Суд: Жидачівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №443/2309/26
Суддя: ПАВЛІВ А. І.
Справа №443/2309/26
Провадження №1-кп/443/139/26
ВИРОК
Іменем України
11 листопада 2026 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним №12026141130000634 від 04.09.2026) стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Княгиничі Рогатинського району Івано-Франківської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , громадянки України, непрацюючої, з професійно-технічною освітою, заміжньої, раніше не судимої,
яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
встановив:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_3 04.09.2026 о 13 год 47 хв перебуваючи у приміщенні продуктового магазину ПП « ОСОБА_5 », за адресою: вулиця Шевченка, 9 м. Ходорів Стрийського району Львівської області, в торговому залі, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи для себе, що майно їй не належить, таємно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, з дерев`яної підставки біля каси викрала сумку чорного кольору з маркуванням «RITAR» вартістю 119 гривень 50 копійок, в якій знаходилися ноутбук марки «Lenovo» моделі 80 XR, сіро-голубого кольору із зарядним пристроєм марки «Lenovo», вартістю 3 816 гривень 67 копійок, який перебуває на балансі відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Ходорівської міської ради Львівської області та в користуванні вчителя початкових класів Отиневицької гімназії Ходорівської міської ради ОСОБА_6 , після чого покинула приміщення магазину, а викраденим майном розпорядилася на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_3 завдала матеріальної шкоди відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Ходорівської міської ради Львівської області на загальну суму 3 936 гривень 17 копійок.
Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винною у вчиненні якого визнається обвинувачена – частина 4 статті 185 КК України.
Позиція сторін щодо обсягу та порядку дослідження доказів.
У судовому засіданні прокурор, зважаючи на повне визнання вини обвинуваченою, вважає за доцільне не здійснювати дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які сторонами не оспорюються, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням її характеризуючих даних.
Обвинувачена ОСОБА_3 вину по пред`явленому їй обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, визнала повністю, ствердила суду, що вона не оспорює обставини кримінального правопорушення, правильно розуміючи їх зміст і наслідки такої позиції, яка є добровільною, не заперечує проти встановленого прокурором порядку дослідження доказів.
Представник потерпілого у судове засідання не прибула, однак подала до суду заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності, у якій також зазначила, що матеріальну шкоду відшкодовано у повному обсязі, будь-яких матеріальних чи моральних претензій до обвинуваченої не має. Щодо призначення обвинуваченій міри покарання покладається на розсуд суду.
Застереження щодо обсягу та порядку дослідження інших доказів.
Зважаючи на думку учасників судового провадження, з`ясувавши, що ними не оспорюються обставини кримінального провадження та правильно розуміється зміст цих обставин, переконавшись у добровільності такої позиції та роз`яснивши їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені частиною 2 статті 394 КПК України, визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо зазначених обставин, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України.
Показання обвинуваченої ОСОБА_3 , дані ним у судовому засіданні.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 надала суду показання, за змістом яких вона 04.09.2026 у м. Ходорів перебула у магазині, купуючи продукти харчування. У цей момент вони біля каси побачила сумку, яка візуально була схожою до її сумки. При цьому жодної людини поблизу не було. Підійшовши до цієї каси та розрахувавшись за покупки вона взяла цю сумку, вийшла з магазину, сіла в автомобіль і поїхала. Розуміла , що сумка їй не належить однак чому саме взяла її пояснити не може. Сумка знаходилася постійно в автомобілі, доки на пропозицію працівників поліції вона добровільно її видала. До того часу не шукала власника сумки. Розуміє, що вчинила неправильно. Щиро розкаюється у вчиненому.
Висновки.
Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає доведеним факт таємного викрадення ОСОБА_3 чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України.
Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому.
Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 66 КК України), добровільне відшкодування завданого збитку (пункт 2 частини 1 статті 66 КК України).
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважає на вимоги статті 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7.
Так, обвинувачена ОСОБА_3 вчинила умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином.
Обвинувачена на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, заміжня, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судима.
Окрім цього, суд враховує думку представника потерпілого, яка зазначила, що завдана кримінальним правопорушенням шкода відшкодована у повному обсязі, жодних матеріальних чи моральних претензій до обвинуваченої не має, та просить вирішити питання міри покарання на розсуд суду.
Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені статтею 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені статтею 65 КК України, зокрема, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, яка раніше не судима, має міцні соціальні зв`язки, обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, а також взявши до уваги фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінального правопорушення і його мотиви, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, форму вини, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкцій частини 4 статті 185 КК України у виді позбавлення волі.
Водночас, враховуючи обставини кримінального провадження, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, а також зважаючи на посткримінальну поведінку обвинуваченої (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування завданого збитку), яка є виключно позитивною та свідчить про усвідомлення нею негативності вчиненого суспільно небезпечного діяння і готовність нести кримінальну відповідальність, суд доходить висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 без ізоляції її від суспільства і вважає за можливе, на підставі статті 75 КК України, звільнити обвинувачену ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на неї обов`язків, передбачених частиною 1 статті 76 КК України.
Мотиви ухвалення інших рішень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави згідно з вимогами частини 2 статті 124 КПК України.
Обраний обвинуваченій запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Застосований захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна слід скасувати.
Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватою по пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.
Відповідно до частини 1 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази, а саме:
ноутбук марки «Lenovo» моделі 80 XR, сіро-голубого кольору із зарядним пристроєм марки «Lenovo» та сумку чорного кольору з маркуванням «RITAR» – повернути Відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Ходорівської міської ради Львівської області;
один слід руки, який відкопійований на один відрізок ПЛС та змив із ручки зовнішньої сторони вхідних дверей, вилучені під час огляду місця події 04.09.2026, а саме приміщення продуктового магазину ПП « ОСОБА_5 », два оптичні диски СD-R «MAXELL» (700 МВ/80 min) із копією інформації за 04.09.2026 – залишити при матеріалах кримінального провадження;
кепку чорного кольору, виготовлену з тканинного матеріалу, з козирком округлої форми, з зображенням у вигляді стилізованого символу білого кольору, шорти чорного кольору, виготовлені з тканинного матеріалу з дрібною поздовжньою рубчастою фактурою, рукавички-мітенки (без пальців), призначені для фітнесу або велоспорту, тильна сторона виробу виконана із сітчастого вентильованого матеріалу яскраво-рожевого кольору з сірими вставками біля основи пальців та чорним кантом, пару спортивного взуття (кросівки) бренду PUMA білого кольору – повернути обвинуваченій ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у сумі 4 580 (чотири тисячі п`ятсот вісімдесят) грн 10 коп.
Скасувати застосований відповідно до ухвали слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.09.2026 (справа №456/5374/26 провадження №1-кс/456/1067/26) захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.
Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Жидачівський районний суд Львівської області.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку (його повний текст) негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua