Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №521/10016/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №521/10016/26

Суддя: Тополева Ю. В.

Справа №521/10016/26

Провадження №2/521/7256/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участі прокурора, за участі третіх осіб: Служби у справах дітей Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради як орган опіки та піклування про невідкладне відібрання дітей, –

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2026 року Хаджибейська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 , в якому просила відібрати малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері – ОСОБА_3 , без позбавлення батьківських прав. Стягнути зі ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду, з перерахуванням коштів на особистий рахунок дитини.

Позов обґрунтований наступними обставинами. На контролі органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради знаходиться питання щодо невідкладного відібрання малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері ОСОБА_3 . Мати дітей проживає разом з дітьми за адресою: АДРЕСА_1 . Інформація щодо внесення даних про батька дітей до актового запису про народження відсутня.

До Служби у справах дітей Одеської міської ради надійшло телефонне повідомлення від інспектора сектору ювенальної превенції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, що на лінію 102 надійшло повідомлення від особи, яка не надала свої персональні дані, про те, що мати ОСОБА_3 залишила дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на два дні без догляду.

Спеціалістами територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Хаджибейському районі спільно з інспектором сектору ювенальної превенції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області 25 травня 2026 року здійснено вихід за вищезазначеною адресою, з метою перевірки умов проживання малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та з`ясування всіх обставин.

Встановлено, що за вказаною адресою діти перебувають в присутності власника будинку ОСОБА_4 . Під час проведення обстеження умов проживання встановлено, що житлово-побутові умови проживання - незадовільні. В помешканні, в якому проживають діти, не прибрано, присутній затхлий запах, речі розкидані та брудні. Відповідно до письмового пояснення ОСОБА_4 з`ясовано, що мати дітей орендує будинок за вищевказаною адресою з 2015 року. Останні півтора року мати залишала дітей від двох до трьох тижнів самих. Вживає алкогольні напої в присутності дітей, агресивно поводиться щодо дітей та іноді б`є їх. 07 червня 2026 року мати знову залишила дітей без нагляду.

Згідно з актами проведення оцінки рівня безпеки дітей було встановлено, що перебування малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , негативно впливає на їх життя, стан здоров`я, розвиток дітей та призводить до неналежного рівня задоволення їх індивідуальних потреб відповідно до віку. Діти не забезпечені належним доглядом та харчуванням, який відповідає віку. Зроблено висновок щодо рівня безпеки дітей - «дуже небезпечно».

В результаті підтвердженого факту безпосередньої загрози життю та здоров`ю дітей, малолітніх дітей було доставлено до КНП «Дитяча міська клінічна лікарня № 3» Одеської міської ради для ретельного обстеження стану здоров`я дітей. Хаджибейською районною адміністрацією Одеської міської ради було прийнято розпорядження № 332/01-06 від 11 червня 2026 року «Про невідкладне відібрання малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_3 та тимчасове влаштування дітей до державного дитячого закладу на повне державне забезпечення».

У відкритому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у відкритому судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні.

Представник Виконавчого комітету Одеської міської ради Чебаненко Г.Г. позов підтримала, просила його задовольнити.

Представники Служби у справах дітей Одеської міської ради Мальчик І.В., ОСОБА_6 позов підтримали, просили його задовольнити.

Прокурор Кустура В.М. у відкритому судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, зважаючи на те, що на час розгляду справи в суді ОСОБА_3 змінила своє ставлення до виконання батьківських обов`язків щодо малолітніх дітей, що знайшло підтвердження під час розгляду справи.

Суд, вивчивши позовну заяву, заслухавши пояснення учасників розгляду справи, допитавши свідків, дослідивши докази у справі, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи наступні фактичні обставини.

ОСОБА_3 є матір`ю малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. з. № 26) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. з. 544) (а. с. 8 9).

Інформація про батька дітей записана на підставі статті 135 СК України за вказівкою матері.

Як вбачається із клопотання Служби у справах дітей Одеської міської ради № 06/5202 від 10 червня 2026 року до Служби у справах дітей Одеської міської ради надійшло телефонне повідомлення від інспектора сектору ювенальної превенції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, що на лінію 102 надійшло повідомлення від особи, яка не надала свої персональні дані, про те, що мати ОСОБА_3 залишила дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на два дні без догляду. Родина проживає за адресою: АДРЕСА_1 . На зв`язок матір не виходить (а. с. 6-7).

Спеціалістами територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Хаджибейському районі спільно з інспектором сектору ювенальної превенції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області 25 травня 2026 року здійснено вихід за вищезазначеною адресою, з метою перевірки умов проживання малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та з`ясування всіх обставин.

Встановлено, що за вказаною адресою перебувають малолітні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в присутності власника будинку ОСОБА_4 . Під час проведення обстеження умов проживання встановлено, що житлово-побутові умови проживання - незадовільні. В помешканні, в якому проживають діти, не придбано, присутній затхлий запах, речі розкидані та брудні.

Відповідно до письмового пояснення ОСОБА_4 від 06 червня 2026 року, який здійснив виклик на лінію 102, мати дітей орендує будинок за вищевказаною адресою з 2015 року. Останні півтора року мати залишала дітей від двох до трьох тижнів самих. Вживає алкогольні напої в присутності дітей, агресивно поводиться щодо дітей та іноді б`є їх (а. с. 15-16).

Згідно з актами проведення оцінки рівня безпеки дітей було встановлено, що перебування малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , негативно впливає на їх життя, стан здоров`я, розвиток дітей та призводить до неналежного рівня задоволення їх індивідуальних потреб відповідно до віку. Діти не забезпечені належним доглядом та харчуванням, який відповідає віку. Зроблено висновок щодо рівня безпеки дітей - «дуже небезпечно» (а. с. 17-33).

В результаті підтвердженого факту безпосередньої загрози життю та здоров`ю дітей, малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було доставлено до КНП «Дитяча міська клінічна лікарня № 3 Одеської міської ради для ретельного обстеження стану здоров`я дітей.

Хаджибейською районною адміністрацією Одеської міської ради було прийнято розпорядження № 332/01-06 від 11 червня 2026 року «Про невідкладне відібрання малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_3 та тимчасове влаштування дітей до державного дитячого закладу на повне державне забезпечення» (а. с. 34).

Звертаючись до суду із позовом про негайне відібрання дітей від матері, орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, які діяли на час пред`явлення позову до суду, як на підставу порушення прав малолітніх дітей посилався на те, що мати дітей ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, зокрема не піклується здоров`ям, моральним та психологічним станом дітей, не забезпечує дітям задовільні умови проживання, діти не забезпечені належним доглядом та харчуванням, який відповідає їх віку.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

У частині сьомій статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

У частині першій статті 170 СК України визначено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Основними підставами для відібрання дитини є: ухилення батьків від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будь-які види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва тощо.

Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини до розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц.

Відповідно до частини третьої статті 161 СК України, якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них. Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою для позбавлення її батьківських прав, покладено на позивача.

Допитаний в ході розгляду справи в якості свідка ОСОБА_4 показав, що він є рідним дідом з боку батька малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , які постійно проживають разом із ним та їх матір`ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час допиту свідок не підтвердив обставин вживання ОСОБА_3 алкогольних напоїв при дітях та постійного багатоденного залишення матір`ю своїх дітей без нагляду. Пояснив, що мати залишала дітей із ним під його наглядом, так як він є рідним дідом дітей, з якими у нього довірчі відносини. Підтвердив зміну ставлення матері до своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітніх дітей.

Допитана у відкритому судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 , яка є працівником Центру соціальних служб Одеської міської ради у Хаджибейському районі пояснила, що ця сім`я перебуває під її супроводом з 06 серпня 2026 року, мати змінила своє ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, налагодила побут у житловому приміщенні, у кожної дитини є окреме ліжко та робочий стіл, в будинку охайно, а сама ОСОБА_3 , як матір, має добрий потенціал щодо належного виховання своїх дітей, враховуючи їх права та інтереси. Діти навчаються в середній школі, позитивно характеризуються за місцем навчання, контактні, доброзичливі, мають прихильність до матері та прагнуть повернутися додому.

Відповідно акту оцінки потреб сім`ї та висновку оцінки потреб сім`ї Центру соціальних служб Одеської міської ради у Хаджибейському районі від 27 жовтня 2026 року випадок кваліфікується як простий за Критеріями визначення типу складності випадку.

На час розгляду справи у суді Службою у справах дітей Одеської міської ради складено акт обстеження умов проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого в будинку чисто, тепло, створені умови для виховання дітей, а саме, є двоярусне ліжко, робочі столи, шафа для зберігання речей, дитячі речі, іграшки.

Під час судового розгляду, у відкритому судовому засіданні, в порядку статті 171 СК України суд заслухав думку малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_2 по питанню відібрання їх від матері. В судовому засіданні діти висказали своє позитивне ставлення до матері, побажання проживати разом із нею, дідом та молодшим братом. Також діти пояснили, що з боку матері по відношенню до них відсутні прояви фізичного або психологічного насилля, мати піклується про них, займається їх розвитком та слідить за їх належним харчуванням.

Суд перевіряє наявність підстав для позбавлення батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав саме на час ухвалення рішення і якщо суд дійде висновку, що обставини для позбавлення батьківських прав або відібрання дитини на час ухвалення рішення відпали, він відмовляє у задоволенні позову, однак така відмова не свідчить автоматично про незаконність чи необґрунтованість рішення органу опіки і піклування про негайне відібрання (Постанова Верховного Суду від 13 серпня 2025 року, цивільна справа № 369/8018/23).

Надаючи оцінку вказаним обставинам, які перевірені належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про те, що з часу відібрання дітей ОСОБА_3 змінила свою поведінку у виконанні батьківських обов`язків по відношенню до своїх дітей. На час ухвалення рішення причини, які загрожували безпеці та здоров`ю дітей, відпали, в зв`язку із чим у задоволенні позову про негайне відібрання дітей від матері, та про стягнення аліментів, як похідних позовних вимог, необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 5, 7, 170, 171 СК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 268 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участі прокурора, за участі третіх осіб: Служби у справах дітей Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради як орган опіки та піклування про невідкладне відібрання дітей – залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю.В. Тополева

Оригінал: reyestr.court.gov.ua