) гривень) 34 копійки.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 10.11.2026.
Головуючий Назарій ДУЛЕБКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua